Рішення

від 25.04.2022 по справі 640/16617/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2022 року м. Київ № 640/16617/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва

про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень

та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва (адреса: 02156, м. Київ, вул. Академіка Курчатова, 14-А, ідентифікаційний код - 26316203) (надалі - відповідач, Центр у справах сім`ї та жінок або Центр), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відповідь Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району м. Києві, викладену у листі від 01.07.2020 № 347/01-07/176;

- зобов`язати Центр у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва відповідно до Законів України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації» направити позивачу на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) точну і повну запитувану інформацію, а саме відповіді на наступні запитання:

«чи було відомо працівникам Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району м.Києва, які проводили з малолітніми дітьми позивача ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , консультації, бесіди, зустрічі, іншу пов`язану з цим роботу - про наведені у даному запиті: Судове рішення від 07.10.2019; Висновок від 30.08.2019; офіційні інформації від 05.06.2019, 03.07.2019, 17.07.2019, 31.07.2019, 08.11.2019, 19.11.2019 і 26.11.2019 Служби і Деснянської районної у м. Києві держадміністрації; а також про встановлені вказаними офіційними документами конкретні факти? Якщо так - прошу зазначити від кого саме - від кривдника ОСОБА_4 , а якщо не від нього - прошу вказати конкретне джерело отримання цієї інформації?»;

«чи враховано працівниками Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району м.Києва під час проведення з малолітніми дітьми ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , консультації, бесіди, зустрічі, іншу пов`язану з цим роботу - про наведені у даному запиті: Судове рішення від 07.10.2019; Висновок від 30.08.2019; офіційні інформації від 05.06.2019, 03.07.2019, 17.07.2019, 31.07.2019, 08.11.2019, 19.11.2019 і 26.11.2019 Служби і Деснянської районної у м. Києві держадміністрації; а також про встановлені вказаними офіційними документами конкретні факти? Так чи ні? Якщо ні - прошу зазначити конкретні причини».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідь Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району м. Києві, що була викладена у листі від 01.07.2020 № 347/01-07/176 є протиправною, оскільки була надана позивачу без врахування судового рішення від 07.10.2019, висновку від 30.08.2019, офіційної інформації від 05.06.2019, 03.07.2019, 17.07.2019, 31.07.2019, 08.11.2019, 19.11.2019 і 26.11.2019 Служби і Деснянської районної у м. Києві держадміністрації. Крім того позивачем зазначено, що відповідь на запит надана з пропуском строку встановленого законом.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2020 (суддя Пащенко К.С.) залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 640/16617/20 у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

28.09.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначив, що Центром в межах та у спосіб, та відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію» було надано відповідь позивача на його запит.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

18 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва з запитом на інформацію відповідно до ст.ст. 34, 40 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про інформацію» та ст.ст. 5, 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У поданому запиті ОСОБА_1 просила у строк не пізніше 5 робочих днів із дня отримання запиту надати інформацію, в якій зазначити:

« 1.1. Чи дійсно працівники Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва проводили з моїми малолітніми дітьми ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 - консультації, бесіди, зустрічі, іншу пов`язану з цим роботу?

1.2. Якщо такі консультації, бесіди, зустрічі, інша пов`язана з цим робота проводилась - прошу вказати:

- їх конкретну кількість, конкретний вид і конкретні дати їх проведення;

- чи дійсно їх проведено за зверненням ОСОБА_4 .? Якщо ні - прошу вказати на підставі звернення якої конкретно особи їх проведено;

- чи дійсно ОСОБА_4 , супроводжував моїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 до Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва? Якщо ні - прошу вказати хто саме їх супроводжував;

- прізвище, ім`я, по-батькові усіх працівників Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва, які проводили з моїми малолітніми дітьми ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 - консультації, бесіди, зустрічі, іншу пов`язану з цим роботу (зазначивши окремо - їх конкретну посаду; стаж роботи; нормативно-правові акти, якими вони були зобов`язані при цьому керуватись);

- чи було відомо працівникам Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району м.Києва, які проводили з малолітніми дітьми ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , консультації, бесіди, зустрічі, іншу пов`язану з цим роботу - про наведені у даному запиті: Судове рішення від 07.10.2019; Висновок від 30.08.2019; офіційні інформації від 05.06.2019, 03.07.2019, 17.07.2019, 31.07.2019, 08.11.2019, 19.11.2019 і 26.11.2019 Служби і Деснянської районної у м. Києві держадміністрації; а також про встановлені вказаними офіційними документами конкретні факти? Якщо так - прошу зазначити від кого саме - від кривдника ОСОБА_4 , а якщо не від нього - прошу вказати конкретне джерело отримання цієї інформації?;

- чи враховано працівниками Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району м.Києва під час проведення з малолітніми дітьми ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , консультації, бесіди, зустрічі, іншу пов`язану з цим роботу - про наведені у даному запиті: Судове рішення від 07.10.2019; Висновок від 30.08.2019; офіційні інформації від 05.06.2019, 03.07.2019, 17.07.2019, 31.07.2019, 08.11.2019, 19.11.2019 і 26.11.2019 Служби і Деснянської районної у м. Києві держадміністрації; а також про встановлені вказаними офіційними документами конкретні факти? Так чи ні? Якщо ні - прошу зазначити конкретні причини.

2. Надати мені письмову інформацію, копії висновків, довідок, актів чи інших документів про хід і результати проведених працівниками Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва консультацій, бесід, зустрічей, іншої пов`язаної з цим роботи з моїми малолітніми дітьми ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Забезпечити реалізацію мого права на конфіденційність викладеної в даному запиті інформації особистого характеру і захист персональних даних, таємницю його розгляду, а також не розголошувати його зміст кривднику ОСОБА_4 та будь-яким іншим стороннім особам».

Зазначений запит було направлено позивачем 18.06.2020 на адресу Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва та одночасно скеровано на офіційну електронну адресу відповідача.

В свою чергу, Центром у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва 01.07.2020 за №347/01-07/176 було надано відповідь на запит ОСОБА_1 , в якій було надано відповіді на всі питання запитувані позивач, з урахуванням пункту 3 запиту.

Так, відповідачем у вказаній відповіді на запит було проінформовано позивача, що:

1.1. Малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відвідували консультації фахівця Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва за запитом законного представника;

1.2. З огляду на пункт 1.1, інформуємо Вас:

- малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відвідували психологічні консультації фахівця Центру у кількості 8 разів, а саме 15.07.2019, 23.07.2019, 30.07.2019, 08.08.2019, 05.12.2019, 18.02.2020, 24.02.2020, 02.04.2020;

- так, всі консультації проводились за зверненням законного представника малолітніх дітей;

- так, на всі консультації діти з`являлись у супроводі батька, що звернувся за отриманням консультацій;

- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відвідували фахівця Центру, ОСОБА_5 - лікар/медичний психолог (диплом лікаря-психолога Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, стаж роботи в закладі 5 років 1 місяць, в своїй роботі керується Конституцією України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Законом України «Про охорону дитинства» та іншими підзаконними актами у цій сфері);

- психологічні консультації фахівцями Центру проводяться виключно за запитом клієнтів з урахуванням інформації, отриманої від самих клієнтів. Адміністрація закладу не втручається в зміст проведення роботи, що забезпечує об`єктивність фахівців. Запит щодо дітей стосувався збалансування психоемоційного стану малолітніх дітей. Центр працює в межах своїх повноважень визначених чинним законодавством України. Проведення психологічних консультацій не передбачає вивчення юридичних аспектів справ клієнтів. Всі інші питання, опрацьовуються юрисконсультами, іншими психологами з дорослою особою, якщо вона зверталась на консультації.

2. Складання висновків, актів, довідок, інших документів фіксації про хід і результати проведеної роботи, з урахуванням принципу конфіденційності звернень до закладу відповідно до чинного законодавства України не передбачено. Про хід роботи може бути надана інформація відповідно до запиту особи, що зверталась на консультації, уповноважених органів з урахуванням принципу конфіденційності згідно чинного законодавства України. Так у січні 2020 року було надано відповідь на запит Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві адміністрації стосовно наявності звернень законного представника для роботи з дітьми та про хід такої роботи, якщо вона мала місце (копія додається).

Про хід, результати та рекомендації щодо комунікації із малолітніми дітьми в межах клієнтського запиту щодо стабілізації психоемоційного стану дітей, в усному порядку безпосередньо після консультацій інформувався законний представник дітей.

Вважаючи відповідь Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району м. Києві, що була викладена у листі від 01.07.2020 № 347/01-07/176 протиправною ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Як свідчать наявні у справі матеріали, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу надання Центром у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва відповіді на запит про публічну інформацію.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Приписами статті 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до статті 2 якого, метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (частина 2 статті 1 Закону).

Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (стаття 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації (стаття 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Приписами частин першої, другої, третьої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» закріплено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Водночас необхідно наголосити, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Також, абзацами 3-4 підпункту 1.1 пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» передбачено, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Слід наголосити, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» не зобов`язує розпорядника спеціально створювати чи збирати ті чи інші відомості у відповідь на запит. Аналогічна позиція міститься у роз`ясненнях Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини [електронний ресурс] URL: https://www.ombudsman.gov.ua/ua/page/informright/najchastishe-zadavani-pitannya-faq/21818-qq-chi-potribno-zaviryati-nalezhnim-chinom-kopiii-dokumentiv-yaki-nadayut.html).

Також, Верховний Суд у своїй постанові, ухваленій 28.04.2020 у справі № 820/4260/17 дійшов висновку, що визначальною ознакою для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і перебувала у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію.

Крім того, в рішенні від 08.11.2016 у справі «Magyar Helsinki Bizottsбg v. Hungary» 4 Європейський суд з прав людини зазначив, що запитувана інформація має бути «готовою і доступною» і не повинна потребувати збору будь-яких додаткових даних. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Частиною першою статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

В силу положень статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація на запит надається безкоштовно.

Судом встановлено, що 18 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва з запитом на інформацію відповідно до ст.ст. 34, 40 Конституції України, ст. 5 Закону України «По інформацію» та ст.ст. 5, 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Центром у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва 01.07.2020 за №347/01-07/176 було надано відповідь на запит ОСОБА_1 .

Водночас, на переконання позивача, відповідь зазначена в листі відповідача є протиправною, оскільки не містить повного обсягу запитуваної інформації.

Суд вважає такі доводи позивача не обґрунтованими та такими, що спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, оскільки зі змісту листа відповідача вбачається, що останнім було надано запитувану позивачем інформацію, водночас такий лист не може вважатись протиправним, якщо структура викладу такої інформації, її послідовність не узгоджуються з очікуваннями позивача.

Необхідно зазначити, що Законом України «Про доступ до публічної інформації» та статутними документами Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва не передбачено збір та документація матеріалів за результатами проведення психологічних консультацій. Зазначений Закон, Положення про Центр у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва, посадові інструкції спеціалістів, що надають психологічні консультації, не передбачають вивчення юридичних обставин конфлікту між сторонами. Робота проводиться відповідно до запиту особи, що звернулась. В даному випадку це стабілізація психоемоційного стану дітей за запитом їх законного представника.

На переконання суду, ті обставини, що надана Центром у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва відповідь не задовольнила очікування позивача, не може свідчити про протиправність такої відповіді, оскільки по суті, суб`єктом владних повноважень було надано запитувану позивачем інформацію, та конкретизовано окремі деталі в листі від 01.07.2020 № 347/01-07/176, тобто, загалом, позивачем було отримано належні відповіді на його запит.

Доступ до інформації забезпечується шляхом подання суб`єктом відповідного запиту на отримання інформації та його розгляду розпорядниками інформації, зокрема у строки встановлені частиною 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», тобто відповідь на запит на інформацію має бути надана не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Водночас, необхідно зазначити, що запит ОСОБА_1 скерований на адресу Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва 18.06.2020.

В свою чергу, Центром у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва зареєстровано зазначений запит позивача 26.06.2020 за №347/01-07 та у межах 5-денного строку встановленого чинним законодавством було надано відповідь листом від 01.07.2020 (№347/01-07/176), на запит ОСОБА_1 .

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України «ро виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 у справі № 417/3668/17.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя К.С. Пащенко