Рішення

від 09.08.2022 по справі 907/220/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/220/22

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Нагібіної І.В.

розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

за позовом Акціонерного товариства «Ужгородське автотранспортне підприємство 12107», м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська нафтогазова компанія», м. Мукачево

про стягнення суми 161310,46 грн., в т.ч. 145000,00 грн. основного боргу, 4111,59 грн. пені, 10947,50 грн. інфляційних втрат, 1251,37 грн. 3% річних,

представники:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився

Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами до відповідача у зв`язку з невиконанням останнім власних зобов`язань згідно умов укладеного сторонами договору оренди від 01.04.2016 щодо оплати орендної плати у період з 01.01.2020 по 31.03.2022, у зв`язку з чим виникла заборгованість на суму 145000, 00 грн., що є предметом позову в частині основного боргу.

Ухвалою суду від 05.05.2022 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, якою встановлено сторонам строки для надання суду заяв по суті спору, зокрема, відповідачу - для надання відзиву на позов.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, до суду повернута кореспонденція суду без вручення адресату із зазначенням установою зв`язку причини «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка була надіслана за адресою відповідача вказаною у позовних матеріалах: 89600, м. Мукачево, вул. Крилова, 98 Г та яка згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційною адресою.

Згідно ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частинами 1 та 2 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 5 ст. 13 ГПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, суд повважав за доцільне провести розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та ухвалою від 27.05.2022 призначив судове засідання з розгляду даної справи на 10 серпня 2022 на 10:00 год., про що повідомив сторони шляхом надіслання ухвали, а відповідача також шляхом офіційного оприлюднення оголошень у справі на офіційному веб сайті судової влади України в порядку ст. 122 ГПК України.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

За наведених обставин вважається, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не скористався своїм правом прийняти участь у судовому розгляді справи, надати суду пояснення власної позиції по суті спору, тому суд вправі відповідно до положень ст. 165 ГПК України вирішити справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.04.2016 сторони уклали договір оренди майна (далі - договір оренди), відповідно до умов якого ПАТ «Ужгородське автотранспортне підприємство 12107», правонаступником якого є АТ «Ужгородське автотранспортне підприємство 12107» - позивач у справі - як орендодавець зобов`язалося передати, а ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» - як орендар зобов`язалося прийняти у строкове платне користування автозаправочну станцію та інше майно, що знаходиться на її території площею 1200 кв.м. земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:24:002:0181 за адресою: м. Ужгород, вул. Радішева, 2 Капушанська б/н, для здійснення роздрібної торгівлі пальним орендарем, заправки автотранспорту орендодавця, а також зберігання пального переданого на відповідальне зберігання як орендодавцем так і іншими суб`єктами зберігання, за користування яким орендар сплачує орендну плату в розмірі 15000 грн. (в т.ч. ПДВ 2500,00 грн.) щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за розрахунковим, на підставі рахунків орендодавця (п.п.1.1, 3.2, 3.3).

Орендар вступає у строкове користування приміщенням з моменту підписання повноважними представниками сторін акту прийому-передачі приміщення в оренду, з цього моменту починається нарахування та сплата орендної плати з цим договором (п. 2.1).

02.04.2016 об`єкт оренди передано орендодавцем орендарю за договором, про що складено акт приймання-передачі.

Сторонами узгоджено шляхом підписання додаткової угоди від 02.01.2019 до договору оренди внесення змін до п. 3.2 договору щодо загальної суми орендної плати, яка встановлена в розмірі - 20000 грн. (в т.ч. ПДВ 3333,33 грн.). До складу орендної плати входять: плата за користування приміщення; компенсація амортизаційних відрахувань по приміщенню; податок на землю (плата за користування землі), на якій розміщено приміщення та податок на нерухоме майно, відмінне ввід земельної ділянки. Вищевказана сума орендної плати вводиться в дію з 01.03.2019; продовжено дію договору до 31.12.2021, враховуючи внесені вищевказані зміни до нього.

Сторони умовами договору узгодили, що у випадку несвоєчасної сплати орендної плати, орендар сплачує пеню в розмірі 120% кредитної ставки Національного банку України за кожен день прострочки до дня погашення заборгованості включно (п. 3.6).

Матеріалами справи, зокрема, договором оренди, додатковою угодою до договору, актом приймання-передачі майна, розрахунками заборгованості з орендної плати, підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2021, встановлено, що відповідач частково здійснював оплату орендної плати, в результаті чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість на суму 145000,00 грн, що є предметом спірних відносин у частині основного боргу.

У зв`язку з наведеним, 12.01.2021, 22.04.2021 та 29.12.2021 позивач надіслав відповідачу претензії, за змістом яких просив здійснити оплату суми боргу.

Відповідач відповіді на претензії позивачеві не надав та не здійснив розрахунку за оренду майна.

Наведене послугувало підставою звернення до суду з даним позовом та не спростовано відповідачем у ході судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, вирішуючи дану справу, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб`єктного складу.

За змістом ст. 526 ЦКУ та ст. 193 ГКУ зобов`язання, господарське зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦКУ, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 759, 762 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За змістом ст.ст. 283, 286 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

З огляду на наведені приписи законодавства, приймаючи до уваги, що господарські зобов`язання повинні виконуватися суб`єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору та за наведених фактичних обставин справи позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за спірний період на суму 145000,00 грн. правомірні та підлягають задоволенню судом.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4111,59 грн. пені, 10947,50 грн. інфляційних втрат, 1251,37 грн. 3% річних, зазначені вимоги підлягають задоволенню судом з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦКУ, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦКУ у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546, 547 виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності; правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦКУ). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦКУ).

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГКУ визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 625 ЦКУ передбачено відповідальність за порушення грошового зобов`язання боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, з огляду на фактичні обставини справи та перевіривши надані позивачем розрахунки, вважає обґрунтованими та такими, що відповідають положенням наведених приписів чинного законодавства та умов договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих 3 % річних на суму 1251,37грн., інфляційних втрат на суму 10947,50 грн. та вимоги щодо пені на суму 4111,59 грн., що нараховані на підставі договору, належить задоволити та стягнути на користь позивача.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 161310,46 грн.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору за розгляд даної справи покладаються на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 129, 178, 231, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська нафтогазова компанія» (89600, м. Мукачево, вул. Крилова, 98 Г, код ЄДРПОУ 40258936) на користь Акціонерного товариства «Ужгородське автотранспортне підприємство 12107» (88015, м. Ужгород, вул. Радіщева, 2, код ЄДРПОУ 03114017) суму 161310,46 грн. (сто шістдесят одна тисяча триста десять грн. 46 коп.), включаючи основний борг, інфляційні втрати, пеню та 3% річних, а також у відшкодування витрат по сплаті судового збору 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.).

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 17.08.2022

Суддя Ушак І.Г.