Постанова

від 15.08.2022 по справі 300/3721/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/3721/21 пров. № А/857/7411/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання: Петрунів В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Івано-Франківськ-Пропан" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року, головуючий суддя Главач І.А., ухвалене о 11:15 год. у м. Івано-Франківську, повний текст якого складено 31.03.2022 року, у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Івано-Франківськ-Пропан" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання незаконним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2021 року позивач ДП "Івано-Франківськ-Пропан" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 27.04.2021 року №771-П "Про проведення фактичної перевірки Дочірнього підприємства "Івано-Франківськ-Пропан"; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №003522/0706, №003523/0706 та №003524/0706 від 08.06.2021 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що для проведення фактичної перевірки мають існувати фактичні обставини та передумови, визначені пунктом 80.2 ПК України, які і визначають підстави для такої перевірки. Тому оцінка правомірності проведеної перевірки повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичні підставі проведення відповідної перевірки. Також позивач зазначає, що рівноміри-лічильники та витратомір лічильник не поставлено та не встановлено у зв`язку з карантинними обмеженнями. Позивач стверджує, що акцизні накладні зареєстровані на послуги зберігання, а не на реалізацію пального. Щодо передачі даних про залишки пального про обсяг обігу пального позивач зазначає про неможливість надсилання даних оскільки працівники ДП "Івано-Франківськ-Пропан" перебували у вимушеній відпустці.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ДП "Івано-Франківськ-Пропан" оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем здійснялись усі дії щодо дотримання податкового законодавства, а твердження суду про те, що підприємством не доведено неможливості обрати іншого постачальника та взагалі не припинено виробничу діяльність є хибним.

В судовому засіданні представники позивача підтримали подану апеляційну скаргу, вважають оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримали доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Дочірнє підприємство "Івано-Франківськ-Пропан" 29.12.2000 року зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області.

До основного виду економічної діяльності ДП "Івано-Франківськ-Пропан" за КВЕД 47.78 віднесено "Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах".

Також серед видів діяльності за КВЕД 46.12 визначено "Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами", за КВЕД 77.39 "Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.", за КВЕД 46.71 "Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами", за КВЕД 47.30 "Роздрібна торгівля пальним", за КВЕД 49.20 "Вантажний залізничний транспорт", за КВЕД 49.41 "Вантажний автомобільний транспорт", за КВЕД 52.10 "Складське господарство", за КВЕД 52.21 "Допоміжне обслуговування наземного транспорту", за КВЕД 68.20 "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна", за КВЕД 71.20 "Технічні випробування та дослідження", за КВЕД 33.11 "Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів".

На підставі п.п.80.2.2, п.п. 80.2.5, п. 80.2, ст. 80 ПК України, наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №771-П від 27.04.2021 року та на підставі направлень від 27.04.2021 року № 973, №974 головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Костюком Володимиром та головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, контролю за виробництвом та обігом пального, контролю за обігом марки акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Сухарським Степаном проведено фактичну перевірку паливного складу ДП "Івано-Франківськ-Пропан", код ЄДРПОУ 25697456 (Тисменицький район, с. Марківці, вул. Нивки, 65) з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Кодексу законів про працю України, Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148, інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці.

За результатами фактичної перевірки складено акт перевірки від 06.05.2021 року на бланку №090202, який зареєстрований в ГУ ДПС в Івано-Франківській області за №2595/09/15/РРО/25697456.

При проведенні вказаної фактичної перевірки встановлено наступні порушення:

- здійснення оптової реалізації скрапленого газу суб`єктам господарювання - юридичним особам без придбання ліцензії на право оптової торгівлі пальним з акцизного складу №1008532 за адресою: Тисменицький район, с. Марківці, вул. Нивки, 65, чим порушено ст. 15 Закон України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995, із змінами та доповненнями;

- несвоєчасна реєстрація в Єдиному держаному реєстрі (07.04.2020 року при законодавчо встановленому терміні - 01.04.2020) 20 (двадцяти) рівнемірів-лічильників рівня пального та 1 (одного) витратоміра-лічильника на місці відпуску пального на акцизному складі №1008532, чим порушено п.230.1.2 ст. 230 ПКУ;

- незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу №1008532 подання щоденного електронного документу в період з 07.04.2020 року по 21.04.2020 року в кількості 15 одиниць та несвоєчасне подання за 22.04.2020 року щоденного електронного документу та даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби, та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, чим порушено п.230.1.3 ст. 230 ПКУ.

На підставі даних висновків ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №003522/0706 від 08.06.2021 року, яким застосовано штрафні санкції в сумі 500000 грн., за оптову реалізацію скрапленого газу суб`єктам господарювання - юридичним особам без придбання ліцензії на право оптової торгівлі пальним з акцизного складу №1008532 за адресою: Тисменицький район с. Марківці вул. Нивки 65;

- №003523/0706 від 08.06.2021 року, яким застосовано штрафні санкції в сумі 420000 грн., за несвоєчасну реєстрацію в Єдиному держаному реєстрі (07.04.2020 року при законодавчо встановленому терміні - 01.04.2020 року) 20 (двадцяти) рівнемірів-лічильників рівня пального та 1 (одного) витратоміра-лічильника на місці відпуску пального на акцизному складі №1008532;

- №003524/0706 від 08.06.2021 року, яким застосовано штрафні санкції в сумі 16 000 грн, за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу №1008532 подання щоденного електронного документу в період з 07.04.2020 року по 21.04.2020 року в кількості 15 одиниць та несвоєчасне подання за 22.04.2020 року щоденного електронного документу та даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби, та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що представлені відповідачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати, що оскаржувані рішення є правомірними, прийнятими обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства..

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України регламентовано порядок проведення фактичної перевірки, пункт 80.1 якої визначає, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За змістом підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, виходячи з викладеного, отримання в установленому законодавством порядку інформації від державного органу, яка свідчить про можливі (імовірні) порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, має наслідком ініціювання цим органом фактичної перевірки.

Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 86.5 статті 86 ПК України у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття наказу №771-П від 27.04.2021 року була доповідна записка начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Івано-Франківській області №24/09-19-09-01-16 від 21.01.2021 року скерована на начальника ГУ ДПС в Івано-Франківській області. Описова і мотивувальна частина такої записки містила пропозиції щодо необхідності проведення фактичної перевірки господарських одиниць (відповідно додатку №1), оскільки аналіз баз даних "Підсистеми РРО", АІС "Податки", "СЗЗД податкового блоку" та інформаційної бази "СЕАРП", "Ліцензії на алкоголь, спирт, тютюн і пальне" в частині відомостей про реалізацію суб`єктами господарювання паливно-мастильних матеріалів, свідчить про наявність ризиків недотримання платниками податків вимог податкового законодавства в частині зберігання та обігу пального, зокрема: - зберігання пального згідно отриманих ліцензій на право зберігання пального (виключно для потреби власного споживання чи промислової переробки) з метою його подальшої реалізації (порушення вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 року за №481/95-ВР); торгівлю пальним без наявності ліцензій на право роздрібної та/або оптової торгівлі такими товарами (порушення вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 за №481/95-ВР); обіг пального суб`єктами господарювання, які не обладнали резервуари рівномірами та витратомірами лічильників.

У додатку до записки за порядковим номером « 3» визначено ДП "Івано-Франківськ-Пропан".

У постанові від 21 жовтня 2019 року у справі №804/4143/18 Верховний Суд зазначив, що отримання в установленому законодавством порядку інформації від державного органу, яка свідчить про можливі (імовірні) порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, має наслідком ініціювання цим органом фактичної перевірки.

Таким чином, доповідна записка начальника управління контрою за підакцизними товарами за №24/09-19-09-01-16 від 21.01.2021 року за її формою і змістом є належною та достатньою підставою для проведення фактичної перевірки ДП "Івано-Франківськ-Пропан" та прийняття наказу на проведення перевірки №771-П від 27.04.2021 року.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 27.04.2021 року №771-П "Про проведення фактичної перевірки Дочірнього підприємства "Івано-Франківськ-Пропан" є безпідставними, відтак задоволенню не підлягають.

Крім цього, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон №481/95-ВР).

Як встановлено статтею 1 Закону №481/95-ВР оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

За змістом статті 15 Закону №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Частиною 1 статті 17 Закону №481/95-В визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом 8 частини 2 цієї статті передбачено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

З матеріалів справи слідує, що ДП "Івано-Франківськ-Пропан" у період з 05.07.2019 року по 01.12.2020 року ДП зареєстровано 76 видаткових акцизних накладних саме на реалізацію скрапленого газу суб`єктам господарювання - юридичним особам із акцизного складу №1008532 за адресою: Тисменицький район, с. Марківці, вул. Нивки, 65, на якому, станом на дату реалізації ДП "Івано-Франківськ-Пропан" скрапленого газу була відсутня ліцензія на оптову торгівлю пальним, чим порушило вимоги статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що позивач здійснив оптову торгівлю пальним без наявності ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі пальним.

Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України передбачено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 Кодексу, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 000, 00 грн. за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу.

Пунктом 18 підрозділ 5 розділ XX ПК України передбачено, що норми статті 128-1 Кодексу застосовуються:

1) з 01 липня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів;

2) з 01 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів;

3) з 01 квітня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу).

Отже, за змістом вказаних норм, для здійснення реалізації пального, розпорядники акцизних складів де розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, до 01.04.2020 року зобов`язані були обладнати їх витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, а також зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Недотримання цієї вимоги є підставою для накладення штрафу у встановленому розміру.

Факт відсутності, станом на 01.04.2020 року, витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального на акцизному складі, встановлений в ході перевірки сторонами не заперечується.

Також, колегія суддів вважає, що позивач не надав доказів того, що введені на території України карантинні обмеження через поширення коронавірусної інфекції, не дозволили позивачу отримати лічильники рівнеміри та витратоміри протягом тривалого часу.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що форс-мажорні обставини, відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», підтверджуються, за заявою зацікавленої особи, сертифікатами, які видає Торгово-промислова палата України чи її регіональні органи.

Вказаного вище документа позивач не подав, а тому позивач, у конкретному випадку, не може посилатися на таку форс-мажорну обставину, як запровадження в Україні карантину через поширення коронавірусної інфекції і неможливість у зв`язку із цим отримати лічильники.

Тому апеляційний суд відхиляє твердження позивача про відсутність його вини у порушенні норм пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України, оскільки ці твердження не підтверджені належними та достатніми доказами.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 ПК України платник податку, зокрема, при реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством.

Відтак вірним є висновок суду першої інстанції про те, що акцизний склад позивача перебуває у статусі діючого, а тому у відповідності до п. 230.1.2. ст. 230 Податкового кодексу України мав бути обладнаний до 01.04.2020 року витратомірами та рівномірами, а відтак відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції в сумі 420000 грн. за несвоєчасну реєстрацію в Єдиному держаному реєстрі (07.04.2020 року при законодавчо встановленому терміні - 01.04.2020 року) 20 (двадцяти) рівнемірів-лічильників рівня пального та 1 (одного) витратоміра-лічильника на місці відпуску пального на акцизному складі №1008532.

Також, у відповідності до підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

- обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

- обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

- добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше 20 календарних днів поспіль (для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше 15 календарних днів поспіль) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Відповідно до пункту 21 підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України електронні документи, передбачені підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 цього Кодексу, заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників або у мірах повної місткості та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, до дати реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників, встановлених на відповідному акцизному складі, але не пізніше строків, визначених пунктом 12 цього підрозділу.

Згідно підпункту 5 пункту 5 Порядку №891 електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема: зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту; добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне).

Пунктом 6 Порядку №891 встановлено, електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює). Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

За приписами підпункту 2 пункту 7 Порядку №891 інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру: автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами;

Позивач зазначає, що причиною неподання щоденної звітності стала вимушена відпустка працівників головного офісу ДП «Івано-Франківськ-Пропан» на період карантину до 23.04.2020 року, а тому не було можливості забезпечити внесення інформації в електронні документи.

Також позивачем надано накази про відпустку з 01.04.2020 року по 30.04.2020 року головного бухгалтера Крута Галини Володимирівни, заступника головного бухгалтера Мельник Тетяни Ігорівни та провідного бухгалтера Курляк Оксани Іванівни.

При цьому, з матеріалів справи слідує, що на період відпустки зазначених осіб, позивач не зупиняв подання до контролюючого органу податкової звітності в електронній формі, про що свідчать відповідні зображення екрана робочого столу із службового комп`ютера посадової особи відповідача (screenshot) з відомостей картки платника податків підприємства. А саме, позивачем у вказаний спірний період квітня 2020 року надсилались довідки про розпорядника акцизного складу та реєструвались акцизні накладні

Відтак, доводи позивача про неможливість подання електронної звітності не відповідають дійсності, оскільки зазначені особи не перебували у відпустці та виконували обов`язки керівника ДП «Івано-Франківськ-Пропан», в тому числі і щодо подання електронної звітності та реєстрації акцизних накладних, відтак факт вчинення позивачем порушення, передбаченого підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, знайшов своє підтвердження при розгляді цієї справи, що стало правомірною підставою для застосування контролюючим органом оспорюваного штрафу у розмірі 16000 грн.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Івано-Франківськ-Пропан" залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року у справі №300/3721/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов Т. І. Шинкар

Повний текст постанови складено 17.08.2022 року.