Рішення

від 27.04.2022 по справі 640/20679/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2022 року м. Київ № 640/20679/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Якісний системний сервіс 2020" (вул. Екскаваторна, буд.35, м.Київ, 03062, код ЄДРПОУ38591109) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ44116011) про визнання протиправним та скасування наказів,-

прийняв до уваги наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві № 4054-п від 19.05.2021 «Про забезпечення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020» (попередня назва ТОВ «С.К.С») (код ЄДРПОУ 38591109)»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві № 4192-п від 21.05.2021 «Про поновлення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020» (попередня назва ТОВ «С.К.С») (код ЄДРПОУ 38591109)».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача в наслідок прийняття протиправних рішень суб`єктом владних повноважень.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що податковим органом за відсутності правових підстав поновлено проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача шляхом прийняття оскаржуваних наказів №4054-п від 19.05.2021, №4192-п від 21.05.2021, оскільки з 18 березня 2020 року і по теперішній час діє мораторій на проведення документальних перевірок, встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Вказана обставина на думку позивача свідчать про протиправність наказів Головного управління ДПС у місті Києві №4054-п від 19.05.2021 «Про забезпечення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020» та №4192-п від 21.05.2021 «Про поновлення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020», і як наслідок такі накази підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву послався на те, що в лютому 2021 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", якою контролюючому органу дозволено проведення як тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними, так і документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 ПКУ, а отже, оскаржувані накази є такими, що відповідають законодавству України.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при здійсненні владно-управлінських функцій відповідач діяв на підставі та у межах, передбачених чинним законодавством.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020" (попередня назва ТОВ "С.К.С") зареєстровано як юридична особа з 28 лютого 2013 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис № 10721020000028629, та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у місті Києві.

12 серпня 2019 року начальником Головного управління ДПС у м. Києві (далі за текстом ГУ ДПС у м. Києві/Відповідач) на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України) прийнято наказ № 11506 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «С.К.С» (код ЄДРПОУ 38591109)» при визначенні по взаємовідносинах із ТОВ «УКРПРОМТОРГ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код 42058566), ТОВ «ПРОМЗА» (код 41717720), ТОВ «ДЕБАТ» (код 42281101). ТОВ «МІТРОН ЛТД» (код 40923365), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНКО-ФУД» (код 38745831), ТОВ «ЛЕОНГАРД-ЖИТЛОБУД» (код 41439534) за січень 2019 року, ТОВ «ВЕСТ ВУДСТОК» (код 40748077), ТОВ «КЕЛЬВЮН ТРЕЙД ЛТД» (код 41897787), ТОВ «ФАБІУС КОМПАНІЯ (код 42092738). ТОВ «КЛОК ТРАСТ» (код 42446977), ТОВ «ВАНКУВЕР ІНВЕСТ» (код 41780331), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНКО ФУД» (код 38745831), ТОВ «ІНГРІЯ ГРУП» (код 42111404), ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС СЕРВІС» (код 41659470), ТОВ «ГОЛТЕН» (код 41930881), ТОВ «МАРОПТ-ТРЕЙД» (код 42362363) за лютий 2019 року, ТОВ «УКРПРОМТОРГ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код 42058566), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «АНОНС» (код 42295486), ТОВ «ДЖЕН ПРОФІТ» (код 421 15409), ТОВ «Д1ПГІ ТРЕЙД» (код 42444304), ТОВ «А-ФОРФЕ» (код 42293541), ТОВ «ФАБІУС КРМПАНІ» (код 42092738), ТОВ «МЕПЛ» (код 31599871), ТОВ «МІТРОН ЛТД» (код 40923365), ТОВ «МІЛКІ-ЛЕНД ПОЛІССЯ» (код 41428035), ТОВ «ВІНДІ СМАРТ» (код 42218036). ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНКО-ФУД» (код 38745831) за березень 2019 року, ТОВ «Н-ПРОДАКШН» (код 41914880). ТОВ «ТРЕЙДКОМ-ЗАХІД» (код 41504608), ТОВ «ІНВЕСТ ТРЕНД СЕРВІС» (код 41990406). ТОВ «ВЕСТ ВУДСТОК» (код 40748077), ТОВ «ДШП ТРЕЙД» (код 42444304), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «АНОНС» (код 42295486), ТОВ «ОПТ ТРАСТ» (код 42347020). ТОВ «МЕПЛ» (код 31599871). ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ « 1НКО-ФУД» (код 38745831) за квітень 2019 року, показників декларацій з податку на додану вартість.

15 серпня 2019 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято наказ № 11600 «Про перенесення терміну проведення розпочатої документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «С.К.С» (код 38591109)», яким перенесено термін проведення розпочатої документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «С.К.С» з 15.08.2019 до дати отримання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них у відповідності до вимог п. 85.9 ст. 85 Кодексу.

19 травня 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято наказ № 4054-п «Про забезпечення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020».

21 травня 2021 року Головним управління ДПС у м. Києві прийнято наказ № 4192-п «Про поновлення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020».

27 травня 2021 року посадовою особою Головного управління ДПС у м. Києві здійснено вихід за адресою місцезнаходження ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020» з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки Позивача, однак представником останнього не допущено Відповідача до проведення перевірки про що складено відповідний акт.

У зв`язку з вищевикладеним та вважаючи накази Головного управління ДПС у місті Києві №4054-п від 19.05.2021 «Про забезпечення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020» та №4192-п від 21.05.2021 «Про поновлення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020» протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пункт 75.1 статті 75 ПК України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Як зазначено вище, начальником Головного управління ДПС у місті Києві прийнято накази №4052-н від 19.05.2021 «Про забезпечення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020» та №4194-п від 21.05.2021 «Про поновлення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020».

При цьому, суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на усій території України карантин.

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено, серед іншого, пунктом 52-2 такого змісту:

Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (із змінами) внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме у розділі XX "Перехідні положення": підрозділ 10 доповнити пунктом 11 такого змісту: абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту:

Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім:

1) документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

2) фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий вважати відповідно абзацами восьмим - десятим;

доповнити абзацом одинадцятим такого змісту:

"Камеральна перевірка податкової декларації (крім податкової декларації з податку на додану вартість) за звітні (податкові) періоди березень - травень 2020 року, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість), що були подані платниками податків протягом березня - травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання".

Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме у розділі XX "Перехідні положення" підрозділі 10 у пункті 52-2:

- в абзаці першому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінити цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)";

- в абзаці восьмому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінити цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)", а слова та цифри "до 30 березня 2020 року" - словами та цифрами "протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)";

- в абзаці дев`ятому слова та цифри "до 31 травня 2020 року" замінити словами та цифрами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)";

- в абзаці десятому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінити цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Законом України від 17.09.2020 № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" надано право Кабінету Міністрів України у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 1 жовтня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" вирішено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

З вищевикладеного вбачається, що в законі, яким є Податковий кодекс України, та в підзаконному нормативно-правовому акті, яким є постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89, містяться різні умови в частині дії мораторію на проведення документальних перевірок на період карантину.

Так, пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України установлено, що документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними.

Виходячи з аналізу викладеного вище, суд зазначає, що в даному випадку підзаконний нормативно-правовий акт суперечить положенням закону щодо проведення документальних перевірок в період дії карантину.

При цьому, юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади.

Пунктом 3 частини 1 статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп (v017p710-02) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин.

Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Так, відповідно до частини 3 статті 106 Конституції України Президент на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Згідно з частиною 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Аналогічну позицію висловило Міністерство юстиції України в листі від 30.01.2009 № Н-35267-18.

Пунктом 5.2 статті 5 ПК України передбачено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Податковий кодекс України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових правовідносин.

Враховуючи те, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", яка є підзаконним нормативно-правовим актом, суперечать положенням Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення документальних перевірок на період карантину, а тому застосуванню підлягають саме положення Податкового кодексу України.

У відповідності до положень пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, можливо виключно шляхом внесення змін до Податкового кодексу України.

Однак, як вже зазначалося вище, єдиним органом законодавчої влади є Верховна Рада України, і жоден інший орган державної влади, в т.ч. Кабінет Міністрів України, не уповноважений приймати закони та відповідно вносити до них зміни.

За таких обставин, суд критично оцінює посилання відповідача на можливість проведення контролюючим органом документальної перевірки позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89, оскільки така постанова суперечить положенням Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення документальних перевірок на період карантину.

Таким чином, оскільки мораторій на проведення документальних перевірок, встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, діє з 18.03.2020 і по теперішній час, а тому суд погоджується з твердженням позивача, що у Головного управління ДПС у м. Києві були відсутні правові підстави приймати накази №4054-п від 19.05.2021 «Про забезпечення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020» та №4192-п від 21.05.2021 «Про поновлення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що накази Головного управління ДПС у місті Києві №4054-п від 19.05.2021, №4192-п від 21.05.2021 прийняті під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Так, позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні) сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява N 65518/01 від 06.09.2005 р., п. 89), "Проніна проти України" (заява N 63566/00 від 18.07.2006 р., п. 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04 від 10.02.2010 р., п. 58) принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 09.12.94 р., п. 29).

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 77 від 23.07.2021, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 4 540,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 4 540,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування наказів - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві № 4054-п від 19.05.2021 «Про забезпечення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020» (попередня назва ТОВ «С.К.С») (код ЄДРПОУ 38591109)»;

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві № 4192-п від 21.05.2021 «Про поновлення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020» (попередня назва ТОВ «С.К.С») (код ЄДРПОУ 38591109)».

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020" (03062, місто Київ, вулиця Екскаваторна, будинок 35, код ЄДРПОУ 38591109) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій