Рішення

від 16.08.2022 по справі 573/684/22

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/684/22

Номер провадження 2/573/237/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білопілля Агросвіт» про визнання недійсною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2022 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивований тим,що у 2016 році ним підписано додаткову угоду з ТОВ «Білопілля Агросвіт» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920682200:03:002:0091, яка належить йому на праві власності, про що 05 грудня 2016 року внесено запис про інше речове право №17823721. Зазначає, що відповідачем було вчинено правочин, який не мав істотної умови, оскільки розмір орендної плати визначено без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка оформляється як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель. На момент укладення додаткової угоди земельна ділянка не була внесена до державного земельного кадастру, а тому розробка технічної документації була неможливою. Зважаючи на викладене, позивач просить визнати недійсною вказану додаткову угоду та стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір.

Ухвалою суддівід 14липня 2022року відкритоспрощене позовнепровадження.Розгляд справипризначено на10серпня 2022року.Задоволено клопотанняпозивача провитребування увідповідача оригіналу додаткової угоди (дата державної реєстрації права 05 грудня 2016 року, номер запису про право 17823721) до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920682200:03:002:0091 та витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки, проведеної в 2016 році.

На виконаннявимог вказаноїухвали ТОВ«Білопілля Агросвіт»01серпня 2022року наданосуду копіюдоговору орендиземлі №536ввід 01лютого 2016року. Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5920682200:03:002:0091, проведеної в 2016 році, у відповідача відсутній.

01 серпня 2022 року генеральний директор ТОВ «Білопілля Агросвіт» Левчак К.О. подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Вказує, що 01 лютого 2016 року між ТОВ «Білопілля Агросвіт» та позивачем укладено договір оренди землі №536в, предметом якого є спірна земельна ділянка, право оренди якої зареєстровано 05 грудня 2016 року номер запису 17823721. Додаткова угода, яку позивач просить визнати недійсною, між ТОВ «Білопілля Агросвіт» та ОСОБА_1 не укладалася.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув,направив клопотанняпро розглядсправи безйого участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Білопілля Агросвіт» Подибайло А.Ю. у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі, у задоволенні позову просив відмовити.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі доказами.

Повно,всебічно таоб`єктивно дослідившиматеріали справи,оцінивши доказиїх усукупності зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,достатності тавзаємозв`язку,проаналізувавши змістнорм матеріальногоправа,які регулюютьспірні правовідносини,суд дійшовтаких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №154245 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4.27 га, розташована на території Воронівської сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 8, 24).

У позовній заяві позивач зазначив, що між ним та відповідачем у 2016 році була укладена додаткова угода щодо оренди вказаної вище земельної ділянки.

Але суд зазначає, що доказів на підтвердження того, що у 2016 році позивачем з ТОВ "Білопілля Агросвіт" дійсно була укладена саме додаткова угода ОСОБА_1 не надав.

У той же час, 01 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Білопілля Агросвіт» було укладено Договір оренди земелі №536в щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920682200:03:002:0091 розміром 4,2700 га, яка знаходиться на території Воронівської сільської ради, строком на 10 (десять) років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 132870,33 грн. Розмір орендної плати у рік становить 6643,52 грн, що складає 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в пункті 2.4 цього Договору, та п. 4.2 передбачено індексацію її розміру (а. с. 20-22).

Право оренди за вказаним договором було зареєстровано 05 грудня 2016 року, про що внесено запис про інше речове право №17823721 (а. с. 32).

01 лютого 2016 року ОСОБА_1 передав ТОВ «Білопілля Агросвіт» вказану земельну ділянку, про що було складено акт прийому-передачі (а. с. 23).

Із листа Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 07 червня 2022 року №1-107/0/5-22/92/6-22 вбачається, що відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5920682200:03:002:0091 внесені до Державного земельного кадастру 17 грудня 2021 року. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель»), який може замовити як власник, так і землекористувач (а. с. 10-11).

Відповідно доч.1,п.п.1,4ч.2ст.11ЦК Україницивільні правата обов`язкивиникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникненняцивільних правта обов`язків,зокрема,є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 124ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ізч.2ст.792ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Статтею 13Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15Закону України«Про орендуземлі» (у редакції, чинній на час укладення оскаржуваної угоди) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №506/132/20 (провадження № 61-10304св21).

Відповідно до частини першої, другої статті 21Закону України«Про орендуземлі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 152ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання угоди недійсною.

Згідно з ч. 1 ст.4ЦПК України та ч. 1 ст.15ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення вимог або відмову в їх задоволенні.

У справі про визнання недійсним договору оренди землі з підстав відсутності в ньому істотної умови, передбаченої частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі», суд повинен установити: чи дійсно порушуються права орендодавця у зв`язку з відсутністю в договорі таких умов, передбачених статтею 15 указаного Закону, визначити істотність цих умов, а також з`ясувати, у чому саме полягає порушення його законних прав.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі №282/422/20 (провадження №61-15203св20).

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем вчинено правочин, який не мав істотної умови, оскільки розмір орендної плати визначено без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка оформляється як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель. На момент заключення додаткової угоди земельна ділянка не була внесена до державного земельного кадастру, а тому розробка технічної документації була неможливою.

Однак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, договір оренди землі №536в від 01 лютого 2016 року містить істотні умови, визначені ст.15Закону України«Про орендуземлі» (уредакції,чинній начас укладенняоскаржуваної угоди),а саме: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору; розмір орендної плати (із зазначенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки), індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

При цьому сторони склали документи, які є невід`ємними частинами договору оренди землі, зокрема акт приймання-передачі предмету оренди.

Суд звертає увагу на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Відтак убачаються помилковими застосування приписів статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» у спосіб тлумачення витягу про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки - як єдиного належного доказу на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 29 травня 2020 року у справі №922/2843/19, а саме: «при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно …, а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель» (абзац другий пункту 37 постанови).

Така правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 09 листопада 2021 року у справі №905/1680/20 (провадження №12-48гс21).

Також безпідставнимє посиланняпозивача нависновки,які буливикладені впостанові ВерховногоСуду від28жовтня 2021року усправі №282/422/20(провадження№ 61-15203св20),оскільки предметомспору уданій справіє визнаннядодаткової угодидо договоруоренди землінедійсною зпідстав відсутностіістотної умови,передбаченої ч.1ст. 15Закону України«Про оренду землі», а саме: нормативної грошової оцінки, та невизначеність в угодах чіткого відсоткового розміру орендної плати, що унеможливлює проведення індексації, визначення її розміру та відповідної виплати.

Натомість у справі, що розглядається судом, спірний договір містить нормативну грошову оцінку та розмір орендної плати.

Позивач належними доказами не підтвердив порушення його прав з підстав відсутності у спірному договорі оренди землі істотних умов, передбачених ч.1ст. 15Закону України«Про оренду землі» та не довів обставин, що свідчили б про недійсність спірного договору оренди землі та порушення йогоправ при укладанні оспорюваного правочину.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову узадоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білопілля Агросвіт» (Сумська область, Сумський район, м. Білопілля, вул. Соборна, буд. 10, код ЄДРПОУ 35671804) про визнання недійсною додаткової угоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Суддя