Ухвала

від 16.08.2022 по справі 910/7600/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.08.2022Справа № 910/7600/22

Суддя Літвінова М.Є., розглянувши

позовну заяву ПП «Агропродсервіс Ярчівці»

до ПАТ «Страхова компанія «Уніка»

про стягнення 223 926,95 грн

УСТАНОВИВ:

ПП «Агропродсервіс Ярчівці» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Уніка» (надалі - відповідач) про стягнення 223 926,95 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (заява №28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).

Згідно з приписів частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" визначено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 2481,00 грн.

Як визначено нормами Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 9 Закону України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 223 926,95 грн.

Отже, позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 3 358,90 грн.

ПП «Агропродсервіс» до позовних матеріалів не долучено доказів сплати судового збору, а натомість, у позовній заяві зазначено, що судовий збір ним не сплачується на підставі Закону України «Про захист справ споживачів»

З цього приводу суд зазначає НАСТУПНЕ.

Відповідно до ч.1 ст.20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Згідно зі ст.2 Господарського кодексу України, споживачі є учасниками відносин у сфері господарювання, тобто, особи, які споживають результати господарської діяльності суб`єктів господарювання з метою їх подальшого використання.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України Про захист прав споживачів. Цим Законом встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відтак, Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва. На відносини, де виробником і продавцем товарів, виконавцем робіт і надавачем послуг є громадянин, що не є підприємцем, а також на випадки, де набувачем товарів, користувачем послуг є підприємства, установи, організації - дія цього Закону не поширюється.

Відповідно до п. п. 3, 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Судовий захист прав споживачів здійснюється загальними судами за правилами цивільного судочинства в порядку позовного провадження за позовами фізичних осіб - споживачів товарів, робіт і послуг.

Якщо громадянин (покупець, замовник) у правовідносинах виступає як підприємець, або фактично використовував придбаний чи замовлений товар у підприємницькій діяльності, або як найманий працівник, то на його відносини з продавцем Закон України "Про захист прав споживачів" не поширюється.

Суд звертає увагу на те, що з позовних матеріалів вбачається наявність спору між юридичними особами ПП «Агропродсервіс» та ПАТ «Страхова компанія «Уніка».

Однак, на відносини, де споживачем є суб`єкт господарської діяльності, дія Закону України "Про захист прав споживачів" не поширюється.

А тому, посилання ПП «Агропродсервіс» на звільнення його від сплати судового збору судом відхиляються, оскільки дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на споживачів фізичних осіб, які не є суб`єктами господарської діяльності.

З огляду на зазначене, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі та порядку на загальних підставах.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається з позовної заяви, остання всупереч приписам п.2 ч. 3 ст. 162 ГПК України не містить повного найменування учасників справи, а також відсутня інформація, визначена у пункті 8 вказаної статті.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 172 ГПК України встановлено, що позивач зобов`язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з пунктів 59, 61 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

На виконання вищезазначених норм позивачем надано суду опис вкладення в цінний лист на ім`я відповідача з відміткою відділення поштового зв`язку від 02.08.2022 та накладну від вказаної дати № 4772402272454. Проте у наданому позивачем описі вкладення в цінний лист не зазначені номеру поштового відправлення, тобто вказана поштова накладна не підтверджує направлення на адресу відповідача саме тих документів, що зазначені в описі вкладення, а також відсутній розрахунковий документ, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Також, позивачем надано суду опис вкладення в цінний лист на третьої особи з відміткою відділення поштового зв`язку від 02.08.2022 та накладну від вказаної дати № 4772402272462. Проте у наданому позивачем описі вкладення в цінний лист не зазначені номеру поштового відправлення, тобто вказана поштова накладна не підтверджує направлення на адресу третьої особи-1 саме тих документів, що зазначені в описі вкладення, а також відсутній розрахунковий документ, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:

- у письмовому вигляді інформації, визначеної у п. 2, 8, ч. 3 ст. 162 ГПК України;

- доказів сплати судового збору за реквізитами Господарського суду міста Києва в сумі 3 358,90 грн (оригінал квитанції або платіжного доручення).

- оригіналів описів вкладення у цінні листи з відбитками календарного штемпеля, проставленого відділенням зв`язку, та номером поштового відправлення, а також оригіналів розрахункових документів, виданих поштовим відділенням, на підтвердження надіслання на адреси відповідача та третьої особт копії позовної заяви з доданими до неї документами.

4. Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяМ.Є. Літвінова