Рішення

від 10.07.2022 по справі 204/6750/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/6750/21

Провадження № 2/204/453/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2022 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого - судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Лавриненко В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський центр правової допомоги населенню» про захист прав споживачів, стягнення коштів та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2021 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача ТОВ «Дніпропетровський центр правової допомоги населенню» із вимогами про захист прав споживачів, стягнення коштів за договором № К-905 від 11 серпня 2021 року та моральної шкоди (а. с. 1-2).

В обґрунтування позову зазначено, що 11 серпня 2021 року між ТОВ «Дніпропетровський центр правової допомоги населенню» та позивачкою було укладено договір про надання юридичних послуг № К-905 від 11серпня 2021 року. Відповідно до умов п. 1.2 вказаного договору сторонами було визначено перелік послуг, які за ним надаються, зокрема: правовий аналіз ситуації, заснований на вивчені матеріалів та відомостей наданих замовником; складання та подання проекту претензії до продавця; проекту скарги до Держпродспоживслужби; проекту скарги до ДПІ; проекту заяви до кіберполіції; проекту заяви до ВПНП; консультація. Вартість юридичних послуг, зазначених в п. 1.2 договору, згідно з умовами п. 4.1 цього договору становить 15000 гривень. Позивачка свої зобов`язання за договором виконала в повному обсязі, сплативши відповідачу повну вартість послуг за договором. Разом з цим, 12 серпня 2021 року вона вирішила розірвати вищевказаний договір з відповідачем, про що повідомила останнього в телефонній розмові 12 серпня 2021 року о 12 годині 33 хвилини. Окрім того, додатково, в той же день написала відповідну заяву про термінове розірвання договору та припинення будь-яких виконань за ним та повернення їй коштів, що підтверджується листом № 216 від 13 серпня 2021 року. Однак, 16 серпня 2021 року, відповідач в супереч вищевказаного направив на її адресу проєкти документів, визначених у п 2.1 договору із ствердженням належного виконання договору, з чим позивачка категорично не згодна. Після чого, позивачку було запрошено на зустріч зі спеціалістом відділу контролю якості відповідача, яка відбулася 16 серпня 2021 року, те не призвела до вирішення суперечностей. 18 серпня 2021 року на адресу відповідача засобами електронної пошти позивачкою було направлено лист-претензію із проханням повернути їй 70 % від ціни договору та підписати відповідні акти з метою добровільного урегулювання спору. Листом від 23 серпня 2021 року відповідач відмовив їй у врегулюванні спору на запропонованих нею умовах та надав акти для підписання на суму 15000 гривень. В свою чергу позивачка відповідно до вимог п. 3.4 вказаного договору надіслала на адресу відповідача лист-зауваження. Вказано, що умовами договору передбачено право позивачки на одностороннє розірвання договору, при цьому вона не заперечує проти того, що відповідач заслуговує на отримання 30 % від суми договору, як то передбачено п. п. 2.4.4, 4.2, 5.6 договору. Тому вважає, що відмова відповідача у поверненні їй 70 % вартості ціни договору, що становить 10500 гривень, є безпідставною та протиправною, а тому прохає суд їх стягнути з відповідача на її користь. Крім того, вважає, що такими протиправними діями відповідача їй завдано глибоких душевних страждань, оскільки вона жодним чином не сподівалася що, звертаючись за отриманням юридичних послуг вона буде ошукана самим виконавцем та буде вимушена прикладати зусилля для захисту своїх прав, звертатись до суду. Тому вважає, що відповідачем їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює у розмірі 10000 гривень та яку прохає стягнути з відповідача разом із витратами на правову допомогу у розмірі 8000 гривень та судовим збором.

Ухвалою суду від 10 вересня 2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачці надано термін на усунення недоліків (а. с. 31).

17 вересня 2021 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 10 вересня 2021 року, позивачкою усунуто (а. с. 33-34).

Ухвалою суду від 21 вересня 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, із викликом сторін, та призначено судове засідання на 13 годину 30 хвилин 08 листопада 2021 року (а. с. 35).

08 жовтня 2021 року на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшов відзив представниці відповідача ТОВ «Дніпропетровський центр правової допомоги населенню» - Михайлової О.В., в якому вона позовні вимоги не визнає, проти задоволення позову заперечує (а. с. 42-49).

В обґрунтування відзиву зазначено про те, що 11 серпня 2021 року між ТОВ «Дніпропетровський центр правової допомоги населенню» та позивачкою було укладено договір про надання юридичних послуг № К-905 від 11серпня 2021 року. Пунктом 1.2 цього договору були узгоджені юридичні послуги, які за ним надаються. Згідно з вимогами п. 2.1.2 цього договору, з моменту його підписання сторонами, виконавець має негайно приступити до правового аналізу ситуації, вивчити надані замовником документи та відомості, здійснити підбір необхідних нормативно-правових актів, обрати найбільш оптимальний план для досягнення мети за цим договором про надання юридичних послуг, зазначених у п. 1.2 цього договору. Вказує на те, що саме з моменту підписання вказаного договору - 11 серпня 2021 року, виконавець, яким є відповідач у справі, негайно приступив до виконання умов цього договору. Виконавець здійснив правовий аналіз ситуації, вивчив надані позивачкою документи та відомості, здійснив підбір необхідних нормативно-правових актів, обрав найбільш оптимальний план для досягнення мети. Тому, 12 серпня 2021 року о 10 годині 30 хвилин відбулась запланована зустріч з ОСОБА_1 та адвокатом - представником ТОВ «ДЦПДН». Під час зустрічі ОСОБА_1 сповістила адвоката про необхідність швидкої підготовки документів зазначених у п. 1.2. Договору № К-905 вiд 11 серпня 2021 року та направлення їх адресатам. Крім того, ОСОБА_1 вказала на те, що оскільки вона найближчим часом їде до іншого міста, то таким чином її примірник документів, зазначених у п. 1.2. вказаного договору, буде наданий їй після повернення. Після чого, адвокат негайно приступив до складання документів, зазначених у п. 1.2. договору. Також вказує на те, що в телефонній розмові з фахівцем ТОВ «ДЦПДН» ОСОБА_1 сповістила останнього про те, що, з її слів, після зустрічі з клієнтом, яка відбулась 12 серпня 2021 року, інтернет-магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » повернув їй кошти за товар, тому її проблема вирішена і не має необхідності продовжувати юридичні відносини. Разом з тим, відповідачу залишається не зрозумілим, на яких підставах відреагував інтернет-магазин, якщо до моменту укладення договору у позивачки не виходило повернути кошти. При цьому вказує на те, що вимогами п. 2.2.3. договору визначено те, що замовник зобов`язаний негайно повідомити виконавця про нововиявлені обставини, які мають значення для належного надання юридичних послуг. Оскільки, виконавцем за договором є адвокат, призначений ТОВ «ДЦПДН», то відповідно до вимог вищевказаного пункту договору ОСОБА_1 повинна була сповістити саме адвоката про ті зміни, які відбулися. Натомість, адвокат був сповіщений про вказане 12 серпня 2021 року (близько 14 години 00 хвилин), після того як самостійно зателефонував позивачці, щоб повідомити про підготовку документів, зазначених у п. 1.2. договору, та готовність їх направлення до адресатів. Відтак, відповідач стверджує, що умови за договором були виконані у повному обсязі 12 серпня 2021 року близько 14 години 00 хвилин, що також було визнано позивачкою під час особистої зустрічі в офісі відповідача та зафіксовано на відеозаписі. Відповідач вважає, що саме позивачкою порушено вимоги договору, зокрема п. 2.2.5. договору, за яким замовник зобов`язаний з моменту укладення цього договору, з метою уникнення настання негативних наслідків через протиріччя обраного способу захисту, виробленої тактики та чинному законодавству, перед здійсненням будь-яких самостійних дій, пов`язаних із предметом цього договору, у тому числі перед початком переговорів із третіми особами, перед зверненням до компетентних державних та/або муніципальних органів із заявами та іншим, письмово повідомити виконавця. Натомість, ОСОБА_1 не було повідомлено ТОВ «ДЦПДН» щодо її звернення за юридичною допомогою до третіх осіб. Таким чином, вважає, що ОСОБА_1 самостійно порушила умови договору, самостійно вирішивши своє питання, та в неналежному вигляді сповістивши ТОВ «ДЦПДН». Також вказує на те, що згідно з вимогами п. 2.4.4. договору, замовник дійсно має право відмовитись від виконання цього договору, письмово повідомивши про це виконавця і сплативши останньому вартість фактично наданих за цим договором послуг. Вказує на те, що з письмовою заявою про розірвання договору з ТОВ «ДЦПДН» № К-905 від 11 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача ввечері 12 серпня 2021 року (за вхідним № 063 від 12 серпня 2021 року), тобто вже після повідомлення її про виконання умов договору у повному обсязі 12 серпня 2021 року та, ще до її звернення з відповідною заявою. Вiддiлом контрою якості ТОВ «ДЦПДН» був здійснений телефонний дзвінок до позивачки, під час якого з останньою було домовлено про зустріч о 16 годині 00 хвилин 16 серпня 2021 року. Після чого, на її електронну адресу за вихідним № 216 від 13 серпня 2021 року було направлено відповідний лист-запрошення. На вказаний лист позивачка відповіла тим, що вона буде присутня на зустрічі, а також повідомила, про те, що вона відправила кур`єрською доставкою Укрпошти з описом вкладення і повідомленням про вручення лист-повідомлення про розірвання договору № К-905 від 11 серпня 2021 року. 16 серпня 2021 року, на запит позивачки, на її електронну адресу відповідачем було надіслано повідомлення про готовність, станом на 12 серпня 2021 року, документів, визначених п. 1.2. договору, а також самі проєкти вказаних документів для детального ознайомлення з їх змістом. Тому вважає, що зауваження ОСОБА_1 про те, що умови договору не виконанні у повному обсязі, є безпідставними, оскільки документи, зазначені у п. 1 2. договору № К-905 вiд 11 серпня 2021 року, відповідачем були виготовлені, але не були направлені адресатам лише тому, що остання. не сплатила їх відправку та в телефонному режимі повідомила про бажання розірвати договір. Вважає, що оскільки договір був виконаний в повному обсязі до складання позивачкою заяви про його розірвання, то він підлягає оплаті відповідно до вартості фактично виконаних робіт, тобто в повному обсязі, без жодних відшкодувань позивачці. Щодо відшкодування моральної шкоди відповідач зазначає про те, що позивачкою не доведено факт заподіяння їй відповідачем моральної шкоди, оскільки відсутній факт порушення ним права позивачки, за захистом якого вона звертається до суду, причинно-наслідковий зв`язок мiж цими діями та моральними стражданнями останньої. Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8000 гривень зазначає, що вказана сума є значно завищеною, а перелік послуг, наданих адвокатом Рибаковим В.О., не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи. Так, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу. Вважає, що витрати на вказану суму є не співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, тому не підлягають стягненню з ТОВ «ДЦПДН». Тому вважає, що вимоги позивачки є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 26 травня 2022 року, клопотання представниці ТОВ «Юридичний центр Бастіон Права» - адвокатки Михайлової О.В., про заміну відповідача, залишено без задоволення (а. с. 124-126).

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Рибаков В.О., в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, прохає їх задовольнити (а. с. 137-139).

Представниця відповідача ТОВ «Дніпропетровський центр правової допомоги населенню» - Михайлова О.В., в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 136), про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 11 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Дніпропетровський центр правової допомоги населенню» укладено договір про надання юридичних послуг № К-905 (а. с. 3-4).

Відповідно до умов п. 1.2 вказаного договору сторонами було визначено перелік послуг, які за ним надаються, зокрема: правовий аналіз ситуації заснований на вивчені матеріалів та відомостей наданих замовником; складання та подання проекту претензії до продавця; проекту скарги до Держпродспоживслужби; проекту скарги до ДПІ; проекту заяви о кіберполіції; проекту заяви до ВПНП; консультація.

Згідно з вимогами п. 4.1 цього договору, вартість юридичних послуг, зазначених в п. 1.2 договору, становить 15000 гривень і сплачується замовником у касу виконавця або безготівковим перерахуванням на розрахунковий рахунок у визначені цим пунктом договору строки.

Пунктом 4.2 вищевказаного договору визначено, що у вартість юридичних послуг, зазначених у п. 1.2 цього договору, включено: правовий аналіз ситуації заснований на вивчені матеріалів та відомостей наданих замовником;підбір нормативно-правових актів, необхідних для складання документації, що становить 30 % від вартості, зазначеної в п. 4.1 цього договору. Правовий аналіз може бути направлений з офіційної поштової електронної адреси на поштову скриньку замовника, зазначену у п. п. 2.3.4, 3.2, 5.9 цього договору, підтверджуючи факт виконання цього пункту договору.

При цьому, додаткові витрати, зокрема на відправку поштової кореспонденції та інші затрати, необхідні для виконання умов цього договору, у вартість юридичних послуг не входить (про що вказано у п. 4. 3 договору) та, відшкодовуються/авансуються замовником окремо (про що вказано у п. 4.4 цього договору).

Відповідно до умов п. 2.4.4 договору, замовник має право відмовитися від виконання цього договору, письмово повідомивши про це виконавця і сплативши виконавцю вартість фактично наданих послуг за цим договором послуг.

Пунктами 2.2.5 та 2.2.6 вищевказаного договору визначено, що з моменту укладання цього договору, з метою уникнення настання негативних наслідків через протиріччя обраного способу захисту виробленій тактиці та чинному законодавству, перед здійсненням будь-яких самостійних дій, пов`язаних з предметом цього договору, у тому числі, перед початком переговорів із третіми особами, перед зверненням до компетентних державних та/або муніципальних органів із заявами та іншим, замовник зобов`язаний письмово повідомити виконавця. З метою забезпечення надання послуг належної якості, у тому числі за допомогою контролю діяльності безпосередніх виконавців, замовник зобов`язаний письмово повідомити виконавця про всі факти співробітництва з наданим ТОВ «ДЦПДН» безпосереднім виконавцем за межами виконання цього договору.

Згідно з умовами п. п. 3.1-3.2 вказаного договору, послуги вважаються наданими з моменту підписання сторонами акту про надання юридичних послуг. У випадку необґрунтованого ухилення замовника від прийняття наданих послуг і підписання акта у передбачені цим договором строки, виконавець має право повідомити замовника про виконану роботу, направивши останньому документи, що підтверджують виконання зобов`язань, а також підписаний зі своєї сторони акт про надання юридичних послуг, за допомогою поштової кореспонденції або з офіційної електронної пошти ТОВ «ДЦПДН» okk@jurist-dnepr.com на електронну пошту замовника ІНФОРМАЦІЯ_2 та/або рекомендованим листом з описом вкладення.

11 серпня 2021 року ОСОБА_1 складено завдання замовника до договору про надання юридичних послуг № К-905 від 11 серпня 2021 року (а. с. 50).

12 серпня 2021 року ОСОБА_1 подано письмову заяву до ТОВ «Дніпропетровський центр правової допомоги населенню» про розірвання договору № К-905 від 11 серпня 2021 року (вхідний № 063 від 12 серпня 2021 року).

13 серпня 2021 року ТОВ «Дніпропетровський центр правової допомоги населенню» на адресу ОСОБА_1 за вихідним № 216 від 13 серпня 2021 року надіслано повідомлення про виконання зобов`язань за договором № К-905 від 11 серпня 2021 року та запрошення на зустріч до офісу на дату - 16 серпня 2021 року, яка була узгоджена із замовником у телефонному режимі (а. с. 5).

18 серпня 2021 року позивачкою на адресу відповідача надіслано лист-претензію із вимогою про повернення 70 % вартості від ціни договору № К-905 від 11 серпня 2021 року (а. с. 6-7).

23 серпня 2021 року ТОВ «Дніпропетровський центр правової допомоги населенню» за вихідним № 230 надано відповідь ОСОБА_1 , в якій зазначено про повне виконання ним договору № К-905 від 11 серпня 2021 року. Крім того, вказано на про порушення умов договору позивачкою, зокрема п. п. 2.2.5 та 2.2.6, що полягають у співпраці із адвокатом Рибаковим В.О. та неповідомлення про вказане виконавця (а. с. 8-13).

27 серпня 2021 року позивачкою на адресу відповідача скеровано лист-зауваження, в якому вона зазначає про категоричне непогодження з обґрунтуванням відповідача про виконання ним договору в повному обсязі на суму 15000 гривень. Натомість позивачка наголошує на тому, що вважає, що об`єм виконаної відповідачем роботи за вказаним договором складає лише 30 % від ціни договору (а. с. 14-15).

01 вересня 2021 року відповідачем на адресу позивачки за вихідним № 244 скеровано відповідь на її лист-зауваження, з якої вбачається те, що пакет документів визначений п. 1.2 договору був підготовлений відповідачем 12 серпня 2021 року про що повідомлено останню в телефонному режимі, а надісланий на її електронну адресу 16 серпня 2021 року на її прохання, оскільки безпосередньо такого обов`язку він не має. Повторно надано для підписання акти про надання юридичних послуг (а. с. 16-19).

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, за своєю правовою природою договір є правочином.

Разом з цим, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що договір є основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з вимогами ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів.

Приписами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків

Приписами ч. 1 ст. 206 ЦК України визначено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 627 ЦК України, ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Приписами ч. 1 ст. 907 ЦК України, визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 907 ЦК України положення цієї глави (глава 63) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язанням.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між сторонами у справі було укладено договір про надання юридичних послуг № К-905 від 11 серпня 2021 року (а. с. 3-4).

Статтею 902 ЦК України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. А у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено та сторонами у справі не оспорено, що позивачкою на виконання вимог п. 4.1 вказаного договору 1 серпня 2021 року сплачено відповідачу вартість юридичних послуг, визначених у п. 1.2 цього договору, у розмірі 15000 гривень.

Приписами ч. 2 ст. 903 ЦК України визначено, що у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст. 907 ЦК України визначено порядок р озірвання договору про надання послуг. Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Так, пунктом 2.4.4 договору визначено те, що замовник має право відмовитися від виконання цього договору, письмово повідомивши про це виконавця і сплативши виконавцю вартість фактично наданих послуг за цим договором послуг.

При цьому, п. 5.6 вказаного договору визначено, що у разі розірвання договору з ініціативи замовника або односторонньої відмови від його виконання без порушення умов договору з боку виконавця, замовником проводиться оплата за фактично вироблену роботу/надану послугу виконавцем, відповідно до її вартості за цим договором.

Судом встановлено, що 12 серпня 2021 року позивачкою, як замовником послуг, ініційовано розірвання укладеного між нею та відповідачем договору про надання юридичних послуг № К-905 від 11 серпня 2021 року, із поясненням причини такого розірвання, що її спір вже вирішений, а тому послуг останнього вона вже не потребує.

При цьому, позивачка стверджує, що на момент звернення до відповідача з вказаною заявою про розірвання договору, відповідачем документи, визначені п. 1.2 цього договору, не були підготовлені, а надіслані їй на електронну адресу лише 16 серпня 2021 року, тобто вже після того, як вона звернулася із вимогою про розірвання вказаного договору, а тому вона вважає, що відповідно до вимог п. 4.2 вказаного договору, 30 % від ціни договору є достатнім відшкодуванням витрат відповідача відповідно до наданих ним послуг.

Суд критично ставиться до таких доводів позивачки, з огляду на наступне.

Так, пунктом 4.2 вищевказаного договору визначено, що у вартість юридичних послуг, зазначених у п. 1.2 цього договору, включено: правовий аналіз ситуації заснований на вивчені матеріалів та відомостей наданих замовником; підбір нормативно-правових актів, необхідних для складання документації, що становить 30 % від вартості, зазначеної в п. 4.1 цього договору. Правовий аналіз може бути направлений з офіційної поштової електронної адреси на поштову скриньку замовника, зазначену у п. п. 2.3.4, 3.2, 5.9 цього договору, підтверджуючи факт виконання цього пункту договору.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачка погоджується з тим, що станом на 12 серпня 2021 року відповідачем на виконання умов договору надано їй послугу зі складання правового аналізу ситуації, заснованої на вивчені матеріалів та відомостей, що були нею надані; підбір нормативно-правових актів, необхідних для складання документації, що становить 30 % від вартості, не дивлячись на те, що вказані документи їй були надіслані на електронну адресу лише 16 серпня 2021 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачкою не оспорено, у своєму листі-претензії чи листі-зауваженні, викладену у листі-запрошенні відповідача № 216 від 13 серпня 2021 року інформацію щодо виконаних останнім, станом на 12 серпня 2021 року, умов договору щодо: складання правового аналізу ситуації, заснованої на вивчені матеріалів та відомостей, наданих замовником; проєкт претензії до продавця; проєкт скарги до Держпродспоживслужби; проєкт скарги до ДПІ; проєкт заяви до кіберполіції; проєкт заяви до ВПНП.

Більш того, суд зазначає, що з наданого відповідачем відеозапису розмови з позивачкою та її представником від 16 серпня 2021 року (а. с. 52), вбачається, що ОСОБА_1 визнає те, що станом на 12 серпня 2021 року дійсно відповідачем її було повідомлено про виконання ним умов договору в повному обсязі та запропоновано з`явитися до офісу для прийняття вказаних послуг. Однак остання вважає, що оскільки копії документів їй були надіслані лише 16 серпня 2021 року, то вважати договір таким, що виконаний станом на 12 серпня 2021 року, не можна. Також, вказує на те, що не можна вважати договір виконаним в повному обсязі через те, що за його умовами, вказані документи повинні були бути направлені відповідачем відповідним адресатам, однак вказане останнім не здійснено.

При цьому, відповідач стверджує про те, що документи не були надіслані адресатам через те, що позивачкою не було здійснено оплату поштових витрат, тому її було повідомлено про готовність документів як таких та, готовність їх для відправки адресатам, а тому необхідність оплатити поштові витрати та прийняти виконані послуги за договором.

Суд зазначає, що дані твердження відповідача узгоджуються з вимогами п. п. 4.3 та 4. 4 вказаного договору, за якими передбачено те, що додаткові витрати, зокрема на відправку поштової кореспонденції та інші затрати, необхідні для виконання умов цього договору, у вартість юридичних послуг не входить та, відшкодовуються/авансуються замовником окремо.

Крім того, суд зазначає, що за умовами п. п. 3.1-3.2 вказаного договору, послуги вважаються наданими з моменту підписання сторонами акту про надання юридичних послуг. У випадку необґрунтованого ухилення замовника від прийняття наданих послуг і підписання акта у передбачені цим договором строки, виконавець має право повідомити замовника про виконану роботу, направивши останньому документи, що підтверджують виконання зобов`язань, а також підписаний зі своєї сторони акт про надання юридичних послуг, за допомогою поштової кореспонденції або з офіційної електронної пошти ТОВ «ДЦПДН» okk@jurist-dnepr.com на електронну пошту замовника ІНФОРМАЦІЯ_2 та/або рекомендованим листом з описом вкладення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 13 серпня 2021 року на адресу позивачки направлено лист, яким повідомлено останню про виконану ним роботу та запрошено на зустріч до офісу на дату - 16 серпня 2021 року, яка узгоджена сторонами у телефонному режимі для обговорення наявних питань (а. с. 5).

Разом з цим, з листа відповідача № 230 від 23 серпня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 , знаючи про те, що умови договору № К-905 від 11 серпня 2021 року виконані відповідачем у повному обсязі, вранці 16 серпня 2021 року у телефонному режимі запросила надіслати їй вказані документи для їх аналізу, щоб потім начебто обговорити їх при зустрічі.

При цьому, суд зазначає, що умовами п. 2.3.4 договору визначено виключно право, а не обов`язок, відповідача направляти з офіційної електронної пошти ТОВ «ДЦПДН» okk@jurist-dnepr.com на електронну пошту замовника ІНФОРМАЦІЯ_2 листи-повідомлення, а також будь-які документи, підтверджуючі факт виконаної роботи з моменту підписання даного договору.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що відповідачем умови договору № К-905 від 11 серпня 2021 року, в частині виготовлення документів та правових аналізів, станом на 12 серпня 2021 року, виконані в повному обсязі, а поштові відправлення не надіслані адресатам з вини позивачки, враховуючи те, що останньою визнано частину наданих послуг відповідача, що свідчить про вибірковий підхід позивачки та про її намір ввести суд в оману з метою повернення 70 % сплачених нею коштів за вказаним договором надання юридичних послуг, суд доходить висновку, що підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення коштів за договором № К-905 від 11 серпня 2021 року у розмірі 10500 гривень відсутні, через що в їх задоволенні слід відмовити.

Оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди є похідними від основних вимог, то вони також не підлягають задоволенню.

Приписами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачкою всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому, виходячи із вищевикладеного, суд визнає, що позовні вимоги не доведені належними, допустимими та достатніми доказами, через що підстави для задоволення позову відсутні, у зв`язку із чим суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог за приписами ст. 141 ЦПК України судовий збір не відшкодовується.

Відповідно до вимог п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Разом з тим, з урахуванням того, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 279, 354-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський центр правової допомоги населенню» (49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 61-Б; ЄДРПОУ 43846205) про захист прав споживачів, стягнення коштів та моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його підписання або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна