Рішення

від 17.08.2022 по справі 320/9554/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2022 року № 320/9554/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Транс Автогарант» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Транс Автогарант» до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14), в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 18.08.2020 № 210346, згідно з якою на Приватне підприємство «Транс Автогарант» накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 8500,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Обґрунтовуючи позовні вимоги Приватне підприємство «Транс Автогарант» зазначило, що перевозився сипкий вантаж - ріпак, який пересувається (зсувається) під час руху автомобіля, тому її маса не є сталою у різних точках автомобіля під час переміщення автомобіля. За таких умов та за відсутності відповідної методики зважування відповідач не міг достеменно встановити, що перевезення вантажу здійснювалося з перевищенням вагових обмежень. Крім того, при проведенні зважування не встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу, що свідчить про некоректну роботу ваг. Також позивач наголошує, що в документах на підставі яких винесена оскаржувана постанова, вказано номерний знак НОМЕР_1 , а у власності підприємства транспортний засіб з таким номерним знаком відсутній.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною, оскільки позивач здійснював вантажні перевезення з навантаженням на одиночну вісь 12,1 т при нормативно допустимому - 11 т. Зважування транспортного засобу здійснювалось на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки. На думку відповідача, відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов`язку по внесенню плати за таке перевищення. Крім того, відповідач зазначає, що позивачу надсилалось повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується даними офіційного сайту Укрпошти.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Приватне підприємство «Транс Автогарант» є власником транспортного засобу марки MAN TGS 18.440, державний номер НОМЕР_2 .

16.07.2020 посадовими особами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки відповідно до направлення на перевірку від 09.07.2020 № 000206 на а/д Р03 на під`їзді до М03 км 4+100 було проведено ваговий контроль транспортного засобу марки MAN TGS 18.440, державний номер НОМЕР_2 .

За результатами здійснення габаритно-вагового контролю було складено довідку від 16.07.2020 № 039757 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт від 29.05.2020 № 048236 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, згідно з якими встановлено перевищення вагових обмежень осьових навантажень на одиночну вісь: замість нормативно допустимих 11 т фактичне навантаження становило 12,1 т.

Також складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.07.2020 № 235968, в якому вказано про порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час надання послуг з перевезень вантажів (згідно із товарно-транспортною накладною від 16.07.2020 № 3707515) з перевищенням вагових обмежень без відповідного дозволу.

На підставі цих документів сформовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акта від 16.07.2020 № 3707515, яким позивачу нараховано до сплати 97,20 євро.

Вказані матеріали рейдової перевірки були направлені для розгляду до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

За результатами розгляду справи Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.08.2020 № 210346, якою стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 8500,00 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачене абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10%.

Не погодившись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частин дванадцятої та чотирнадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (частина сімнадцята вказаної статті).

Згідно із пунктом 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567) рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 18 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі Порядок № 879) за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Згідно із пунктами 20, 21 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктами 25 та 27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правила дорожнього руху).

Згідно із пунктом 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Аналіз вказаних вище норми законодавства свідчить, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі, а перевезення подільного вантажу з перевищенням навантаження на вісі заборонено.

Головною метою такої заборони є збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування, і тому встановлено імперативну заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.

Судом встановлено, що позивач перевозив вантаж «ріпак», який є подільним вантажем, а отже з урахуванням вищевикладених норм перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі якого, на позивача накладений штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту вказаної норми випливає, що для настання відповідальності за абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» необхідною умовою є встановлення факту перевезення вантажу без відповідного дозволу.

Враховуючи, що видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність такого дозволу.

Оскільки перевезення такого вантажу як ріпак з перевищенням вказаного нормативу забороняється, а видача дозволу на перевезення вантажу, який є подільним, чинним законодавством не передбачена, а тому притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є протиправною.

При цьому, до позивача має бути застосована відповідальність у вигляді нарахування посадовою особою Укртрансбезпеки плати за проїзд, відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879, що і зроблено відповідачем.

01.10.2021 набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю», яким внесено зміни до абзаців 14 - 16 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яким передбачено відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників та застосування адміністративно-господарських штрафів за перевищення габаритно-вагових норм при перевезенні, як неподільного вантажу без відповідного дозволу, так і подільного вантажу, що підтверджує вищевказані висновки суду.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У порушення вимог частини другої вказаної статті, відповідачами не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятих рішень.

Щодо доводів позивача про те, що транспортний засіб з державним номером НОМЕР_1 не належить підприємству, суд зазначає, що дійсно відповідачем допущена помилка в державному номері транспортного засобу. Відповідачем додано копію технічного паспорта саме із номером НОМЕР_2 , а здійснення перевезень ріпаку позивачем підтверджується товарно-транспортною накладною від 16.07.2020 № 3707515.

Відносно посилань позивача на те, що повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт отримане лише 01.09.2020, судом встановлено, що відповідач у відповідності до пункту 26 Порядку № 1567 направив таке повідомлення 13.08.2020 за місцем реєстрації підприємства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, оскаржувана постанова Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.08.2020 № 210346 є протиправною та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 14, 73- 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Транс Автогарант» (код ЄДРПОУ 40524010, місцезнаходження: 09443, Київська область, Ставищенський р-н, с. Розумниця, вул. Садова, 15) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 18.08.2020 №210346 про застосування до Приватного підприємства фірми «Транс Автогарант» адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.