Рішення

від 15.08.2022 по справі 451/551/22

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 451/551/22

Провадження № 2/451/359/22

РІШЕННЯ

іменем України

16 серпня 2022 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/551/22 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

17 червня 2022 року представник позивачів ОСОБА_4 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 та позивача 2 - ОСОБА_5 у віці 46 років. Згідно довідки №1204 від 22.04.2017 року, виданої виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області вбачається, що гр. ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала в селі Дмитрів і на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 . З нею на день смерті були зареєстровані слідуючі особи: чоловік - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочка - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; син - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; свекруха - ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_6 . Як вбачається, ОСОБА_5 (спадкодавець) була матір`ю по відношенню до позивача 1 - ОСОБА_1 та позивача 2 - ОСОБА_2 . Після смерті матері спадщину фактично прийняли її діти та чоловік, шляхом спільного проживання за однією адресою зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Відповідач - ОСОБА_3 , має намір відмовитися від спадкового майна у судовому порядку в користь позивача 1 - ОСОБА_1 та позивача 2 - ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилась спадщина (відкрилась спадщина) у вигляді наступного майна, зокрема: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1287 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №017931, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4521 від 29 грудня 1999 року. Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки вбачається, що ОСОБА_5 , було передано у приватну власність наступні земельні ділянки: - земельна ділянка загальною площею 0,0942 гектарів; - земельна ділянка загальною площею 0,2475 гектарів; - земельна ділянка загальною площею 1,3307 гектарів; - земельна ділянка загальною площею 0,4564 гектарів.

За твердженням представника, позивачі звернулися до Державного нотаріуса Радехівської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, однак їм було відмовлено в оформленні спадщини та у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначені земельні ділянки, оскільки відсутній оригінал Державного акта на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №017931, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4521 від 29 грудня 1999 року. З огляду на вищезазначене, позивачі отримали відмову від державного нотаріуса Радехівської державної нотаріальної контори у видачу свідоцтва про право на спадщину та роз`яснення, що вони можуть подати заяву до Радехівського районного суду Львівської області про визнання права власності на спадкове майно. Таким чином, позивачі не можуть реалізувати свої майнові права як спадкоємці у позасудовому порядку, а тому у позивачів виникає необхідність звернутися з позовом до суду за визнанням права власності на земельні ділянки у порядку спадкування.

Просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності в розмірі 1/2 на земельну ділянку загальною площею 1,3307 га, кадастровий номер: 4623981200:02:000:0031; земельну ділянку загальною площею 0,4564 га, кадастровий номер: 4623981200:04:000:0031; земельну ділянку загальною площею 0,0942 га, кадастровий номер: 4623981200:04:000:0062 та земельну ділянку загальною площею 0,2475 га, кадастровий номер: 4623981200:03:000:0031, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належали на праві приватної власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №017931, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4521 від 29 грудня 1999 року. А також просить визнати за ОСОБА_2 право власності в розмірі 1/2 на земельну ділянку загальною площею 1,3307 га, кадастровий номер: 4623981200:02:000:0031; земельну ділянку загальною площею 0,4564 га, кадастровий номер: 4623981200:04:000:0031; земельну ділянку загальною площею 0,0942 га, кадастровий номер: 4623981200:04:000:0062 та земельну ділянку загальною площею 0,2475 га, кадастровий номер: 4623981200:03:000:0031, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належали на праві приватної власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №017931 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4521 від 29 грудня 1999 року. Судові витрати по справі просив покласти на позивачів (а.с.5-12).

В підготовче засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивачів подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивачів. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити (а.с.54).

Відповідач також подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с.51-53).

Із врахуванням наведеного, на підставі ч.4 ст.223 та ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі сторін, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 01.12.2012 Дмитрівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.20).

Згідно з даними, викладеними у довідці №1204 від 22.04.2017, виданій виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області, констатовано, що гр. ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала в селі Дмитрів і на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 . З нею на день смерті були зареєстровані такі особи: чоловік - ОСОБА_3 ; дочка - ОСОБА_1 ; син - ОСОБА_2 ; свекруха - ОСОБА_6 . Від імені гр. ОСОБА_5 виконкомом Дмитрівської сільської ради не посвідчувався заповіт (а.с.25).

Родинні відносини позивачів та відповідача зі спадкодавцем підтверджують такі документи:

- копія Свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_2 від 05 вересня 1987 року, з якого видно, що ОСОБА_3 (1963 року народження) та ОСОБА_7 (1966 року народження) одружилися ІНФОРМАЦІЯ_7 у с. Оглядів, Радехівського району Львівської області; після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 » (а.с.21);

- копія Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 від 20 червня 1988 року, з якого констатовано, що ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 у с. Павлів Радехівського району Львівської області; батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_5 (а.с.22);

- копія Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 від 03 січня 1997 року, з якого видно, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 у с. Дмитрів Радехівського району Львівської області; батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_5 (а.с.23);

- копія Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_5 від 28 січня 2013 року, виданого Дмитрівською сільською радою Радехівського району Львівської області, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 28 січня 2013 року; після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_11 » (а.с.24).

Відповідно до копії Державного акта на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №017931, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4521 від 29 грудня 1999 року, ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загального площею 2,1287 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області.

Згідно Плану зовнішніх меж земельної ділянки вищевказана земельна ділянка складається із чотирьох земельних ділянок: площею 0,0942 га, площею 0,2475 га, площею 1,3307 га, площею 0,4564 га (а.с.27-27 зворот).

Також факт передання ОСОБА_5 у приватну власність вищезазначеної земельної ділянки підтверджується копією рішення ІХ сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної ради Львівської області від 24 рудня 1999 року та копією витягу зі списків громадян (а.с.28,29).

Відповідно до Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №243/425-21 від 30 12.2021, №245/425-21 від 30.12.2021, №246/425-21 від 30 12.2021, №244/425-21 від 30.12.2021, виданих відділом у Радехівському районі ГУ ДГК у Львівській області, земельні ділянки, що належали спадкодавцю мають такі кадастрові номери: земельна ділянка площею 1,3307 га, кадастровий номер: 4623981200:02:000:0031; земельна ділянка площею 0,4564 га, кадастровий номер: 4623981200:04:000:0031; земельна ділянка площею 0,0942 га, кадастровий номер: 4623981200:04:000:0062 та земельна ділянка площею 0,2475 га, кадастровий номер: 4623981200:03:000:0031 (а.с.30-33).

З копії Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №67814161 від 16.12.2021, виданого Соснівською державною нотаріальною конторою Львівської області, видно, що після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не відкривалася та свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.26).

У листі №11/01-16 від 12.01.2022 в.о. завідувача Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області Медведюк З.С. роз`яснила позивачам, що видати свідоцтво про право на спадщину на майно, що належить гр. ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає підстав, так як не надано жодного документа, що підтверджує наявність майна, право власності на яке було зареєстроване у встановленому законодавством порядку на ім`я спадкодавця (а.с.34).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що оригінал державного акта втрачено, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачами у порядку спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо встановлення фактів родинних відносин, факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У зв`язку з клопотанням позивачів, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,206, 258-259,263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , право власності в розмірі 1/2 на земельну ділянку загальною площею 1,3307 га, кадастровий номер: 4623981200:02:000:0031; земельну ділянку загальною площею 0,4564 га, кадастровий номер: 4623981200:04:000:0031; земельну ділянку загальною площею 0,0942 га, кадастровий номер: 4623981200:04:000:0062 та земельну ділянку загальною площею 0,2475 га, кадастровий номер: 4623981200:03:000:0031, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належали на праві приватної власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №017931, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4521 від 29 грудня 1999 року.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , право власності в розмірі 1/2 на земельну ділянку загальною площею 1,3307 га, кадастровий номер: 4623981200:02:000:0031; земельну ділянку загальною площею 0,4564 га, кадастровий номер: 4623981200:04:000:0031; земельну ділянку загальною площею 0,0942 га, кадастровий номер: 4623981200:04:000:0062 та земельну ділянку загальною площею 0,2475 га, кадастровий номер: 4623981200:03:000:0031, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належали на праві приватної власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №017931 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4521 від 29 грудня 1999 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяО. З. Семенишин

Рішення суду виготовлене в нарадчій кімнаті 16 серпня 2022 року.