Рішення

від 15.08.2022 по справі 355/682/22

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/682/22

Провадження № 2/355/763/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2022 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Старенької С.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання права у порядку спадкування за заповітом.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась позивачка ОСОБА_1 з позовною заявою у якій просить визнати за нею право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,3600 га за кадастровим номером 3220283800:10:049:0101, що знаходяться на території Лук`янівського старостинського округу Баришівської селищної ради Броварського району Київської області.

Крім тоговизнати занею, право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,6344 га з кадастровим номером 3220283800:10:044:0103, що знаходяться на території Лук`янівського старостинського округу Баришівської селищної ради Броварського району Київської області.

Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . На підставі рішення Баришівського районного суду Київської області від 10.11.2020 р. №355/1209/20 за ОСОБА_2 було визнано право на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,3600 га за кадастровим номером 3220283800:10:049:0101 та площею 0,6344 га за кадастровим номером 3220283800:10:044:0103, що знаходяться на території Лук`янівського старостинського округу Баришівської селищної ради Броварського району Київської області. Проте, остання не встигла зареєструвати свої права у встановленому законом порядку. За життя покійна склала заповіт, згідно з яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, вона заповіла позивачу. Отже, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина по заповіту у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,3600 га кадастровий номер 3220283800:10:049:0101 та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,6344 га кадастровий номер 3220283800:10:044:0103, що знаходяться на території Лук`янівського старостинського округу Баришівської селищної ради Броварського району Київської області. Вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . У встановленому законом порядку та у встановлений законом строк позивач звернулась до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Позднякової Н.М., з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (спадкова справа №8/2021).

09.07.2022р. позивач звернулась із заявою про видачу її свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак отримала відмову від нотаріуса. Відмовляючи увидачі свідоцтвапро правона спадщинуза заповітомнотаріус зазначила,що напідтвердження прававласності спадкодавцяна майно,що складаєсклад спадщинибуло наданояк правовстановлюючогодокументу рішенняБаришівського районногосуду Київськоїобласті вцивільній справі№355/1209/20(провадження№2/355/647/20)про визнанняправа власностіна спадковемайно,яке набралозаконної сили17.02.2021року,та ухвалупро виправленняописки всудовому рішеннівід 17.02.2021року. Вказаним, судовим рішенням за ОСОБА_2 було визнано право на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220283800:10:049:0101 та 3220283800:10:044:0103. Після вступу судового рішення в законну силу ОСОБА_2 була зобов`язана провести відповідний комплекс дій щодо державної реєстрації зазначених земельних ділянок у Державному земельному кадастрі та провести державну реєстрацію своїх речових прав на ці земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, але остання цих дій не провела, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Відтак, позивачу було рекомендовано звернутися до суду з метою вирішення вказаного питання.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, однак повідомила суд у своєї заяві про можливість розгляду справи за її відсутністю. Позовні вимоги підтримує цілком просила їх задовольнити.

Представник відповідача від Баришівської селищної ради Броварського району Київської області Марина Нєкрасова до судового засідання не з`явилася, однак повідомила суд про можливість розгляду справи за її відсутністю позовні вимоги визнає. Відзиву з запереченнями надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За таких обставин, керуючисьст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи у повному об`ємі суд приходить до думки про можливе задоволення заявлених позовних вимог з таких підстав:

Відповідно до ст.55 Конституції України, права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За ст.3 ЦПК України слід, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Отже, об`єктами спадщини за ЦК України є права та обов`язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою або із застереженням. Спадщина належить спадкоємцю з моменту її відкриття незалежно від часу прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Розділ III ЦК України визначає перелік цивільних прав та їх правовий статус.

Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

При цьому відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, що передбачено пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-ІУ основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективи) власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку. що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю (пункт 17 розділ X Перехідних положень ЗК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.3.1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, умовою переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі на житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув право власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності в установленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Відповідно до пункту 3.5. наведеного інформаційного листа вищого спеціалізованого суду України «Про практику розгляду цивільних прав про спадкування» слід, що спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину): посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно зі статтею 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності: шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Пунктом 4.20 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 282/20595 передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з Державного земельного кадастру.

За положеннями ч.ч.9,10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною 1 ст. 15 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» встановлюється, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування фунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші ' документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ч. 2 ст. 15).

Статтею 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як слід з копії паспорту НОМЕР_1 , який виданий Мінським РУ ГУМВС України в м. Києві, 09 жовтня 2001 року позивачка ОСОБА_1 є громадянкою України.(а.с.15-16)

Згідно копії картки фізичної особи-платника податків позивачка ОСОБА_1 має ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . (а.с.16)

З копії свідоцтва про смерть слід, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 97 років у селі Лук`янівка Баришівського району Київської області.(а.с.17)

Відповідно копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі слід, що заведена спадкова справа №67358439 приватним нотаріусом Позднякової Н.М. (а.с.18)

Згідно копії рішення від 10 листопада 2020 року Баришівського районного суду Київської області та ухвали про виправлення описки від 17 лютого 2021 року Баришівського районного суду Київської області слід, що було визнано право власності на спадкове майно за ОСОБА_2 (а.с.19-20)

З копії заповіту, який залишила ОСОБА_2 слід, що все своє майно, де б воно не знаходилось, з чого б воно не складалось та все те, що буде належать на час смерті, а також належні майнові права та обов`язки на час смерті буде мати право ОСОБА_1 . (а.с.21)

Як слід з викопіювання з проекту землеустрою організації території земельних часток (паїв) Лук`янівського старостинського округу Баришівської селищної ради Київської області 1,3600 га та 0,6344 га числиться за ОСОБА_2 .(а.с.22-23)

З повідомлення про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. (а.с.24)

Оглядаючи копію спадкової справи №8/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 слід, що мається копія заяви позивачки ОСОБА_1 до нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , копія паспорту позивачки ОСОБА_1 , копія картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , копія картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 , копія заповіту який залишила при житті ОСОБА_2 , копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя стосовно ОСОБА_2 , копія довідки про причину смерті ОСОБА_2 , копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копія довідка від старости Лук`янівського старостинського округу Бондар В.І. про фактичне проживання на час смерті ОСОБА_2 однією сім`єю з ОСОБА_1 , копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини, копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_1 , копія витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, копія заяви на спадкове майно як будинок з господарськими будівлями і спорудами, копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкового майна будинка з господарськими будівлями і спорудами, копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом стосовно якого позивачка ОСОБА_1 отримала земельні угіддя площею 0,2500 га, копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкового майна земельної ділянки 0,2500 га,копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадщину яка складається з земельної ділянки 0,0604 га, копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкового майна 0.0604га, копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадщину, яка складається з земельної ділянки 1.3550 га, копія Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкового майна земельної ділянки площею 1.3550га, копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадщину яка складається з земельної ділянки площею 0,6346га, копія Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкового майна земельної ділянки площею 0,6346 га.

Отже, було встановлено, що позивачка ОСОБА_1 мала заповіт після смерті ОСОБА_2 яка під час життя не встигла своєчасно належним чином оформити право власності на земельні ділянки які судом були визнанні за нею. Однак нею був залишений заповіт до якого входило все майно яке було в неї на час смерті, спадкодавець набула право власності на земельні ділянки, то спадкоємець також набуває права власності у порядку спадкування на ці земельні ділянки. До спадкоємця переходять визначені майнові права на земельні ділянки, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності в спадкоємець здійснила дії, які були направленні для набуття права власності на визначене нерухоме майно земельні ділянки яке є законним. З таких підстав вимоги позивачки ОСОБА_1 є законні та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13,81, 89, 141, 229, 263-265, 293 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 328, 1218, 1223, 1225 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 правона земельнуділянку дляведення товарногосільськогосподарського виробництваплощею 1,3600га закадастровим номером3220283800:10:049:0101,що знаходитьсяна територіїЛук`янівськогостаростинського округуБаришівської селищноїради Броварськогорайону Київськоїобластіза заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 правона земельнуділянку дляведення товарногосільськогосподарського виробництваплощею 0,6344га закадастровим номером3220283800:10:044:0103,що знаходитьсяна територіїЛук`янівськогостаростинського округуБаришівської селищноїради Броварськогорайону Київськоїобластіза заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду, шляхом направлення апеляційної скарги через Баришівський районний суд Київської області.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов