Рішення

від 08.06.2022 по справі 947/3675/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/3675/21

Провадження № 2/947/920/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2022 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Огренич І.В.

при секретарі - Грабовій Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Споживче Товариство «Альтаїр 3», про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом та просила суд розподілити спільне майно подружжя - майнові права за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №7/33 від 11.06.2019 року, об`єктом яких є трьох кімнатна квартира за будівельним АДРЕСА_1 , шляхом визнання за ОСОБА_1 Ѕ частки сплачених часток Паю та Цільового внеску за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №7/33 від 11.06.2019 року у сумі 588 662, 00 гривень та стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 588 662, 00 гривень в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а також судові витрати по справі у розмірі 5 886,60 гривень.

17.08.2021 року позивачка змінила предмет позову та просила суд поділити спільне майно подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 - майнові права, набуті подружжям на підставі Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 7/33, укладеному 11.06.2019 року між ОСОБА_2 та Споживчим товариством «АЛЬТАЇР-3, шляхом визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , права вимоги передачі їй майнового права на 31/100 частину від трьохкімнатної квартири загальною площею 86,8 кв.м. під будівельним номером АДРЕСА_1 .Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 5 886,60 гривень. При цьому позивачка посилається на те, 22 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народилася донька ОСОБА_3 . Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2020 року шлюб між сторонами було розірвано. Рішення суду набрало чинності 19.01.2021року. У період шлюбу жодний з подружжя не мав у власності нерухомого майна. 11 червня 2019 року, за спільні кошти подружжя, між ОСОБА_2 та Споживчим Товариством «Альтаїр 3» (код ЄДРПОУ 41769260) в інтересах сім`ї було укладено Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №7/33 (далі по тексту - Договір), з метою набуття в майбутньому квартири у багатоквартирному будинку. На час звернення із позовом будівництво квартири не було завершено, будинок не було введено в експлуатацію. Згідно Специфікації об`єкта, визначеного в Договорі, останній є трьохкімнатною квартирою загальною площею 86,8 кв.м під будівельним номером АДРЕСА_1 . Пайовик ОСОБА_2 зобов`язався внести Частку в розмірі, еквівалентному 71415,00 доларів США, що на момент укладання Договору становило 1 883 560,00 гривень за курсом НБУ. Згідно зазначеного в Договорі графіку внесення Частки, за час шлюбу позивачки з ОСОБА_2 у період з 11.06.2019 року до 19.01.2021 року передбачалося внести (сплатити) спільні кошти подружжя на загальну суму 1 177 324,00 гривень. Сторони приймали спільну участь у придбанні майнових прав за Договором №7/33 від 11.06.2019 року, тому вони являються спільною сумісною власністю подружжя. Те, що Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 7/33 від 11.16.2019 укладено відповідачем у інтересах сім`ї за спільні кошти подружжя, підтверджується наданням 04.06.2019 року ОСОБА_1 своєму чоловікові ОСОБА_2 нотаріально посвідченої згоди на укладання договорів асоційованого членства у споживчих товариствах та внесення грошових коштів (які є спільною сумісною власністю) у якості долі для забудови об`єкту нерухомості. Наявність нотаріально посвідченої згоди дружини на вчинення чоловіком дій, направлених на набуття спільного майна також дає підстави для висновку, що договір укладено в інтересах сім`ї, а майнові права за ним є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Оскільки Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 7/33 від 11.06.2019 року було укладено відповідачем в інтересах сім`ї за спільні кошти подружжя в період шлюбу, то фактично сплачені грошові кошти за цим договором у період з 11.06.2019 року до 19.01.2021 року належать їм як подружжю на праві спільної сумісної власності, а відтак, як майнові права, так і право вимоги за Договором № 7/33 від 11.06.2019 року є спільною сумісною власністю подружжя в межах частки, що відповідає частці фактично сплачених грошових коштів у період шлюбу на придбання майбутнього об`єкту нерухомого майна (квартири). Загальна вартість частки (майбутньої квартири) за договором № 7/33 від 11.06.2019 року становить 1 883 560,00 гривень (п. 2.1. Договору). Згідно графіку внесення частки, за час шлюбу позивачки з ОСОБА_2 у період з 11.06.2019 року до 19.01.2021 року сплачено спільних коштів подружжя на загальну суму 1 177 324,00 гривень, що становить 62,5 % від загальної вартості Частки. Таким чином Ѕ частина від фактично сплачених грошових коштів у період з 11.06.2019 року до 19.01.2021 року за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 7/33 від 11.06.2019 року становить 588 662 (п`ятсот вісімдесят вісім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 00 копійок. (1 177 324,00 гривень : 2 = 588 662,00 гривень), що відповідає 31,25% від загальної вартості Частки. Зазначений відсоток участі позивача у придбанні майнових прав на нерухоме майно відповідає майбутньому праву власності ОСОБА_1 на 31/100 частину квартири, що будується за Договором № 7/33 від 11.06.2019 року.

Представник позивачки адвокат Савицька О.М. у судовому засіданні 24.11.2021 року позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. До судового засідання 09.06.2022 року надала заяву в якій просила слухати справу у її відсутність, позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Чумаченко С.О. у судовому засіданні 24.11.2021 року проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що пай та майнові права є різними поняттями. Об`єктом за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 7/33 від 11.06.2019 року є пай у вигляді грошового внеску, тому позивачка не може набути право вимоги передачі їй майнового права саме в порядку поділу майнового права, який заявлено в позові. Припинення шлюбних відносин між позивачкою та відповідачем відбулося значно раніше, ніж розірвання шлюбу в судовому порядку, тому період розрахунку внесків позивача не відповідає часу фактичного припинення шлюбних відносин. До судового засідання 09.06.2022 року представник відповідача надав заяву в якій просив проводити судове засідання у його відсутність, у задоволенні позовних вимоги просив відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 22 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, про що Київським районним у м.Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області зроблено відповідний актовий запис № 456 (Свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_3 від 13.02.2018 року видане повторно).

У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_4 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 29 листопада 2016 року.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано. Рішення суду набрало законної сили 19.01.2021року.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).

Суд не приймає посилання відповідача на припинення шлюбних відносин раніше дати набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу, оскільки таке посилання не підтверджено належними та допустимими доказами.

Під час шлюбу 11 червня 2019 року між ОСОБА_2 та Споживчим Товариством «Альтаїр 3» (код ЄДРПОУ 41769260) було укладено Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №7/33 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п.1.2. Договору, ОСОБА_4 зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі Частки в Товариство, з метою забезпечення Товариством будівництва Будинку за рахунок внесеного Пайовиком Паю, а також прийняти на себе в розмірі Цільового внеску частину витрат, пов`язаних з утриманням Товариства та реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього Договору, а Товариство зобов`язується забезпечити будівництво Будинку, і після здачі Будинку в експлуатацію, передати Пайовикові закріплений за ним Об`єкт, за умови виконання Пайовиком зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п.1.4. Договору, характеристика Об`єкта закріплюється в Додатку №1 («Специфікація») до даного Договору, який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно Специфікації Об`єкта, останній є трикімнатною квартирою загальною площею 86,8 кв.м під будівельним номером АДРЕСА_1 .

Відомості про завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію сторони суду не надали.

Згідно з ч.1, 2 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до змісту частин 1, 2, 3 ст. 61 СК України, об`єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту, а також заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Стаття 177 ЦК України серед об`єктів цивільних прав називає майнові права.

Згідно ч.ч.1,2 ст.190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

У Постанові від 30 січня 2013р. № 6-168цс12 Верховний Суд України, визначає майнове право як «право очікування», що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність цього власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Згідно зі ст. 656 ЦК України майнові права можуть бути предметом договору купівлі-продажу, за яким покупець отримує у власність не індивідуально визначене нерухоме майно з усіма притаманними йому властивостями, а майнові права на ще не існуюче майно, яке може стати таким при сукупності всіх передбачених будівельною документацією обставин. Законодавець не обмежує власника майнових прав на нерухоме майно в здійсненні будь-яких не заборонених законом операцій щодо цих прав, в тому числі щодо уступки права вимоги (цесії) за такими договорами.

Таким чином, будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги визнаються майновими.

Майнові права на нерухомість - об`єкт будівництва (інвестування) не вважаються речовими правами на чуже майно, а також не вважаються правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) - квартира - не існує на момент укладення договору, а тому не може існувати і право власності на нього.

Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу, - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02 березня 2005 року (VonMaltzanandOthers v. Germany), заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02. Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом». В іншій справі «NKM v. Hungary» від 14 травня 2013 року, скарга № 66529/11, ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.

Такими цінностями можуть бути серед іншого: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів);рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.

Частиною 1 ст. 2 ЗУ «Про інвестиційну діяльність передбачено, що інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Відповідно до пункту 5 статті 7 та статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права).

У статті 2 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" вказано, що об`єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально - побутового призначення в об`єкті будівництва, яке після закінчення будівництва стає окремим майном.

Згідно ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст.656 ЦК України передбачено, що Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Об`єктом за Договором асоційованого членства є квартира з певними характеристиками та площею згідно Додатку №1 «Специфікація», який є невід`ємною частиною цього Договору, зазначеними в додатку до цього договору, яке отримує у володіння ОСОБА_5 після внесення в повному обсязі своєї Частки в Товариство і введення Будинку в експлуатацію. Право власності Пайовика та Об`єкт виникає в порядку, визначеному цивільним законодавством України. До оформлення права власності Пайовика на Об`єкт, ОСОБА_5 не має права розпоряджатися Об`єктом як власністю. Майнове право на Об`єкт може бути предметом іпотеки(розділ Договору «Визначення термінів»).

Отже, в Договорі асоційованого членства (змішаний договір) містяться елементи різних договорів, а саме інвестування через пайовий фонд та купівлі-продажу майнових прав.

Укладення Договору асоційованого членства ОСОБА_2 в інтересах сім`ї з метою придбання спільної з ОСОБА_1 квартири у багатоквартирному будинку для проживання однією родиною з позивачкою та донькою ОСОБА_6 , 2016 р.н., а також спільна участь позивачки та відповідача у внесенні грошей за Договором підтверджується наступним.

Наявними у справі доказами підтверджено, що ОСОБА_1 працює на посаді хормейстера народного хору у Крижанівському будинку культури. Після народження доньки ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною. Після виходу на роботу дохід позивачки витрачався на забезпечення життя та потреб сім`ї, ці кошти також були спільними коштами подружжя. Таким чином, заробітна плата позивачки була спільними коштами подружжя, якими позивачка приймала безпосередню участь у досягненні спільних цілей родини, у тому числі і виконанні Договору асоційованого членства №7/33 від 11.06.2019 року.

ОСОБА_2 працює моряком за контрактом з іноземними судновласниками та має дохід (заробітну плату) у іноземній валюті. Вказане підтверджується наявними у справі копіями трудових договорів моряка. З метою вчасного внесення частки за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №7/33 від 11.06.2019 року ОСОБА_2 надав позивачці доступ до своїх карткових рахунків, на які сплачувалася заробітна плата, шляхом оформлення для позивачки банківських карток-дублікатів. Позивачка неодноразово отримувала грошові кошти (зарплату ОСОБА_2 ) в іноземній валюті шляхом замовлення їх у відповідному банківському відділені АО КБ «Приватбанк» у м.Одесі. Так, згідно смс-повідомлення АТ КБ «Приватбанк» від 30.09.2019 року заявка на замовлення готівки у розмірі 1650 Євро схвалена, грошові кошти доступні до видачі 01.10.2019 року. Згідно смс-повідомлення АТ КБ «Приватбанк» від 05.03.2020 року заявка на замовлення готівки у розмірі 2400 Євро схвалена, грошові кошти доступні до видачі 10.03.2020 року. Згідно смс-повідомлення АТ КБ «Приватбанк» від 18.05.2020 року заявка на замовлення готівки у розмірі 5700 Євро схвалена, грошові кошти доступні до видачі 19.05.2020 року. Відповідно до смс-повідомлення АТ КБ «Приватбанк» від 31.08.2020р. заявка на отримання грошових коштів у сумі 4300 доларів США схвалена, грошові кошти надійшли до відділення банку та доступні до видачі 01.09.2020р.У відповідності до смс-повідомлення АТ КБ «Приватбанк» від 30.09.2020р, грошові кошти у сумі 5050 доларів США надійшли до відділення банку та доступні до видачі.

Отже, майнові права, набуті за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №7/33 від 11.06.2019 року шляхом внесення коштів, в тому числі за рахунок заробітної плати позивачки і відповідача, які були сплачені у період шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно з частиною третьою статті 65 СК України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що при поділі майна враховують також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї, як це визначено частиною четвертою статті 65 СК України. Таким чином, при розподілі майна подружжя між подружжям буде поділено не тільки майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, а і борги подружжя (кредити і т.д.) та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Такі саме висновки містить Постанова СП/КЦС від 27.02.2019 року по справі № 464/7011/16.

Згідно листа приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мірошниченко Олени Миколаївни від 02.12.2020 року, 04.06.2019 року ОСОБА_1 склала та підписала заяву, яку було нотаріально посвідчено, про надання згоди своєму чоловікові ОСОБА_2 на укладання договорів асоційованого членства у споживчих товариствах для участі у статутній діяльності цих споживчих товариств шляхом вступу в асоційовані члени споживчого товариства та внесення грошових коштів (які є спільною сумісною власністю) у якості долі для забудови об`єкту нерухомості.

Надання такої згоди також свідчить про те, що Договір асоційованого членства було укладено відповідачем в інтересах сім`ї за спільні кошти подружжя.

Заявою від 19.01.2021 року позивачка відкликала свою раніше надану заяву від 04.06.2019 року в частині надання згоди на наступні відступлення прав, що випливають із укладених ОСОБА_2 договорів асоційованого членства у споживчих товариствах, на вчинення будь-яких інших правочинів щодо відступлення майнових прав на умовах, визначених на його власний розсуд.

При вирішенні позову про поділ спільних майнових прав подружжя суду необхідно надати належну правової оцінку положенням договорів про пайову участь у будівництві об`єктів нерухомого майна, які за своїм змістом є договорами купівлі-продажу майнових прав, та взяти до уваги, що грошові кошти за пай відповідно до спірних договорів були сплачені у період перебування сторін у шлюбі. Таку позицію містить Постанова ВСУ від 14.02.2018 року по справі № 520/1740/15-ц.

Аналіз вищенаведених норм права та наявність нотаріально посвідченої згоди дружини на вчинення чоловіком дій, направлених на набуття спільного майна, дає підстави для висновку, що Договір укладено в інтересах сім`ї, а об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов`язки.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, а також те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки щодо цього договору виникають в обох із подружжя.

Судом не приймається посилання відповідача, що об`єктом за Договором є пай у вигляді грошового внеску, оскільки воно спростовується дослідженим Договором асоційованого членства (розділ «Визначення термінів») та вищенаведеним аналізом законодавства.

Судом також відхиляється посилання відповідача на наявність у позивача недоліків із обраним способом захисту за наступного.

Статтею 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них (п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України).

Таким чином, поділ паю та поділ майнових прав, які набуті за договорами про пайову участь у будівництві, є способами захисту прав та інтересів, які не суперечать закону і які позивач обирає на власний розсуд.

Обраний позивачем спосіб захисту права у вигляді визнання за нею права вимоги передачі їй майнового права на 31/100 частину від трьохкімнатної квартири загальною площею 86,8 кв.м. під будівельним номером АДРЕСА_1 відповідає закону.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 3 ст. 368 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно частини 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно інформації, наданої суду Споживчим Товариством «Альтаїр 3», фактично ОСОБА_2 у період з 11.06.2019 року по 19.01.2021 року було сплачено за Договором 1 069 221,00 гривень. Частка ОСОБА_1 у спільному майні подружжя розраховується наступним чином: загальна вартість Частки за договором № 7/33 від 11.06.2019 року становить 1 883 560,00 гривень (п. 2.1. Договору). За час шлюбу з 11.06.2019 року по 19.01.2020 року Пайовик сплатив 1069221,00 гривень. Таким чином Ѕ частина від фактично сплачених грошових коштів у період з 11.06.2019 року по 19.01.2021 року за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 7/33 від 11.06.2019 року становить 534 610,50 (п`ятсот тридцять чотири тисячі шістсот десять дві) гривні 50 копійок. (1 069 221,00 гривень : 2 = 534 610,50 гривень), що відповідає 28,38% від загальної вартості Частки. Зазначений відсоток участі позивачки у придбанні майнових прав на нерухоме майно відповідає майбутньому праву власності ОСОБА_1 на 28/100 частину квартири, що будується за Договором № 7/33 від 11.06.2019 року, право вимоги на передачу якої належить визнати за позивачкою.

Керуючись ст.ст.4,18,19,76-83,141,211,247,258,259,273,354,355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) - задовольнити.

Поділити спільне майно подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 - майнові права, набуті подружжям на підставі Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 7/33, укладеному 11.06.2019 року між ОСОБА_2 та Споживчим товариством «Альтаїр 3», шляхом визнання за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), права вимоги передачі їй майнового права на 28/100 частину від трьохкімнатної квартири загальною площею 86,8 кв.м. під будівельним номером АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користьОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5886 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 62 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2022 року.

Суддя Огренич І. В.