Рішення

від 01.05.2022 по справі 640/4200/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2022 року м. Київ № 640/4200/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Оіл Трейд" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Оіл Трейд" звернулось до суду з позовом про:

- визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації від 23.12.2019 №1394594/41708627, №1394588/41708627, №1394161/41708627;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні: від 04.07.2019 №39, від 17.07.2019 №117, від 11.07.2019 №77.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення містять лише загальне твердження про ненадання ТОВ "СП Оіл Трейд" документів для підтвердження реальності господарських операцій, та не конкретизовано переліку документів, які, на думку відповідача, не надані. Відтак, позивач вважає оскаржувані рішення необґрунтованими та незаконними.

Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано відзив, відповідно до якого представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на Порядок з питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Державна податкова служба України правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій представник позивача заперечуючи проти аргументів податкового органу викладених у відзиві на позовну заяву, посилався на ті самі доводи, що викладені в адміністративному позові, просив визнати рішення податкового органу протиправним та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сформовано податкові накладні від 04.07.2019 №39 на загальну суму 92969,29 грн. (в т.ч. ПДВ 15494,88 грн.), від 11.07.2019 №77 на загальну суму 377340,00 грн. (в т.ч. ПДВ 62890,00 грн.), від 17.07.2019 №117 на загальну суму 80699,26 грн. (в т.ч. ПДВ 13449,88 грн.) та подано їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Квитанцією Головного управління ДПС у м. Києві від 25.07.2019 №9162710199 реєстрацію податкової накладної від 04.07.2019 №39 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Підставами зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної визначено те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Крім того, в зазначеній квитанції платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Квитанцією Головного управління ДПС у м. Києві від 30.07.2019 №9166608651 реєстрацію податкової накладної від 11.07.2019 №77 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Підставами зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної визначено те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Крім того, в зазначеній квитанції платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Квитанцією Головного управління ДПС у м. Києві від 15.08.2019 №9182689921 реєстрацію податкової накладної від 17.07.2019 №117 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Підставами зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної визначено те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Крім того, в зазначеній квитанції платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

З метою розблокування податкових накладних позивач надіслав повідомлення №124 від 17.12.2019, №129 від 19.12.2019, №123 від 17.12.2019 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Комісія Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення від 23.12.2019 №1394594/41708627, №1394588/41708627, №1394161/41708627 про відмову у реєстрації податкових накладних від 04.07.2019 №39, від 11.07.2019 №77, від 17.07.2019 №117 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав: "Ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків".

Позивач, вважаючи рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.12.2019 №1394594/41708627, №1394588/41708627, №1394161/41708627 протиправними, звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (чинною на час виникнення спірних правовідносин) затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №117).

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку №117, Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 12 Порядку №117 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстру податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (підпункт 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Так, згідно пункту 20 Порядку №1246 у разі надходження до Державної фіскальної служби України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Як вже зазначалось вище, реєстрацію податкових накладних від 04.07.2019 №39, від 11.07.2019 №77, від 17.07.2019 №117 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Підставами зупинення реєстрації зазначеної податкових накладних визначено те, що "податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку".

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

На сайті ДФС України 13.11.2018 оприлюднено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно з листом від 31.10.2018 за №26010-06-05/28170), затверджені керівником ДФС України 05.11.2018.

Згідно з листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1- 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС .

Відповідачем не надано протоколу засідання Комісії, переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, не надано матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, іншої інформації, доказів, що розглядається Комісією, яка, відповідно до "Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків", обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

На думку суду, за наведеного правого регулювання фіскальний орган зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а також рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Водночас, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, за якою саме підставою позивача із указаних в підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Крім того, відповідно до правової позиції справах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18 листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Як уже зазначалось судом, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів для підтвердження підстав подання податкових накладних з метою розблокування та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на стадії надання пояснення по податковій накладній від 04.07.2019 №39, реєстрацію якої було зупинено, та надіслання Головному управлінню ДФС у м. Києві Повідомлення №124 від 17.12.2019, для підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом приватне підприємство "Аквазар-Трейд", позивачем було надано пояснення, що: "Згідно договору №15/04-01 від 15.05.2019 здійснено продаж ПП "Аквазар-Трейд" скрапленого газу, який експортовано з Румунії відповідно до договору від 20.02.2018 №SP Gaz-4. Перевезено ТОВ "СП Євротранс" згідно договору від 03.09.2018 №3" разом з додатками.

На стадії надання пояснення по податковій накладній від 17.07.2019 №117, реєстрацію якої було зупинено, та надіслання Головному управлінню ДФС у м. Києві Повідомлення №123 від 17.12.2019, для підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом приватне підприємство "Аквазар-Трейд", позивачем було надано пояснення, що: "Згідно договору №15/04-01 від 15.05.2019 здійснено продаж ПП "Аквазар-Трейд" скрапленого газу, який експортовано з Румунії відповідно до договору від 20.02.2018 №SP Gaz-4. Перевезено ТОВ "СП Євротранс" згідно договору від 03.09.2018 №3" разом з додатками.

На стадії надання пояснення по податковій накладній від 11.07.2019 №77, реєстрацію якої було зупинено, та надіслання Головному управлінню ДФС у м. Києві Повідомлення №129 від 19.12.2019, для підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом товариство з обмеженою відповідальністю "Алінтрейд", позивачем було надано пояснення, що: "Згідно договору №11/03-01 від 11.03.2019 здійснено продаж ТОВ "Алінтрейд" скрапленого газу, який придбано у ТОВ "Укренерджи" відповідно до договору від 25.09.2018 №25/09/18-3. Перевезено ТОВ "СП Євротранс" згідно договору від 01.06.2019 №01/06/2019" разом з додатками.

На підтвердження зазначених обставин позивачем до позовної заяви надано копії: пояснень; Договору поставки від 15.05.2019 №15/04-01; видаткових накладних, товарно-транспортних накладних; договору поставки від 11.03.2019 №11/03-1, договору купівлі-продажу №SP Gaz-4 від 20.02.2018 з додатками та змінами, рахунків на оплату, вантажно-митну декларацію UA903090/2019/000503, договір поставки №25/09/18-3 від 25.09.2018 з додатком та актом приймання-передачі, договір зберігання та перевалки №010219-1 від 01.02.2019 з актом приймання-передачі, договір про надання послуг зберігання №9/1/з від 16.06.2019 з додатковою угодою та актами приймання-передачі, договір №3 про надання транспортних послуг від 03.09.2018, договір №01/06/2019 транспортного експедирування від 01.06.2019, виписка по особовому рахунку за період 15.08.2019 по 15.08.2019, виписка по особовому рахунку за період 12.07.2019 по 12.07.2019, виписка по особовому рахунку за період 18.07.2019 по 18.07.2019, виписка по особовому рахунку за період 26.07.2019 по 26.07.2019, виписка по особовому рахунку за період 01.07.2019 по 01.07.2019, виписка по особовому рахунку за період 22.07.2019 по 22.07.2019, виписка по особовому рахунку за період 15.08.2019 по 15.08.2019.

Враховуючи те, що оскаржуваним рішенням не визначено які саме договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків не були подані позивачем для підтвердження правомірності формування спірних податкових накладних, суд доходить висновку про необґрунтованість оскаржуваних рішень.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентами в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Крім того, під час розгляду справи Головне управління ДПС у м. Києві, як суб`єкт владних повноважень, не надало суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не наведено мотивів прийняття рішень від 23.12.2019 №1394594/41708627, №1394588/41708627, №1394161/41708627 не зазначено, яких первинних документів не достатньо або які документи складені з порушеннями та не можуть бути взяті до уваги.

Відтак, підлягає задоволенню вимога про протиправність та скасування рішень Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.12.2019 №1394594/41708627, №1394588/41708627, №1394161/41708627.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 04.07.2019 №39, від 11.07.2019 №77, від 17.07.2019 №117 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено "Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

При цьому, згідно з пунктом 19, пунктом 20 Порядку 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства, проте не були розглянуті Комісією. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні від 04.07.2019 №39, від 11.07.2019 №77, від 17.07.2019 №117 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення їх фактичного надходження.

Представником позивача заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 10135,00 грн.

Відповідачі заперечень чи доводів про неспівмірність заявлених до стягнення судових витрат не висловили.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (частина третя).

За змістом статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта).

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено частиною п`ятою статті 134 КАС України. При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу позивачем надано: копію договору від 18.11.2019 №18/11 про надання правової допомоги, ордер серії ОД №443883 від 21.04.2020, акт наданих послуг від 18.03.2020 №07/20 за договором про надання правової допомоги №18/11 від 18.11.2019, рахунок на оплату від 18.03.2020 №07/20, квитанція до прибуткового касового ордера 18.03.2020 №07/20.

Як убачається з копії договору про надання правової допомоги від 18.03.2019 №18/11, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "СП ОІЛ ТРЕЙД" та адвокатом Подорожній Андрій Сергійович, Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим даним Договором (пункт 1.1. Договору).

Адвокат на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги:

Представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в органах державної влади, в органах державної податкової служби, органах прокуратури, поліції, МВС та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій. (пункт 2.1.1. договору);

Представництво інтересів клієнта здійснюється в усіх без виключення підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування, а також в усіх без виключення державних та недержавних органах, судах всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі положеннями чинних в Україні ГПК, ЦІІК., КПК, КУпАП та КАС. (пункт 2.1.2. договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору вартість наданих юридичних послуг адвокат визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, сторони дійшли згоди, що вартість послуг буде визначена в рахунку та акті наданих послуг, по результату роботи адвоката.

Згідно пункту 4.2. Договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримана клієнтом рахунку від адвоката. Такий рахунок за вибором адвоката може буті надіслано поштовою кореспонденцією та/або електронним листом на електронну поштову; скриньку клієнта. Рахунок вважається отриманим клієнтом з моменту йог надходження до поштового відділення, яке обслуговує адресу місця проживали, (реєстрації) клієнта та/або з моменту надходження електронного листа на електрони поштову скриньку клієнта.

За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатом факсимільним зв`язком, на електрону адресу або поштою. На письмову вимогу клієнта, адвокат може надавати Акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією. (пункт 4.5. Договору).

Відповідно до акту наданих послуг №07/20 за договором про надання правової допомоги №18/11 від 18.11.2019 адвокатом надані послуги: Надання юридичних консультацій щодо звернення до суду (2 години) - 2027,00 грн.; вивчення, дослідження та аналіз документів по податковим накладним №39,77,117 та інших господарських документів по даним накладним (2 години) - 2027,00 грн.; аналіз нормативно-правових актів, судової практики для підготовки правової позиції (2 години) - 2027,50 грн.; написання позовної заяви (2 години) - 2027,50 грн.; супроводження справи у суді, підготовка процесуальних документів (відповідь на відзив, розрахунки судових витрат тощо) (2 години) - 2027,50 грн.

В підтвердження сплати позивачем послуг надання правової допомоги представником позивача надано суду квитанцію до прибуткового касового ордера від 18.03.2020 №07/20 на суму 10135,00 грн.

Відповідно пунктів 1, 2 частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На думку суду, наведені в акті наданих послуг №07/20 за договором про надання правової допомоги №18/11 від 18.11.2019, який надавався адвокатом пов`язаний з розглядом справи. Щодо обґрунтованості та пропорційності таких витрат до предмета спору, то суд зазначає, що предметом спору є оскарження трьох рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання зареєструвати такі накладні. Справа для позивача має важливе значення, позаяк стосується його господарської діяльності та впливає на його репутацію як добросовісного суб`єкта господарювання.

З огляду на викладене, зважаючи на відсутність доводів відповідачів щодо співмірності заявлених судових витратна професійну правничу допомогу суд доходить висновку про обґрунтованість доводів щодо понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10135,00 грн., які підлягають стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме рішення комісії, яка створена при Головному управління ДПС у м. Києві, потягли негативні наслідки для позивача, визнані судом протиправними та скасовані.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6306,00 грн. (платіжні доручення від 18.02.2020 №1033456, 1033449, 1033463). Оскільки позов задоволено повністю, позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, які є пов`язаними, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6306,00 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у м. Києві:

від 23 грудня 2019 року №1394594/41708627 про відмову реєстрації податкової накладної від 04 липня 2019 року №39 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 23 грудня 2019 року №1394161/41708627 про відмову реєстрації податкової накладної від 11 липня 2019 року №77 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 23 грудня 2019 року №1394588/41708627 про відмову реєстрації податкової накладної від 17 липня 2019 року №117 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Оіл Трейд":

від 04 липня 2019 року №39, датою її фактичного надходження;

від 11 липня 2019 року №77, датою її фактичного надходження;

від 17 липня 2019 року №117, датою її фактичного надходження.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Оіл Трейд" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6306,00 грн. (шість тисяч триста шість гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у м. Києві.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Оіл Трейд" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10135,00 грн. (десять тисяч сто тридцять п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у м.Києві.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Оіл Трейд" (ідентифікаційний код 41708627, місцезнаходження: 65014, місто Одеса, вулиця Маразліївська, будинок 3).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267; 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд. 33/19).

Відповідач - Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець