Рішення

від 18.10.2007 по справі 7/234-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е

м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 жовтня 2007 р.           Справа 7/234-07

за позовом:Фізичної

особи-підприємця Ільченко-ОСОБА_1,м.Вінниця  

до:Приватного

підприємства виробничо-торгівельної фірми "Моріон",м.Вінниця 

про стягнення 103,64 грн.

Головуючий суддя         

При секретарі судового засідання 

Представники

          позивача :   ОСОБА_2., діючий по довіреності

          відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

          Подано позов про стягнення з

приватного підприємства виробничо-торгівельна фірма "Моріон" на користь

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. 103,64 грн. заборгованості в т.ч.3,64 грн.

пені.

          Відповідач відзив на позовну заяву,

витребувані судом докази та повноважного представника у  судове засідання не направив, хоча про час та

місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що

свідчить повідомлення № 4630 про вручення 26.09.2007р. поштового відправлення,

а саме ухвали суду від 14.09.07р. уповноваженій особі відповідача. Враховуючи

те, що судом було вжито всіх можливих заходів для забезпечення права

відповідача на участь в судовому засіданні, справу розглянуто без участі

уповноваженого представника останнього за наявними у ній документами відповідно

до ст.75 ГПК України.

          За письмовим клопотанням представника

позивача технічна фіксація судового процесу шляхом звукозапису не

здійснювалась, що не суперечить вимогам ч. 7 ст. 81-1 ГПК України.

          З метою надання позивачем додаткових

доказів в обгрунтування позовних вимог, в судовому засіданні за заявою останнього

оголошувалась перерва відповідно до ч. 2 ст. 77 ГПК України на декілька годин.

          Суд, заслухавши пояснення позивача,

вивчивши матеріали справи встановив наступне:

19.06.2007р. між приватним

підприємством виробничо-торгівельна фірма "Моріон" (Замовник) та

суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Виконавець) був укладений договір

№ 8, згідно п. 1.1 якого позивач зобов'язався провести відеозйомку за

дорученням і за кошти відповідача.  Ціна

договору у відповідності до п. 2.2 складає 100 грн.

Згідно п. 3.1 Договору № 8 від

19.06.2007р. грошові кошти сплачуються замовником в строк після підписання Акту

виконаних робіт шляхом перерахування суми вказаної в п. 2.2 на розрахунковий

рахунок Виконавця.

Позивач свої зобов'язання виконав

та відповідно до п. 4.2 Договору провів відеозйомку в повному обсязі на суму

100 грн. без ПДВ, що підтверджується обопільно підписаним сторонами актом

виконаних робіт № 24 від 19.06.2007р.

Однак, Відповідач зобов'язання,

щодо оплати наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим заборгував позивачу 100

грн.

З огляду на предмет і характер

зобов'язань взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини,

які регулюються главою 63 “Послуги. Загальні положення”, ст. 901, 903 ЦК

України (договір про надання послуг).  Відповідно до вказаних статей за договором про

надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої

сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної

дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити

виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення

цієї статі застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не

суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за

плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки

та в порядку, що встановлені договором. 

Згідно ст. 526 ЦК України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до  

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З положень п. 1 ст. 530 ЦК України

випливає, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою

на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З метою досудового врегулювання

спору позивач 03.08.2007р. направив на адресу відповідача претензію з вимогою

сплатити заборговану суму до 08.08.2007р. Дана претензія отримана відповідачем,

про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, однак

заборгованість на момент розгляду справи у суді не погашена.

Як встановлено в судовому засіданні

взятих на себе за договором № 8 від 19.06.2007р. зобов'язань щодо розмірів і

строків оплати відповідач не виконав і станом на день розгляду справи судом

заборгував позивачу 100 грн. основного боргу, що підтверджується матеріалами

справи. Наведене свідчить про те, що позовні вимоги в цій частині є законними і

обґрунтованими поданими в справу доказами. 

В той же час позовні вимоги в

частині стягнення 3,64 грн. пені за прострочення оплати є безпідставними з

огляду на наступне.

Пунктом 3.2 договору № 8 від

19.06.2007р. передбачено, що у випадку прострочення оплати, Замовник сплачує

Виконавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що

діяла на момент прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК

України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно

виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки договором не зазначено

конкретної дати - точки відрахування, від якої слід виходити при нарахуванні

пені, грошові кошти підлягали оплаті з боку відповідача після підписання Акту

виконаних робіт без вказівки на  дату та

термін сплати, тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

          У відповідності із  ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

На підставі викладеного, позов

підлягає частковому задоволенню на суму 100 грн. з віднесенням на відповідача

витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 4-3, 4-5, 22, 33,

43,  49, 75,   82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства

виробничо-торгівельна фірма "Моріон" ( 21000, м. Вінниця, вул.

Фрунзе, 32, р/р № 26003119328000 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО

351005, код ЄДРПОУ 23108562) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1, ідент. номерНОМЕР_1, п/р № НОМЕР_2 в ВФ АТ "Укрінбанк", МФО

НОМЕР_3) 100 грн. заборгованості, а також  98,42 грн. державного мита та 113,86

грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Суддя                                             

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 23 жовтня 2007 р.