Рішення

від 14.08.2022 по справі 160/8673/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2022 року Справа № 160/8673/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техстройінвест КР» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2022 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техстройінвест КР», в якому позивач просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, мікрорайон Ювілейний, будинок 4А Товариства з обмеженою відповідальністю «Техстройінвест КР» (код ЄДРПОУ - 35601318), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 24.12.2021 №725;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, мікрорайон Ювілейний, будинок 4А Товариства з обмеженою відповідальністю «Техстройінвест КР» (код ЄДРПОУ - 35601318), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 24.12.2021 №725.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що проведеною перевіркою встановлені порушення, які в ході перевірки та у встановлений строк усунені не були, у зв`язку із чим, вжиття заявлених заходів реагування є повністю обґрунтованим, а подальша експлуатація об`єкта ТОВ «Техстройінвест КР» із виявленими порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не надав, про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі рекомендованою кореспонденцією. Однак до суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 15.12.2021 по 24.12.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Техстройінвест КР» за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, мікрорайон Ювілейний, будинок 4А.

У Акті перевірки об`єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «Техстройінвест КР» щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 24.12.2021 №725 (далі - Акт) відображені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1- 1.32-01), ДСТУ ЕN 62305:2012 «Блискавкозахист» (європейський стандарт ІЕС 62305-2010), затверджений наказом Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України №640 від 28 травня 2012 року (далі - ДСТУ ЕN 62305:2012), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Національного стандарту України «Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 14. Настанови щодо побудови, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування, і технічного обслуговування» (далі - ДСТУ-Н СЕN/ТS 54-14:2009), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Наказ МВС №25), Національний стандарт України «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 р. № 158 (далі - ДСТУ Б В.1.1-36:2016), Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об`єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287 (далі - ДБН В.1.1-7:2016), Державних будівельних норм України «Підприємства торгівлі», затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 19.01.2009 №4 (далі - ДБН В.2.2-23:2009), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1346/32798 (далі - ПТБ), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005), зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 за № 970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Положення про паспортизацію), Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі - Порядок забезпечення).

Із акта перевірки вбачається, що в ході проведеної перевірки відповідача було виявлено, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які наведені нижче:

- керівництвом підприємства не визначено обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту;

- на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим;

- не встановлено наказом (інструкцією) порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

- у приміщеннях об`єкта відсутні інструкції про заходи пожежної безпеки, які мають бути розроблені та затверджені керівником об`єкта;

- об`єкт не забезпечено планами (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, що вивішуються на видимих місцях;

- не розроблена інструкція (яка затверджується керівником), на доповнення до схематичного плану евакуації, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час;

- з працівниками об`єкту не проведено інструктажі з питань пожежної безпеки;

- працівники об`єкту, робота яких пов`язана з підвищеною пожежною небезпекою, не пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) відповідно до п.11; п.12; п.14. ПКМУ № 444;

- посадові особи об`єкту не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до п.11; п.12; п.14. ПКМУ № 444;

- в підвальному поверсі складське приміщення не відокремлено від торговельної зали протипожежними дверима з відповідною межею вогнестійкості відповідно до п.6.1; п.6.2; п.6.4, табл.3.ДБН В. 1.1-7:2016 п.6.3.11 ДБН В.2.2- 23:2009;

- допущено зачинення на ключ дверей евакуаційного виходу (при наявності людей у будівлі), а саме: двоє дверей виходу з 1-го поверху на зовні з будівлі та двері з підвального поверху;

- на об`єкті для будівлі і приміщень виробничого, складського призначення не визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони, у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

- допущено утримання стаціонарних зовнішніх пожежних сходів не пофарбованими;

- допущено зменшення ширини евакуаційних шляхів у коридорі 1-го, 2-го та 3-го поверхів шляхом встановлення стелажу для товару та дверей, що відчиняються з приміщень у коридор поверхів, відповідно до п.7.3.7. ДБН В. 1.1-7:2016:

- допущено захаращення шляхів евакуації, а саме: на всіх сходових клітках встановлено стелажі з товаром, товар та різні матеріали;

- допущено улаштування приміщення під сходовою клітиною 1-го поверху;

- допущено утримання в несправному стані пристроїв для самозачинення дверей на сходових клітках;

- із торгівельної зали підвального поверху не передбачено не менше двох евакуаційних виходів в сходові клітки СК1, а саме: одна сходова клітина не відповідає вимогам типу СК1, допущено встановлення 2-го евакуаційного виходу з підвального приміщення через складське приміщення (Розділ 8, П. 8.3, 8.4 п.8.17 ДБН В.2.2-23:2009);

- допущено зменшення ширини евакуаційних проходів у всіх торгівельних залах (при площі торгівельної зали понад 400 м - ширина евакуаційних проходів повинна бути не менше 2,5 м.) відповідно до Розділ 8, П. 8.8 п.8.17 ДБН В.2.2- 23:2009;

- допущено з`єднання жил проводів (кабелів) без опресування, зварювання, паяння або затискачів, а саме: на сходових клітках та в складському приміщенні на 1-му поверсі;

- допущено улаштування тимчасових електромереж, а саме: на сходових клітках та в торгівельній залі на 3-му поверсі відповідно до п.2.5.6. НПАОП 40.1-1.32-01;

- допущено приховане прокладання проводів (кабелів) за підвісною стелею в складському приміщенні 1-го поверху без виконання ізоляції від горючих основ (конструкцій) шаром негорючого матеріалу відповідно до п.2.5.7. НПАОП 40.1-1.32-01;

- електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- допущено експлуатацію світильника, який підвішений безпосередньо на струмопровідні проводи, а саме: у приміщенні електрощитової;

- допущено складування горючих матеріалів на відстані менше їм від електроустаткування, а саме: в складському приміщенні 1-го поверху;

- не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- не визначена шляхом розрахунку необхідність встановлення системи блискавкозахисту на будівлях у відповідності до ДСТУ ЕК 62305:2012, при необхідності влаштувати відповідну систему;

- не надано акт прийняття до експлуатування систем протипожежного захисту підвального приміщення (Акт перевірки відповідності систем протипожежного захисту) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 п.8.4. ДСТУ-Н СЕНТЗ 54-14:2009;

- не проводиться технічне обслуговування автоматичних систем пожежогасіння до п.8.4. ДСТУ-Н СЕМ/Т8 54-14:2009;

- допущено утримання системи протипожежного захисту у несправному стані, а саме: пожежний приймально-контрольний прилад (ППКП) не забезпечено двома джерелами електричного живлення, а саме, акумуляторною батареєю, відсутній зв`язок між ППКП та центром приймання пожежних сповіщень (ЦПТС), на ППКП автоматичної системи пожежогасіння індикатор вказує на несправність;

- підвальне приміщення, що використовується як торгівельна зала та складське приміщення, не обладнано автоматичною системою пожежогасіння відповідно до п.5.1; Додаток А, табл. А1, табл.А2, ДБН В.2.5-56:2014 п.8.17 ДБН В.2.2-23:2009;

- в підвальному приміщенні (за відсутності вікон - природного освітлення) відсутня система димовидалення відповідно до п. 10.2.4. ДБН В.2.5-56:2014 п.8.14 ДБН В.2.2-23:2009;

- приймально-контрольні прилади систем протипожежного захисту не виведено на пульт пожежного спостерігання;

- пожежні кран-комплекти не укомплектовані важелями для полегшення відкривання вентиля;

- допущено утримання пожежних кран-комплектів з не приєднаними рукавами до крану;

- не забезпечено доступність до пожежного кран- комплекту в торгівельній залі на 3-му поверсі;

- не проведено розрахунок відповідної кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників);

- особа, відповідальна за пожежну безпеку на об`єкті, не веде журнал обліку вогнегасників відповідно до Розділ III п.3 Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МВС № 25 від 15.01.2018;

- відповідальною особою за пожежну безпеку на об`єкті, не проводиться огляд вогнегасників не рідше одного разу на місяць, з реєстрацією в журналі обліку вогнегасників відповідно до Розділ III п.10 Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МВС №25 від 15.01.2018;

- в підвальному складському приміщенні не забезпечено ширину проходів між стелажами не менше 1 м.;

- допущено торгівлю на площадці сходової клітини на 1-му поверсі, а саме: встановлено прилавок для торгівлі;

- не проведено ідентифікацію щодо визначення потенційної небезпеки відповідно до п.9; п.10; п.11. Наказ МНСУ № 98 п.7; п.12, Додаток 1 Наказ МНСУ №338;

- не забезпечено проведення навчань, тренувань з питань цивільного захисту відповідно до п.11; п.14: п.17. ПКМУ №444;

- не розроблено та не затверджено графік проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту відповідно до п.17.ПКМУ № 444;

- не забезпечено проведення навчання керівництва закладу на територіальних курсах з питань цивільного захисту відповідно до п.15. ПКМУ № 444;

- не розроблено та не затверджено обсяги забезпечення працюючого персоналу закладу засобами радіаційного та хімічного захисту відповідно до п.5; п.6; п.7; п.8; п.9 ПКМУ № 1200;

- не забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту;

- на об`єкті не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії відповідно до п.13. ПКМУ № 444;

- на об`єкті не призначено особу з питань цивільного захисту;

- допущено до роботи працівників, які не пройшли навчання, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема, з техногенної безпеки.

Вказаний акт перевірки був отриманий відповідачем під підпис 24.12.2021 року.

Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно - рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 КЦЗ).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч.3 ст.64 КЦЗ).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз.2 п.1 Положення № 20/2013).

У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (ч.3 ст.55 КЦЗ).

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст.66 КЦЗ).

У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст 70 КЦЗ).

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Крім того, чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту. Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Суд погоджується з доводами представника позивача відносно того, що наявність виявлених порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, а також цивільного захисту створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, з огляду на наступне.

Відсутність інструкції, яка визначає дії працівників у разі виявлення пожежі, а також щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей призводить до загибелі та травмування людей в наслідок незнання порядку дій в разі виникнення пожежі.

Відсутність або не відповідність планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Непроведенння інструктажу з питань пожежної безпеки призводить до незнання користування первинними засобами пожежогасіння та первинних дій при виникненні пожежі.

Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.

Відсутність протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідність призводить до втрат цілісності та втрат теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливить евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Порушення вимог до евакуаційних виходів, а саме, не виконання їх на легковідчиняємих запорах з середини, унеможливить їх використання як евакуаційного виходу при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Недотримання нормованої ширини проходів (шляхів евакуації, евакуаційних виходів) призводить до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Захаращення шляхів евакуації сторонніми предметами може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Влаштування приміщень в сходовій клітині може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність або невідповідність приладів для самозачинення дверей створює загрозу розповсюдження пожежі із однієї частини будівлі в іншу, унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Недотримання вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Порушення виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Використання тимчасових електричних мереж та порушення виконання монтажу проводів і кабелів призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Порушення виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту електричних мереж, призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність схеми підключення електрощиту з пояснювальним написом унеможливить у разі виникнення пожежі відключення від електроживлення окремого приміщення.

Підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Непроведення замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливить визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції призведе до небезпечного іскріння, полум`я та електричного струму, що виникає у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Неналежне утримання автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність системи димовидалення приведе до ускладнення видалення продуктів горіння під час пожежі та зменшить час розповсюдження небезпечних факторів пожежі (особливо диму) по всім поверхах, в тому числі по шляхам евакуації унеможлививши евакуацію людей з будівлі, що загрожуватиме життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм (національних стандартів) призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та невідповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність об`єктових тренувань з питань цивільного захисту призводить до невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей та перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації, а в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації або вибуху.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Відсутність засобів індивідуального захисту призводить до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Непроведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, призводить до унеможливлення визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 86 цього КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надавалось жодних зауважень або заперечень до проведеного заходу (позапланової перевірки) та складеного за його результатами акту ані до суду, ані до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Також не встановлено обставин щодо звернення відповідача до позивача про проведення повторного заходу державного нагляду (контролю) у зв`язку із усуненням виявлених порушень.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не надано доказів, що на час розгляду справи обставини, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом, перестали існувати чи усунуті.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення виконання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Суд зазначає, що відповідач має право після усунення усіх порушень звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював зупинення, з повідомленням про їх усунення.

З урахуванням викладеного вище, враховуючи той факт, що виявлені порушення під час позапланової перевірки об`єкта ТОВ «Техстройінвест КР» створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техстройінвест КР» про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, мікрорайон Ювілейний, будинок 4А Товариства з обмеженою відповідальністю «Техстройінвест КР» (код ЄДРПОУ - 35601318), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 24.12.2021 №725.

Встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, мікрорайон Ювілейний, будинок 4А Товариства з обмеженою відповідальністю «Техстройінвест КР» (код ЄДРПОУ - 35601318), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 24.12.2021 №725.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник