Рішення

від 03.05.2022 по справі 640/31372/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2022 року м. Київ № 640/31372/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД»

до відокремленого підрозділу ДПС Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі також - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі також - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1058534/38748429 від 24.01.2019 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових щодо відмови у реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» (ідентифікаційний код: 38748429, місцезнаходження: 02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 61-А, квартира 90) податкової накладної №8 від 26.12.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1058535/38748429 віл 24.01.2019 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відмови у реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» (ідентифікаційний код: 38748429, місцезнаходження: 02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 61-А, квартира 90) податкової накладної №10 від 27.12.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1058535/38748429 від 24.01.2019 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відмови у реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» (ідентифікаційний код: 38748429, місцезнаходження; 02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 61-А, квартира 90) податкової накладної №11 від 28.12.2018 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053. М. Київ. Львівська площа. 8. Ідентифікаційний код: 43005393) здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних Товариства з обмеженою «Систем-Груп ЛТД» (ідентифікаційний код: 38748429, місцезнаходження: 02091. М. Київ, Харківське шосе, будинок 61 -А, квартира 90):

1) №8 від 26.12.2018 року, датою її фактичного подання - 14.01.2019 року;

2) №10 від 27.12.2018 року датою її фактичного подання - 14.01.2019 року;

3) №11 від 28.12.2018 року датою її фактичного подання - 14.01.2019 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем 1 не взято до уваги специфіку діяльності позивача, проігноровано неправомірність функціонування механізму зупинення реєстрації ПН/РК, порушено порядок «блокування» ПН, порушено правило «розблокування» ПН та своїм рішенням відповідачами порушено основні права платника податків, тобто позивача, а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню, а позовна заява - задоволенню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через канцелярію суду 05.02.2021 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує у зв`язку з тим, що відповідачем 1 прийняті оскаржувані рішення відповідно до норм чинного законодавства, а документи, які надані позивачем на підтвердження реальності проведення господарських відносин з контрагентом, не є достатніми для прийняття комісією ГУ ДФС України рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Через канцелярію суду 09.02.2021 року позивачем подано відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано.

Через канцелярію суду 26.02.2021 року та 10.03.2021 року адвокатом позивача подані клопотання про долучення доказів понесених витрат на правову допомогу.

Щодо клопотання про пришвидшення розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.

Частинами першою, другою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За змістом частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, з метою виконання основних засад здійснення судочинства, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів наявності у відповідача 2 наміру подавати відзив, суд дійшов висновку про можливість вирішення та розгляду справи по суті за відсутності відзиву відповідача 2 за наявними у матеріалах справи документами.

Щодо процесуального правонаступництва відповідача 1 у справі.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 зареєстровано юридичну особу 30.07.2019 року, номер запису: 1 074 102 0000 086626, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять в разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого орган виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якою приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

На виконання Указу Президента України від 08.11.2019 року №837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінетом Міністрів України 30.09.2020 року прийнято постанову №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», відповідно до якої територіальні органи ДПС перестануть існувати як юридичні особи публічного права.

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», з урахуванням вимог Закону України від 30.09.2020 року №3166-VІ «Про центральні органи виконавчої влади» (зі змінами), Положенням про Державну податкову служб) України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.3019 року №227 (зі змінами), наказу ДПС України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів ДПС», ДПС України наказом від 12.11.2020 року №643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у м. Києві.

Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.

Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються визначено Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у місті Києві, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року №643 Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, та є правонаступником прав та обов`язків ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2020 року №755 «Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.

Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).

Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України проведено державну реєстрацію відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Таким чином, на теперішній час функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києві, перейшли до його правонаступника - відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДПОУ ВП:44116011).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку замінити відповідача 1 на правонаступника, а саме Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «Систем-Груп ЛТД» зареєстровано в ЄДРПОУ за кодом 38748429.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» складено податкову накладну №8 від 26.12.2018 року та в подальшому відправлено на реєстрацію в ЄРПН.

14.01.2019 року позивачем отримано Квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої документи прийнято, а реєстрацію податкової накладної зупинено.

Із змісту вказаної квитанції підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувало те, що Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає вимогам п.п. 1.6. п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», а також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

На виконання зазначеної вище квитанції, позивачем 22.01.2019 року у електронному вигляді направлено Повідомлення №3 про подання пояснень та копій документів щодо особливостей здійснення операцій та документи на підтвердження здійснення господарських операцій за податковою накладною, а саме: Договір субпідряду № 0706-01-ЛТД від 07.06.2016 року; Додаток № І до Договору № 0706-01-ЛТД від 07.06.2016 року; Додаток №2 до Договору № 0706-01-ЛТД від 07.06.2016 року; Податкова накладна №8 від 26.12.2018 року; Квитанція від 14.01.2019 року до ПН №8 від 26.12.2018 року; Податкова накладна № 10 від 27.12.2018 року; Квитанція від 14.01.2019 року до№10 від 27.12.2018 року; Податкова накладна № 11 від 28.12.2018 року; Квитанція від 14.01.2019 року до податкової накладної №11; Банківська виписка з 26.12.2018-14.01.2019 року.

Факт направлення даного повідомлення з додатками підтверджено Квитанцією №2 від 22.01.2019 року.

Однак, Рішенням комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1058534/38748429 від 24.01.2019 року відмовлено у реєстрації податкової накладної № 11 від 28.12.2018 року, з підстав не подання платником податків копій первинних документів, а також розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

В зв`язку з наведеним, 02.02.2019 року платником податків подано скаргу на вказане вище Рішення відповідача-1. До зазначеної скарги знову надано пакет документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, а саме: Банківська виписка з 26.12.2018-14.01.2019; Податкова накладна №11 від 27.12.2018 року; Квитанція від 14.01.2019 року до податкової накладної №8; Повідомлення від 22.01.2019 року; Квитанція № 2 до повідомлення; Рішення №1058534/38748429 від 24.01.2019 року: Договір субпідряду № 0706-01-ЛТД від 07.06.2016 року; Додаток №1 до Договору субпідряду № 0706-01-ЛТД від 07.06.2016 року; Додаток № 2 до Договору субпідряду № 0706-01 -ЛТД від 07.06.2016 року.

Факт направлення скарги з додатками підтверджено Квитанцією №2 від 02.02.2019 року.

Рішенням відповідача-1 №8481/38748429/2 від 11.02.2019 року зазначену скаргу залишено без задоволення, а попереднє рішення комісії без змін. Підставою для відмови в задоволенні скарги знову зазначено: «ненадання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про задоволення скарги; відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ГМЦ/ чи можливість надання послуг, виконання робіт; відсутні копії документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не в повному обсязі.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» складено податкову накладну №10 від 27.12.2018 року та в подальшому відправлено на реєстрацію в ЄРПН.

14.01.2019 року позивачем отримано Квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої документи було прийнято, а реєстрацію податкової накладної зупинено.

Із змісту вказаної квитанції встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувало те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідає вимогам п.п. 1.6. п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», а також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

На виконання зазначеної вище квитанції, позивачем 22.01.2019 року у електронному вигляді направлено Повідомлення №3 про подання пояснень та копій документів щодо особливостей здійснення операцій та документи на підтвердження здійснення господарських операцій за податковою накладною, а саме: Договір субпідряду № 0706-01 -ЛТД від 07.06.2016 року; Додаток № І до Договору № 0706-01-ЛТД від 07.06.2016 року; Додаток № 2 до Договору № 0706-01-ЛТД від 07.06.2016 року; Податкова накладна №8 від 26.12.2018 року; Квитанція від 14.01.2019 року до ПН №8 від 26.12.2018 року; Податкова накладна №10 від 27.12.2018 року; Квитанція від 14.01.2019 року до № 10 від 27.12.2018 року; Податкова накладна №11 від 28.12.2018 року; Квитанція від 14.01.2019 року до податкової накладної № 11; Банківська виписка з 26.12.2018-14.01.2019 року.

Факт направлення повідомлення з додатками підтверджено Квитанцією №2 від 22.01.2019 року.

Однак, Рішенням комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1058536/38748429 від 24.01.2019 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 27.12.2018 року, з підстав не подання Платником податків копій первинних документів, а також розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

В зв`язку з наведеним, 02.02.2019 року платником податків подано скаргу на вказане вище Рішення Відповідача-1. До зазначеної скарги повторно надано пакет документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, а саме: Банківська виписка з 26.12.2018-14.01.2019; Податкова накладна №10 від 27.12.2018 року; Квитанція від 14.01.2019 року до податкової накладної №10; Повідомлення від 22.01.2019 року; Квитанція № 2 до повідомлення; Рішення №1058536/38748429 від 24.01.2019 року; Договір субпідряду № 0706-01-ЛТД від 07.06.2016 року; Додаток №1 до Договору субпідряду № 0706-01-ЛТД від 07.06.2016 року; Додаток № 2 до Договору субпідряду № 0706-01 -ЛТД від 07.06.2016 року.

Факт направлення Скарги з додатками підтверджено Квитанцією №2 від 02.02.2019 року.

Рішенням відповідача-1 №8480/38748429/2 від 11.02.2019 року зазначену скаргу залишено без задоволення, а попереднє рішення комісії без змін. Підставою для відмови в задоволенні скарги знову зазначено: «ненадання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про задоволення скарги; відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/ чи можливість надання послуг, виконання робіт; відсутні копії документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не в повному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» складено податкову накладну №11 від 28.12.2018 року та в подальшому направлено на реєстрацію в ЄРПН.

14.01.2019 року позивачем отримано Квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої документи було прийнято, а реєстрацію податкової накладної зупинено.

Із змісту вказаної квитанції встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувало те, що платник податку, яким подано для реєстрації Г1Н/РК в ЄРПН, відповідає вимогам п.п. 1.6. п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», а також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

На виконання зазначеної вище квитанції, позивачем 22.01.2019 року у електронному вигляді направлено Повідомлення №3 про подання пояснень та копій документів щодо особливостей здійснення операцій га документи на підтвердження здійснення господарських операцій за податковою накладною, а саме: Договір субпідряду № 0706-01-ЛТД від 07.06.2016 року; Додаток № 1 до Договору № 0706-01-ЛТД від 07.06.2016 року; Додаток № 2 до Договору №0706-01-ЛТД від 07.06.2016 року; Податкова накладна №8 від 26.12.2018 року; Квитанція від 14.01.2019 року до ПН №8 від 26.12.2018 року; Податкова накладна №10 від 27.12.2018 року; Квитанція від 14.01.2019 року до№10 від 27.12.2018 року; Податкова накладна № 11 від 28.12.2018 року; Квитанція від 14.01.2019 року до податкової накладної № 11; Банківська виписка з 26.12.2018-14.01.2019 року.

Факт направлення даного повідомлення з додатками підтверджено Квитанцією №2 від 22.01.2019 року.

Рішенням комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1058535/38748429 від 24.01.2019 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 28.12.2018 року, з підстав не подання платником податків копій первинних документів, а також розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

02.02.2019 року платником податків подано Скаргу на вказане вище Рішення Відповідача-1. До зазначеної скарги знову надано пакет документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, а саме: Банківська виписка з 26.12.2018-14.01.2019 року; Податкова накладна №11 від 27.12.2018 року; Квитанція від 14.01.2019 року до податкової накладної №11; Повідомлення від 22.01.2019 року; Квитанція № 2 до повідомлення; Рішення №1058535/38748429 від 24.01.2019 року; Договір субпідряду № 0706-01-ЛТД від 07.06.2016 року; Додаток № І до Договору субпідряду № 0706-01-ЛТД від 07.06.2016 року; Додаток № 2 до Договору субпідряду № 0706-01-ЛТД від 07.06.2016 року.

Факт направлення даної Скарги з додатками підтверджено Квитанцією №2 від 02.02.2019 року.

Незважаючи на описане вище, Рішенням Відповідача-1 №8473/38748429/2 від 11.02.2019 року зазначену скаргу залишено без задоволення, а попереднє рішення комісії без змін. Підставою для відмови в задоволенні скарги знову зазначено: «ненадання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не с достатніми для прийняття Комісією рішення про задоволення скарги; відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/чи можливість надання послуг, виконання робіт; відсутні копії документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не в повному обсязі.

Вважаючи вказане рішення про відмову у реєстрації податкової накладної необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі також - ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі також - Порядок №117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанції встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку. Відповідні Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 року №26010-06-05/28170), перелік показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно з листом від 22.03.2018 року №26010-06-10/7849), визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 та опубліковані на веб-сайті ДФС України 13.11.2018 року (далі - Критерії).

Щодо цих обставин суд зазначає, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пункту 13 Порядку №117, оскільки останнім не зазначено у квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що фіскальним органом у кожній квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і пункт 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Відповідачем не надано суду як будь-яких пояснень з приводу того, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у даному випадку, так і витребуваних судом доказів на підтвердження таких обставин.

Відповідно, контролюючим органом не обґрунтовано обставини, на підставі яких останній дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не доведено правомірності зупинення реєстрації податкових накладних №8 від 26.12.2018 року, №10 від 27.12.20118 року, №11 від 28.12.2018 року.

Слід також зазначити, що підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків.

Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу 1 пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, контролюючим органом також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

В свою чергу, пунктом 10 Порядку № 117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Проте, на день виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді зазначеного листа ДФС України, не затверджені нормативним актом ДФС України, який має бути погоджений в Міністерстві фінансів України.

Суд зауважує, що відповідачем 1 не надано доказів, які б підтверджували затвердження критеріїв ризиковості платників податків відповідним наказом ДФС України.

Отже, незважаючи на вимоги пункту 10 Порядку №117, ДФС України названим листом без дотримання регуляторних процедур затверджено критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій.

Судом також враховується, що у листі Державної регуляторної служби України від 19.04.2018 року №3890/0/20-18 зазначено, що факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме: передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм висновується, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена, як зазначено в квитанції, через те, що "ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Тобто, контролюючим органом застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117.

В той же час, згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, позивачем на підтвердження реальності здійснених господарських операцій у спосіб, визначений Порядком №117, надано відповідний перелік первинної документації.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Незважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що були надані в електронному варіанті відповідачу 1, комісією ГУ ДПС в м. Києві прийняті рішення, якими позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних від №8 від 26.12.2018 року, №10 від 27.12.20118 року, №11 від 28.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та/або розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Проте, в порушення наведених вище вимог, оскаржувані рішення, прийняті за формою згідно Додатка до Порядку №117, містять лише загальне твердження про ненадання копій первинних документів, без конкретизації, зокрема, у графі "Додаткова інформація" конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави його прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

Поряд з цим, як вже зазначено, у квитанціях відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Щодо позовної вимоги про реєстрацію вказаних податкових накладних, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті l201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (із змінами; далі також - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994 р., пункт 1 статті 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає суду підстави для висновку, що в даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України (як правонаступника Державної фіскальної служби України) зареєструвати в ЄРПН податкові накладні ТОВ «Систем-Груп ЛТД» днем їх фактичного подання, є належним способом захисту порушеного права позивача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем - Груп ЛТД» підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідачем 1 не доведено правомірності прийнятих рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати позивача у сумі 6 750, 00 грн., сплачені згідно з платіжним дорученням від 07.12.2020 року №2107 підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС Головне управління ДПС у місті Києві, оскільки вимоги, заявлені до ДПС є похідними.

Щодо вирішення питання розподілу понесених судових витрат на правову допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України 05.07.2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закону №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076 визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076).

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: копію Договору про надання правової допомоги від 25.05.2020 року №25-05/20, ордер, квитанцію до прибуткового касового ордера від 15.02.2021 року №15 та Акт прийому-передачі від 15.02.2021 року №15-02/2021.

Так, згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 15.02.2021 року №15, позивачем сплачено за послуги правової допомоги 10 000, 00 грн.

Відповідно до Акта прийому-передачі від 15.02.2021 року №15-02/2021, позивачу Адвокатським об`єднанням «Едвайс» надані наступні послуги: 1) аналіз первинних документів, аналіз та пошук судової практики Верховного Суду щодо предмета спору - 1 000, 00 грн.; 2) підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії - 3 000, 00 грн.; 3) формування, копіювання додатків до позовної заяви, направлення позову до суду - 1 000, 00 грн.; 4) підготовка письмових пояснень - 2 000, 00 грн.; 5) підготовка відповіді на відзив - 2 000, 00 грн.; 6) підготовка клопотань про прискорення розгляду справи - 500, 00 грн.; 7) моніторинг розгляду судової справи - 500,00 грн.

Щодо послуги з аналізу та пошук судової практики Верховного Суду щодо предмета спору, суд зауважує, що крім позовної заяви та відповіді на відзив інших документів позивачем суду не надавалося, а правова позиція залишалася незмінною. Крім того, судова практика із спірних правовідносин, тотожних справі №640/31372/20, є сталою та незмінною. Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати обґрунтованими витрати у розмірі 1 000, 00 грн. на зазначену послугу.

Щодо послуг з формування, копіювання додатків до позовної заяви, направлення позову до суду та моніторингу розгляду судової справи, суд зауважує, що останні не потребують спеціальних професійних навичок та не можуть вважатися витратами на професійну правничу допомогу.

Щодо послуг з підготовки письмових пояснень та підготовки клопотань про прискорення розгляду справи, суд зауважує, що у матеріалах справи останні відсутні, та у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» як вхідна кореспонденція не зареєстровані.

На переконання суду, сплачена позивачем, що підтверджено відповідною квитанцією, сума у розмірі 10 000 грн. за комплекс послуг, наданих адвокатом позивачу в цій категорії справ, з урахуванням встановлених судом обставин, підлягає зменшенню на 5 000, 00 грн., оскільки співмірність наданих АО послуг Клієнту в цій частині не обґрунтована та спростовується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання позивача та стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» суму понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС Головне управління ДПС у м. Києві.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1058534/38748429 від 24.01.2019 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових щодо відмови у реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» податкової накладної №8 від 26.12.2018 року.

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1058535/38748429 віл 24.01.2019 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відмови у реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» податкової накладної №10 від 27.12.2018 року.

4. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1058535/38748429 від 24.01.2019 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відмови у реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» податкової накладної №11 від 28.12.2018 року.

5. Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053. М. Київ. Львівська площа. 8. Ідентифікаційний код: 43005393) здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних Товариства з обмеженою «Систем-Груп ЛТД» :

1) №8 від 26.12.2018 року, датою її фактичного подання - 14.01.2019 року;

2) №10 від 27.12.2018 року датою її фактичного подання - 14.01.2019 року;

3) №11 від 28.12.2018 року датою її фактичного подання - 14.01.2019 року.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 38748429, адреса: 02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 61-А, квартира 90) судові витрати у розмірі 4 204 грн. 00 коп. (чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 38748429, адреса: 02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 61-А, квартира 90) суму понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі у розмірі 5 000 грн. 00 коп. (п`ять тисяч грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

8. В іншій частині заявленої суми судових витрат на правову допомогу у розмірі 5 000, 00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.) відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Систем-Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 38748429, адреса: 02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 61-А, квартира 90);

Відповідач 1: відокремлений підрозділ Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19);

Відповідач 2: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Повне рішення складено 04.05.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна