Ухвала

від 16.08.2022 по справі 640/18314/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 серпня 2022 року

м. Київ

справа №640/18314/21

адміністративне провадження №К/990/20182/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяви суддів про самовідвід у справі № 640/18314/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсплав» до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство фінансів України, Державна податкова служба України, про визнання протиправною та нечинною постанови від 03.02.2021 № 89,

УСТАНОВИВ :

У 2021 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Промметсплав» звернулося до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство фінансів України, Державна податкова служба України, про визнання протиправною та нечинною постанови від 03.02.2021 № 89.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022, позов задоволено.

Державна податкова служба України не погодилась з указаними рішенням та постановою і подала касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Мороз Л.Л., суддів Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.

Разом з тим, судді Мороз Л.Л., Рибачук А.І. та Стрелець Т.Г. з посиланням на наявність підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявили самовідводи щодо участі у розгляді цієї касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 затверджено Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ (далі - Класифікатор).

Також, рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 19.07.2019 № 22 затверджені Роз`яснення щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 (далі - Роз`яснення).

При надходженні справи до Верховного Суду і її автоматизованого розподілу між суддями, останній була присвоєна категорія, визначена у пункті Класифікатора 112010200 «Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики організації господарської діяльності, з них».

У той же час, відповідно до вказаних вище роз`яснень, пункт 111010000 Класифікатора передбачає: «Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю».

Тому, враховуючи предмет цього спору, обставини адміністративної справи і суб`єктний склад її учасників, зважаючи на вказані позивачем підстави цього позову та характер спірних правовідносин, цю адміністративну справу слід віднести до категорії «Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю» (підпункт 111010000 Класифікатора).

Своєю чергою, рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 14.01.2019 № 1, зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33 «Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду», визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з додатком.

Отже, на розгляді цієї справи спеціалізуються судді Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14, зі змінами та доповненнями, що внесені рішенням зборів суддів Верховного Суду від 16.04.2020 № 6, відповідно до якого судді Мороз Л.Л., Рибачук А.І. та Стрелець Т.Г., входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав й, відповідно, не перебувають у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Частиною першою статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

У пункті 5 частини першої статті 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України.

Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина перша статті 40 КАС України).

Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема, без урахування спеціалізації, в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 813/2585/18, від 25.10.2019 у справі № 1.380.2019.000473, від 26.03.2020 у справі № 814/917/17 та від 02.04.2020 у справі № 806/136/17.

При прийнятті рішення про самовідвід, Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia», № 58442/00, пункт 81); фраза «заснований на законних підставах» означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність («Сокуренко і Стригун проти України», № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», № 19334/03, пункт 59).

Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.

Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П`єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50).

Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що заяви суддів Мороз Л.Л., Рибачука А.І., Стрелець Т.Г. про самовідвід слід задовольнити.

Керуючись статтями 31, 36 - 40 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Мороз Л.Л., Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., у справі № 640/18314/21.

Відвести суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мороз Л.Л., Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., від розгляду справи № 640/18314/21.

Матеріали касаційної скарги у справі № 640/18314/21 передати до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, передбаченому КАС України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук ,

Т.Г. Стрелець,

Судді Верховного Суду