Рішення

від 16.08.2022 по справі 947/13812/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/13812/22

Провадження № 2-о/947/232/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2022 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

за участі:

- заявників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку окремого провадження цивільну справу за завою

ОСОБА_1

та ОСОБА_2

про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Заявники - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.07.2022 року звернулись до Київського районного суду міста Одеси зі спільною заявою в порядку окремого провадження про розірвання шлюбу, зареєстрованого 05.06.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №977.

В мотивування підстав щодо розірвання шлюбу, заявники зазначили, що між ними спільне життя не склалося, у зв`язку з відсутністю взаємопорозуміння, протилежними поглядами на шлюб, за наслідком чого з 01.11.2021 року в них припинені шлюбні відносини.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 04.07.2022 року вказану заяву залишено без руху.

11.07.2022 року заявниками надано до суду заяву, дослідивши яку суддею встановлено, що недоліки поданої заяви усунуті у відповідності до ухвали судді від 04.07.2022 року.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 13.07.2022 року на підставі вищевказаної заяви відкрито провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні 17.08.2022 року заявники заяву підтримали, просили суд шлюб між заявниками розірвати.

Заслухавши пояснення заявників, дослідивши і вивчивши документи наявні в матеріалах справи, суд вважає заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.

Відповідно до ч.1 ст.109 СК України, подружжя, яке має дітей має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Судом встановлено, що 05 червня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що складено актовий запис №977. Під час реєстрації шлюбу, ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_2 ».

За час перебування в шлюбі, у сторін народилась дитина, яка наразі є малолітньою, - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом також встановлено, що 09.07.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Атаманчук О.Г., зареєстрований в реєстрі за №187.

Відповідно до умов договору, сторони дійшли згоди стосовно встановлення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю, та узгодили порядок прийняття участі батька у вихованні і утриманні їх малолітньої дочки.

Заявники зазначили в судовому засіданні, що вважають збереження їх шлюбу недоцільним та вважають, що подальше перебування у шлюбі буде суперечити інтересам кожного з них.

Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім`ї.

Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.

Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім`ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

За ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.

Закріпленні у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.

У ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає спільну заяву подружжя про розірвання шлюбу такою, що підлягає задоволенню, тому що родина фактично розпалася і її відновлення неможливо, при обставинах, зазначених заявниками, їх шлюбний союз розпався, на примирення сторони категорично не згодні, оскільки сторін по справі нічого не об`єднує, а також той факт, що один з подружжя або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу й це право підлягає судовому захисту.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 77, 81, 141, 263-265, 293, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 109, 110, 112, 113 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб між громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 червня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №977.

Шлюб між громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.

Заявникові ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_2 ».

Заявникові ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_2 ».

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Калініченко Л. В.