Постанова

від 16.08.2022 по справі 420/4986/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/4986/22Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Танасогло Т.М.,

Шеметенко Л.П.

Розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМ ФОРС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2022р. ТОВ «БІМ ФОРС» звернулося в суд із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області за №3412535/43519155 від 23.11.2021р. про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 30.11.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «БІМ ФОРС»;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №11 від 30.11.2020р., подану ТОВ «БІМ ФОРС», в Єдиному реєстрі податкових накладних.В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами здійснення господарських операцій, 30.11.2020р. товариством складено та направлено для реєстрації в ЄРПН податкову накладну за №11. Проте, квитанцією податкового органу податкову накладну за №11 було прийнято, однак її реєстрацію було зупинено.

На виконання приписів зазначеної квитанції, товариство подало до ДПС письмові пояснення та додаткові документи. Однак, оскаржуваним рішенням було відмовлено товариству у реєстрації ПН за №11.

Додатково позивач звернув увагу на те, що контролюючим органом в оскаржуваному рішенні не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення щодо реєстрації відповідної ПН.

Таким чином, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави для його прийняття, та тому це свідчить про його необґрунтованість.

На підставі чого, позивач вважає оскаржуване рішення, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної, є протиправним та необґрунтованим як нормативно, так і документально, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Посилаючись на вказане просило позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області від 23.11.2021р. №3412535/43519155 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 30.11.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «БІМ ФОРС».

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 30.11.2020р., подану ТОВ «БІМ ФОРС».

Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «БІМ ФОРС» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, позивач в судове засідання не з`явився та не повідомив про причини не явки в судове засідання.

Представник податкового органу в судове засідання з`явився, надав відповідні пояснення по справі та не заперечував про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

З урахуванням вказаного та належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «БІМ ФОРС» було надано усі необхідні для реєстрації накладної первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій, проте, податковим органом не надано належної оцінки цим первинним документам, що і стало помилковою підставою для висновку про нереальність господарських операцій позивача та про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «БІМ ФОРС» зареєстроване та перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області як платник податків, за КВЕД має право займатися наступними видами діяльності: 46.31 оптова торгівля фруктами й овочами (основний); 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Для провадження своєї господарської діяльності товариство орендує транспортні засоби, що підтверджується договорами найму (оренди) від 6.11.2020р., від 12.11.2020р., від 13.05.2020р., від 15.05.2020р., від 19.01.2021р., від 20.01.2021р., від 20.03.2020р., від 27.07.2020р..

З метою провадження господарської діяльності, 12.05.2020р. ТОВ «БІМ ФОРС» уклало з ТОВ «БІМ ФОРС ЛІМІТЕД» договір перевезення за №12/05-1.

В рамках укладеного договору ТОВ «БІМ ФОРС» було надано послуги перевезення вантажу на користь ТОВ «БІМ ФОРС ЛІМІТЕД», що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. На підставі зазначених товарно-транспортних накладних між ТОВ «БІМ ФОРС» та ТОВ «БІМ ФОРС ЛІМІТЕД» було складено та підписано акти наданих послуг.

Також, ТОВ «БІМ ФОРС ЛІМІТЕД» сплатило ТОВ «БІМ ФОРС» кошти в сумі 71 400грн. за надані послуги, що підтверджується витягом з банківської виписки по рахунку підприємства.

На підставі вказаного, ТОВ «БІМ ФОРС» було сформовано податкову накладну за №11 від 30.11.2020р. на загальну суму з ПДВ 71 400грн. та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.Проте, товариство отримало квитанцію від 14.12.2020р., відповідно до якої реєстрацію податкової накладної №11 від 30.11.2020р. було зупинено, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог зазначеної квитанції, 19.11.2021р. ТОВ «БІМ ФОРС» засобами телекомунікаційного зв`язку подало Повідомлення від 16.11.2021р. про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1, до якого було додано відповідні пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій, а саме: письмові пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/ РК в Реєстрі; податкова накладна №11 від 30.11.2020р.; квитанція №1 до податкової накладної №11 від 30.11.2020р.; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців; витяг з реєстру платників податку на додану вартість; штатний розпис від 1.09.2020р.; статут «БІМ ФОРС»; договір оренди №20/04.1 від 1.03.2020р.; договір оренди нежитлових приміщень №11/05-1 від 11.05.2020р.; договір найму (оренди) від 6.11.2020р.; договір найму (оренди) від 12.11.2020р.; договір найму (оренди) від 13.05.2020р.; договір найму (оренди) від 15.05.2020р.; договір найму (оренди) від 19.01.2021р.; договір найму (оренди) від 20.01.2021р.; договір найму (оренди) від 20.03.2020р.; договір найму (оренди) від 20.03.2020р.; договір найму (оренди) від 20.03.2020р.; договір найму (оренди) від 20.03.2020р.; договір найму (оренди) від 27.07.2020р.; повідомлення форми №20-ОПП від 8.12.2020р.; повідомлення форми №20-ОПП від 11.08.2020р.; повідомлення форми №20-ОПП від 10.11.2020р.; повідомлення форми №20-ОПП від 19.11.2020р.; повідомлення форми №20-ОПП від 12.06.2020р.; Договір перевезення №12/05-1 від 12.05.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-15/11-1 від 15.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-04/11-3 від 4.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-19/11-1 від 19.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-21/11-1 від 21.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-21/11-2 від 21.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-21/11-3 від 21.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-24/11-1 від 24.11.2020р.; товарно-транспортна накладна № Но-28/11-1 від 28.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-30/11-1 від 30.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-30/11-2 від 30.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-08/11-1 від 8.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-12/11-1 від 12.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-12/11-2 від 12.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-12/11-3 від 12.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-12/11-4 від 12.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-12/11-5 від 12.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-12/11-6 від 12.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-04/11-1 від 4.11.2020р.; товарно-транспортна накладна №Но-04/11-2 від 4.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но15-1Тр від 15.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но-10/Тр від 4.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но-20/Тр від 19.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но-21/Тр від 21.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но-22/Тр від 21.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но-23/Тр від 21.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но-24/Тр від 24.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но-25/Тр від 28.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но-28/Тр від 30.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но-29/Тр від 30.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но8-1/Тр від 8.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но/1-1Тр від 12.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но/1-2Тр від 12.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но/1-3Тр від 12.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но/1-4Тр від 12.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но/1-5Тр від 12.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но/1-6Тр від 12.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но-08/Тр від 4.11.2020р.; акт надання послуг №Бі-Но-09/Тр від 4.11.2020р.; банківська виписка по рахунку ТОВ «БІМ ФОРС».

Проте, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області за №3412535/43519155 від 23.11.2021р. було відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 30.11.2020р., у зв`язку з тим, що не надано платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись із вказаним рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області, ТОВ «БІМ ФОРС» подало скаргу до ДПС України, в якій просило скасувати рішення комісії регіонального рівня та зареєструвати спірну податкову накладну.

Однак, за результатами розгляду скарги ТОВ «БІМ ФОРС» на рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України прийняла рішення від 21.12.2021р., яким залишила скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Перевіряючи правомірність прийняття рішення податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п.201.1 ст.201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами п.201.10. ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

В свою чергу положення п.201.16. ст.201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

За правилами п.74.2. ст.74 ПК України в єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У відповідності до положень пп.201.16.1. п.201.16. ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як вбачається із матеріалів справи, у квитанції, якою ТОВ «БІМ ФОРС» повідомлено про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, податковим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, проте в цій квитанції не вказано конкретного переліку документів, які необхідно надати платнику податків.

У відповідності до положень пп.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. "в" пп.201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що на виконання вимог цієї норми ТОВ «БІМ ФОРС» направлено до податкового органу пояснення разом із документами на підтвердження операцій із контрагентом. Необхідно звернути увагу на те, що податковий орган у своїй квитанції не конкретизував, саме які документи позивач мав надати йому, а після отримання, наданих позивачем документів, ніяких додаткових документів від позивача не вимагав.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, податковий орган відмовив ТОВ «БІМ ФОРС» в реєстрації податкової накладної з підстав ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження, продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Під час розгляду даної справи, товариством, на підтвердження своїх тверджень, були надані відповідні докази та документи, а саме ті документи, які товариством було надано ДПС при подачі спірної податкової накладної.

Розглянувши надані документи, судова колегія вважає, що товариством було надано до податкового органу: весь перелік первинних документів на підтвердження реальності господарської операції та у податкового органу при дослідженні вказаних документів не виникало питань щодо їх оформлення чи фіктивності.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову ТОВ «БІМ ФОРС» та скасування рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за поданою податкової накладною, а податковим органом не доведено протилежне.

Що стосується посилань апелянта на те, що позивачем на підтвердження відображених у податковій накладній господарських операцій також не було надано бухгалтерського документа (наприклад, оборотньо-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10,15, 30,31, 36, 66, 90, 93 тощо, Плану рахунків бухгалтерського обліку або х аналогів), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених операцій, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. за №520, містить вичерпний перелік документів, які можуть бути подані платником податків необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, та в цьому переліку відсутні наведені відповідачем документи.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008р., і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009р.). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010р., і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п.119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р. урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що дії Комісії ГУ ДПС в Одеській області по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р., а також свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Що стосується заяви товариства щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, а саме стягнення судових витрат на правничу допомогу пов`язану з апеляційним розглядом даної справи, то судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.2-7 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1,7 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч.7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом , їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009р. №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 17.03.2020р. по справі № 820/3308/17, від 4.08.2020р. по справі №810/3213/16.

Як вбачається із матеріалів справи, що позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 6 000грн. витрат на правничу допомогу, на підтвердження яких надано відповідні документи.

При цьому, представник податкового органу подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки вважає, що заявлений розмір гонорару адвоката, із врахуванням категорії справи та витраченого часу, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2019р. у справі за №910/15944/17 зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, апеляційний суд вважає, що вказана справа не відноситься до складних справ, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи документами, підготовка документів в цій справі не потребує великої кількості часу, а тому, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, а тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000грн..

Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що вказана справа була призначена до розгляду в апеляційному суді у відкритому судовому засіданні, проте, представником товариства було заявлено клопотання про розгляд даної справи без його участі, в порядку письмового провадження.

За таких обставин, судова колегія вважає, що вимоги представника товариства щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу пов`язану із апеляційним розглядом підлягають частковому задоволенню та стягненню із відповідача у розмірі 2 000грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022р. залишити без змін.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМ ФОРС» щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу пов`язану із апеляційним розглядом - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМ ФОРС» (67633, Одеська обл., Біляївський р-н, сільрада Усатівська, 8км. Автошляху Санкт-Петербург-Київ-Одеса, код ЄДРПОУ 43519155) судові витрати на професійну правничу допомогу пов`язану з апеляційним розглядом у розмірі 2 000грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий:Ю.М.Градовський

Судді:Т.М.Танасогло

Л.П.Шеметенко