Рішення

від 16.08.2022 по справі 910/2129/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.08.2022Справа № 910/2129/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Рада"

про стягнення 32921,96 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Рада" про стягнення 32196 грн. основного боргу, 321,08 грн. пені, 211,70 грн. трьох процентів річних та 193,18 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлялася, зокрема, відповідачу на поштову адресу, вручення якої підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням із відміткою про вручення.

Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2021 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 1201/3-1375, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця продукцію (надалі - товар) згідно зі специфікацією, яка після її укладення є невід`ємною частиною даного договору (додатком до договору). Найменування, асортимент, обсяг (кількість), ціна, рік випуску, технічні та інші вимоги до товару визначаються у додатку до даного договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору покупець зобов`язується прийняти товар, що поставляється, і оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

Умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2020 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору (пункт 1.3 договору).

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору ціна за одиницю товару зафіксована у специфікації у гривнях. До ціни товару включена вартість тари, упакування і маркування, а також транспортування товару до місця поставки.

Сума договору (специфікація № 1-3) складає 32196 грн. з ПДВ, у т.ч. ПДВ 20% - 5366 грн.

За умовами пункту 4.2 розрахунки між покупцем та постачальником за даним договором здійснюються у наступному порядку: - 4.2.1 покупець здійснює оплату постачальнику впродовж 15 календарних днів від дати поставки товару. Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної покупцем. Покупець має право (але не зобов`язаний) здійснити попередню оплату. Допускається оплата частинами; - 4.2.2 у випадку одержання передоплати та неможливості виконати свої зобов`язання, постачальник повертає покупцю одержані грошові кошти не пізніше 3-х банківських днів з моменту виявлення такої обставини. При порушенні зазначеного строку на суму неповернених коштів нараховуються індекс інфляції та штрафна санкція у розмірі 30% від суми неповернених коштів; - 4.2.3 у випадку несвоєчасного надання постачальником електронної податкової накладної або будь- якого із документів, зазначених у п. 5.5 договору, покупець має право затримати розрахунок за товар до моменту отримання повного пакету документів, що не буде вважатися простроченням з боку покупця.

Відповідно до пунктів 5.1 договору товар поставляється в терміни, зазначені у специфікації. Поставка здійснюється на умовах доставки товару покупцю згідно з базисом поставки DDP - м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, буд. 3.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що датою поставки вважається дата фактичного відвантаження товару у місці призначення та передачі його уповноваженому представнику покупця разом з вивантажувальними документами.

У пункті 5.5 договору встановлено, що поставка супроводжується наступними відвантажувальними документами, що передаються покупцю разом з товаром: видаткова накладна; документ про відповідність, якщо товар підлягає підтвердженню відповідності; паспорт або сертифікат якості підприємства-виробника та/або експлуатаційні документи, що входять до комплекту постачання виробників; сертифікат про походження товару, якщо товар містить імпортну складову.

Відповідно до пункту 5.7 договору зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту підписання видаткової накладної покупцем. Зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту оплати та прийняття поставленого товару.

Згідно з пунктом 6.1 договору товар вважається прийнятим покупцем від постачальника після підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Кількість товару, що постачається, перевіряється покупцем при прийманні товару у місці доставки.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині здійснення розрахунків, сплати штрафних санкцій та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання (пункт 12.1 договору).

До вказаного договору сторонами підписано три специфікації, а саме: специфікацію 1 на суму 21 396 грн., специфікацію 2 на суму 7200 грн., специфікацію 3 на суму 3600 грн.

За умовами специфікацій оплата товару здійснюється протягом 15 календарних днів від дати поставки (датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної покупцем).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу згідно зі специфікаціями товар на загальну суму 32196 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими печатками видатковою накладною від 04.11.2021 № 280 на суму 21 396 грн. із товарно-транспортною накладною від 04.11.2021 № Р280, видатковою накладною від 04.11.2021 № 281 на суму 7200 грн. із товарно-транспортною накладною від 04.11.2021 № Р281, видатковою накладною від 04.11.2021 № 282 на суму 3600 грн. із товарно-транспортною накладною від 04.11.2021 № Р282.

Крім того, позивачем зареєстровано за спірною поставкою товару податкові накладні від 04.11.2021 № 7 (дата реєстрації - 18.11.2021 на суму 21 396 грн.), від 04.11.2021 № 9 (дата реєстрації - 17.11.2021 на суму 7200 грн.), від 04.11.2021 № 8 (дата реєстрації - 17.11.2021 на суму 3600 грн.).

З огляду на те, що відповідач оплату поставленого товару не здійснив, позивач звернувся до останнього з претензією від 15.12.2021 № 383, однак відповіді або грошових коштів не отримав.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу згідно зі специфікаціями товар на загальну суму 32196 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими печатками видатковими накладними від 04.11.2021 №№ 280, 281, 282.

З огляду на встановлений у специфікаціях строк оплати товару - 15 днів від дати поставки (датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної покупцем), строк оплати за поставлений товар тривав до 19.11.2021 включно, однак відповідач оплату поставленого товару не здійснив.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача в розмірі 32196 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також позивачем за несвоєчасну оплату товару нараховані 321,08 грн. пені, 211,70 грн. трьох процентів річних та 193,18 грн. інфляційних втрат.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 8.3 договору у випадку прострочення оплати товару, постачальник має право нарахувати покупцю штрафну санкцію в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але у будь-якому разі не більше половини облікової ставки Національного Банку України, що діяла у цей період, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а покупець зобов`язується на вимогу постачальника сплатити зазначену штрафну санкцію.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши арифметичний перерахунок пені та трьох процентів річних за визначений період з 20.11.2021 по 08.02.2022 на суму боргу 32196 грн., суд дійшов висновку про стягнення заявлених сум пені та трьох процентів річних у повному обсязі.

Також підлягає задоволенню в повному обсязі вимога про стягнення 193,18 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу 32196 грн. за грудень 2021 року.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі 2481 грн. та 2000 грн. на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача. Одночасно, суд зауважує, що відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу згідно з частинами 5, 6 статті 126 ГПК України не заявлялося.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Рада" (01010, м. Київ, вул. М. Омеляновича-Павленка, 4/6, поверх 14; ідентифікаційний код 34614572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон" (69121, м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 26, кв. 165; ідентифікаційний код 37056017) 32196 (тридцять дві тисячі сто дев`яносто шість) грн. основного боргу, 321 (триста двадцять одну) грн. 08 коп. пені, 211 (двісті одинадцять) грн. 70 коп. трьох процентів річних, 193 (сто дев`яносто три) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 2000 (дві тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова