Рішення

від 03.05.2022 по справі 640/33758/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2022 року м. Київ № 640/33758/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Глобал ПК" доДержавної податкової служби України, відокремленого підрозділу ДПС Головне управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Глобал ПК" (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України (далі також - відповідач 1), відокремленого підрозділу ДПС Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі також - відповідач - 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.06.2019 р. за №1198246/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної №2516 від 25.04.2019 р.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №2516 від 25.04.2019 р. подану ТОВ "Інтер Глобал ПК" за датою її подання.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем 2 не взято до уваги специфіку діяльності позивача, проігноровано неправомірність функціонування механізму зупинення реєстрації ПН/РК, порушено порядок «блокування» ПН, порушено правило «розблокування» ПН та своїм рішенням відповідачами порушено основні права платника податків, тобто позивача, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позовна заява - задоволенню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через канцелярію суду 20.04.2021 року відповідачем 2 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Питання дотримання позивачем строку звернення до суду вирішено судом на стадії відкриття провадження у справі, в той час, як інших підстав, ніж досліджувалися судом, відповідачем 2 у клопотанні не вказано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав здійснення процесуальних дій, передбачених статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України та повернення клопотання відповідачу 2 без розгляду як безпідставне.

Через канцелярію суду 20.04.2021 року відповідачем 2 також подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує у зв`язку з тим, що відповідачем 2 прийнято оскаржуване рішення відповідно до норм чинного законодавства, а документи, які надані позивачем на підтвердження реальності проведення господарських відносин з контрагентом, не є достатніми для прийняття комісією ГУ ДФС України рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

24.01.2022 року через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про заміну відповідача-2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022 року клопотання представника позивача про заміну відповідача-2 задоволено. Замінено відповідача-2 у справі - Головне управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на відокремлений підрозділ Головного управління ДПС у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Через канцелярію суду 24.08.2021 року позивачем подано клопотання про пришвидшення розгляду справи.

Вирішуючи клопотання позивача про прискорення розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.

Частинами першою, другою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За змістом частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, з метою виконання основних засад здійснення судочинства, враховуючи обґрунтування клопотання позивача про прискорення розгляду справи та відсутність у матеріалах справи доказів наявності у відповідача 1 наміру подавати відзив, суд дійшов висновку про можливість вирішення та розгляду справи по суті за відсутності відзиву відповідача за наявними у матеріалах справи документами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «Інтер Глобал ПК» зареєстровано в ЄДРПОУ за кодом 41721412, є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку в ДПІ у Оболонському районі м. Києва.

На підставі здійсненої господарської операції з контрагентом позивачем виписано податкову накладну №2516 від 25.04.2019 року, яку подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 10.05.2019 року, яку отримано позивачем, податкову накладну №2516 від 25.04.2019 року прийнято, але реєстрацію зупинено та зазначено підстави зупинення, а саме: ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податків». Також позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

На виконання пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачем направлено на адресу ДФС 17.06.2019 року Повідомлення №2516 про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, та пояснення із документами, які на думку позивача, підтверджують дійсність проведення господарських операцій з контрагентом.

Однак, рішенням комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 20.06.2019 року №1198246/41721412 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 25.04.2019 року №2516.

Вважаючи вказане рішення про відмову у реєстрації податкової накладної необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі також - ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі також - Порядок №117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанції встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку. Відповідні Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 року №26010-06-05/28170), перелік показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно з листом від 22.03.2018 року №26010-06-10/7849), визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 та опубліковані на веб-сайті ДФС України 13.11.2018 року (далі - Критерії).

Щодо цих обставин суд зазначає, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пункту 13 Порядку №117, оскільки останнім не зазначено у квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що фіскальним органом у кожній квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і пункт 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Відповідачем не надано суду як будь-яких пояснень з приводу того, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у даному випадку, так і витребуваних судом доказів на підтвердження таких обставин.

Відповідно, контролюючим органом не обґрунтовано обставини, на підставі яких останній дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не доведено правомірності зупинення реєстрації податкової накладної від 25.04.2019 року №2516.

Слід також зазначити, що підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків.

Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу 1 пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, контролюючим органом також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

В свою чергу, пунктом 10 Порядку № 117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Проте, на день виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді зазначеного листа ДФС України, не затверджені нормативним актом ДФС України, який має бути погоджений в Міністерстві фінансів України.

Суд зауважує, що відповідачем 2 не надано доказів, які б підтверджували затвердження критеріїв ризиковості платників податків відповідним наказом ДФС України.

Отже, незважаючи на вимоги пункту 10 Порядку №117, ДФС України названим листом без дотримання регуляторних процедур затверджено критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій.

Судом також враховується, що у листі Державної регуляторної служби України від 19.04.2018 року №3890/0/20-18 зазначено, що факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме: передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм висновується, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена, як зазначено в квитанції, через те, що "ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Тобто, контролюючим органом застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117.

В той же час, згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, позивачем на підтвердження реальності здійснених господарських операцій у спосіб, визначений Порядком №117, надано відповідний перелік первинної документації.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Незважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що були надані в електронному варіанті відповідачу 2, комісією ГУ ДПС в м. Києві прийнято рішення, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 25.04.2019 року №2516 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та/або розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Проте, в порушення наведених вище вимог, оскаржувані рішення, прийняті за формою згідно Додатка до Порядку №117, містять лише загальне твердження про ненадання копій первинних документів, без конкретизації, зокрема, у графі "Додаткова інформація" конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави його прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

Поряд з цим, як вже зазначено, у квитанціях відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Щодо позовної вимоги про реєстрацію податкової накладної, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (із змінами; далі також - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994 р., пункт 1 статті 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає суду підстави для висновку, що в даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України (як правонаступника Державної фіскальної служби України) зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ «Інтер Глобал ПК» днем її фактичного подання - 10.05.2019 року, є належним способом захисту порушеного права позивача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідачем 2 не доведено правомірності прийнятого рішення від 20.06.2019 року №1198246/41721412 про відмову у реєстрації податкових накладних.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати позивача у сумі 4 204, 00 грн., сплачені згідно з квитанцією від 29.12.2020 року №62 підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС Головне управління ДПС у місті Києві, оскільки вимоги, заявлені до ДПС є похідними.

Керуючись положеннями статтей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.06.2019 року за №1198246/41721412 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної №2516 від 25.04.2019 року.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №2516 від 25.04.2019 року подану ТОВ "Інтер Глобал ПК" за датою її подання - 10.05.2019 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» (код ЄДРПОУ 41721412, адреса: 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Нова, буд. 31-Б) судові витрати у розмірі 4 204 грн. 00 коп. (чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал ПК» (код ЄДРПОУ 41721412, адреса: 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Нова, буд. 31-Б);

Відповідач 1: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8);

Відповідач 2: відокремлений підрозділ Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Повне рішення складено 04.05.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна