Рішення

від 03.05.2022 по справі 640/14195/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2022 року м. Київ № 640/14195/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ком Ін Ком ЛТД»доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування наказувстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ком Ін Ком ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №3891-п від 17 травня 2021 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17 травня 2021 року №3891-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» є протиправним та незаконними, таким, що оформлений з порушеннями пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України та не може бути підставою для проведення перевірки. Так, представник позивача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ком Ін Ком ЛТД» не отримувало запитів від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, а саме тих, які зазначені в оскаржуваному наказі від 29 жовтня 2019 року №34222/10/26-15-05-04-02, від 13 грудня 2019 року №64032/10/26-15-05-04-02, від 23 січня 2020 року №11274/10/26-15-05-04-02.

Також зауважив, що інформацію, запитану листом від 13 серпня 2019 року №153963/10/26-15-14-04-02-14, надано ще у 2019 році.

Крім цього, представник позивача наголошував на порушенні уповноваженими особами порядку повідомлення позивача про проведення перевірки

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що уповноваженими особами Головного управління Державної податкової служби у м. Києві вчинено усі необхідні дії щодо інформування позивача про проведення перевірки, і в останніх відсутній обов`язок щодо складання акту про не допуск до проведення перевірки, більше того висновки акту не створюють для позивача жодних негативних наслідків.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв`язку з урахуванням вимог абзацу 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких перевірок» у зв`язку з наданням пояснень та їх документальних підтверджень не в повному обсязі на письмові запити Головного управління ДПС у м. Києві від 13.08.2019 № 153963/10/26-15-14-04-02-14, від 29.10.2019 № 34222/10/26-15-05-04-2, від 13.12.2019 № 64032/10/26-15-05-04-02, від 23.01.2020 № 11274/10/26-15-05-04-02, Головним управлінням ДПС у м Києві прийнято рішення щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Дипломат Універс» (код 42485995) за лютий, березень 2019 року, ТОВ «Кассіс АВ» (код 41717940) за березень 2019 року, ТОВ «Біном Корпорейт» (код 42485969) за березень, квітень 2019 року, ТОВ «Вердер Актив» (код 42497089) за березень, квітень, травень 2019 року, ТОВ «Базіліон Груп» (код 42848683) за травень 2019 року, ТОВ «Торгова компанія Арнеж» (код 42670778) за липень 2019 року, ТОВ «Кріалайф Еверідж» (код 43025128) за вересень 2019 року та ТОВ «Кіліан Лоджистік» (код 43084267) за вересень 2019 року показників декларацій з податку на додану вартість, на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 17.05.2021 № 3891 - п та направлень від 19.05.2021 № 8782/26-15-07-04-01 та№ 8807/26-15-07-04-01.

19 травня 2021 року до приміщення офісу ТОВ «КОМ ІН КОМ ЛТД» за адресою: 02154, м. Київ, пр. Соборності, буд. 30, офіс 393, з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, прибули службові особи ГУ ДПС у м. Києві головний державний ревізор-інспектор Прохватило Юлія та заступник начальника відділу Когут Сергій. У зв`язку з тим, що в офісі позивача у цей день були відсутні уповноважені особи Товариства, вище зазначені співробітники контролюючого органу залишили повідомлення про необхідність прибуття уповноваженої особи Товариства до Управління спеціального аудиту ГУ ДПС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Леваневського 2, з метою здійснення необхідних дій для початку проведення перевірки.

20 травня 2021 року приблизно о 14-30 представник позивача адвокат Трач Ю.Ю. прибув до Управління спеціального аудиту ГУ ДПС у м. Києві з метою ознайомлення з документами, які мають бути пред`явлені перед початком проведення документальної виїзної перевірки. Для ознайомлення представнику позивача були надані:

копія наказу Головного управління ДПС у м. Києві № 3891-п від 17.05.2021 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки (надалі - наказ),

направлення на перевірку від 19.05.2021 року №8782/26-15-07-04-01 на ім`я головного державного ревізора-інспектора Прохватило Юлії,

направлення на перевірку від 19.05.2021 року №8807/26-15-07-04-01 на ім`я заступника начальника відділу Когут Сергія,

посвідчення зазначених вище службових осіб.

Про ознайомлення із зазначеними вище документами представником позивача зроблено відповідні написи на направленнях на перевірку.

Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 19-1.1.14 пункту 19 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Згідно з пунктом 41.1. статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У свою чергу, згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 1);

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків (пункт 3).

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача не надано жодного доказу в підтвердження факту направлення позивачу інформаційних запитів від 29 жовтня 2019 року №34222/10/26-15-05-04-02, від 13 грудня 2019 року №64032/10/26-15-05-04-02, від 23 січня 2020 року №11274/10/26-15-05-04-02.

Більше того, представником відповідача такі запити не надані суду, також не надані докази в підтвердження факту направлення відповідних запитів на адресу позивача.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом) (стаття 42 ПК України).

Оскільки відсутні докази направлення таких інформаційних запитів до позивача, суд дійшов висновку про протиправність дій контролюючого органу при виданні оскаржуваного наказу.

Відповідно до статті 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Як зазначено вище, однією з підстав для проведення перевірки платника податків визначено підпункт 78.1.1 Податкового кодексу України, реалізація якого передбачає необхідність наведення податковим органом у змісті запиту конкретних порушень, вчинених цим платником податків, а не лише вживання загальних формулювань та посилання на норми податкового законодавства.

Отже, норми податкового законодавства свідчать про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. Вказана позиція наведена у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №820/768/18, адміністративне провадження №К/9901/57407/18 (ЄДРСРУ № 80109556) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 813/1041/18, адміністративне провадження №К/9901/4795/19.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку порушення відповідачем чинного законодавства при виданні оскаржуваного наказу від 17 травня 2021 року №3891-п, що в свою чергу свідчить про його протиправність, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ком Ін Ком ЛТД» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №3891-п від 17 травня 2021 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ком Ін Ком ЛТД» (02154, м. Київ, проспект Соборності, будинок 30, офіс 393, код ЄДРПОУ 39389668) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко