Рішення

від 27.04.2022 по справі 826/17610/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2022 року м. Київ № 826/17610/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Андре Тан"

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Андре Тан» (далі-позивач, ТОВ «Андре Тан» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі-відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Андре Тан», результати якої оформлені актом перевірки від 16.02.2016 №12/26-15-13-07-01/35634642;

- визнання незаконним (протиправним) наказ Головного управління ДФС у м. Києві №322 від 02.02.2016 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Андре Тан».

В обрунтування позовних вимог вказано, що що починаючи з 15.07.2015 позапланові перевірки, які здійснюються на підставі підпункту 78.1.11. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України можуть проводитись виключно на виконання ухвали суду (слідчого судді). Позивач вважає, що дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлені актом перевірки від 16.02.2016 №12/26-15-13-07-01/35634542, є протиправними, а наказ Головного управління ДФС у м. Києві №322 від 02.02.2016 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Андре Тан» безпідставним і незаконним (недійсним), та підлягає скасуванню.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018, в задоволенні позову відмовив повністю.

Постановою Верховного Суду від 26.03.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі №826/17610/16, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 адміністративну справу 826/17610/16 прийнято до свого провадження суддею Літвіновою А.В., вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та зобов`язано сторін у строк до 15.06.2019, із врахуванням постанови Верховного Суду від 26.03.2019 №826/17610/16, надати суду необхідні документи для повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи та підготувати письмові пояснення з приводу спірних правовідносин.

Позивачем подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що оскаржуваний наказ було прийнято з порушенням строків, також наголошено про відсутність підстав та повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві при прийнятті наказу на перевірку від 02.02.2016.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не подав до суду письмові пояснення з приводу спірних правовідносин з урахуванням висновків Верховного Суду, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з надходженням постанови старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві Гончарової О.М. від 10.02.2015 №б/н, що винесена в межах кримінального провадження №32014100000000052, про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства (код 35634542) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій з ТОВ «Мікас Плюс» (код 38148234), ТОВ «Сешаркет» (код 38388380), ТОВ «І.К.С. КО ЛТД» (код 37814390), ТОВ «НТС-Р КО ЛТД» (код 39312857), ТОВ «Матадор Трейдінг» (код 23236024) за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято наказ №322 від 02.02.2016 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Андре Тан» (код 35634542)».

На підставі вказаного наказу та направлень від 03.02.2016 №37/26-15-13-07-07 та №36/26-15-13-07-07, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства (код 35634542) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій з ТОВ «Мікас Плюс» (код 38148234), ТОВ «Сешаркет» (код 38388380), ТОВ «І.К.С. КО ЛТД» (код 37814390), ТОВ «НТС-Р КО ЛТД» (код 39312857), ТОВ «Матадор Трейдінг» (код 23236024) за період з з 01.01.2012 по 31.12.2014, результати якої оформлено актом від 16.02.2016 №12/26-15-13-07-01/356345429 далі - акт перевірки).

Позивач вважаючи, що контролюючий орган не мав правових підстав для призначення та проведення зазначеної перевірки звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Контролюючі органи у силу приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової перевірки, закріплено у статті 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

У той же час, пунктом 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов`язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України (пункту 78.3 статті 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» територіальних органів ДФС у м. Києві є Головне управління ДФС у м. Києві, Київська міська митниця ДФС та Державні податкові інспекції у районах м. Києва Головного управління ДФС.

При цьому суд зазначає, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (набрав чинності 01.01.2017 року) (за виключенням окремих статей) внесено зміни до Податкового кодексу України, що стосуються контрольно-перевірочної роботи, пунктом 8 розділу I Закону №1797 доповнено Кодекс статтею 19-3 та викладено в новій редакції підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Отже, з 01.01.2017 організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (в т. ч. видано наказ про проведення, оформлено направлення (посвідчення), складено акт (довідку) та податкові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ), за їх результатами) лише зазначеними вище органами.

Також, відповідно до пункту 1.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, затверджених Наказом ДФС від 12 жовтня 2016 року №856 визначено, що проведення перевірок здійснюють посадові особи відповідних структурних підрозділів ДФС, головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі - ОВПП), до функцій яких належить проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, про що зазначено у Листі Державної фіскальної служби України від 17.01.2017 №1005/7/99-99-14-03-03-17.

Тобто аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що до 01.01.2017 року Державні податкові інспекції у районах м. Києва Головного управління ДФС мали право здійснювати документальні перевірки дотримання вимог законодавства України.

Як було зазначено вище, наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Андре Тан» (код 35634542) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій з ТОВ «Мікас Плюс» (код 38148234), ТОВ «Сешаркет» (код 38388380), ТОВ «І.К.С. КО ЛТД» (код 37814390), ТОВ «НТС-Р КО ЛТД» (код 39312857), ТОВ «Матадор Трейдінг» (код 23236024) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року було видано та проведено Головним управлінням ДФС в м. Києві.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини постанови слідчого, обов`язок щодо призначення та безпосереднього проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства покладено на Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

В той же час, наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки видано та проведено Головним управлінням ДФС в м. Києві.

Враховуючи те, що проведення позапланової документальної перевірки Товариства відповідно до постанови старшого слідчого доручено безпосередньо ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, і остання не була позбавлена такого права і об`єктивної можливості самостійно організувати та провести перевірку платника податків, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для прийняття оскаржуваного наказу на підставі вказаної постанови.

Оцінюючи спірні правовідносини, Верховним Судом зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій, досліджуючи спірний наказ, не встановили, чи є діючим на час проведення перевірки кримінальне провадження №32014100000000052. Вирішення вказаного питання може мати суттєве значення при розгляді справи, враховуючи, що перевірка призначена майже через рік після винесення постанови слідчого.

Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що позивач не скористався наданим йому правом на відмову у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з підстав, передбачених Податковим кодексом України, а навпаки погодився з її проведенням, шляхом отримання під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Також, Верховний Суд не погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що отримання наказу свідчить про допуск податкового органу до перевірки. Підпис на розписці про отримання наказу свідчить лише про дату отримання наказу та особу, яка його отримала, тобто про належне повідомлення про проведення перевірки.

Згідно з пунктом 77.6 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Так, Верховний Суд не погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем не надано акт про не допуск до перевірки, оскільки обов`язок скласти такий акт нормами пункту 81.3 статті 81 Податкового кодексу України покладається на податковий орган. Товариство може лиши повідомити листом керівника податкового органу про не допуск працівників до перевірки. Товариство своїм правом скористалось, та повідомило податковий орган, вказана обставина податковим органом не заперечується.

В силу Податкового кодексу України доказом не допуску до перевірки є акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, який складається негайно посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, у двох примірниках.

Підсумовуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджено, що керівником ТОВ «Андре Тан» прийнято рішення про недопуск співробітників контролюючого органу до перевірки. Зазначене рішення оформлене листом від 03.02.2016 Вих. №0302-2016/01. Також позивачем було направлено лист до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 09.02.2016 з додатком, а саме актом про недопуск від 03.02.2016, який було отримано відповідачем 09.02.2016.

У вищевказаному листі відповідача було повідомлено про відмову у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки від 03.02.2016.

Верховним судом зазначено, що в матеріалах справи є акт без конкретної дати та без точного номеру про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства (Том І, а.с. 86-109). Вказаний акт не підписаний ані податковим органом, ані позивачем. Належним чином підписаний та засвідчений примірник акта в матеріалах справи відсутній та судами попередніх інстанцій не досліджувався. Суди першої та апеляційної інстанції не встановили де саме, за якою адресою проводилась виїзна перевірка, на підставі яких документів, хто з працівників Товариства був присутній при проведенні перевірки. Тільки після дослідження вказаних питань на підставі належних та допустимих доказів можливо зробити висновок про допуск до перевірки та проведення саме документальної виїзної перевірки.

Разом з тим ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 зобов`язано сторін у строк до 15.06.2019, із врахуванням постанови Верховного Суду від 26.03.2019 №826/17610/16, надати суду необхідні документи для повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи та підготувати письмові пояснення з приводу спірних правовідносин.

Проте, відповідачем відповідачем в ході розгляду справи не надано суду інформації на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 із врахуванням постанови Верховного Суду від 26.03.2019 №826/17610/16, а також не надано пояснень щодо причин неможливості її виконання.

Отже, відповідачем в ході розгляду справи не надано суду інформації на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 із врахуванням постанови Верховного Суду від 26.03.2019 №826/17610/16.

Так, як вбачається з акту перевірки, остання була проведена за адресою позивача, а саме, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 15-А, кв. 2 .

Проте позивач вказує, що перевірка проводилась поза межами місцезнаходження платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, а на підставі внутрішніх баз відповідача.

Відповідачем не спростовано зазначене, як і не додано до матеріалів справи належним чином завірені копію акту перевірки.

З огляду на встановлене суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин відсутні обставини, з якими положення підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України пов`язують можливість призначення та проведення перевірки, а тому наказ відповідача від 02.02.2016 №322 про проведення виїзної позапланової перевірки позивача суперечить нормам Податкового кодексу України, а тому є протиправним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві було неправомірно винесено наказ від 02.02.2016 №322 про проведення виїзної позапланової перевірки позивача, дії вчинені під час перевірки з порушенням порядку, встановленого законом.

Суд звертає увагу, органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень, у тому числі, наказів про проведення позапланової перевірки, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів та не надано належних і допустимих доказів дотримання ним проведення перевірки та правомірності оскаржуваного наказу.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Андре Тан», результати якої оформлені актом перевірки від 16.02.2016 №12/26-15-13-07-01/35634642.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві №322 від 02.02.2016 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Андре Тан».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Андре Тан» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 49, корп. 82, офіс 8, код ЄДРПОУ 35634542) понесені витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.