Постанова

від 07.08.2022 по справі 904/68/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2022 року м.Дніпро Справа № 904/68/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Іванов О.Г., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання: Грачов А.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 (суддя Манько Г.В. повний текст складено 27.07.2021р.) у справі №904/68/19

за позовом Заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м.Дніпро

до відповідача-1: Петропавлівської районної державної адміністрації, смт. Петропавлівка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область

до відповідача-2: фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича, м.Першотравенськ, Дніпропетровська область

про скасування розпорядження визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернувся Заступник керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з позовом до відповідача - 1: Петропавлівської районної державної адміністрації; відповідача - 2: Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича про:

- визнання незаконним та скасування розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" №Р-532/0/350-15 від 24.12.2015;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 5,0960 га кадастровий номер 1223881500:02:001:1011, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладений 29.01.2016 між Петропавлівською районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.03.2016, номер запису - 13649369.

- зобов`язання Фізичну особу-підприємця Маркова Дмитра Олександровича повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельну ділянку загальною площею 5,0960 га (кадастровий номер 1223881500:02:001:1011) орієнтованою ринковою вартістю 1 501 300,00 грн., на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому Фізична особа-підприємець Марков Дмитро Олександрович одержав її в оренду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 у справі №904/68/19 позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" №Р-532/0/350-15 від 24.12.2015;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,0960 га кадастровий номер 1223881500:02:001:1011, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладений 29.01.2016 між Петропавлівською районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.03.2016, номер запису - 13649369.

Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Маркова Дмитра Олександровича повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельну ділянку загальною площею 5,0960 га (кадастровий номер 1223881500:02:001:1011) орієнтованою ринковою вартістю 1 501 300,00 грн., на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому Фізична особа-підприємець Марков Дмитро Олександрович одержав її в оренду.

Стягнуто з Петропавлівської районної державної адміністрації на користь прокуратури Дніпропетровської області 2643 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича на користь прокуратури Дніпропетровської області 2643 грн. витрат по сплаті судового збору.

Вказане рішення обгрунтовано тим, що :

- спірна земельна ділянка відноситься до земель резервного фонду. Скаржником не надано належних доказів на спростування встановленого. В порушення земельного законодавства Петропавлівська районна державна адміністрація розпорядилась земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка не була віднесена до нерозподілених (невитребуваних) земельних паїв, що є підставою для визнання незаконними, а відтак є підставою для скасування оспорюваних розпоряджень Павлоградської районної державної адміністрації;

- Господарським судом встановлено, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки не проводилась, технічна документація не виготовлювалась, рішення про затвердження нормативно грошової оцінки районною радою не приймалось. Отже, орендну плату за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 1223881500:02:001:1011) визначено в договорі оренди земельної ділянки від 29.01.2016 без проведення її нормативної грошової оцінки, що є порушенням вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 12, 13, 15, 23 Закону України "Про оцінку землі", отже вищевказаний договір оренди земельної ділянки є таким, що суперечить положенням актів цивільного законодавства;

- що стосується зобов`язання Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельну ділянку загальною площею 5,0960 га (кадастровий номер 1223881500:02:001:1011), то суд керувався статтею 216 Цивільного кодексу України, де визначено правові наслідки недійсності правочину. Кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ФОП Марков Д.О. звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- доказів, щодо належності спірної земельної ділянки до резервного фонду позивачем не надано та спростовано наявними доказами;

- відповідно до інформації Петропавлівської районної державної адміністрації від 29.12.2017 № 2440/0/349-17 нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають в оренді у ФОП Маркова Д.О., загальною площею 102,672 га, до складу якої входить земельна ділянка, кадастровий номер 1223881500:02:001:1011, розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області безпосередньо переукладанням договору не проводилася, технічна документація Марковим Д.О. не виготовлялася та як наслідок не затверджувалась. Однак, на час укладання договору Петропавлівська РДА мала інформацію щодо вартості земель цієї ділянки, що відобразила у договорі. Розмір орендної плати за земельну ділянку встановлений відповідно до норм чинного законодавства.

- суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінки обставинам здійснення прокурором такого представництва, не встановили наявність/відсутність законних підстав для представництва інтересів держави, причин, які перешкоджали захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора з відповідним позовом до суду, належним чином не з`ясували та в рішеннях не зазначили обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання ГУ Держгеокадастру, яке є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.

Просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 у справі №904/68/19 скасувати в повному обсязі; ухвалити власне рішення, яким позов прокурора залишити без розгляду.

Відзивів на апеляційну скаргу на адресу не надходив.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Так рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2020 позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 09.03.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2020 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова Верховного суду мотивована тим, що суди попередніх інстанцій залишили без належної оцінки та дослідження обставини дотримання прокурором положень ст.23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, визначеного позивачем, при зверненні з цим позовом до суду, а також обставини наявності/відсутності бездіяльності компетентного органу, в особі якого заявлено позов, виходячи із того, що така бездіяльність має місце у разі, якщо компетентний орган упродовж розумного строку після отримання повідомлення не звернувся до суду з позовом в інтересах держави; причин, які перешкоджали захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора з відповідним позовом до суду, належним чином не з`ясували.

При новому розгляді рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 позов задоволено з тих підстав, що спірна земельна ділянка відноситься до земель резервного фонду; розпорядження голови Адміністрації прийняті з перевищенням повноважень; в порушення земельного законодавства Адміністрація розпорядилась земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка не була віднесена до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок; нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки не проводилась, технічна документація не виготовлювалась, рішення про затвердження нормативно грошової оцінки районною радою не приймалось; прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в частині, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом; позов подано в межах строків позовної давності.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 скасовано, позов прокурора залишено без розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що направлення прокурором ГУ Держгеокадастру листа №101/1942-17 від 13.07.2017 з приводу надання інформації під час досудового розслідування у певному кримінальному провадженні та відповідь Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №10-4-04-11148/2-17 від 04.09.2017, якою на адресу прокуратури направлено копію відповідного акту перевірки, не є підставою, передбаченою ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою прокурор фактично надає відповідному органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення, отже прокурором не дотримано вимог вказаної статті щодо обґрунтування підстав представництва.

Постановою Верховного Суду від 25.05.2022 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 скасовано і справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи постанову апеляційного суду, Верховний Суд зазначив, що апеляційним судом при прийнятті рішення не враховано висновки Верховного Суду викладені в постанові від 10.08.2021 у справі № 923/833/20 щодо застосування положень ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2022 відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд справи призначено у судове засідання.

Згідно зі ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, у 1997 році на замовлення Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чкалова Дніпропетровською філією Інституту землеустрою виготовлено науково-технічну документацію по роздержавленню земель та виготовленню державних актів на право колективної власності на землю та право постійного користування землею Колективному сільськогосподарському колективу ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с.56-60 т.1).

Відповідно до пункту 1.4.4. та пункту 1.5. зазначеної технічної документації, за Колективним сільськогосподарським підприємством ім. Чкалова закріплено на праві постійного користування 263,7 га земель з державного резервного фонду та зазначено, що землі резервного фонду є державною власністю та використовуються за цільовим призначенням.

Згідно з виписки з протоколу №2 зборів Колективного сільськогосподарського колективу ім. Чкалова від 30.04.1997 зазначеними зборами затверджено науково-технічну документацію по роздержавленню земель і виготовленню державних актів на колективну власність і постійне користування Колективного сільськогосподарського колективу ім. Чкалова від 1997 року, якою передбачено виділення та закріплення за господарством земель, у тому числі земель державного резервного фонду площею 263,7 га.

Рішенням VIII сесії Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 14.05.1997 XII скликання затверджено зазначену науково-технічну документацію згідно протоколу №2 зборів КСП ім. Чкалова від 30.04.1997 та передано у колективну власність 5537,8 га земель; в постійне користування 616,2 га, із них за рахунок державного резервного фонду 263,7 га (а.с.54 т.1).

На підставі вищевказаного рішення КСП ім. Чкалова виготовлено державний акт на право постійного користування на землю серії І-ДП №004503 від 21.05.1997, відповідно до якого Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Чкалова надано у постійне користування 616,2 га, з них: державний резервний фонд 263,7 га. Відповідно до плану зовнішніх меж землекористування, що містить зазначений державний акт, спірна земельна ділянка розташована в межах масиву земель державного резервного фонду, позначеного номером 2 (а.с.206-207 т.1).

У 2000 році на замовлення КСП ім. Чкалова Дніпропетровською філією Інституту землеустрою виготовлено науково-технічну документацію по підготовці документів, що посвідчують право власності або користування землею, а також Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області. Відповідно до вказаної Схеми визначено місце розташування земель КСП ім. Чкалова, зокрема і земель резервного фонду, до складу яких входить і спірна земельна ділянка (а.с.61-73 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 102,672 га передавалася в оренду приватному підприємцю Маркову О.Я. на підставі договорів оренди землі від 15.05.2003 (а.с.40-41 т.1) та від 03.03.2006 (а.с.43-44 т.1).

Відповідно до листа Петропавлівського районного відділу земельних ресурсів №7/09-309 від 08.02.2008 згідно з даними державного земельного кадастру земельна ділянка площею 102,672 га ріллі, яка пропонується для надання в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва враховується в землях запасу Дмитрівської сільської ради. Шифр рядка згідно форми 6зем - 94 - землі запасу. Земельна ділянка правами третіх осіб не обтяжена, до цього часу нікому не була продана, не подарована, в спорі і під забороною відчуження не перебуває (а.с.52 т.1).

В листі Петропавлівського районного відділу земельних ресурсів №7/09-310 від 08.02.2008 "Погодження технічної документації щодо відведення земельної ділянки площею 102,672 га в оренду ПП Маркову О.Я. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" зазначено, що розглянувши технічну документацію щодо надання земельної ділянки в оренду ПП Маркову О.Я., Петропавлівський районний відділ земельних ресурсів погоджує її та вважає за можливе відвести в оренду ПП Маркову О.Я. земельну ділянку площею 102,672 га, в тому числі 102,672 га ріллі за рахунок земель запасу Дмитрівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.51 т.1).

Дані обставини підтверджується документами, які містяться у реєстраційній справі від 2006 року щодо надання приватному підприємцю Маркову О.Я. земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, а саме: викопіюванням плану розташування земельної ділянки на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району, а також схемою розподілу спірної земельної ділянки, масштаб 1:25000, затвердженою головою Петропавлівської районної державної адміністрації, головою Дмитрівської сільської ради, начальником Петропавлівського районного відділу земельних ресурсів та приватним підприємцем Марковим О.Я. (а.с.42-50 т.1).

Розпорядженням голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" №Р-534/0/350-15 від 24.12.2015 ФОП Маркову Д.О. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки №1011 площею 5,0960 га з не витребуваних паїв на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. Надано ФОП Маркову Д.О. в оренду строком на 30 років земельну ділянку, кадастровий номер 1223881500:02:001:1011, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земель не витребуваних паїв на території Дмитрівської сільської ради (а.с.33 т.1).

29.01.2016 між Петропавлівською районною державної адміністрацією Дніпропетровської області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (а.с.34-36 т.1).

Цим договором регулюються правовідносини, пов`язані із переданням орендодавцем орендарю у строкове платне користування земельної ділянки (п. 1.1. договору).

Земельна ділянка надається в оренду на підставі розпорядження голови Петропавлівської районної держаної адміністрації від 24.12.2015 №Р-534/0/350-15 "Про затвердження ФОП Маркову Д. О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" (п. 1.2. договору).

Орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі не витребуваних паїв), яка знаходиться за на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (п. 2.1. договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею: 5,0960 га - ріллі (п. 3.1. договору).

Кадастровий номер земельної ділянки: 1223881500:02:001:1011 (п. 3.2. договору).

На земельній ділянці будинки, будівлі, споруди, лінійні споруди, інші об`єкти інфраструктури, в тому числі дороги, майданчики із твердим покриттям, меліоративні системи відсутні (п. 3.3. договору).

Договір укладено на строк 30 (тридцять) років (п. 4.1. договору).

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі (в національній валюті України - гривна). Орендна плата на рік встановлюється відповідно до статей 272, 288 Податкового кодексу України та становить 4% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі Петропавлівському районі. Розмір орендної плати становить 5765,14 гривні за рік (п. 5.1. договору).

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 5.2. договору).

Земельна ділянка передається в оренду із земель не витребуваних паїв на території Дмитрівської сільської ради (п. 6.1. договору).

Цільове призначення земельної ділянки: за КВЦПЗ - код 01.01: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 6.2. договору).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі розпорядження голови Петропавлівської районної держаної адміністрації від 24.12.2015 №Р-534/0/350-15 "Про затвердження ФОП Маркову Д. О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" (п. 7.1. договору).

06.07.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №42017041880000033 та розпочато досудове розслідування за фактом внесення службовими особами Петропавлівської районної державної адміністрації недостовірних відомостей щодо приналежності земель до категорії нерозподілених (не витребуваних) паїв до офіційних документів, а саме: до розпоряджень голови Петропавліської РДА та договорів оренди землі, що стало підставою для незаконної, за межами конкурентних засад, передачі в оренду ФОП Маркову Д.О. земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України (а.с.88 т.1).

Під час досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні Павлоградською місцевою прокуратурою на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було направлено лист №101/1942-17 від 13.07.2017 з приводу надання інформації, щодо земельної ділянки загальною площею 102,672 га (а.с.76 т.1).

У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області направило лист від 04.09.2017 №10-4-0.4-1148/2-17 від 04.09.2017 з копією акту перевірки (а.с.77 т.1).

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої було складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №193-ДК/245/АП/09/01/-17 від 31.08.2017 (далі - Акт). В акті зазначено, що Петропавлівською районною державною адміністрацією не підтверджено факт віднесення земельної ділянки кадастровий №1223881500:02:001:1011 до невитребуваних паїв. У зв`язку із чим розпорядження Петропавлівської РДА №510/0/350-15 від 24.12.2015 прийнято з порушеннями вимог чинного законодавства (а.с.78-79 т.1).

За інформацією прокуратури у 2002 році КСП ім. Чкалова припинило свою діяльність.

За кодом ЄДРПОУ 03742481, який вбачається на печатці КСП, дані про підприємство відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За запитом прокуратури Петропавлівською районною державною адміністрацією надана відповідь (№462/0/349-18 від 19.03.2018), що реєстраційна справа КСП ім. Чкалова у відділі державної реєстрації Петропавлівської райдержадміністрації відсутня (а.с.74-75 т.1).

Листом №35/308-18 від 23.03.2018 відділ у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надав до відома Павлоградській місцевій прокуратурі службовий лист спеціалістів відділу про доцільність віднесення земельної ділянки площею 102,672 га до земель резервного фонду, відповідно до якого працівники відділу у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомили про наступне. Згідно з Державним актом на право постійного користування землею № 004503 від 21.05.1997 КСП ім. Чкалова було передано у постійне користування 263,7 га земель резервного фонду, в тому числі поконтурно: 106,7 га, 72,9 га, 26,8 га, 57,3 га. На кожному з етапів приватизації КСП ім. Чкалова проводились обміни земельними ділянками колективної власності та резервного фонду, уточнення кількості громадян, що мають право на одержання земельної частки (паю), та уточнення площ орних угідь, що підлягають паюванню. Так, зокрема, про здійснення обміну земель колективної власності КСП ім. Чкалова та земель резервного фонду Дмитрівської сільської ради свідчить рішення №101 сільської ради від 19.04.2000 "Про надання дозволу на обмін земельними ділянками колективної власності КСП ім. Чкалова та резервного фонду". Цей обмін був врахований при розробці Схеми поділу - земельні ділянки РФ площами 106,7 га та 72,9 га були розпайовані. Але факт обміну земель колективної власності на земельні ділянки РФ площами 26,8 га та 57,3 га відсутній та в картографічних матеріалах (Схемах поділу, розроблених в 2000 році) ці земельні ділянки зазначені землями резервного фонду Дмитрівської сільської ради. Виходячи з вищенаведеного, відділ у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вважає, що земельні ділянки площами 26,8 га та 57,3 га (на даний момент враховуються в земельному масиві загальною площею 102,6720 га) станом на 20.03.2018 доцільно віднести до земель резервного фонду Дмитрівської сільської ради (а.с.82-83 т.1).

Павлоградська місцева прокуратура звернулась до ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" з листом №04/72-6479-17 від 07.05.2018, в якому просила надати інформацію та документи, що підтверджують розпаювання земель колишнього КСП ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області, зокрема, визначення серед них земель державного резервного фонду, а також їх можливого подальшого розпаювання між членами цього КСП на земельні частки (паї), які позначені на Схемі поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області, під номерами 57,3 та 26,8 у постійному користуванні у КСП ім. Чкалова на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ДП №004503 (а.с.94 т.1).

Листом №01-07/553 від 15.05.2018 ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" повідомило, що ним у 2000 році було розроблено Технічну документацію та схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова Петропавлівського району. Додані експлікації повністю відповідають картографічним матеріалам, які містяться у технічній документації, зокрема і за земельним ділянкам за номерами 57.3 та 26.8. Зміни та доповнення до технічної документації не вносились (а.с.95 т.1).

Прокурор вважає, що вищевказана земельна ділянка, розташована за межами населеного пункту, належить до земель запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району, а не до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв), отже повноваження щодо розпорядження нею на підставі ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" і на підставі ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України у Петропавлівської райдержадміністрації відсутні. Крім того, орендну плату за користування земельною ділянкою визначено без проведення її нормативної грошової оцінки, що є порушенням вимог статей 6,15 Закону України "Про оренду землі", статей 13, 18 Закону України "Про оцінку земель".

У зв`язку з чим прокурор звернувся із позовом про скасування вищезазначених розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).

Пунктом 3 частини 1статтею 1311 Конституції встановлено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із частинами третьою, п`ятою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

У пунктах 67, 77 - 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформульовано такий правовий висновок:

"Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

У даній справі необхідність захисту інтересів держави Прокурор аргументував тим, що звернення з цим позовом спрямоване, насамперед, на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільнозначимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яке проведено з порушенням вимог чинного законодавства. При цьому, Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області ще з 31.08.2017 було відомо про факт незаконного розпорядження спірними земельними ділянками, а отже, останнє мало всі підстави для звернення до суду на захист власних інтересів та інтересів держави шляхом пред`явлення до Петропалівської районної державної адміністрації та ФОП Маркова Д.О. про скасування розпорядження визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення. Проте, зазначених дій з боку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вжито не було. Отже, зазначений орган не здійснив захист інтересів держави, шляхом звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування оспорюваного розпорядження та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, що призводить до перебування землі у розпорядженні відповідача-2 поза встановленою чинним законодавством процедурою. Крім того, факт нездійснення захисту інтересів держави органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та відсутність у нього можливості здійснити такий захист у майбутньому підтверджується тим, що вказаний позов подано Прокурором 22.12.2018, тобто за день до закінчення строку позовної давності для оскарження оспорюваного розпорядження від 24.12.2015, якщо цей строк рахувати з дня коли уповноважений орган міг дізнатися про порушення інтересів держави.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії. картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з пунктом 31 вказаного Положення, Держгеокадастр, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідно до п. 1, п.п. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями у порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.

Оскільки прокурор вважає, що земельна ділянка, яка надана в оренду ФОП Маркову Д.О. відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення, то прокурором правильно визначено Головне управління Держгеокадластру у Дніпропетровській області, як особу, яка має право представляти інтереси держави у спірних правовідносинах.

Що стосується підстав для представництва прокурором інтересів держави, то колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Павлоградська місцева прокуратура 13.07.2017р. звернулася до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області з проханням надати інформацію по земельним ділянкам площею 102,672 га наданих в оренду ФОП Маркову Д.О.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ ДЗК у Дніпропетровській області на підставі зазначеного вище листа прокуратури проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, про що 31.08.2017р. складено Акт № 193-ДК/245/АП/09/01/-17. В акті, зокрема, зазначено, що запитувані земельні ділянки не відносились до невитребуваних паїв, а отже розпорядження голови Петропавлівської райдержадміністрації, якими затверджувалась ФОП Маркову Д.О. технічна документація із землеустрою видані з порушенням вимог ст.122 Земельного кодексу України.

В подальшому прокурором запитувалась інформація по спірним земельним ділянкам у Петропавлівській РДА, Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району, ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

17.12.2018р. прокурор листом № 04-03-19 повідомив ГУ ДЗК у Дніпропетровській області, відповідно до вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» про наявність підстав представництва прокуратурою інтересів держави в особі ГУ ДЗК шляхом звернення з позовом до суду.

Даний лист прокурора зареєстрований в ГУ ДЗК у Дніпропетровській області 21.12.2018р.

Позовна заява прокурором підготовлена 21.12.2018р. та згідно фіскального чеку та поштового конверту направлена до господарського суду 22.12.2018.

Вирішуючи питання щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" колегія суддів приймає до уваги висновки наведені у подібних відносинах Верховним Судом у постанові від 10.08.2021р. у справі № 923/833/20, а саме:

« 8.7. У контексті зазначеного та встановлених обставин справи Верховний Суд зазначає, що за своїм змістом приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру" спрямовані саме на забезпечення балансу прав, свобод та інтересів учасників процесу з метою, з одного боку, недопущення підміни прокурором належного суб`єкта владних повноважень або надання необґрунтованих переваг відповідним суб`єктам права яких порушуються, а, з іншого боку, захисту інтересів держави у випадку коли цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює їх захист.

8.8. З огляду на викладене суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:

- отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу четвертого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру";

- інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

- отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій), необхідних для здійснення представництва в суді.

8.9. При цьому, якщо у процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямовано на отримання документів та/або інформації щодо можливого порушення і пов`язано саме зі з`ясуванням факту наявності або відсутності порушення, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

8.10. Водночас, якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом.

8.11. Верховний Суд зазначає, що за встановлених обставин щодо попереднього інформування про виявлені порушення та відповіді щодо обізнаності про порушення із зазначенням причин тривалого незвернення до суду, вимога про надання відповідному органу "розумного строку" для самостійного реагування на порушення, розрахованого саме від останнього повідомлення прокурора, з огляду на встановлення факту тривалої обізнаності такого органу про порушення інтересів держави та нереагування на нього (незалежно від його причин) і, як наслідок, залишення позову прокурора без розгляду з цих підстав є проявом правового пуризму та надмірного формалізму, який порушує право на справедливий розгляд справи.»

Як зазначалося вище, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області встановило факт правопорушення самостійно при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, оформленої Актом №193-ДК/245/АП/09/01/-17 від 31.08.2017. Таким чином з 31.08.2017 позивач у справі був обізнаний про вчинене правопорушення і до 22.12.2018, коли був поданий позов прокурором, мав можливість відреагувати на вказане правопорушення.

Враховуючи тривале, більш ніж 1,5 роки нереагування Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на виявлене ним порушення земельного законодавства, дату прийняття оспорюваного Розпорядження Петропавлівської райдержадміністрації - 24.12.2015р. та дату подання прокурором позову - 22.12.2018р., в останні дні закінчення строку позовної давності, колегія суддів вважає, що прокурором підтверджено наявність підстав для представництва інтересів держави.

Переглядаючи справу по суті слід зазначити наступне.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено в Законі України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 №899-IV (із змінами і доповненнями).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" , підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження (ст. 13 вказаного вище Закону).

Пунктом 12 «Порядку організації робіт та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 №122, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Як вбачається з плану зовнішніх меж до Державного акту на право постійного користування землею №004503 від 21.05.1997, спірна земельна ділянка входить до земель резервного фонду. Крім того, в п. 1.5. пояснювальної записка до науково-технічної документації по роздержавленню земель і виготовленню державних актів на право колективної власності на землю і право постійного користування землею КСП ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області вказано, що в постійне користування закріпляється резервний фонд.

За приписами частин десятої та одинадцятої статті 25 Земельного кодексу України (в редакції від 05.05.1993 - на час видачі Державного акту) сільські і селищні Ради народних депутатів створюють на своїй території резервний фонд земель за погодженням місця розташування з землекористувачем у розмірі до 15 процентів площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів.

Частина земель резервного фонду, яка на час введення в дію цього Кодексу належала господарствам, залишається за ними на умовах постійного користування.

Резервний фонд земель перебуває у державній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Як вже зазначалося вище, рішенням Дмитрівської сільської ради від 19.04.2000 №101-17/ХХІІІ було надано дозвіл на обмін земельними ділянками колективної власності і резервного фонду. Обмін був врахований при розробці Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області, яка складається з 4 карт. Спірна земельна ділянка знаходиться у правій частині загальної карти і позначена номерами 57,3 та 26,8 з написом "Резервний фонд" (т.1 а.с.77). Обмін земель колективної власності на земельні ділянки резервного фонду площами 26,8 га та 57,3 га не відображений в картографічних матеріалах.

Відповідно до пункту 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 №720/95, в разі паювання земель відповідною районною державною адміністрацією громадянам видаються сертифікати на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та проводиться їх реєстрація.

Згідно пояснювальної записки до науково-технічної документації по підготовці документів, що посвідчують право власності або користування землею, Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області 2000 року в КСП було розпайовано 3301,0 га орних земель і видано 967 сертифікатів членам колективного господарства.

Петропавлівський районний відділ земельних ресурсів в листі №7/09-302 від 08.02.2008 вказав, що номер паю 1011 відповідає кадастровому номеру спірної земельної ділянки.

З огляду на вказану в пояснювальній записці інформацію вказані Петропавлівським районним відділом земельних ресурсів паї не існують, інформація щодо видачі на них сертифікатів в матеріалах справи відсутня та сторонами не надана.

Таким чином надана ФОП Маркову Д.О. в оренду земельна ділянка кадастровий номер 1223881500:02:001:1011 не відноситься до невитребуваних паїв, а відноситься до земель резервного фонду.

Відповідно до ч.3, 4 ст.122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Оскільки Петропавлівська районна державна адміністрація розпорядилась земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка не була віднесена до нерозподілених (невитребуваних) земельних паїв то Розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації №Р-532/0/350-15 від 24.12.2015, на підставі якого в подальшому укладений і оспорюваний договір оренди, прийняті з перевищенням повноважень, що є підставою для визнання розпорядження незаконним.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю відповідно до пп. 14.1.147. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктом 288.5. статті 288 Податкового Кодексу (в редакції, на час укладення договору), визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути менше 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1. ст. 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про оцінку земель" нормативно-правові акти з проведення оцінки земель які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Нормативно грошова оцінка земельних ділянок в силу положень статті 13 названого Закону обов`язково проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується відповідними районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Господарським судом встановлено, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки не проводилась, технічна документація не виготовлювалась, рішення про затвердження нормативно грошової оцінки районною радою не приймалось.

Приписами ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до вказаних норм, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Окільки при укладенні договору оренди Петропавлівська районна державна адміністрація розпорядилась земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка не була віднесена до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок, чим порушила вимоги земельного законодавства. А також без проведення обов`язкової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то господарським судом правильно задоволені вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки від 29.01.2016 (кадастровий номер 1223881500:02:001:1011) недійсним.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити в силі. Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 у справі №904/68/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17.08.2022р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Кощеєв