Рішення

від 10.08.2022 по справі 914/483/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2022 Справа № 914/483/22

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002», м. Полтава

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс Плюс», м. Львів

про стягнення 617 745,25 грн заборгованості

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕС.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс Плюс» про стягнення 617 745,25 грн заборгованості.

24.02.2022 Російська Федерація розпочала воєнні дії на території України. Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

28.02.2022 наказом Господарського суду Львівської області № 13 з метою належного забезпечення функціонування суду затверджено Інструкцію щодо роботи суду в умовах воєнного стану. Вказаною інструкцією рекомендовано сторонам подавати позовні заяви, клопотання тощо через електронний суд або направляти їх на електронну пошту суду з використанням цифрового підпису, а також брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів з використанням системи «EasyCоn», попередньо заявивши про це клопотання.

Положеннями частин 1-2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а також розумність строків розгляду справи судом. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У зв`язку із введенням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та відпусткою судді З.П. Гоменюк 28.02.2022 по 18.03.2022 з 21.03.2022 по 23.04.2022, з 25.04.2022 по 09.05.2022 та з 10.05.2022 по 26.05.2022 включно, ухвала про відкриття провадження у справі датована 27.05.2022, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.06.2022.

08.06.2022 від представника позивача, через систему «Електронний суд», надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання у справі за відсутності представника (вх. № 12078/22).

Ухвалою від 09.06.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 09.06.2022, суд постановив відкласти підготовче засідання на 01.08.2022.

Ухвалою від 01.08.2022 суд постановив закрити підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 11.08.2022.

Представники сторін у судове засідання 11.08.2022 не з`явилися, додаткових клопотань чи пояснень на адресу суду не надсилали.

У судовому засіданні 11.08.2022 суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

В судовому засіданні 11.08.2022 після повернення з нарадчої кімнати суд повідомив про ухвалення рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

В обґрунтування позовних позивач зазначає, що на виконання умов укладеного Договору поставки № 12/04/4 від 12.04.2018 він поставив ТОВ «Агробудсервіс Плюс» товару на загальну суму 726445,25 грн; поставки товару підтверджуються відповідними видатковими накладними. Відповідач отриманий товар оплатив лише частково, внаслідок чого у подальшому у останнього виникла заборгованість перед ТОВ «Тандем-2002».

Заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару становить 617745,25 грн. Позивач звертався до ТОВ «Агробудсервіс Плюс» з Вимогою № 267 від 21.08.2019 щодо сплати наявної заборгованості, однак станом на дату подання позову така вимога не виконана. Позивач зазначає, що відповідач просив надати йому час на добровільне погашення боргу, проте вказані зобов`язані так і не були виконані.

Внаслідок викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Аргументи відповідача.

Відповідач станом на дату ухвалення рішення у справі № 914/483/22 відзиву на позов не подав.

Усі процесуальні документи, ухвалені судом у цій справі, надсилалися на юридичну адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 79038, м. Львів, вул. Запольської, будинок 31, квартира 3.

Надіслана відповідачеві поштова кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, а відповідач мав достатньо часу для виконання вимог ухвал суду щодо встановленого строку на подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

12.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс Плюс» укладений Договір поставки № 12/04/4, за умовами пунктів 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми (насипом або фасовані в мішки), премікси, інший товар за погодженням сторін, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до змісту п. 2.1. Договору, найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю і по позиціях вказуються у видаткових накладних постачальника на товар.

У п. 2.2. Договору сторони домовилися, що усі видаткові накладні, за якими постачальник поставив покупцеві товар протягом терміну дії цього договору, відносяться до цього договору, якщо інше не випливає з відміток або тексту цих накладних.

Поставка товару здійснюється партіями протягом усього терміну дії цього Договору (п. 3.1. Договору).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент отримання товару, згідно з датою на видатковій накладній (п. 3.8. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, ціна товару, що поставляється відповідно до Договору, вказується у видаткових накладних постачальника. У вартість товару включаються усі витрати постачальника згідно з базисом поставки.

Відповідно до долучених до матеріалів справи копій видаткових накладних № Т18041500000009 від 15.04.2018, № Т18061200000009 від 12.06.2018 та № Т18061900000017 від 19.06.2018 позивач поставив відповідачеві товар на суми 245959,92 грн (з ПДВ), 239474,41 грн (з ПДВ) та 241010,92 грн (з ПДВ) відповідно.

Оплата товару покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості даної партії товару (відповідно л видаткової накладної) не пізніше дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної постачальника (п. 5.1. Договору).

З долученої до матеріалів позовної заяви копії довідки про рух коштів за інтервал дат по контрагентам вбачається здійснення відповідачем на користь позивача лише часткової оплати у розмірі 108700,00 грн за поставлений товар.

Постачальник зобов`язаний скласти та зареєструвати податкову накладну, згідно з чинним законодавством України (п. 9.11. Договору).

На виконання вказаного пункту Договору № 12/04/4 від 12.04.2018 ТОВ «Тандем-2002» зареєструвало податкові накладні на підтвердження проведення господарської операції: № 370 від 15.04.2018 на суму 245959,92 грн; № 252 від 12.06.2018 на суму 239474,41 грн; та № 424 від 19.06.2018 на суму 241010,92 грн.

Усі спори і розбіжності, що виникають при виконанні цього Договору, вирішуватимуться за згодою сторін в оперативному порядку. Неврегульовані згодою сторін спори підлягають вирішенню в Господарському суді (п. 10.1., 10.2. Договору).

Позивач звертався до відповідача із письмовою вимогою за вих. № 267 від 21.08.2019 про сплату заборгованості за договором поставки № 12/04/4 від 12.04.2018. Проте станом на дату звернення позивачем із відповідним позовом до господарського суду така вимога залишена відповідачем без виконання.

Крім цього, до справи долучено копію Акту звірки взаєморозрахунків за квітень 2018 року, підписаний та скріплений печатками сторін, з якого вбачається визнання відповідачем наявного боргу за відповідний місяць.

Позивач стверджує. що відповідач неодноразово звертався до ТОВ «Тандем-2002» з проханням надати додатковий час на добровільну сплату наявного боргу, однак таке зобов`язання не було виконано.

Щодо позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс Плюс» не подало своїх заперечень чи письмових пояснень, про сплату наявного боргу чи існування інших обставин справи, що мають значення для вирішення спору по суті, суду не повідомило.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Між сторонами виникли господарські зобов`язання на підставі укладеного Договору поставки № 12/04/4 від 12.04.2018.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань з поставки обумовленого сторонами товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних № Т18041500000009 від 15.04.2018, № Т18061200000009 від 12.06.2018 та № Т18061900000017 від 19.06.2018 позивач поставив відповідачеві товар на суми 245959,92 грн (з ПДВ), 239474,41 грн (з ПДВ) та 241010,92 грн (з ПДВ) відповідно. Наведені документи підписані двома контрагентами, що свідчить про дійсний факт поставки товару позивачем та отримання такого відповідачем.

Також проведення господарської операції з поставки обумовленого товару підтверджується долученими копіями податкових накладних.

Як встановлено судом вище, відповідач частково здійснив розрахунок за отриманий товар, що вбачається з довідки про рух коштів за період з 18.06.2018 по 31.07.2018. Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача складає 617745,25 грн.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18 зазначив, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.

Матеріалами справи підтверджується неповнота здійснення розрахунків відповідачем за поставлений позивачем товар, внаслідок чого ТОВ «Агробудсервіс Плюс» заборгувало ТОВ «Тандем-2002» 617745,25 грн.

Відповідачем не надано жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві доводів.

Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

За умовами ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог до стягнення з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 9266,20 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудсервіс Плюс» (79038 Львівська обл., місто Львів, вул. Запольської, будинок 31, квартира 3 ідентифікаційний код 39584820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002» (36009, м. Полтава, вул. Кондратенка, будинок 6-А, ідентифікаційний код 32081777) 617745,25 грн заборгованості, та 9266,20 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.08.2022.

Суддя Гоменюк З.П.