Постанова

від 16.08.2022 по справі 640/8581/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/8581/22 Головуючий у 1 інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТИЗ ГРУПП» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2022 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТИЗ ГРУП» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «МЕТИЗ ГРУП» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу № 11/79/14 від 23.12.2021;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу № 11/79-01/14 від 23.12.2021;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу № 11/79-02/14 від 23.12.2021;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу № 11/79-03/14 від 23.12.2021;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу № 11/79-04/14 від 23.12.2021;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу № 11/3-1/14-СВР від 20.01.2022;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу № 11/3-2/14-СВР від 20.01.2022;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу № 11/3-3/14-СВР від 20.01.2022;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу № 11/3-4/14-СВР від 20.01.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпраці у Київській області № 11/03/09-СВР від 10.01.2022 про внесення змін до рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2022 позовну заяву ТОВ «МЕТИЗ ГРУПП» повернуто.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що оскільки позовна заява від імені позивача підписана особою, яка немає права її підписувати, то позовну заяву ТОВ «МЕТИЗ ГРУПП», необхідно повернути особі, яка її подала, з усіма доданими до неї документами.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки докази на підтвердження повноважень адвоката були подані разом з позовною заявою.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частиною 3 статті 43 КАС України встановлено здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути, зокрема, суб`єкти владних повноважень.

Частиною 1 статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

У частині 4 статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Отже, адміністративним процесуальним законодавством визначено вимоги, яким повинна відповідати позовна заява. Однією з таких вимог є її подання уповноваженою особою.

Повертаючи позовну заяву ТОВ «МЕТИЗ ГРУП» суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява від імені позивача підписана адвокатом АО «Літігейшн Груп» Озераном О.С., однак, до позовної заяви не додано документів, що свідчать про те, що Озеран О.С. є особою, яка уповноважена діяти від імені ТОВ «МЕТИЗ ГРУП», а саме, всупереч вимог частини 4 статті 59 КАС України до позовної заяви не додана довіреність або оригінал ордеру, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», який підтверджує повноваження адвоката Озерана О.С. як представника позивача.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступні обставини справи.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції позовну заяву підписано представником ТОВ «МЕТИЗ ГРУП» Озераном О.С. Згідно п. 3 додатку до позовної заяви, до останньої додається ордер, однак, як зауважує суд першої інстанції, у матеріалах справи він відсутній.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для прийняття до розгляду вказаної позовної заяви, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено, а тому наявні підстави для повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Проте, з таким висновком погодитись неможливо з огляду на наступне.

Загальні правила ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України, порядок роботи з документами з моменту їх надходження визначає Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814.

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Інструкції конверти (пакети), в яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів. У разі одержання документів у пошкодженій упаковці, або якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт (додаток 1) у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий додається до вхідних документів.

Згідно п. 2 розділу ІІІ Інструкції після завершення автоматизованого розподілу судові справи передаються судді (судді-доповідачу) для розгляду під підпис у загальному реєстрі судових справ або окремо складених реєстрах судових справ на кожного суддю (суддю-доповідача) у порядку визначеному в суді.

Отже, оскільки суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, одержавши позовну заяву ТОВ «МЕТИЗ ГРУП» встановив, що до позовної заяви не додано жодних документів на підтвердження повноважень представника, що підписав позовну заяву, а в додатках до позовної заяви такий документ значиться, слід було затребувати від відповідальних працівників надати акт про відсутність переліченого в додатках документу відповідно до п. 6 розділу П Інструкції.

Повернення ж позовної заяви за викладених обставин, без наявності акту про відсутність документа, який значиться в додатках до позовної заяви, є передчасним.

Викладене свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Європейського Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, не повною мірою дослідивши всі обставини справи при постановленні судового рішення.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТИЗ ГРУПП» - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2022 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 17.08.2022.