Ухвала

від 15.08.2022 по справі 442/505/22

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/505/22

Провадження № 2/442/470/2022

УХВАЛА

Іменем України

16 серпня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої- судді Грицай М.М.,

секретаря Антоненко В.О.,

з участю представників позивача Колотій Ю.Я., Гавдьо Б.Р.,

представників відповідача Рабінович Н.І., Рабінович М.П.,

розглянувши упідготовчомусудовомузасіданні впорядкузагальногопозовного провадження в залі суду у місті Дрогобичі клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Рабіновича М.П. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Житлово-будівельногокооперативу "Галіція-Інвест"до ОСОБА_1 про знесеннясамочинного будівництва,-

в с т а н о в и в :

ПозивачЖитлово-будівельнийкооператив "Галіція-Інвест"звернувся до суду із позовом довідповідача про знесеннясамочинного будівництва.

04.05.2022 на розгляд суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі. Клопотання мотивоване тим, що у лютому 2022 року позивач подав до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області позовну заяву про скасування рішення державного реєстратора Мостиської міської ради Львівської області Поліщак М.В. про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 незавершеного будівництва, готовністю 11 процентів, як об`єкта житлової нерухомості, загальною площею 441,5 кв.м., на земельній ділянці площею 0,1430 га., кадастровий номер 4610600000:01:005:0134 за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою суду відкрито провадження у справі №442/977/22. Вказує, що позивач посилається на ті самі обставини, якими обґрунтовано позовну заяву про знесення самочинного будівництва. Зважаючи на вказане, наявні підстави для зупинення провадження у даній справі до вирішення та набрання законної сили рішенням у справі №442/977/22, оскільки станом на день подання позовної заяви у справі № 442/505/22 незавершений об`єкт будівництва, про знесення якого ставиться вимога, належить на праві власності відповідачу. Вважає, що межі предмету спору у вказаній справі не охоплюють вирішення питання законності прийняття державним реєстратором Мостиської міської ради Львівської області Поліщак М.В. рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 незавершеного будівництва. За наслідками розгляду справи №442/977/22 будуть встановлені обставини, що прямо впливають на вирішення даної цивільної справи. Просить суд зупинити провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до вирішення іншої цивільної справи та набрання у ній рішенням суду законної сили, а саме справи №442/977/22 за позовом Житлово-будівельногокооперативу "Галіція-Інвест"до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

У судовому засіданні представники позивача просили суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, посилаючись на судову практику Великої Палати Верховного Суду, згідно якої реєстрація прававласності насамочинне будівництвоза особою,що здійсниласамочинне будівництво,у силуположень законодавствата приписівчастини другоїстатті376ЦК Українинезмінює правовийрежим такогобудівництва,як самочинного,з метоюзастосування,зокрема,положень частиничетвертої цієїстатті,тобто знесення. Вказали, що подані на розгляд суду докази дозволяють встановити та оцінити обставини, що є предметом судового розгляду у даній справі.

Представники відповідача просили суд задоволити клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, наведених в такому. Вказали, що у справі за позовом Житлово-будівельногокооперативу "Галіція-Інвест"до ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію прав є необхідність дослідити, які саме документи подані відповідачем для державної реєстрації права власності за останнімнезавершеного будівництва та встановити обставини щодо їх відповідності. Вважають, що межі предмету спору у даній справі про знесення самочинного будівництва не охоплюють вирішення питання законності прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності за відповідачем незавершеного будівництва. Враховуючи вищенаведене, просили суд зупинити провадження у даній справі.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що дане клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Зареєстроване право власності на спірний об`єкт нерухомості в установленому законом порядку, чинним на момент такої державної реєстрації, не дає підстав вважати, що спірний об`єкт нерухомості не може бути визнаний судом самочинним будівництвом.

У силу спеціального застереження, наведеного в частині другійстатті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четвертастатті 376 ЦК України).

Відповідно достатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).

Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування нормЗакону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Аналіз положеньстатті 376 ЦК Українивиключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Таким чином, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другоїстатті 376 ЦК Українине змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі №442/302/17 (провадження № 61-20491св19).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За таких обставин, суд не вважає за доцільне задоволити клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, у зв`язку з відсутністю підстав для об`єктивної неможливості розгляду позову про знесення самочинного будівництва.

У вказаному випадку є всі процесуальні можливості розглянути справу без зупинення провадження до розгляду іншої цивільної справи.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі.

Керуючись ст. 251 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Відмовити представнику ОСОБА_1 - адвокату Рабіновичу М.П. у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі за позовом Житлово-будівельногокооперативу "Галіція-Інвест"до ОСОБА_1 про знесеннясамочинного будівництва.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено 18.08.2022.

Суддя Марія Грицай