Рішення
від 17.08.2022 по справі 911/812/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Симона Петлюри, 16/108, м.Київ, 01032, тел.(044)235-95-51, е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2022 р. м. Київ Справа № 911/812/22

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

позовну заяву Приватного підприємства «Стасенко і партнери», м. Вишневе Київської області

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго», м. Українка Обухівського району Київської області

про стягнення грошових коштів

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи) та процесуальні дії у справі

1.1. 01.06.2022 засобами поштового зв`язку до Господарського суду Київської області (далі суд) звернулось Приватне підприємство «Стасенко і партнери» (далі ПП «Стасенко і партнери», позивач) із позовною заявою б/н від 26.05.2022 (вх. №767/22 від 07.06.2022) до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі ПАТ «Центренерго») в особі Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі Трипільська ТЕС, відповідач) про стягнення з останнього 254 000,00грн основного боргу; 3 293,42грн 3% річних; 10 757,08 пені; 27 686,00грн інфляційних втрат. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 436,06грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 525-526, 530, 549, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки в частині здійснення повної оплати за поставлений товар.

1.2. Відповідач скористався правом, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що: Трипільська ТЕС частково розрахувалась за поставлений ПП «Стасенко і партнери» товар; у зв`язку із введенням в Україні воєнного фінансовий стан відповідача значно погіршився; виконання договірних зобовязння, у період дії воєнного стану, з боку Трипільської ТЕС є неможливим.

1.3. Інших заяв по суті справи, визначених ст. 161 ГПК України, від сторін до суду не надходило.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 10.06.2022, зокрема, відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; запропоновано сторонам подати до суду заяви по суті справи, визначені у ст. 161 ГПК України.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

3.1. 16.09.2021 Трипільською ТЕС (покупець) та ПП «Стасенко і партнери» (постачальник) укладено договір про закупівлю (поставку) товарів №14/7 (далі Договір), відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору. Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору. Найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатку до договору (т. 1 а.с. 16-24).

Відповідно до п. 2.2 Договору ціни на продукцію визначають в додатку до договору.

Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції (п. 5.3 Договору).

У п. 11.1 Договору сторони погодили, що останні звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 11.2 Договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в додатку до договору (п. 13.1 Договору).

Невід`ємною частиною цього договору є: додаток №1 (п. 15.1 Договору).

Так, у п. 1 Додатку №1 до Договору (далі Додаток №1) зазначені, зокрема, найменування, асортимент, кількість та ціна продукції, а саме: електропіч лабораторна L 9/11 «Narbertherm» для визначення золи (2шт) 212 400,00грн; електропіч лабораторна LV 9/11 «Narbertherm» для визначення летких речовин (1шт) 141 600,00грн (т. 1 а.с. 25). Загальна вартість продукції 354 000,00грн (п. 2 Додатку №1).

У п.п. 3, 5 Додатку №1 сторони погодили: умови розрахунків протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі продукції, за умови своєчасної реєстрації постачальником податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно чинного законодавства; строк поставки протягом 65 робочих днів з дати отримання постачальником письмової заявки покупця.

Згідно п. 9 Додатку №1 строк дії Договору з моменту укладання до 30.06.2022.

28.09.2021 покупцем надано постачальнику заявку, в якій Трипільська ТЕС просила поставити продукцію, визначену у Договорі (т. 1 а.с. 27).

На виконання умов Договору постачальником поставлено покупцю відповідні електропечі у кількості, визначеній у Додатку №1, що підтверджується видатковою накладною №СК-00113 від 18.11.2021 на суму 354 000,00грн та відповідною податковою накладною (т. 1 а.с. 30, 32-33).

22.11.2021 між ПП «Стасенко і партнери» та Трипільською ТЕС підписано без зауважень та скріплено їх печатками акт прийому-передачі обладнання до Договору, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв електропечі із найменуванням, асортиментом та кількістю, визначеними у Додатку №1 (т. 1 а.с. 28).

У свою чергу, 30.12.2021 покупцем внесено на рахунок постачальника грошові кошти за продукцію у розмірі 100 000,00грн, що підтверджується відповідною банківською випискою за 30.12.2021 (т. 1 а.с. 40).

3.2. 11.01.2022 ПП «Стасенко і партнери» звернулось до Трипільської ТЕС із листом-скаргою, в якому зазначило, що у відповідача наявна заборгованість за Договором у розмірі 254 000,00грн та просило терміново провести оплату за відповідними банківськими реквізитами.

У відповідь на вищевказаний лист відповідач повідомив позивача про те, що ПАТ «Центренерго» є платником по договорам Трипільської ТЕС, яка у свою чергу надає вказаній особі заявки на оплату, у тому числі за Договором. Залишок заборгованості у розмірі 254 000,00грн за Договором також включено в заявку на оплату у січні 2022 року, яка надана ПАТ «Центренерго» (лист №08-176 від 13.01.2022, т. 1 а.с. 36).

3.3. 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05:30год 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому, відповідними нормативно-правовими актами продовжено до 21.11.2022.

28.02.2022 Торгово-промислова палата України (далі ТПП України) опублікувала на своєму веб-сайті лист №2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обстави (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стані відповідно до вищевказаного Указу (т. 1 а.с. 66).

ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

4. Щодо порушеного права

Ураховуючи те, що відповідач у добровільному порядку не сплатив наявну у нього заборгованість перед позивачем, останній звернувся із даним позовом до суду.

5. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано

5.1. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного учасниками справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов`язань міститься у ст. 193 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму на суму 354 000,00грн, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі обладнання та видатковою накладною, які підписані сторонами без зауважень.

Так, у п. 3 Додатку №1 визначено, що Трипільська ТЕС зобов`язана сплатити ПП «Стасенко і партнери» вартість поставленого товару протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі продукції.

Як зазначалось вище, позивач поставив відповідачу товар 22.11.2021, а отже, Трипільська ТЕС зобов`язана його оплатити у строк до 22.12.2021 (включно).

Проте, відповідач взяті на себе зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару виконав лише частково та здійснив оплату товару 30.12.2021 на суму 100 000,00грн. Отже, залишкова вартість неоплаченого товару становить 254 000,00грн (354 000,00-100 000,00=254 000,00).

Водночас, як зазначила Трипільська ТЕС із посиланням на п. 11 Договору, на момент розгляду справи, виконання грошових зобов`язань за Договором є неможливим, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Як зазначалось вище, 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому, відповідними нормативно-правовими актами продовжено до 21.11.2022.

Разом із цим, ТТП України листом №№2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено відповідні форс-мажорні обставини.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що обставини наявності військової агресії Російської Федерації проти України є загальновідомими та не потребують додаткового доказування.

Проте, як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, відповідач зобов`язаний був виконати своє зобов`язання до 22.12.2021 (включно), тобто до настання форс-мажорних обставин, на які останній посилається.

При цьому, за умовами розділу 11 Договору наслідком настання форс-мажорних обставин є звільнення відповідача саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, а не звільнення від виконання самого зобов`язання.

Ураховуючи зазначене та зважаючи, що своєчасна оплата поставного товару є обов`язком Трипільської ТЕС належне виконання якого вимагається Договором та законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 254 000,00грн.

5.2. Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 10 757,08грн за період прострочення з 23.12.2021 по 26.05.2022. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, у п. 9.7 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальникові неустойку у вигляді пені у розмірі однієї облікової ставки НБУ від ціни неоплаченої продукції.

У свою чергу, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (т. 1 а.с. 4) за відповідний період прострочення, вважає його арифметично правильним, а відтак, розмір пені становить 10 757,08грн.

5.2.1. Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 910/12996/17).

Так, судом береться до уваги те, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний станом, а відповідачем у даній справі є Трипільська ТЕС.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» об`єкти критичної інфраструктури - об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 9 вищевказаного Закону до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії).

Отже, Трипільська ТЕС є об`єктом критичної інфраструктури.

Водночас, із матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням відповідача є 08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, буд. 1.

За таких обставин, суд з урахуванням положень ч. 3 ст. 75 ГПК України зазначає, що на території Київської області у період лютого-березня 2022 року проводились активні бойові дії.

Відповідно до офіційних відомостей, наданих Державною службою надзвичайних ситуацій України, внаслідок ворожого обстрілу відбулось загорання металевого вагончику зі сторони вугілля подачі Трипільської ТЕС.

Крім того, судом береться до уваги те, що відповідачем на виконання умов Договору частково сплачено вартість поставленого позивачем товару, та вчинялися дії щодо її погашення.

Проаналізувавши вищевикладені обставини у своїй сукупності, суд, з метою забезпечення балансу інтересів обох сторін спору, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 50%. Зазначене, на думку суду, запобігатиме настанню негативних наслідків для ПП «Стасенко і партнери» та Трипільської ТЕС, а отже, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача становить 5 378,54грн.

5.3. Разом з цим, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3 293,42грн за період прострочення з 23.12.2021 по 26.05.2022 та інфляційні втрати у розмірі 27 686,00грн за період з січня по квітень 2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2022 у cправі № 910/6636/21).

Так, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (т. 1 а.с. 3-4) за відповідний період прострочення, вважає його арифметично правильним та обґрунтованим, а відтак, розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача становить 3 294,42грн.

5.4. Крім того, щодо нарахування інфляційних втрат, то судом береться до уваги правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19, відповідної до якої при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

Суд зазначає, що ст. 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця.

Так, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 27 686,00грн (т. 1 а.с. 4-5) за вищевказаний період, суд вважає його арифметично правильним та обґрунтованим, а відтак, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача становить 27 686,00грн.

6. Докази, відхилені судом та мотиви їх відхилення.

У матеріалах справи наявні надані позивачем досудова скарга від 25.01.2022 та досудова вимога №77 від 14.02.2022 (т. 1 а.с. 37-38), які судом до уваги не приймаються, оскільки ПП «Стасенко і партнери» не надано суду будь-яких доказів у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, які б підтверджували їх направлення (отримання) Трипільською ТЕС.

7. Щодо судових витрат.

7.1. Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, у п. 5 цього рішення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсяг в частині основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, та зменшення розміру пені, заявленої позивачем, на 50%.

Водночас, як зазначено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №904/5702/19 судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про покладення судового збору у даній справі у розмірі 4 436,06грн на відповідача.

7.2. Разом із цим, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Заявами по суті справи, зокрема, є позовна заява (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Як зазначив позивач у позовній заяві, останній очікує понести судові витрати, які складаються, зокрема, із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00грн.

Водночас, ч. 8 ст. 129 ГПК України, зокрема, передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, проаналізувавши надані ПП «Стасенко і партнери» докази, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 15ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, 23.05.2022 між Адвокатським бюро «Василика В.В.» (адвокатське бюро) та ПП «Стасенко і партнери» (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги №25 (далі Договір №25), відповідно до п. 1.1 якого адвокатське бюро зобов`язується надати клієнту правничу допомогу на умова і в порядку, визначених цим договором, а клієнт зобов`язується сплатити адвокатському бюро винагороду (гонорар) за її надання та компенсувати фактичні витрати, необхідні для виконання доручення (т. 1 а.с. 10-14).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору №25 гонорар є формою винагороди адвокатського бюро за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Попередньо узгоджений сторонами розмір гонорару може зазначтись в додатках до договору. Остаточний розмір гонорару, який підлягає сплаті клієнтом, вказується в актах про надання правничої допомоги.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1 Договору №25).

Так, у п.п. 1, 2 Додатку №1 до Договору №25 сторони домовились, зокрема, про те, що: адвокатське бюро зобов`язується надати клієнту правничу допомогу з метою захисту прав та законних інтересів клієнта, а саме проаналізувати судову практику, підготувати та подати до суду позовну заяву до ПАТ «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС про стягнення заборгованості (у т.ч. пені, інфляційних втрат та 3% річних), яка виникла у зв`язку із невиконання умов Договору, а також представляти інтереси клієнта у суді за вказаним позовом з підготовкою усіх необхідних процесуальних документів; попередньо узгоджений сторонами розмір гонорару, який підлягає сплаті клієнтом Адвокатському бюро за надання правничої допомоги, вказаної у п. 1 цього додатку складає 8 000,00грн (т. 1 а.с. 15).

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, сторонами у Договорі погоджено фіксований розмір оплати послуг адвоката відповідного об`єднання.

04.07.2022 між сторонами складно та підписано без зауважень акт №1 приймання-передачі наданих послуг за Договором №25, із змісту якого вбачається, що адвокатським бюро надані клієнту такі послуги: аналіз законодавства та судової практики щодо стягнення заборгованості (у т.ч. пені, інфляційних втрат та 3% річних), яка виникла у зв`язку із невиконанням умов договору; підготовка та подання до суду позовної заяви до ПАТ «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС про стягнення заборгованості (у т.ч. пені, інфляційних втрат та 3% річних), яка виникла у зв`язку невиконанням умов Договору; підготовча усіх необхідних процесуальних документів для представництва інтересів клієнта у суді у справі №911/812/22 (у т.ч. пояснень щодо робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги тощо). Загальна вартість послуг склала 8 000,00грн (т. 1 а.с. 76).

04.07.2022 адвокатським бюро виставлено клієнту рахунок-фактуру №1 на суму 8 000,00грн, яка оплачена ПП «Стасенко і партнери» 05.07.2021, що підтверджується платіжним дорученням №175 від 05.07.2022 (т. 1 а.с. 77-78).

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, зокрема, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

7.3. При цьому, ч.5, 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено про не співмірність заявлених до стягнення витрат на правову допомогу та зазначено про, що: спір є нескладним; усі докази, необхідні для розгляду справи, надані сторонами одразу; необхідності у витребувані доказів немає; фактично робота по наданню правової допомоги зводилась до написання листів і претензії на адресу боржника, а також складання позову без складної фабули та математичних розрахунків; до позову не надано доказів, який би характеризував рівень складності роботи, витрачений час на підготовку позовних документів, обсяг наданих послуг. За таких обставин, відповідач просить зменшити розмір судовий витрат.

Ураховуючи зазначене та обставини, встановлені у цьому рішенні, судом береться до уваги те, що: за своєю категорією вказана справа є малозначною та підлягала вирішенню у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання; справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію; вимога позивача до відповідача фактично ґрунтувалась на наявності заборгованості (основний борг) за однією видатковою накладною (актом прийому-передачі обладнання); математичні розрахунки відповідних санкцій є не складними; Трипільська ТЕС є об`єктом критичної інфраструктури, переривання/порушення функцій та/або послуг якого призводять до швидких негативних наслідків для національної безпеки.

При цьому, за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

З огляду на викладене, суд вважає, що вартість послуг адвоката є завищеною, а отже, прийнятною сумою за добросовісне надання відповідних послуг є 6 500,00грн.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Ураховуючи зазначене, судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6 500,00грн покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, ідентифікаційний код 22927045) в особі Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, буд. 1, ідентифікаційний код 00131334) на користь Приватного підприємства «Стасенко і партнери» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул.Промислова, буд. 5, ідентифікаційний код 30050925) основну заборгованість у розмірі 254 000,00грн (двісті п`ятдесят чотири тисячі грн 00 коп.), пеню у розмірі 5 378,54грн (п`ять тисяч триста сімдесят вісім грн 54 коп.), 3% річних у розмірі 3 293,42грн (три тисячі двісті дев`яносто три грн 42 коп.), інфляційні втрати у розмірі 27 686,00грн (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят шість грн 00 коп.), судовий збір у розмірі 4 436,06грн (чотири тисячі чотириста тридцять шість грн 06 коп.), судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6 500,00грн (шість тисяч п`ятсот грн 00 коп.).

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.08.2022.

Станом на 18.08.2022 рішення законної сили не набрало.

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення17.08.2022
Оприлюднено19.08.2022
Номер документу105783066
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —911/812/22

Рішення від 17.08.2022

Господарське

Господарський суд Київської області

Янюк О.С.

Ухвала від 09.06.2022

Господарське

Господарський суд Київської області

Янюк О.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні