Рішення

від 31.01.2022 по справі 753/4947/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4947/21

провадження № 2/753/136/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Котвицького В.Л.,

при секретарі: Яценко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у березні 2021 року звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 05.12.1986 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 ; на квартиру АДРЕСА_2 ; на земельну ділянку, кадастровий номер: 3220287300:24:052:0039, площею 2,2069га.; на житловий будинок, з господарськими будівлями і спорудами, за адресою: АДРЕСА_3 .

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 . Разом з тим, свою дочку ОСОБА_6 та дружину ОСОБА_2 позбавив права на спадкування.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пестич Л.B.24.11.2020 року прийнято постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на зазначене спадкове майно.

Позивач зазначає, що оскільки спадкове майно набуто в шлюбі спадкодавця ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_2 , воно по теперішній час перебуває власності відповідача.

На підставі викладеного, позивач звернулась до суду із вказаним позовом у якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частину майна в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 22.03.2021 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.08.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

У судове засідання позивач не з`явився, однак її представник подав до суду заяву, в якій просив суд про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи судом повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позов до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12.ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 05.12.1986 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, актовий запис №1457, що вбачається із свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 71 року, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 05.10.2020.

За життя, 17.12.2018 ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 . Разом з тим, згідно запису у заповіті, свою дочку ОСОБА_6 та дружину ОСОБА_2 ОСОБА_3 позбавив права на спадкування.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пестич Л.B. 24.11.2020 прийнято постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Як зазначає позивач, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з: квартири АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 ; земельної ділянки, кадастровий номер: 3220287300:24:052:0039, площею 2,2069га.; житлового будинку, з господарськими будівлями і спорудами, за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом з тим, відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованих 25.11.2020, квартира за адресою: АДРЕСА_4 належить на праві приватної власності ОСОБА_9 , тоді як дані про власника квартири за адресою: АДРЕСА_5 взагалі у Реєстрі відсутні.

Також, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 25.11.2020, земельна ділянка, кадастровий номер: 3220287300:24:052:0039, площею 2,2069 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Баришівський район, с/рада Семенівська, на праві приватної власності належить відповідачу ОСОБА_2 . Разом з тим, суду не надано належних та допустимих доказів, статусу вказаної земельної ділянки - була вона придбана у шлюбі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та є спільним майном подружжя чи є особистою приватною власністю ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до зазначеної інформаційної довідки, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , також належить відповідачу на праві приватної власності, на підставі договору дарування №2-2156 від 22.06.2005.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до норми статті 77 ЦПК України належність доказів предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, зокрема позивачем не надано належних доказів, що майно, право власності на 1/2 частку якого, вона просить визнати за нею у порядку спадкування після померлого ОСОБА_3 , взагалі йому належало за його життя.

За таких підстав, в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на відхилення позовних вимог судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Крім того, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.03.2021 задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер: 3220287300:24:052:0039, площею 2,2069 га., яка знаходиться за адресою: Київська область, Баришівський район, с/рада Семенівська; житловий будинок, з господарськими будівлями і спорудами, за адресою: АДРЕСА_3 .

За змістом положень ч.ч. 9 та 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи вищезазначені норми ЦПК України та відмову у задоволенні позову вжиті судом при відкритті провадження у справі заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 200, 206, 263-265, 268, 354,355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - відмовити.

Вжиті ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.03.2021 заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер: 3220287300:24:052:0039, площею 2,2069 га., яка знаходиться за адресою: Київська область, Баришівський район, с/рада Семенівська; житловий будинок, з господарськими будівлями і спорудами, за адресою: АДРЕСА_3 , - скасувати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення виготовлений 01.02.2022.

Суддя В.Л. Котвицький