Рішення

від 07.08.2022 по справі 544/1975/21

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/1975/21

№ 2/544/45/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 серпня 2022 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Литвиненко Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Соборній, 41, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Каплинцівське» про стягнення боргу за договором оренди,

у с т а н о в и в :

У листопаді 2021 року представник позивачки звернувся до суду із зазначеним позовом, який було уточнено, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4977 га (кадастровий номер 5323882600:00:017:0015), що розташована на території Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області. Між ОСОБА_2 (за договором - Орендодавець) та ПАТ «Каплинцівське» (за договором - Орендар) було укладено договір б/н від 27 червня 2013 року оренди вказаної земельної ділянки, термін якої сплив у 2020 році. У відповідності до пункту 4.4 Договору Орендар зобов`язувався вносити орендну плату до 31 грудня відповідного року оренди. Проте зобов`язання в частині внесення орендної плати за останній рік оренди земельної ділянки Орендарем не виконані, в результаті чого ПАТ «Каплинцівське» заборгувало позивачеві орендну плату за 2020 рік в розмірі 1547,60 грн: 1935,78: 365 дні х 292 дні (до 20 жовтня 2020 року). З урахуванням індексу інфляції сума боргу, яку відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача станом на 01 серпня 2022 року становить 1998,25 грн., три відсотки річних від несплаченої суми складає 73 грн, розмір пені, яка підлягає стягненню, становить 486,09 грн. Просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Каплинцівське» на його користь заборгованість за договором оренди земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1998,25 грн., 3% річних в розмірі 73 грн, пеню в розмірі 486,09 грн., а всього 2557,34 грн. та понесені судові витрати.

Від представника відповідача ПрАТ «Каплинцівське» до суду надійшов відзив, у тому числі на уточнені вимоги позовні вимоги, у якому відповідач заперечує проти позову та вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та недоведеними. Згідно укладеного між сторонами договору оренди орендна плата вноситься орендарем щорічно, з моменту початку строку оренди по день фактичного припинення договору. Так як спірний договір оренди був укладений 27 червня 2013 року, то відповідно він припинився 27 червня 2020 року. Вищевказане підтверджується і позивачкою у його заяві від 22 вересня 2020 року, в якій вона зазначає, що станом на 22.09.2022 термін дії договору припинився. Відповідно до ст.19 Закону України «Про оренду землі», дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Ця редакція вказаної норми набрала чинності з 16.01.2020, проте застосовується і до договору оренди, який є предметом спору, оскільки не встановлює для сторін інші права чи обов`язки, ніж ті, які діяли при укладенні договорів, і укладені договори зберігають свою силу.

Відповідно до п.4.1.Договору, орендна плата нараховується і вноситься Орендарем щорічно у формі та розмірі, визначеному даним Договором протягом усього строку оренди земельної ділянки-з моменту початку строку оренди по день фактичного припинення договору, тобто орендна плата за 2020 рік повинна бути сплачена за 179 днів оренди і відповідно становить 949,33 грн (з урахуванням ПДФО і ВЗ).

Відповідно до п.п.170.1.1, п.170.1, ст.170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Таким чином при перерахуванні стягнутої на підставі рішення суду орендної плати орендар (боржник у виконавчому провадженні) зобов`язаний утримати з неї та сплатити у передбаченому законодавством порядку ПДФО та ВЗ. З урахуванням вищенаведеного в резолютивній частині рішення суду повинна бути вказана сума без урахування ПДФО і ВЗ, яка відповідно становить 764,21 грн.

Стосовно стягнення інфляційних витрат та 3% річних зазаначила, що позивачем в позовній заяві не вірно обрахований розмір орендної плати, то відповідно надано і невірний розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 01.01.2021 по 22.11.2021 складає 25,43 грн; інфляційні збитки за вказані періоди складають 88,83 грн. Стосовно вимоги про стягнення пені, указала, що пунктом 4.7. Договору оренди передбачено, що у випадку несплати орендної плати з вини Орендаря з Орендаря справляється пеня в розмірі згідно законодавства. Отже, умовами договору не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання. Спеціальним законом, який регулює відносини оренди землі є Закон України «Про оренду землі», однак в даному законі теж відсутні й розмір пені, яка стягується за порушення строків виплати орендної плати. Тобто законодавством не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання. Таким чином відсутні підстави для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція за відсутності конкретно визначеного її розміру в договорі та законі.

Стосовно вимоги стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн зазначила, що представником позивача взагалі документально не доведено понесені витрати на правову допомогу. Крім того, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а відтак, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений. Також, розмір заявлених витрат на правову (правничу) допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необгрунтованими у зазначеній вище частині. На підставі вищевикладеного, вважає за необхідне зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги. Враховуючи вищевикладене просить вимоги ОСОБА_2 до ПрАТ «Каплинцівське» про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 2099,31 грн, 3% річних в розмір 52 грн, пеню в розмірі 254,31 грнзалишити без задоволення.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Ковтун М.В. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові та уточненні до нього.

Представник відповідача ПрАТ «Каплинцівське» у судовому засіданні просила відмовити у позовних вимогах ОСОБА_2 з підстав викладених у відзиві на позов та відзиві на уточнену позовну заяву. Також, зазначила, що у разі вирішення судом питання про стягнення з відповідача пені, просить застосувати строки позовної давності щодо даної вимоги.

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 653861 від 16 листопада 2006 року, виданого на підставі розпорядження голови Пирятинської районної державної адміністрації від 30.12.2005 № 457, є власником земельної ділянки площею 1,4977 га, розташованої на території Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер кадастровий номер 5323882600:00:017:0015 (а.с. 7).

27червня 2013року ОСОБА_2 (задоговоромОрендодавець)та ПАТ«Каплинцівське» (задоговоромОрендар)було укладенодоговір орендивказаної земельноїділянки, строкомна 7років (а.с.8-10).Згідноз пунктом3.1вказано,що Договірукладено на7років,при цьомустрок діїдоговору орендиземлі визначеносторонами зурахуванням вимог ст.19 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до приписів цієї статті, яка діяла на момент укладення договору, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Пунктом 4.3 цього договору передбачена річна орендна плата за використання об`єкта оренди, починаючи з дати реєстрації права оренди в розмірі 5 (п`яти) % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки визначеної в пункті 2.3 цього договору і складає 1935,78 грн за 1 рік оренди (а.с. 8). У відповідності до пункту 4.4 Договору Орендар зобов`язувався вносити орендну плату до 31 грудня відповідного року оренди.

Відповідно до пункту 2.3 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 38715,63 грн. Пунктом 4.2 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням індексації. У відповідності до умов пункту 13.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України та Договору.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди земельної ділянки за договором від 27.06.2013 було зареєстровано 27.05.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Реус Р.В., про що у Державному реєстрі вчинено запис 14710784 (а.с.73). Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, це речове право було припинено 20.10.2020 на підставі заяви ОСОБА_2 від 22.09.2020 про непродовження договору (а.с.74).

Згідностатті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 526 ЦК Українивизначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу Українипередбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першоїстатті 611 ЦК України).

Частиною 2 ст. 409 ЦК Українипередбачено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі»визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її виплати.

У відповідності до ст.ст.21-23 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землюце платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється як правило у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральні формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (стаття 24 цього Закону).

Статтею 525 ЦК Українипередбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено та не заперечується сторонами, що у 2020 році ОСОБА_2 не отримувала від ПрАТ «Каплинцівське» орендну плату за передану ним у користування належну йому земельну ділянку.

Пунктом 4.2 договорів зазначено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з врахуванням індексації.

Позивачем розраховано заборгованість, виходячи із визначеної п. 4.3 договору оренди земельної ділянки орендною платою в розмірі 5% від вартості земельної ділянки (1935,78 грн), що становить 1547,60 грн: 1935,78: 365 дні х 292 дні (до дати припинення оренди землі - 20 жовтня 2020 року), сума боргу з урахуванням інфляції станом на 01.08.2022 складає 1998,25 грн (а.с.83-85).

Суд погоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості виходячи із встановлених судом обставин справи, умов договору та вимог чинного законодавства.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що оренда землі була припинена 27.06.2020, оскільки вони спростовуються даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якими встановлено, що речове право оренди землі за договором від 27.06.2013 було припинено 20.10.2020 на підставі заяви ОСОБА_2 від 22.09.2020 про непродовження договору. Посилання представника відповідача на вказану заяву позивача, в якій останній зазначає, що термін дії договору станом на 22.09.2020 закінчився, є неспроможними. Договором оренди, укладеним сторонами, визначено, що після припинення дії договору та небажанні його продовжувати, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку. Натомість, позивачка у своїй заяві не вимагає негайного повернення земельної ділянки, а просить припинити обробіток земельної ділянки після збору врожаю.

Таким чином, сума заборгованості з орендної плати за договором складає 1998,25 грн - без урахування податків та обов`язкових платежів.

За приписами п. 170.1.1. ч. 170.1. ст. 170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому, об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Таким чином при перерахуванні стягнутої на підставі рішення суду орендної плати орендар (боржник у виконавчому провадженні) зобов`язаний утримати з неї та сплатити у передбаченому законодавством порядку ПДФО та ВЗ.

Відповідачяк податковийагент привиконанні даногорішення судузобов`язанийбуде самостійнонарахувати,утримати тасплатити податокз доходівфізичних осібта іншіобов`язковіплатежі добюджету відімені таза рахунокплатника податкувід суми1998,25 грн.

Відповідно до пункту 13.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України та Договору.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, станом на 01.08.2022 три відсотки річних від несплаченої суми 1547 грн складає 73 грн= 1547 грн. х 3% річних: 365 днів х 577 днів прострочення), які підлягають стягненню на користь позивача.

За правиламистатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п 4.7. Договору оренди, у випадку несплати орендної плати з вини Орендаря справляється пеня в розмірі згідно законодавства.

Вказаним пунктом договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків виплати орендної плати у вигляді пені як неустойки, проте не визначили її розміру. Обраховуючи розмір зазначеної неустойки, позивач виходив з подвійної облікової ставки Національного банку України відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Вказаний закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності. Дія цьогоЗаконуне поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи.

Відповідно дорішення Конституційний Суд України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013у справі № 1-12/2013 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», Конституційний Суд України дійшов висновку, що визначення в Законі певного переліку суб`єктів правовідносин, на які поширюється його дія, зумовило виняток із загального правила про поширення дії Закону на всіх учасників відповідних правовідносин. Таким чином, перелік суб`єктів правовідносин, встановлений Законом, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. В аспекті конституційного звернення положення другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22 липня 1996 року, з наступними змінами, у взаємозв`язку з положеннями статей 1, 3 цього Закону потрібно розуміти так, що обмеження пені у грошових зобов`язаннях подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, поширюється на правовідносини, суб`єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності (підприємці).

Таким чином, враховуючи, щоЗакон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»не поширюється на правовідносини сторін у даному спорі, суд дійшов висновку, що підстав для нарахування та стягнення пені у визначеному цим законом розмірі немає. Отже відсутні підстави для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція за відсутності конкретно визначеного її розміру в самому договорі та законі.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пропорційність задоволених вимог позивача ОСОБА_2 , яка повністю сплатиласудовийзбір у сумі 908 грн становить 81 %. Враховуючи, що позовні вимоги позивача визначено задовольнити частково, то понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, зокрема витрати по сплаті судового збору в сумі 735,48 грн

Встановлено, що правничу допомогу позивачу на підставі укладеної письмової угоди (а.с.88-89) здійснював адвокат Ковтун М.В., якому позивач оплатив його послуги в сумі 3000 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн, яка полягала у підготовці адвокатом до суду позовної заяви, клопотань та інших процексуальних документах, участь у судових засіданнях, є співрозмірними із складністю справи та наданими послугами адвоката, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Представник позивача виконав взяті на себе зобов`язання та надав позивачу визначену договором правничу допомогу, що підтверджується копіями договору про надання правової допомоги №55 від 13.07.2021 (а.с.88-89), додатком до договору №55 (а.с.90), де визначено розмір гонаррару адвоката у фіксованому розмірі, квитанціями №13/02 від 13.07.2021 та №14/07-04 від 14.07.2021 про сплату адвокату гонорару та розрахунком витрат на правничу допомогу (а.с.13, 86, 87).

Враховуючи викладене, на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позовні вимогипозивача ОСОБА_2 визначено задовольнити на 81 %, то понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі2430 грн (3300грн*81%).

Керуючись ст.ст. 12,13,81,141, 265-268 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Каплинцівське» про стягнення боргу за договором орендизадовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Каплинцівське» (ЄДРПОУ 05529308; 37030, с. Каплинці Пирятинської ОТГ Лубенського району Полтавської області) на користь ОСОБА_2 (народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 37051, с. Прихідьки Пирятинської ОТГ Лубенського району Полтавської області; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором оренди земельної ділянки, з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1998 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 25 коп з урахуванням податків та обов`язкових платежів, 3% річних у розмірі 73 (сімдесят три) грн., а всього на загальну суму 2071 (дві тисячі сімдесят одна) гривня 25 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Каплинцівське» на користь ОСОБА_2 сплачений при зверненні з позовом до суду судовий збір в розмірі 735 (сімсот тридцять п`ять) гривень 48 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Каплинцівське» на користь ОСОБА_2 у відшкодування понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 2430 (дві тисячі чотириста тридцять) гривень.

Рішення суду по справі може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 15.08.2022.

Суддя О.О. Сайко