Рішення

від 08.05.2022 по справі 640/29943/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2022 року м. Київ № 640/29943/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у м. Києвідо Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Стар Компані»простягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДР ВП 44116011; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Стар Компані» (01014, м. Київ, вул. Пирятинська, 31 (адреса з 01.07.2019; до цього - м. Київ, вул. Мечникова, буд. 8, к. 22), код ЄДР: 41020133; попереднє найменування до 01.07.2019 - ТОВ «РАНГО СТУДІО» ), в якому просить суд стягнути податковий борг у розмірі 964 514,82 грн.

Позиція заявника.

Заявник зазначає, що станом на час звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість (КБК 14010100) у сумі 960 494,82 грн. (у т.ч. пеня - 46 327,81 грн.) та з податку на прибуток приватних підприємств (КБК 11021000) у сумі 4 020,00 грн.

Додає, що зазначена сума податкового боргу з податку на додану вартість виникла на підставі самостійно визначених сум податкових зобов`язань, згідно податкових декларації з податку на додану вартість за березень, червень 2019 року та уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, а також донарахованих контролюючим органом сум податкових зобов`язань згідно податкових повідомлень-рішень №08912212 від 04.12.2018, №0950511206 від 19.12.2018, №0144151213 від 21.02.2019, №02008812 від 11.03.2019, №0271491206 від 01.04.2019. №0362261213 від 03.05.2019, №0535061206 від 01.07.2019, №006796405 від 26.09.2019, №013599411 від 16.10.2019, №0572070405 від 01.06.2020, але не сплачених у визначеному законом порядку.

У свою чергу, як зазначає заявник, податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник на підставі донарахованих контролюючим органом сум податкових зобов`язань згідно податкових повідомлень-рішень: №0562961212 від 08.07.2019, №020427410 від 31.10.2019, №0040350410 від 17.01.2020, №0626420410 від 25.06.2020, але не сплачені у визначеному законом порядку.

Заявник додає, що оскільки податкові зобов`язання не були сплачені у встановлений строк, вони набуло статусу податкового боргу, у зв`язку з чим, на адресу відповідача направлена податкова вимога №28930-17 від 16.01.2019.

Однак, як зазначено у позові, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді від 03.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

При цьому, ухвала також оприлюднена в ЄДРСР.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлена на адресу відповідача та 13.01.2021 повернута поштою без вручення з незалежних від суду причин («адресат не знайдено»), а відтак, в силу п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України вказана ухвала вважається врученою відповідачу в силу Закону, а відповідач - належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на позов.

Ухвалою від 09.05.2022 здійснено заміну позивача на його правонаступника, а саме на ГУ ДПС у м. Києві, відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДР ВП 44116011).

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, що стосується і юридичних осіб.

Згідно з положеннями ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п.38.1 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

У свою чергу, відповідно п/п. 14.1.156. ПК України «податкове зобов`язання» - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

У зв`язку з цим, слід зазначити, що відповідно до п/п. 14.1.175. ПК України «податковий борг» - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 54.1. ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 56.11. ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

У свою чергу, відповідно до п. 57.1. ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У даному випадку відповідачем самостійно декларувалися податкові зобов`язання з податку на додану вартість відповідно до вищезгаданих декларацій та уточнюючих розрахунків, а відтак вказані зобов`язання є узгодженими та не можуть бути оскаржені.

Між тим, вказані зобов`язання не були сплачені у встановлений строк, а відтак, набули статусу податкового боргу.

Деталізація виникнення податкових зобов`язань у хронологічному порядку визначена в облікових та довідкових матеріалах, доданих до позову.

Окрім того, за вищезгаданими ППР донараховані штрафні санкції з податку на прибуток (порушення термінів подання звітності) та з податку на додану вартість (порушення термінів реєстрації п/н; затримка сплати податкових зобов`язань; несвоєчасне подання звітності; донарахування власне ПДВ), які відображені у відповідних інтегрованих картках платника податків та Розрахунках податкового боргу, які не заперечені з боку відповідача.

Вказані ППР, як і акти перевірок, надсилалися на адресу відповідача, зареєстровану на час прийняття ППР (з назвою відповідача на час формування ППР), що підтверджується матеріалами справи, однак, крім акту № 6343, - не були вручені з незалежних від ГУ ДПС причин (фактична реєстрація за неіснуючою адресою, а за попередньою адресою - «за закінченням встановленого строку зберігання») та повернуті податковому органу, а відтак, в силу приписів п. 58.3., п. 42.2., п. 42.4. ПК України ППР вважаються врученими в силу закону.

Строк оплати зобов`язань за ППР - 10 днів.

Доказів оскарження чи скасування зазначеної вимоги суду не надано.

Враховуючи положення та строки, визначені п. 57.3. ПК України, а також те, що нараховані у ППР податкові зобов`язання не були сплачені, а ППР не були оскаржені, - визначені ними податкові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Окремо суд звертає увагу на те, що правомірність нарахування санкцій за ППР не є предметом даного позову. Зустрічний позов відповідачем щодо цих ППР не заявлявся.

Враховуючи вищевикладене, слід додати, що пунктом п. 59.1. ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3. ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

При цьому, відповідно до п. 59.4. ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5. ПК України).

У даному випадку, ГУ ДПС сформована податкова вимога від 16.01.2019 № 28930-17 на суму існуючого на той час податкового податкова боргу у розмірі 555604,38 грн. за платежем «податок на додану вартість» код платежу 14010100, яка направлена за адресом реєстрації товариства (на той час).

Однак, податкова вимога не вручена товариству з незалежних від податкового органу причин (відсутність за адресом) та повернута 30.01.2019 позивачу, а відтак, за правилами п. 59.1., 58.3., п. 42.2., п. 42.4. ПК України, податкова вимога вважається врученою відповідачу в силу закону.

Доказів оскарження чи скасування зазначеної вимоги суду не надано.

Оскільки первинна сума податкового боргу не була погашена та у цей період виник новий податковий борг, тобто сума податкового боргу збільшилась, ПК України не вимагає складання нової податкової вимоги, що враховується судом при розгляді справи.

Слід додати, що відповідно до п. 95.1 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В контексті наведеного слід додати, що згідно із п. 41.2 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

У свою чергу, згідно з п. 95.2 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (в редакції Закону від 16.01.2020 № 466-IX, який набрав чинності з 23.05.2020). До внесення змін цей строк становив 60 днів.

У даному випадку порушень вказаної процедури не встановлено.

Відповідно до п.95.3 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідачем не надано суду доказів, які б надали суду можливість пересвідчитись у сплаті відповідачем самостійно визначених податкових зобов`язань, зобов`язань за ППР та податкового боргу, у т.ч. пені.

Наявність боргу підтверджується наданими позивачем до справи обліковими та довідковими матеріалами.

Враховуючи викладене, а також відсутність даних щодо сплати станом на день прийняття рішення у справі боргу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДР ВП 44116011) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Стар Компані» (01014, м. Київ, вул. Пирятинська, 31 (адреса з 01.07.2019; до цього - м. Київ, вул. Мечникова, буд. 8, к. 22); код ЄДР: 41020133; попереднє найменування до 01.07.2019 - ТОВ «РАНГО СТУДІО» ) податковий борг у розмірі 964 514,82 грн., а саме:

з податку на додану вартість (КБК 14010100) - 960 494,82 грн. (у т.ч. пеня - 46 327,81 грн.),

з податку на прибуток приватних підприємств (КБК 11021000) - 4 020,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Зважаючи на Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, в електронній формі апеляційні скарги подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя О.А. Кармазін