Ухвала

від 16.08.2022 по справі 910/7490/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

17.08.2022Справа № 910/7490/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (14013, м.Чернігів, проспект Перемоги, буд. 126Б)

до Приватного акціонерного товариства «Прилуктваринмаш-Холдинг» (04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 3-В)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості на підставі заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №2402 від 01.01.2019 у розмірі 190808,19 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Прилуктваринмаш-Холдинг» (далі - боржник) заборгованості на підставі заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №2402 від 01.01.2019 у розмірі 190808,19 грн.

Заява обґрунтована тим, що боржник, в порушення взятих на себе зобов`язань, не здійснив оплати за поставлену у березні-травні 2022 року електричну енергію на об`єкт споживача за адресою: м. Прилуки, вул. Індустріальна, буд. 10 (Чернігівська область) у розмірі 190808,19 грн.

Дослідивши зміст заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що заява не підсудна Господарському суду міста Києва і підлягає передачі на розгляд Господарського суду Чернігівської області з наступних підстав.

Відповідно до статті 149 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

За приписами частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно вимог частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Стаття 30 Господарського процесуального кодексу України визначає порядок розгляду справ за виключною підсудністю, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом статті 30 ГПК України, визначає суд, яким має бути розглянуто справу.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2022 у справі №917/1212/21 та від 16.08.2019 у справі №916/142/19.

Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2022 у справі №917/1212/21 та від 15.05.2018 у справі №905/1566/17.

Виходячи із комплексного аналізу положень статей 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.

Так, частина 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлює виключну підсудність спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

При цьому, словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. Тому на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором щодо користування нерухомим майном поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України (виключна підсудність).

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 та від 07.07.2020 у справі №910/10647/18.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У даному випадку, як встановлено судом, спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань на підставі заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №2402 від 01.01.2019, зокрема, несплати за поставлену електричну енергію до об`єкта боржника, який знаходиться за адресою: м. Прилуки (Чернігівська область), вул. Індустріальна, буд. 10 .

За таких обставин, приймаючи до уваги викладені в постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 висновки Великої Палати Верховного Суду та зважаючи на те, що спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання боржником зобов`язань щодо оплати поставленої електричної енергії на об`єкт, який знаходиться в Чернігівській області, суд дійшов висновку, що спір має вирішуватись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням такого об`єкту, тобто нерухомого майна, на адресу якого було поставлено електричну енергію заявником.

У відповідності до вимог статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (ч. 1 ст. 31 ГПК України).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ГПК України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що матеріали заяви про видачу судового наказу №910/7490/22 підлягають передачі за територіальною підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.

Керуючись приписами статей 27, 31, 149, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» про видачу судового наказу до Приватного акціонерного товариства «Прилуктваринмаш-Холдинг» про стягнення заборгованості на підставі заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №2402 від 01.01.2019 у розмірі 190808,19 грн передати за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області (14000, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 20).

Ухвала набирає законної сили 17.08.2022 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Т.В. Васильченко