Рішення

від 10.08.2022 по справі 914/340/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2022 Справа № 914/340/22

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Рітейл», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг», м. Львів

про стягнення 91124,38 грн заборгованості

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕС.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Рітейл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг» про стягнення 91124,38 грн заборгованості.

Ухвалою від 14.02.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, постановив відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 14.03.2022.

24.02.2022 Російська Федерація розпочала воєнні дії на території України. Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

28.02.2022 наказом Господарського суду Львівської області № 13 з метою належного забезпечення функціонування суду затверджено Інструкцію щодо роботи суду в умовах воєнного стану. Вказаною інструкцією рекомендовано сторонам подавати позовні заяви, клопотання тощо через електронний суд або направляти їх на електронну пошту суду з використанням цифрового підпису, а також брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів з використанням системи «EasyCоn», попередньо заявивши про це клопотання.

Положеннями частин 1-2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а також розумність строків розгляду справи судом. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 2, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на введення згідно Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 на усій території України воєнного стану, що утруднює реалізацію учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України, суд, керуючись приписами частин 1-2 статті 2, частини 2, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив здійснювати розгляд справи в межах розумного строку та відкласти розгляд справи по суті (підготовче провадження) на іншу дату.

Також, у зв`язку із перебуванням судді Гоменюк З.П. у відпустці з 28.02.2022 по 18.03.2022, з 21.03.2022 по 23.04.2022, з 25.04.2022 по 09.05.2022 та з 10.05.2022 по 26.05.2022 включно, підготовче судове засідання 14.03.2022 не відбулося.

14.03.2022 від представника відповідача, на електронну пошту суду, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 6079/22).

У перший робочий день після відпустки суд прийшов до висновку про необхідність визначення нових дати та часу судового засідання для розгляду справи у підготовчому провадженні.

Ухвалою від 27.05.2022 суд призначив підготовче судове засідання на 06.06.2022.

06.06.2022 від представника відповідача, на електронну пошту суду, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 11835/22).

Ухвалою від 06.06.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 06.06.2022, суд постановив відкласти підготовче засідання на 27.07.2022.

27.07.2022, на електронну пошту суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача (вх. № 15970/22).

Ухвалою від 27.07.2022 суд постановив закрити підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 11.08.2022.

11.08.2022 від представника відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 16925/22).

У судовому засіданні 11.08.2022 суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Проаналізувавши зібрані у справі докази та у зв`язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

В судовому засіданні 11.08.2022 після повернення з нарадчої кімнати суд повідомив про ухвалення рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом липня-серпня 2021 року позивач надав послуги ТОВ «Будбілдінг» з розміщення рекламних аудіо матеріалів у мережах супермаркетів «Сільпо» та «Фора». На підтвердження цього факту сторонами складено та підписані відповідні Акти наданих послуг всього на загальну суму 90000,00 грн. Відповідач надані послуги не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед ТОВ «Медіа Рітейл».

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Будбілдінг» суму заборгованості за надані послуги у розмірі 90000,00 грн.

Аргументи відповідача.

Відповідач станом на дату ухвалення рішення у справі відзиву на позов не подав, хоча про розгляд справи № 914/340/22 був проінформований належним чином.

Усі процесуальні документи, ухвалені судом у цій справі, надсилалися на юридичну адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 79053, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок, 18.

Станом на 11.08.2022 до господарського суду не поверталася поштова кореспонденція, скерована на адресу відповідача.

Протягом часу розгляду справи відповідач двічі подавав клопотання про відкладення розгляду справи; до початку підготовчого засідання 27.07.2022 скерував на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, у якому також зазначив, що не заперечує щодо закриття підготовчого провадження у справі.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, а відповідач мав достатньо часу для виконання вимог ухвал суду щодо встановленого строку на подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між ТОВ «Медіа Рітейл» та ТОВ «Будбілдінг» було укладено усний договір про надання послуг, щодо істотних умов якого сторони дійшли згоди у письмово оформлених Актах наданих послуг за період липень-серпень 2021.

Позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем, що підтверджується Актами наданих послуг:

- від 31.07.2021 № 210731/16 на загальну суму 45000,00 грн;

- від 31.08.2021 № 210831/10 на загальну суму 45000,00 грн;

Вказані Акти надання послуг підписані та скріплені печатками сторін.

Позивачем виставлялися відповідачеві рахунки на оплату:

- від 05.07.2021 № 144 на загальну суму 45000,00 грн;

- від 25.08.2021 № 196 на загальну суму 45000,00 грн;

Між сторонами також є підписаний Акт звірки взаєморозрахунків за період січень-серпень 2021 року, відповідно до якого відповідач визнає наявну у нього суму боргу у розмірі 90000,00 грн.

Додатково, позивачем на підтвердження виконання господарської операції зареєстровані відповідні податкові накладні: від 31.07.2021 № 29 на суму 45000,00; та від 31.08.2021 № 28 на суму 45000,00 грн. Вказані податкові накладні прийняті відповідачем, сума податку на додану вартість віднесена до податкового кредиту ТОВ «Будбілдінг».

На підтвердження вжиття заходів досудового врегулювання спору позивач долучає до матеріалів позовної заяви копію претензії № 091121/01 від 09.11.2021, яка була отримана ТОВ «Будбілдінг», про що свідчить наявна у справі копія витягу з офіційного веб-порталу АТ «Укрпошта».

21.01.2022 позивачем було скеровано письмову претензію № 210122/02 від 21.01.2022 із вимогою здійснити оплату на рахунок ТОВ «Медіа Рітейл» у розмірі 90000,00 грн. претензія була вручена відповідачеві 27.01.2022. Проте станом на дату подання цього позову відповідачем борг не сплачено.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували твердження позивача, викладені у позовній заяві, та обставини, підтверджені долученими до матеріалів справи доказами.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

За приписами частин 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За своєю правовою природою договір, укладений в усній формі між ТОВ «Медіа Рітейл» та ТОВ «Будбілдінг» є договором про надання послуг. На підставі вказаного договору між сторонами виникли взаємні господарські зобов`язання.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується існування суми боргу у ТОВ «Будбілдінг» перед ТОВ «Медіа Рітейл» у розмірі 90000,00 грн за надані позивачем послуги з розміщення рекламних аудіо матеріалів у мережах супермаркетів «Сільпо» та «Фора». Зокрема, це вбачається із долучених до позовної заяви Актів надання послуг за період липень-серпень 2021 року, що підписані та скріплені печатками сторін, Акту звірки взаєморозрахунків та зареєстрованих податкових накладних.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18 зазначив, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.

Акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Існування такої заборгованості відповідачем не заперечується та жодними доказами не спростовується.

У ході розгляду справи № 914/340/22 ТОВ «Будбілдінг» жодних пояснень по суті спору не надало.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на допущення зі сторони відповідача прострочення виконання грошового зобов`язання, позивач нарахував ТОВ «Будбілдінг»: 3% річних 584,38 грн; інфляційні втрати 540,00 грн.

Суд здійснив перерахунок заявлених до стягнення сум, та зазначає, що погоджується із правильністю здійснених нарахувань.

Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

За умовами ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг» (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 18, ідентифікаційний код 40045466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Рітейл» (03083, м. Київ, проспект Науки, буд. 63, ідентифікаційний код 35725812) 91124,38 грн заборгованості, та 2481,00 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.08.2022.

Суддя Гоменюк З.П.