Рішення

від 09.08.2022 по справі 910/2448/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2022Справа № 910/2448/22Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Безрадній А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Промтехбуд ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія"

про стягнення 1 732 750,00 грн,

Представники сторін:

від позивача: Малеванчук І.В.,

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Промтехбуд ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія" про стягнення 1 732 750,00 грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором № 47 про надання послуг автокранами від 18.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 відкрито провадження у справі № 910/2448/22 та призначено підготовче засідання у справі на 21.03.2022.

Судове засідання 21.03.2022 у справі не відбулося у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2022 підготовче засідання у справі призначено на 08.06.2022.

08.06.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання 08.06.2022 з`явився представник позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, у зв`язку з неявкою представника відповідача, ухвалив відкласти підготовче засідання на 04.07.2022.

В підготовче засідання 04.07.2022 з`явився представник позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника позивача про закриття підготовчого провадження задовольнити, закрити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду на 10.08.2022.

12.07.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про компенсацію витрат на правничу допомогу адвоката.

В судове засідання 10.08.2022 з`явився представник позивача.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Так, ухвала суду від 04.07.2022 була направлена відповідачу на відому суду адресу його місцезнаходження: вул. Електриків, 26, м. Київ, 04176, проте з указаної адреси поштове відправлення повернулось з відміткою пошти про причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини шостої 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з огляду на підставу повернення до суду конверта з ухвалою, надісланою відповідачу, суд доходить висновку, що ухвала від 04.07.2022 вважається йому врученою.

При цьому, станом на дату судового засідання з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що 05.08.2022 до реєстру внесено запис про зміну місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія" на: вул. Кирилівська, буд. 60, офіс 212, м. Київ, 04080.

Однак, станом на 04.07.2022 місцезнаходженням відповідача була адреса: вул. Електриків, 26, м. Київ, 04176, її зміна відбулася лише 05.08.2022 та про зміну свого місцезнаходження відповідач суду не повідомляв.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 10.08.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Промтехбуд ЛТД" (Виконавець) укладено договір № 47 про надання послуг автокранами (надалі також - договір), за умовами п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги по переміщенню вантажів кранами на об`єктах замовника.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору надані послуги повністю не сплатив, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1 732 750,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Як встановлено у п. 10.1 договору набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами фінансових зобов`язань за даним договором.

Відповідно до п. 4.4 договору передача-приймання наданих послуг у відповідності з даним договором оформлюється сторонами шляхом підписання актів приймання-передачі наданих послуг. Надані виконавцем акти приймання-передачі наданих послуг замовник зобов`язується підписувати та повертати виконавцю на протязі 3- х робочих днів з моменту їх отримання від виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 4 158 22,50 грн, що підтверджується актами надання послуг, підписаними та скріпленими печатками обох сторін, а саме: №72 від 18.05.2018 на суму 29 910,00 грн; №194 від 09.12.2018 на суму 89 350,00 грн; №207 від 24.12.2018 на суму 26 250,00 грн; №14 від 08.03.2019 на суму 64 375,00 грн; №52 від 07.05.2019 на суму 37 125,00 грн; №55 від 07.05.2019 на суму 154 500,00 грн; №67 від 15.05.2019 на суму 265 875,00 грн; №68 від 15.05.2019 на суму 37 125,00 грн; №69 від 18.05.2019 на суму 43 125,00 грн; №70 від 18.05.2019 на суму 43 125,00 грн; №71 від 20.05.2019 на суму 43 125,00 грн; №77 від 27.05.2019 на суму 80 250,00 грн; №79 від 28.05.2019 на суму 43 125,00 грн; №106 від 20.06.2019 на суму 111 375,00 грн; №112 від 26.06.2019 на суму 81 250,00 грн; №116 від 30.06.2019 на суму 111 375,00 грн; №123 від 08.07.2019 на суму 43 125,00 грн; №124 від 08.07.2019 на суму 229 750,00 грн; №137 від 22.07.2019 на суму 81 250,00 грн; №138 від 31.07.2019 на суму 341 125,00 грн; №141 від 29.07.2019 на суму 148 500,00 грн; №142 від 31.07.2019 на суму 259 875,00 грн; №150 від 15.08.2019 на суму 408 375,00 грн; №151 від 15.08.2019 на суму 445 500,00 грн; №154 від 27.08.2019 на суму 334 125,00 грн; №155 від 27.08.2019 на суму 297 000,00 грн; №156 від 27.08.2019 на суму 40 837,50 грн; №157 від 28.08.2019 на суму 81 675,00 грн; №161 від 31.08.2019 на суму 185 625, 00 грн.

Також позивачем подано акти надання послуг на загальну суму 793 487,50 грн, які з боку відповідача не підписані, а саме: №165 від 17.09.2019 року на суму 43 125,00 грн; №166 від 17.09.2019 на суму 259 875, 00 грн; №174 від 17.09 2019 на суму 43 125,00 грн; №176 від 17.09.2019 на суму 37 125,00 грн; №179 гід 17.09.2019 на суму 87 675,00 грн; №192 від 07.10.2019 на суму 207 687, 50 грн; №195 від 10 -л 2019 року на суму 114 875, 00 грн.

Вказані акти надання послуг позивачем були 23.01.2022 надіслані відповідачу листом № 20-1 від 20.01.2021 у двох екземплярах для підписання та подальшого повернення, що підтверджується фіскальним чеком, накладною та описом вкладення у цінний лист від 23.01.2022.

З роздруківки з офіційного сайту АТ "Укрпошта" в мережі Інтернет за трек-кодом № 0305809425520 вбачається, що відправлення вручено адресату 27.01.2022.

Відповідно до п. 3.7 договору в разі прострочення замовником строку підписання акту приймання-передачі наданих послуг, послуги вважаються прийнятими замовником в безспірному порядку і замовник зобов`язаний розрахуватись з виконавцем на протязі 5 (п`яти) днів з дати передачі замовнику акту приймання-передачі наданих послуг.

З огляду на викладене та в силу умов п. 3.7 договору послуги за актами на загальну суму 793 487,50 грн вважаються наданими позивачем належним чином та прийнятими відповідачем.

Відповідно до п. 3.6 договору, розрахунок за надані послуги замовник здійснює протягом трьох робочих днів після підписання сторонами кожного акту приймання-передачі наданих послуг.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги положення зазначених норм, п. 3.7 договору та дату отримання актів (27.01.2022), останній день 5-денного строк виконання припадає на 01.02.2022, тобто останнім днем виконання грошового зобов`язання по сплаті наданих послуг на суму 793 487,50 грн (за не підписаними актами) є 01.02.2021.

Враховуючи ж положення п. 3.6 договору відповідач мав здійснити сплату наданих послуг в розмірі 4 158 22,50 грн (за підписаними актами) у 3-денний строк з дня підписаного кожного акту.

З наявних у справі платіжних доручень вбачається, що відповідачем у період з 18.05.2021 по 29.08.2019 здійснено часткову оплату наданих послуг в загальному розмірі 3 218 760,00 грн.

Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті наданих послуг у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої становить 1 732 750,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг не подано.

З урахуванням викладеного, відсутності будь-яких спростувань наведених обставин від відповідача, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 1 732 750,00 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 19 500,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивач зазначив, що у зв`язку з розглядом справи планує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 28 000,00 грн.

Надалі позивач у клопотанні про компенсацію витрат на правничу допомогу адвоката просив стягнути з відповідача 19 500,00 грн відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

19.01.2022 між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро "Малеванчук та Партнери" (адвокатське бюро) укладено договір про надання правової допомоги № 19/01, за умовами якого адвокатське бюро зобов`язалось надавати клієнту правову допомогу шляхом представництва, захисту, здійснення інших видів правової допомоги та дій, що мають юридичне значення, згідно законодавства про види адвокатської діяльності, а клієнт зобов`язався оплати адвокатському бюро вартість наданої правової допомоги.

Згідно з п. 3.2 даного договору вартість правової допомоги погоджується за взаємною домовленістю сторін. Порядок обчислення вартості правової допомоги, підстави для її зміни, порядок його сплати, а також порядок оплати фактичних витрат адвокатського бюро за виконання доручень клієнта визначаються додатковою угодою до даного договору, яка є невід`ємною його частиною та набуває чинності з дня її підписання.

19.01.2022 між клієнтом та адвокатським бюро укладено додаткову угоду № 1 до зазначеного вище договору, у якій визначено вартість правової допомоги, яка полягає в представництві інтересів клієнта щодо стягнення в судовому порядку заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія" по договору № 47 про надання послуг автокранами від 18.05.2018, який укладено між ТОВ "ВТК "Промтехбуд ЛТД" та ТОВ "Інжинірингова мостова компанія".

Надалі між клієнтом та адвокатським бюро складалися та підписувалися акти прийому-передачі наданих послуг № 25/01/22 від 25.01.2022 на суму 2500,00 грн, № 11/02/22 від 11.02.2022 на суму 6500,00 грн, № 06/06/22 від 08.06.2022 на суму 7000,00 грн, № 04/07/22 від 04.07.2022 на суму 3500,00 грн.

Позивач сплатив на користь адвокатського бюро грошові кошти в загальному розмірі 19 500,00 грн згідно платіжних доручень № 491 від 09.02.2022, № 493 від 14.02.2022, № 495 від 21.06.2022, № 496 від 05.07.2022.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Промтехбуд ЛТД" у справі здійснював адвокат Малеванчук І.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1103 від 03.03.2014), та який діяв на підставі довіреності № б/н від 17.01.2022.

У даній справі відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляв, заперечень проти їх задоволення не надавав.

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи здійснення адвокатом представництва позивача у даній справі, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру заявлених витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи з урахуванням гонорару успіху, є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає вказаним критеріям.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на правову допомогу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова мостова компанія" (вул. Кирилівська, буд. 60, офіс 212, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 41017120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Промтехбуд ЛТД" (вул. Льва Толстого, 9-А, поверх 4, м. Київ, 01004, ідентифікаційний код 39968607) борг у розмірі 1 732 750,00 грн, судовий збір у розмірі 25 991,25 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 500,00 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 17.08.2022

Суддя Т. Ю. Трофименко