Рішення

від 15.08.2022 по справі 280/872/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 серпня 2022 року Справа № 280/872/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (72102, Запорізька обл., м. Приморськ, вул.Центральна-7, ЄДРПОУ 20485360) про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Приморської міської ради Приморського району Запорізької області (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд визнати незаконним та скасувати п.1 рішення № 62 чотирнадцятої сесій дев`ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області (зараз Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області) від 30.07.2021 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянину: ОСОБА_1 та зобов`язати Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 26.04.2021 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно ст. 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Лозуватка), яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер 2324883900:01:001:0007, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, площею 2.000 га.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач вказує, що 26 квітня 2021 року позивач звернувся до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області із відповідною заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно зі ст. 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Лозуватка), з земельної ділянки комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га. Однак, п.1 рішення №62 чотирнадцятої сесії дев`ятого скликання відповідача від 30.07.2021 у наданні такого дозволу було відмовлено. Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач зазначає, що відповідний орган може відмовити у наданні дозволу тільки з підстав, зазначених у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, 03 грудня 2021 року надав до суду відзив (вх. №71530), в якому із правом на подання відзиву не скористався, ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадженя отримав 27.01.2022. Заяв та клопотань до суду не надавав.

Ухвалою суду від 21.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

26.04.2021 позивач звернувся до Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, правонаступником якої є Приморська міська радиа Бердянського району Запорізької області, з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно ст. 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Лозуватка), яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер 2324883900:01:001:0007, на підставі графічних матеріалів з позначками бажаного місця розташування на кожного заявника, що додавались до кожного клопотання, орієнтованою площею 2.000 га.

На дванадцяту сесію дев`ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області було підготовлено та оприлюднено проект рішення, яким громадянину України: ОСОБА_1 надавався дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Лозуватка (згідно доданого до заяви графічного матеріалу) для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ:А01.03).

Під час дванадцятої сесії депутатами було вирішено розгляд проекту рішення дванадцятої сесії про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 відкласти на наступну сесію.

На чотирнадцяту сесію дев`ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області було підготовлено інший позитивний проект рішення № 62 (п.1 Рішення № 62) де позивачу надавався дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 1.5000 га., яка розташована за межами населеного пункту с. Лозуватка (згідно доданого до заяви графічного матеріалу) для ведення особистого селянського господарства.

Не зважаючи на це, на чотирнадцятій сесії дев`ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 30.07.2021 було прийнято рішення № 62 (п.1 Рішення 62) відмовити громадянину України ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

У пункті 1 Рішення 62 зазначено наступне: відмовити громадянину України ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 1,5000 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Лозуватка відповідно доданого до заяви графічного матеріалу для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ: А01.03). Підстава: Рішення № 53 від 30.07.2021 «Про розроблення технічної документації із землеустрою (замовник, власник: Приморська міська рада Приморського району Запораької області)», згідно пункту 3 дану земельну ділянку буде проінвентаризовано для подальшого резервування для громадських пасовищ.

Вважаючи протиправним рішення відповідача та з вимогою зобов`язати відповідача вчинити певні дії, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Пунктом "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до приписів ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Нормами ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1 і 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

У силу п. "в" ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною 1 ст. 117 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

Як встановлено судом, позивач звернувся до Приморської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у Приморської ОТГ (с. Лозуватка), яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер 2324883900:01:001:0007. До заяви позивач додав: графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування бажаної земельної ділянки; копію паспорту та ідентифікаційного коду.

Таким чином, позивачем в заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір, надано необхідний та повний пакет документів, що не спростовується відповідачем.

За приписами ч. 7 ст. ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17 та від 05.03.2019 у справі №360/2334/17.

Суд зазначає, що спірним рішенням позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою з таких підстав: бажана земельна ділянка зарезервована рішенням сесії Приморської міської ради від 30.07.2021 №53 для створення громадських пасовищ.

Разом з тим, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" від 07.07.2011 року №3613-VI (далі - Закон №3613-VI), державний земельний кадастр - єдина- державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Статтею 20 Закону №3613-VI визначено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Згідно до п. "а", "б" ч. 2 ст. 21 Закону №3613-VI відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: а) щодо категорії земель: на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення; б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Таким чином, зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення, а також станом на дату ухвалення рішення в даній справі, докази затвердження проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення матеріали справи не містять.

Суд також враховує висновки Верховного Суду у постанові від 24.09.2020 у справі №815/6309/16, згідно з якими наміри узаконити виділення земельної ділянки під громадські пасовища не є підставою для відмови особі у реалізації гарантованого конституцією права на землю.

За викладених обставин, відмова відповідача, оформлена п. 1 рішення №62 чотирнадцятої сесії дев`ятого скликання Приморської міської ради від 30.07.2021 не ґрунтується на вимогах закону, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку вимогам позивача в частині зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача від 26.04.2021 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Лозуватка), яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер 2324883900:01:001:0007, орієнтованою площею 2.000 га, суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому, суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.01.2019 у справі №806/2978/17, від 16.05.2019 у справі № 812/1312/18, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18 та від 23.01.2020 у справі №0840/2979/18.

Як зазначалося судом, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні регламентовано ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.02.2019 у справі №814/702/17.

Враховуючи, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також з огляду на те, що разом із заявою від 26.04.2021 надано усі необхідні документи, передбачені ст. 118 Земельного кодексу України (графічні матеріали, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорту громадянина України, копію ідентифікаційного коду) та зважаючи на відсутність підстав для відмови, визначених ч. 7 цієї статті, відповідач не мав повноважень відмовляти у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Приймаючи рішення у даній справі, суд також враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, яка полягає у тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на викладене, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Приморську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Приморської ОТГ (с. Лозуватка), яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер 2324883900:01:001:0007

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 26.04.2021 задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про сукупність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 681,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (72102, Запорізька обл., м. Приморськ, вул.Центральна-7, ЄДРПОУ 20485360) про визнання незаконним та скасування рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати пункт 1 рішення №62 чотирнадцятої сесії дев`ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 30.07.2021 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 .

Зобов`язати Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів, на території Приморської ОТГ (с. Лозуватка), яка межує з земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер 2324883900:01:001:0007.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 681,00 грн. (шістсот вісімдесят одну гривню 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16 серпня 2022 року.

Суддя О.О. Артоуз