Рішення

від 04.08.2022 по справі 705/315/22

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/315/22

2/705/1276/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2022 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Піньковського Р.В.

при секретарі Романовій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані Черкаської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно, в обґрунтування якої зазначили наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,0116 га, що розташована на території Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР № 136960, виданий 25.08.2004 року.

Позивачі, у встановлений законом термін та порядок звернулися до державного нотаріуса Уманської районної нотаріальної контори Черкаської області Діброви Л.М. із заявою про прийняття спадщини. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку їм було відмолено, у зв`язку з тим, що при видачі державного акту на право приватної власності на землю було допущено помилку, а саме неправильно було вказано по батькові спадкодавця. Так, замість правильного ОСОБА_4 , невірно було вказано ОСОБА_5 . Головою Уманської районної державної адміністрації Ковтонюк І.В. було виправлено, про що поставлено відмітку на державному акті «виправленому на Феодосіївна вірити».

Нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що на державному акті є закреслення та виправлення, що є порушенням Інструкції.

У зв`язку із зазначеним, вимушені звернутися до суду за захистом своїх прав.

Просять суд встановити факт належності ОСОБА_3 державного акту на право приватної власності на землю, площею 2,0116 га, що розташована на території Іванівської сільської ради Уманського району, Черкаської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР № 136960 виданий 25.08.2004 року.

Визнати за ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, площею 2,0116 га, що розташована на території Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право приватної власності на землю серії 136960, виданий 25.08.2004 року, що належить його покійній матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, площею 2,0116 га, що розташована на території Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право приватної власності на землю серії 136960, виданий 25.08.2004 року, що належить його покійній матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, на адресу суду подали письмову заяву, у якій просять суд справу слухати у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять суд позов задовольнити.

Представник відповідача Паланської сільської ради в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла письмова заява сільського голови Яремчука Р., у якій просить суд розгляд справи проводити у відсутність їх представника та винести рішення у відповідності до правових норм законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК Українисудове засідання проведено у відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, повно та всесторонньо вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. ст.80, 81 ЦПК Українивизначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог п.6 ч. 1ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Актовий запис про смерть № 23.

Після її смерті Уманською районною державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу № 324/2019 на підставі заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про прийняття ними спадщини після смерті їх матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно матеріалів зазначеної спадкової справи, ОСОБА_3 , 24 травня 2012 року склала заповіт, який зареєстровано в реєстрі за № 44, посвідчений секретарем Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, згідно якого все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті, заповіла синові ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_6 порівну.

Спадкодавець ОСОБА_3 , проживала і була зареєстрована на день смерті в АДРЕСА_1 і на день смерті проживала і була зареєстрована одиноко, що підтверджується довідкою виданою Іванівською сільською радою Уманського району Черкаської області № 586.

На спадкове майно, що складається із житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , спадкоємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину, які зареєстровані в реєстрі за № 342 та 343, відповідно.

Разом з тим, згідно постанови ОСОБА_7 , державного нотаріуса Уманської районної нотаріальної контори, від 22 грудня 2021 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на земельну ділянку площею 2,0116 га, розташовану на території Іванівської сільської ради Уманського району, у зв`язку з тим, що у правовстановлюючому документі державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 136960, виданому Уманською районною державною адміністрацією 25.08.2004 року міститься виправлення, яке не має застереження, що суперечить вимогам Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року № 296/5.

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 136960, виданого Уманським районним відділом земельних ресурсів 25.08.2004 року, власником земельної ділянки площею 2,0116 га, кадастровий номер 7124383400:03:000:0534, розташованої на території Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно розпорядження Уманської районної адміністрації від 03.06.2004 за № 197, є ОСОБА_3 . При цьому, по батькові власника закреслено і записано повторно « ОСОБА_4 ».

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 15.06.2020 року за № 212423954, земельна ділянка площею 2,0116 га, кадастровий номер 7124383400:03:000:0535, перебуває у приватній власності та зареєстрована за ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 № 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених впостанові від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними (абз. 1 п. 2 постанови).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 9 вересня 2013 року № 537 втратила чинність Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затверджена наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, якою було врегульовано, серед іншого, питання видачі нового державного акта взамін зіпсованого.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 351439, виданий на ім`я останньої, але із виправленням, а саме зазначено власника по батькові, потім закреслено і записано правильно, вказаний юридичний факт породжує правовий наслідок і від нього залежить виникнення майнових прав у позивачів, зокрема отримання спадщини після смерті їх матері і законодавством не передбачено іншого порядку встановлення зазначеного факту.

З огляду на вищевикладене, суд проходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в цій частині слід задовольнити та встановити факт належності ОСОБА_3 державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,011 га, серії ЧР № 136960.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вбачається, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

Згідно положень п. 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.

Пунктом 23постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 55 Конституції Українипередбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Відповідно до ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності зст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Крім того, Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 30.03.2008 року № 7 «Про судову практику у справах спадкування», а саме в п. 10 роз`яснив, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У відповідності до приписів ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності з ч. 1ст. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом було встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом, а також спадкоємцями за заповітом після смерті їх матері ОСОБА_3 , які своєчасно звернулися до нотаріуса із відповідними заявами, частково оформили свої спадкові права, але у видачі їм свідоцтва про право на спадкову земельну ділянку було відмовлено, через виправлення, наявні у державному акті на право приватної власності на землю. При цьому, в судовому засіданні було встановлено, що державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ЧР № 136960, дійсно належить спадкодавцю ОСОБА_3 .

З урахуванням наданих позивачами доказів та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і в частині визнання за ними права власності на спадкову земельну ділянку надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тому наявні достатні підстави для визнання за позивачами права власності на спадкову земельну ділянку по 1/2 частці за кожним. Таке визнання, на думку суду, не порушує прав, свобод чи інтересівінших осіб і може бути прийняте, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд вирішує судові витрати в порядку ст. 141 ЦПК України, але позивачі у своїй заяві на стягненні судових витрат не наполягають.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 321, 328, 1216, 1218, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст. 81, 125 ЗК України, ст. ст. 10, 12, 76-83, 206, 211, 247, 259, 263-265, 268, 272, 315, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати встановленим факт належності ОСОБА_3 державного акту на право приватної власності на землю, площею 2,0116 га, що розташована на території Іванівської сільської ради Уманського району, Черкаської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР № 136960 виданий 25.08.2004 року.

Визнати за ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, площею 2,0116 га, що розташована на території Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР № 136960, виданий 25.08.2004 року, що належить його покійній матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, площею 2,0116 га, що розташована на території Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР № 136960, виданий 25.08.2004 року, що належить його покійній матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаськогоапеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський