Рішення

від 17.08.2022 по справі 460/17189/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2022 року м. Рівне№460/17189/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Фермерського господарства "В Юність" доГоловного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "В Юність" (далі ФГ "В Юність", позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2) про визнання дій протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Державної податкової служби України №2992554/35434470 від 16.08.2021, №3002425/35434470 від 18.08.2021, №3053735/35434470 від 01.09.2021 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №5 від 02.10.2020, №6 від 16.10.2020, №1 від 09.12.2020, поданих Фермерським господарством "В Юність";

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні №5 від 02.10.2020, №6 від 16.10.2020, №1 від 09.12.2020, поданих Фермерським господарством "В Юність".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем було надано у повному обсязі документи, які підтверджують реальне здійснення господарської операції за податковими накладними.

Ухвалою суду від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

17.01.2022 відповідачами подано відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки платником податків, ФГ "В Юність" не надано повний пакет документів на підтвердження здійснення господарської операції за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено.

27.01.2022 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій спростовано аргументи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ФГ "В Юність" (ідентифікаційний код юридичної особи 35434470; місцезнаходження: 35443, Рівненська обл., Гощанський р-н, село Новоставці) зареєстроване як юридична особа 19.11.2007 (номер запису: 15911020000000354), 20.11.2007 взяте на облік у контролюючому органі як платник податків, з 28.11.2007 взяте на облік як платник єдиного внеску. Основним видом економічної діяльності товариства за КВЕД є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних (а.а.с.14-15).

З 01.03.2018 Фермерське господарство "В Юність" зареєстроване платником податку на додану вартість. Вказані обставини підтверджуються витягом №1817034500001 з реєстру платників податку на додану вартість (а.с.16).

02.10.2020 між ФГ "В Юність" (Продавець) та ТОВ "Елеватор Буд Інвест" (Покупець) укладено Договір купівлі продажу №АДС021020/005 (далі - Договір купівлі продажу №АДС021020/005, а.а.с.21-22).

Відповідно до п.1.1 Договору купівлі продажу №АДС021020/005 Продавець зобов`язується передати у власність Покупця сою, українського походження, врожаю 2020 року (Товар), а Покупець зобов`язується приймати і оплатити його вартість у відповідності до умов даного Договору.

Згідно з п.2.1 Договору купівлі продажу №АДС021020/005 попередня кількість Товару, яка підлягає поставці за даним Договором, становить 27,000т.

Пунктом 3.1 Договору купівлі продажу №АДС021020/005 передбачено, що ціна Товару без ПДВ становить 11625,00грн, ПДВ 2325,00грн за одну тону товару.

Покупець здійснює оплату, кожної окремої партії Товару поставленої на склад Покупця наступним чином: 80 % вартості Товару, зазначеного в рахунку фактурі Продавця, протягом трьох банківських днiв з дня отримання копій документів (пп.4.2.1 п.4.2 Договору купівлі продажу №АДС021020/005).

На вiдпуск зернової продукції в адресу ТОВ "Елеватор Буд Інвест" ФГ "В ЮНІСТЬ" було видано видаткову накладну № ВЮ-0000007 вiд 02.10.2020 на постачання соп на загальну суму 373860,00грн, в т.ч. ПДВ 62310,00грн (а.с.25).

Акт розрахунок №0000000726 від 02.10.2020 засвідчений сторонами (а.с.26).

На отримання зернової продукції покупцем було надано довіреність № 621 від 02.10.2020 (а.с.27).

Перевезення товару здійснено автомобілем КАМАЗ, ВК0929BB, згiдно з товарно-транспортною накладною № 4 вiд 02.10.2020 (а.с.28).

Факт оплати 80% вартості Товару підтверджується банківською випискою (а.а.с.29-30).

15.10.2020 між ФГ "В Юність" (Постачальник) та ТОВ "Рівне-Борошно" (Покупець) укладено Договір поставки № 15/10-02 Пш (далі - Договір поставки № 15/10-02 Пш, а.с.33).

Відповідно до п.1.1 Договору поставки № 15/10-02 Пш Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця пшеницю, 4 клас, 60т, ціна за одну тону 7002,00грн, сума з урахуванням ПДВ 420120,00грн (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити ціну продажу Товару на умовах і в строки визначені цим Договором.

Згідно з п.2.1 Договору поставки №15/10-02 Пш оплата товару проводиться у прядку та строки:

80% від загальної вартості договору (вартості Товару) протягом - трьох банківських з моменту поставки товару;

20% від загальної вартості договору (вартості Товару) протягом - трьох банківських з моменту надання постачальником в електронному вигляді належним чином оформленої податкової накладної, що зареєстрована в Єдиному в єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу.

Так, ФГ "В Юність" на виконання умов Договору поставки №15/10-02 Пш 16.10.2020 було відпущено пшеницю 4-го класу на загальну суму 89030,44грн, в т.ч. ПДВ 14838,41грн.

На відпуск зернової продукції в адресу ТОВ "Рівне-Борошно" ФГ "В Юність" було видано видаткову накладну № ВЮ-0000009 вiд 16.10.2020 та квитанцію на приймання сировини №14960001 від 15.10.2020 (а.а.с.35-36).

На отримання зернової продукції покупцем було надано довіреність серії ДЖВ №201008 від 16.10.2020 (а.с.37).

Поставка пшениці була здійснена відповідно до товарно-транспортної накладної № 5 від 15.10.2020 (а.с.38).

Факт оплати 80% вартості Товару підтверджується банківською випискою (а.с.39).

Також, 09.12.2020 між ФГ "В Юність" (Продавець) та ТОВ "Волинь-Зерно-Продукт" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №0912/528990 (далі Договір, а.а.с.44-48).

Відповідно до п.1.1, 1.2 Договору Продавець в порядку та на умовах даного договору зобов`язується продати у власність Покупця зернові та олійні культури врожаю 2020 року. Покупець зобов`язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Пункт 3.6 Договору визначає, що оплата товару проводиться - 80% пiсля поставки товару та отримання вiдповiдних документів. Решта суми 20% оплачується після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

09.12.2020 між ФГ "В Юність" (Продавець) та ТОВ "Волинь-Зерно-Продукт" (Покупець) укладено Специфікацію №35 до Договору, відповідно до якої загальна вартість товару складає 498346,36грн, в т. ч. ПДВ 83087,73грн (а.с.50)

На виконання умов Договору 09.12.2020 було відпущено кукурудзу 3-го класу на загальну суму 498346,36грн, в т. ч. ПДВ 83087,73грн.

На відпуск зернової продукції в адресу ТОВ "Волинь-Зерно-Продукт ФГ "В Юність" було видано видаткову накладну № 35 вiд 09.12.2020 (а.с.49), акт приймання передачі № ВЗПДН000432 від 09.12.2020 (а.с.51).

На отримання зернової продукції покупцем було надано довіреність №175 від 09.12.2020 (а.с.537).

Поставка пшениці була здійснена відповідно до товарно-транспортних накладних №7 від 09.12.2020, №8 від 08.12.2020, №9 від 08.12.2020, №10 від 08.12.2020 (а.а.с.53-60).

Факт оплати 80% вартості Товару підтверджується банківською випискою (а.с.61).

02.10.2020 ФГ "В Юність" було сформовано податкову накладну №5 на загальну суму коштів 373860,00грн, в т.ч. ПДВ 62310,00грн (а.с.24).

16.10.2020 ФГ "В Юність" було сформовано податкову накладну №6 на загальну суму коштів 89030,14грн, в т.ч. ПДВ 14383,41грн (а.с.34).

09.12.2020 ФГ "В Юність" було сформовано податкову накладну №1 на загальну суму коштів 498346,36грн, в т.ч. ПДВ 83057,73грн (а.с.43).

29.10.2020 контролюючим органом надіслано позивачу квитанцію, у якій зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 02.10.2020 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 21.5395%, "Р"= 1065.3" (а.а.с.18-19).

29.10.2020 контролюючим органом надіслано позивачу квитанцію, у якій зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 16.10.2020 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 21.5395%, "Р"= 1065.3" (а.с.31).

30.12.2020 контролюючим органом надіслано позивачу квитанцію, у якій зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 09.12.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 60.8715%, "Р"= 0" (а.с.41).

У зв`язку з цим, ФГ "В Юність" було подано контролюючому органу пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, - від 31.08.2021 №5, від 14.08.2021 №1, від 17.08.2020 №3 (а.а.с.148-150).

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія) від 16.08.2021 №2992554/35434470 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 02.10.2020 (а.с.17).

Підставами для такої відмови у вказаних рішенні зазначено: "ненадання платником податку копій документів:

- договорів, довіреностей, акті керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Додаткова інформація: не надано платіжних та транспортних документів по придбанню насіння, ЗЗР, добрив, первинних документів на списання матеріалів, не надано документів з перевізником на реалізацію товару".

Рішенням Комісії від 01.09.2021 №3053735/35434470 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №6 від 16.10.2020 (зворотній бік а.с.30).

Підставами для такої відмови у вказаних рішенні зазначено: "ненадання платником податку копій документів:

- договорів, довіреностей, акті керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків;

- документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та / або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

Додаткова інформація: не надано договори, товарно-транспортні та платіжні документи щодо придбання засобів захисту рослин, добрив; платіжних документів на придбання паливно-мастильних матеріалів; документів на придбання насіння".

Рішенням Комісії від 18.08.2021 №3002425/35434470 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 09.12.2020 (а.с.40).

Підставами для такої відмови у вказаних рішенні зазначено: "ненадання платником податку копій документів:

- договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити);

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Додаткова інформація: не надано товарно-транспортних документів на транспортування мінеральних добрив, документів на наявність сільськогосподарської техніки, основних засобів та придбання насіння (договору, видаткової накладної, акта приймання передачі, розрахункових документів, тощо)".

Вважаючи рішення Комісії №2992554/35434470 від 16.08.2021, №3002425/35434470 від 18.08.2021, №3053735/35434470 від 01.09.2021 про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу вимог пп."а" та пп. "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - постачальник товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами абз.5 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

У силу абзаців 9-10, 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

У свою чергу, відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (абзац 10).

Згідно з п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Згідно з п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначено судом вище, у квитанціях від 29.10.2020, від 30.12.2020 підставою зупинення реєстрації податкових накладних позивача вказано п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з п.2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, Порядком №1165 передбачено алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого може бути прийнято рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, з аналізу п.5 Порядку №1165 вбачається, що процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку проводиться лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Проте, будь-яких належних та допустимих доказів того, що саме результати перевірки господарської операції за податковим накладними №5 від 02.10.2020, №6 від 16.10.2020, №1 від 09.12.2020 призвели до наслідку віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податків відповідачами надано не було.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (який є Додатком №1 до Порядку №1165) оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Рівненській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить.

Будь-яких рішень про віднесення позивача у встановленому порядку до ризикових платників відповідачами суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних позивача №5 від 02.10.2020, №6 від 16.10.2020, №1 від 09.12.2020 було зупинено безпідставно.

Відповідно до п.2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Пунктом 3 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (п.4 Порядку №520).

Згідно з п.5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.п.6, 7 Порядку №520).

Пунктом 9 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Відповідно до п.11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п.10 Порядку №520).

Форма зазначеного рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, документи, яких не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), належить підкреслити.

Судом встановлено, що жодного підкреслення оспорювані рішення не містять.

Крім того, позивачем було подано повідомлення про надання пояснень та копій документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковими накладними 02.10.2021 №5, від 09.12.2021 №1, від 16.10.2020 №6 (а.а.с.148-150).

Зазначені пояснення та додаткові документи позивачем долучені до матеріалів справи та досліджені під час судового розгляду.

Сукупність наданих позивачем первинних документів виключає сумнів щодо реальності господарської операції, тому суд вважає, що наданий пакет документів був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Крім того, реальність виконання господарських операцій підтверджується наявністю у ФГ "В Юність" землі сільськогосподарського призначення, в кількості 138,67 га. яка використовується підприємством для вирощування сільськогосподарських культур, з подальшим їх продажем та складських приміщень. Реальність здійснення господарської операції по посіву площ зернових підтверджується актами обробки насіння зернових культур та обробки посівних площ. Також реальність господарських операцій підтверджується наявністю у позивача у користування сільськогосподарської техніки та обладнання для обробітку землі, збору урожаю (а.а.с.55-135).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також на факт подання таких документів контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Враховуючи те, що оспорювані рішення є правовими актами індивідуальної дії, суд констатує невідповідність таких рішень критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, яке, у свою чергу, перешкоджає платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації не відповідають встановленим у частині 2 статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості. Оспорювані рішення порушують права й охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання таких рішення протиправним та їх скасуванням.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року (заява №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні: будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п.65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до сформованої практики Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Класс та інші проти Німеччини" (KlassandOthers v. Germany) від 6 вересня 1978 року (заява №5029/71), із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) від 13 січня 2011 року (заява №28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи викладене, а також з огляду на ту обставину, що відповідачем будь-яких підставних та правомірних зауважень до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача належить захистити як шляхом визнання протиправними та скасування спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, так і шляхом зобов`язання відповідача зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також зауважує, що рішення суду повинно бути не тільки законним та обґрунтованим, а ще й ефективним щодо захисту порушених прав, свобод та інтересів.

Відтак, покладання в даному випадку на відповідача-2 обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Обермайєр проти Австрії" (Obarmeier v. Austria) від 28 червня 1990 року (заява №11761/85); п.155 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії" (GrandeStevensandOthers v. Italy) від 4 березня 2014 року (заява №18640/10).

Враховуючи викладене, суд задовольняє також позовні вимоги ФГ "В Юність" в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.10.2020 №5, від 09.12.2020 №1, від 16.10.2020 №6.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що за подання адміністративного позову ФГ "В Юність" згідно з платіжним дорученням від 13.12.2021 №196 сплачено судовий збір у сумі 7180,00грн(а.с.140).

При цьому, за подання цієї позовної заяви позивачу необхідно було сплатити судовий збір в сумі 6810,00грн (з розрахунку: 3 х 2270,00грн).

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, сплачений судовий збір у сумі 6810,00грн належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають сплаті в порядку компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частини 6, 7 статті 134 КАС України передбачають, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, визначаючи суму, що належать до відшкодування позивачу, суд застосовує критерій реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення її дійсності та необхідності), а також критерій розумності розміру цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме ці критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи компенсацію судових витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (East/West Alliance Limited v. Ukraine) від 23 січня 2014 року (заява №19336/04) Європейський суд зазначив: "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999).

Підстави та порядок укладення договору про надання правової допомоги, а також порядок обчислення гонорару врегульовано розділом ІV Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VІ (далі - Закон №5076-VІ).

Зокрема, ст.30 Закону №5076-VІ передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених норм КАС України та Закону №5076-VІ дозволяє дійти висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу стягуються на користь позивача за умови їх підтвердження:

1) договором про надання правової допомоги;

2) документами щодо фактичного надання такої допомоги з документальним описом послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом;

3) документами, що підтверджують оплату наданих адвокатом послуг.

Судом встановлено, що правову допомогу позивачу у даній справі надавав адвокат Шаблій В.І.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивачем надано: договір про надання правової (правничої) допомоги №07/10/20 від 07.10.2020 (а.а.с.136-138), акт приймання передачі наданих послуг №1 від 26.01.2022(а.а.с.169-170).

Відповідно до п.5.5 договору про надання правової (правничої) допомоги №07/10/20 від 07.10.2020 оплата за цим Договором проводиться Клієнтом протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання загального акту приймання передачі наданих послуг.

Загальна сума гонорару адвоката згідно з актом приймання передачі наданих послуг №1 від 26.01.2022 складає 8160,00грн.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази щодо оплати послуг з надання професійної правничої допомоги.

Щодо можливості стягнення на користь позивача суми судових витрат на професійну правничу допомогу з огляду на відсутність доказів оплати наданих послуг, суд наголошує, що з огляду на положення ст.134 КАС України відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.

При цьому, заперечення представника відповідачів суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані, оскільки акт приймання передачі наданих послуг №1 від 26.01.2022 містить детальний опис наданих робіт, час затрачений адвокатом та вартість наданих адвокатом послуг.

Як зазначено в абз.268 Рішення Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" (заява №19336/04): "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" [ВП], заява N34884/97, п.30, ECHR 1999-V)".

З огляду на викладене, з урахуванням складності справи та наданих позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу, суд вважає цілком обґрунтованою вартість послуг адвоката, які є співмірними з наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до умов договору про надання правничої допомоги 14.09.2021.

Отже, суд стягує на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8160,00грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Фермерського господарства "В Юність" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.08.2021 №2992554/35434470.

Зобов`язати Державну податкову службу Українизареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 02.10.2020, днем подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.08.2021 №3002425/35434470.

Зобов`язати Державну податкову службу Українизареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 09.12.2020, днем подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.09.2021 №3053735/35434470.

Зобов`язати Державну податкову службу Українизареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 16.10.2020, днем подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Фермерського господарства "В Юність" солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень, Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 6810,00грн.

Стягнути на користь Фермерського господарства "В Юність" солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень, Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8160,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Фермерське господарство "В Юність" (вул.Шляхова, буд.98, с.Новоставці, Рівненська область, 35443; ідентифікаційний код юридичної особи 35434470)

Відповідач-1: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 4070166).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053; ідентифікаційний код юридичної особи 43005393).

Рішення складено 18 серпня 2022 року.

Суддя О.М. Дудар