Рішення

від 10.08.2022 по справі 910/13994/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2022Справа № 910/13994/21Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» (02002, місто Київ, вул.Сверстюка Євгена, будинок 11-А) до За участю проОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» (02081, місто Київ, ВУЛИЦЯ КЛЕМАНСЬКА, будинок 3) звернення стягнення на предмет заставиПредставники:

від Позивача: Літинський О.П. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача: не з`явились;

від Третьої особи: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (надалі також - «Відповідач») про звернення стягнення на предмет застави.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Позичальником його зобов`язань за Договором поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 від 04.10.2019 року та наявністю підстав для звернення стягнення на рухоме майно на підставі Договору застави транспортного засобу б/н від 20.01.2021 року.

28.08.2021 року Господарським судом міста Києва направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) Відповідача.

02.09.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області надійшла інформація щодо останнього місця реєстрації Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2021 року відкрито провадження у справі 910/13994/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.09.2021 року, залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» (02081, місто Київ, ВУЛИЦЯ КЛЕМАНСЬКА, будинок 3).

У підготовче судове засідання 22.09.2021 року з`явився представник позивача, інші представники не з`явились про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином (з урахуванням відсутності фінансування суду).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, запропоновано Позивачу направити копію ухвали суду на адреси інших учасників справи; докази чого надати суду, відкладено підготовче судове засідання на 27.10.2021 року.

23.10.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про призначення експертизи.

23.10.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» про забезпечення позову у вигляді передачі в заклад Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» шляхом вилучення у ОСОБА_1 належного їй на праві приватного власності автомобіля марки Seat Alhambra 2.0, 2015 року випуску, тип ТЗ - загальний легковий універсал, шасі (кузов, рама) - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , відмовлено.

27.10.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та зобов`язання Позивача направлення копії позовної заяви на адресу Відповідача.

У підготовче судове засідання 27.10.2021 року з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача в частині відкладення розгляду справи, надано Відповідачу строк до 10 днів з 28.10.2021 року для надання відзиву на позовну заяву, надано Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, надано Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 17.11.2021 року.

15.11.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення проти клопотання Позивача про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 року з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, з урахуванням того, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення клопотання Позивача та призначення у справі судової товарознавчої експертизи, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6). Провадження у справі № 910/13994/21 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

17.01.2022 року на адресу Господарського суду міста Києва від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло Клопотання про надання додаткових матеріалів №36502/36503/21-54 від 17.11.2021 року. У вказаному клопотанні судовий експерт просить надати для огляду об`єкт дослідження, а саме: транспортний засіб «Seat Alhambra», д.н.з. НОМЕР_2 , з відповідними реєстраційними документами до нього; огляд об`єкта дослідження буде проводитись 26.01.2022 року о 10 год 00 хв, за адресою КНДІСЕ МЮ України: м. Київ, вул. Смоленська, 6; забезпечити присутність на огляді сторін по справі; в разі неявки однієї із сторін, огляд об`єкта дослідження може бути проведено без її участі; у випадку, якщо досліджуваний КТЗ з будь-яких обставин не може бути представлений на огляд за вказаною адресою, виїзд експерта до місця перебування КТЗ забезпечується сторонами по справі; забезпечити сторонами по справі належними умовами для проведення огляду вказаного КТЗ, а саме: вільним доступом до КТЗ (вільний простір з кожної сторони КТЗ не менше 2 м), освітленням (в т.ч. переносним джерелом); при потребі проведення огляду досліджуваного КТЗ в умовах спеціалізованого СТО на підіймачі та при потребі часткового розбирання силами та засобами спеціалістів СТО за рахунок зацікавлених по справі сторін; у випадку, якщо автомобіль не може бути наданий на огляд з будь-яких причин, експерт може визначити середню ринкову вартість досліджуваного КТЗ за наданими матеріалами по інформації ринку продажу подібних КТЗ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 року поновлено провадження у справі № 910/13994/21, клопотання експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів №36502/36503/21-54 від 17.11.2021 року по справі №910/13994/21 задоволено. Зобов`язано Сторін надати для огляду об`єкт дослідження, а саме: транспортний засіб «Seat Alhambra», д.н.з. НОМЕР_2 , з відповідними реєстраційними документами до нього, огляд якого буде проводитись 26.01.2022 року о 10.00 годині за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 6. У разі, якщо досліджуваний транспортний засіб «Seat Alhambra», д.н.з. НОМЕР_2 не може бути представлений на огляд за вказаною адресою, зобов`язано Сторони забезпечити виїзд експерта до місця перебування КТЗ. Забезпечено експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз належними умовами для проведення огляду транспортного засобу «Seat Alhambra», д.н.з. НОМЕР_2 , а саме: вільним доступом до КТЗ (вільний простір з кожної сторони КТЗ не менше 2 м), освітленням (в т.ч. переносним джерелом); при потребі проведення огляду досліджуваного КТЗ в умовах спеціалізованого СТО на підіймачі та при потребі часткового розбирання силами та засобами спеціалістів СТО здійснити вказані дії за рахунок зацікавлених по справі сторін. У разі неможливості надання на огляд транспортного засобу марки «Seat Alhambra 2.0», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , судову товарознавчу експертизу провести на підставі наявних матеріалів справи без огляду колісного транспортного засобу «Seat Alhambra 2.0», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , по інформації ринку продажу подібних КТЗ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 року провадження у справі № 910/13994/21 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

26.01.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

26.04.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта №36502/36503/21-54 від 14.02.2022 року разом з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2022 року поновлено провадження у справі № 910/13994/21, підготовче засідання у справі №910/13994/21 призначено на 05.07.2022 року.

У підготовче судове засідання 05.07.2022 року з`явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи не з`явились про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.08.2022 року.

09.08.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення війни або демобілізації представника.

В судовому засіданні 11 серпня 2022 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд їх задовольнити. Представники Відповідача та Третьої особи в судове засідання не з`явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 19.07.2022 року поштового відправлення уповноваженій особі підприємства Третьої особи ухвали суду, поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв`язку з відсутністю адресату, надісланого на адресу Відповідача, надісланням на адресу Відповідача телефонограми.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до інформації Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/13994/21 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1 , зазначену Центральним міжрегіональним управлінням ДМС у м. Києві та Київській області.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач та Третя особа мають доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач та Третя особа про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до закінчення війни або демобілізації представника, прийшов до висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Суд звертає увагу, що представник Відповідача не є стороною у справі, а тому норми .3 ч.1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України не підлягають застосуванню у даному випадку. Крім того, Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження перебування представника у складі Збройних Сил України. Також Суд зазначає, що Відповідач не позбавлений права особистої участі у судових засіданнях або залучити до участі у справі іншого представника, оскільки чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання Відповідача було попереджено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.

Приймаючи до уваги, що Відповідач та Третя особа були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Відповідача та Третьої особи не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 11 серпня 2022 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

04.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» (Позичальник) було укладено Договір поворотної фінансової допомоги №04/10-2019, умовами якого передбачено, позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути її у порядку та на умовах, передбачених цим Договором. (а.с.20-23)

Відповідно до п. 2.1 Договору поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 2066500,00 гривень 00 кап. без ПДВ.

Згідно з п.2.2 Договору поворотна фінансова допомога може надаватися Позичальнику однією частиною, або декількома частинами, про що сторони погоджують у відповідному додатку до даного Договору. Строки надання чергових траншів допомоги визначаються узгодженим графіком, що є додатком до цього договору.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що позичальник зобов`язується надати банку наступні види забезпечення: Майнові права на Поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на 4 (чотири) місяці на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не стягується).

Кошти, отримані від Позикодавця як поворотна фінансова допомога, повертаються Позикодавцю у строк до « 15» березня 2020 року. Позичальник має право повернути допомогу достроково. (п.2.4 Договору)

Додатковою угодою №3 від 28.01.2021 року до Договору поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 від 04.10.2019 року Сторони дійшли згоди внести зміни до п. 2.4 Договору виклавши його у наступній редакції: «Кошти отримані від Позикодавця, як поворотна фінансова допомога, повертаються Позикодавцю рівними частинами, щомісячно не пізніше 25 (двадцять п`ятого) числа кожного місяця, згідно узгодженому графіку погашення, шляхом перерахування грошових коштів у безготівковому вигляді на банківський рахунок Позикодавця. Таким чином, Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві суму поворотної фінансової допомоги, що становить 1 330 000 грн. 10 коп. у строк до 31.12.2021р. (а.с.26-27)

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Договором поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 від 04.10.2019 року, 20.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» (Заставодержатель), Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» (Позичальник) та ОСОБА_1 (Заставодавець) було укладено Договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соврас О.Ю. за реєстровим №20, відповідно до умов якого цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що витікають з договору поворотної фінансової допомоги №04/10-2019, укладеного між Заставодержателем (Позикодавець) та Позичальником 04 жовтня 2019 року, за умовами якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМ.ТЕКС» (Позичальник) зобов`язується перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНЛЕГПРОМ» (Позикодавець) повернути поворотну фінансову допомогу у розмірі 2 066 500 гривень у строк до п`ятнадцятого березня дві тисячі двадцятого року з урахуванням умов, передбачених вказаним договором поворотної фінансової допомоги. Відповідно до п. 5.1 договору поворотної фінансової допомоги він набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором. Станом на 20 січня 2021 року зобов`язання Позичальником не виконані, що підтверджується Актом Звірки взаємних розрахунків за період з 04 жовтня 2019 року до 20 січня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМ.ТЕКС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНЛЕГПРОМ», відповідно до якого заборгованість Позичальника становить 1 330 000 гривень. (а.с.29-32)

Згідно з п.1.2 Договору в забезпечення виконання зобов`язань вказаних у п. 1.1. цього заставодавець на умовах, передбачених цим Договором, передає у заставу належний їй на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки Seat Alhambra 2.0, 2015 року випуску, тип ТЗ - загальний легковий універсал, шасі (кузов, рама) - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , що зареєстрований за нею на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 8047.

Згідно з п. 1.3 Договору предмет застави оцінюється сторонами в суму 1 000 000 (один мільйон) гривень.

Право застави виникає з моменту підписання цього договору. (п. 2.1 Договору).

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що 3аставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету, якщо поворотна фінансова допомога, що забезпечена заставою, не буде виконана, у встановлені договором поворотної фінансової допомоги, умови.

Згідно з п.2.10 Договору у випадку невиконання Позичальником зобов`язань по договору поворотної фінансової допомоги Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у встановленому законодавством порядку.

12.08.2021 року Позивач надіслав на адресу Відповідача повідомлення про звернення стягнення на предмет застави, у зв`язку з наявністю заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» за договором поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 у розмірі 1088000 грн., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 12.08.2021 р., накладної. (а.с.81-85)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що станом на 07.05.2021 року загальна заборгованість Позичальника перед Позивачем за Кредитним договором становить 1 088 000 грн. 00 коп. Таким чином, просить Суд стягнути з ОСОБА_1 суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 1 000 000 грн. 00 коп. шляхом звернення стягнення на майно - автомобіль марки Seat Alhambra 2.0, 2015 року випуску, тип ТЗ - загальний легковий універсал, шасі (кузов, рама) - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , визнати право власності на вказаний автомобіль за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ».

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 від 04.10.2019 року та додаткових угод між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено Судом, у Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» перед Позивачем за Договором поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 від 04.10.2019 року утворилась заборгованість у розмірі 1 330 000 грн. 00 коп., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період 04.10.2019 р. - 20.01.2021 р., який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.28)

Крім того, у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» зазначило, що 24.02.2021 р. та 07.05.2021 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» було повернуто грошові кошти у загальному розмірі 242 000 грн. 00 коп. Відповідно до ч.1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. За таких підстав, факт повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» грошових коштів у загальному розмірі 242 000 грн. 00 коп. на користь Позивача не підлягає доказуванню.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» перед Позивачем за Договором поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 від 04.10.2019 року становить 1 088 000 грн. 00 коп.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Договором поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 від 04.10.2019 року, 20.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» (Заставодержатель), Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» (Позичальник) та ОСОБА_1 (Заставодавець) було укладено Договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соврас О.Ю. за реєстровим №20, відповідно до умов якого цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що витікають з договору поворотної фінансової допомоги №04/10-2019, укладеного між Заставодержателем (Позикодавець) та Позичальником 04 жовтня 2019 року, за умовами якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМ.ТЕКС» (Позичальник) зобов`язується перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНЛЕГПРОМ» (Позикодавець) повернути поворотну фінансову допомогу у розмірі 2 066 500 гривень у строк до п`ятнадцятого березня дві тисячі двадцятого року з урахуванням умов, передбачених вказаним договором поворотної фінансової допомоги. Відповідно до п. 5.1 договору поворотної фінансової допомоги він набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором. Станом на 20 січня 2021 року зобов`язання Позичальником не виконані, що підтверджується Актом Звірки взаємних розрахунків за період з 04 жовтня 2019 року до 20 січня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМ.ТЕКС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНЛЕГПРОМ», відповідно до якого заборгованість Позичальника становить 1 330 000 гривень. (а.с.29-32)

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Зокрема, застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом (ст. 1 Закону України "Про заставу").

Таким чином, застава як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права і обов`язки) виникає між заставодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та заставодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з застави, полягає в реалізації заставодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в заставу майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок заставного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від заставодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Як передбачено ст. 572 Цивільного кодексу України, Законом України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст.574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ст.576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено Судом, 12.08.2021 року Позивач надіслав на адресу Відповідача повідомлення про звернення стягнення на предмет застави, у зв`язку з наявністю заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» за договором поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 у розмірі 1088000 грн., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 12.08.2021 р., накладної. (а.с.81-85)

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч умов Договору поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 від 04.10.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги у строк до 31.12.2021 року.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» заборгованості за Договором поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 від 04.10.2019 року Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» в розмірі 1 088 000 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що 3аставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету, якщо поворотна фінансова допомога, що забезпечена заставою, не буде виконана, у встановлені договором поворотної фінансової допомоги, умови.

Згідно з п.2.10 Договору у випадку невиконання Позичальником зобов`язань по договору поворотної фінансової допомоги Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у встановленому законодавством порядку.

Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Згідно зі ст. 3 Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяженням є право обтяжувача на рухоме майна боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на встановлені обставини у справі, Суд дійшов висновку, що у зв`язку з неналежним виконанням Третьою особою умов Договору поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 від 04.10.2019 року, у Позивача виникло право задовольнити за рахунок переданого в заставу майна Відповідача (заставодавця) свої вимоги у повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет застави в судовому порядку.

У пункті 9.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" визначено, що у резолютивній частині рішення про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження господарські суди повинні зазначати дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 року з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, з урахуванням того, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення клопотання Позивача та призначення у справі судової товарознавчої експертизи, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Висновком експертів за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи у господарській справі Київського науково - дослідного інституту судових експертиз №36502/36503/21-54 від 14.02.2022 року встановлено, що вартість транспортного засобу марки Seat Alhambra 2.0, 2015 року випуску, тип ТЗ - загальний легковий універсал, шасі (кузов, рама) - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить Головко Олені Миколаївні, яке є предметом застави, складає 688 982 грн. 40 коп. (а.с.188-194)

За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України)

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких підстав, Суд приймає до уваги висновки експертів за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи у господарській справі №36502/36503/21-54 від 14.02.2022 року, складені Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновки судової експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності. Крім того, Суд зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому за таких підстав, вказані висновки експерта є належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень" обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом (у тому числі передача цінних паперів електронної форми існування у власність обтяжувача відповідно до законодавства про депозитарну систему України)

Оскільки Позивачем обраний спосіб реалізації предмету застави за Договором застави транспортного засобу від 20.01.2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соврас О.Ю. за реєстровим №20, шляхом визнання права власності, при визначенні вартості предмета застави Суд виходить із розміру, визначеного висновком експертів за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи у господарській справі Київського науково - дослідного інституту судових експертиз №36502/36503/21-54 від 14.02.2022 року.

Отже, враховуючи те, що Договором застави та чинним законодавством передбачено право заставодержателя на задоволення своїх кредиторських вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави внаслідок порушення Позичальником зобов`язань за Договором поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 від 04.10.2019 року та також те, що матеріалами справи підтверджено, а Відповідачем в порядку статей ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України не спростовано факт наявності заборгованості Позичальника за вказаним договором, Суд приходить до висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» про звернення стягнення на предмет застави на підставі Договору застави транспортного засобу від 20.01.2021 року є обґрунтованими.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» - задовольнити частково.

2. В рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» (02081, місто Київ, ВУЛИЦЯ КЛЕМАНСЬКА, будинок 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 42715950) перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» (02002, місто Київ, вул.Сверстюка Євгена, будинок 11-А ОФІС, Ідентифікаційний код юридичної особи 39759122) за Договором поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 від 04.10.2019 року у розмірі 1 088 000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) грн. 00 коп., звернути стягнення на транспортний засіб марки Seat Alhambra 2.0, 2015 року випуску, тип ТЗ - загальний легковий універсал, шасі (кузов, рама) - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), вартістю 688 982 грн. 40 коп., який є предметом застави за Договором застави транспортного засобу від 20.01.2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соврас О.Ю. за реєстровим №20, шляхом визнання права власності на вказаний транспортний засіб за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» (02002, місто Київ, вул.Сверстюка Євгена, будинок 11-А ОФІС, Ідентифікаційний код юридичної особи 39759122).

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» (02002, місто Київ, вул.Сверстюка Євгена, будинок 11-А ОФІС, Ідентифікаційний код юридичної особи 39759122) судовий збір у розмірі 10 334 (десять тисяч триста тридцять чотири) грн. 74 (сімдесят чотири) коп.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 17 серпня 2022 року

Суддя О.В. Чинчин