Рішення

від 04.07.2022 по справі 752/17636/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/17636/19

Провадження № 2/752/736/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

05 липня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейлормейд Констракшн» про стягнення авансу та пені за невиконання робіт,-

в с т а н о в и в:

у липні 2019 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Проконову К.В. звернувся з позовом до суду, в якому просив стягнути з ТОВ «Тейлормейд Констракшн» грошові кошти у сумі 283640,00 грн. як сплачений аванс та пеню за прострочення виконання робіт, що були передбачені договором від 04.02.2019 року № К-8Р, та судові витрати у сумі 2 836,40 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що між ним та ТОВ «Тейлормейд Костракшн» був укладений договір від 04.02.2019 року № К-8Р на проведення будівельно-ремонтних робіт.

Зазначив, що між сторонами було погоджено та підписано 12 додатків до Договору, відповідно до Додатку до Договору № № 1, 2, 3 та № 4, дата початку виконання робіт визначена не пізніше ніж через 3 (три) дні, починаючи з 04.02.2019 року.

Термін виконання робіт складає 30 (тридцять) робочих днів з дати початку виконання робіт.

На виконання робіт визначених у додатках № № 1, 2, 3 та 4, 04.02.2019 року ним був сплачений аванс у розмірі 109 243,00 грн., термін виконання робіт не пізніше 24.04.2019 року.

На виконання робіт визначених у додатках № 5 та № 6, 13.03.2019 року ним був сплачений авансовий платіж у розмірі 157 267,00 грн..

Також вказав, що ТОВ «Тейлормейд Констракшн», протягом передбаченого Договором строку, будівельні роботи не були виконані, сума отриманого авансу повернута не була, чим, в свою чергу, порушено його права та інтереси.

Враховуючи, що в порушення норм чинного законодавства та умов додатків № 1, 2, 3, 4, 5 та № 6 до Договору, ТОВ «Тейлормейд Констракшн» був порушений строк надання послуг, що тягне за собою наслідки відповідальності, передбачені ст. 625 ЦК України.

Відтак, оскільки у ТОВ «Тейлормейд Констракшн» перед ним відповідно до умов додатків № № 1, 2, 3 та 4, починаючи з 21.03.2019 року виникло прострочення надання послуг, що в результаті призвело до нарахування пені у розмірі 12761,98 грн. (прострочення 125 днів) та згідно Додатків № 5 та № 6 нараховано пеню у розмірі 13253,51 грн. (прострочення 88 днів). Загалом сума прострочення за невиконання надання послуг складає 26015,49 грн.

Ухвалою суду від 30.08.2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання (а.с. 42).

Ухвалою суду від 17.08.2020 року підготовче провадження закрито, призначено судовий розгляд (а.с. 62).

Відзив на позов від відповідача не надходив.

05.07.2022 року на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача - Рибачка А.О. про розгляд справи без участі позивача та зазначенням того, що позовні вимоги ним підтримуються в повному обсязі.

Відповідач, котрий в установленому порядку повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, в судове осідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, клопотань з процесуальних питань не заявляв.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Тейлормейд Костракшн» був укладений договір від 04.02.2019 року № К-8Р про виконання робіт, а саме: на проведення будівельно-ремонтних робіт (а.с. 14-17).

Відповідно до п. 1.2. Договору, визначено, що перелік об`єктів проведення будівельно-ремонтних робіт, детальні обсяги, види та вартість робіт, що підлягають виконанню Підрядником, визначаються Сторонами у локальному кошторисі та Додатках до Договору, які складаються та узгоджуються згідно попередньо наданої проектної документації.

Сторонами було погоджено та підписано дванадцять додатків до Договору: № 1та № 1лк (локальний кошторис на будівельно-монтажні роботі) від 04.02.2019 року, № 2 та № 2лк (локальний кошторис на будівельно-монтажні роботі) від 04.02.2019 року, № 3 та № 3лк (локальний кошторис на будівельно-монтажні роботі) від 04.02.2019 року, № 4 та № 4 лк (локальний кошторис на будівельно-монтажні роботі) від 04.02.2019 року, № 5 та № 5лк (локальний кошторис на будівельно-монтажні роботі) від 13.03.2019 року, № 6 та № 6лк (локальний кошторис на будівельно-монтажні роботі) від 13.03.2019 року (а.с. 18-29).

Відповідно до п. 2.1 Договору, строки початку виконання робіт узгоджуються з Замовником в кожному випадку, та затверджуються у відповідних додатках.

Відповідно до додатків до Договору № 1, 2, 3 та № 4, дата початку виконання робіт визначена не пізніше ніж через 3 (три) дні, починаючи з 04.02.2019 року.

Термін виконання робіт складає 30 (тридцять) робочих днів з дати початку виконання робіт.

Таким чином, роботи передбачені додатками до Договору № 1, 2, 3 та № 4 повинні були бути виконані в термін до 21.03.2019 року.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору, що передбачено додатками до Договору № 1, 2, 3 та № 4, було сплачено аванс у розмірі 109243,00 грн., що підтверджується доданою до позову копією розписки про отримання грошових коштів директором відповідача - ОСОБА_2 від 04.02.02019 року (а.с. 30).

Надалі, відповідно до додатків № 5 та № 6 дата початку виконання робіт визначена не пізніше ніж через 3 (три) робочих дні, починаючи з 13.03.2019 року

Таким чином роботи, передбачені додатками № 5 та № 6 мали бути виконанні не пізніше 24.04.2019 року.

Судом встановлено, що на виконання умов додатків № 5 та № 6 до Договору, Позивачем сплачено аванс у розмірі 157267,00 грн., що підтверджується доданою до позову копією розписки про отримання грошових коштів директором відповідача - ОСОБА_2 від 13.03.2018 року (а.с. 31).

Станом на дату звернення до суду з позовом, роботи виконані ще не були. Докази на підтвердження зворотного в розпорядження суду не надані.

В матеріалах справи міститься претензія від 31.05.2019 року, направлена позивачем щодо повернення сплачених коштів, з наданням доказів направлення такої претензії відповідачу (а.с.32-35). Відповідь на претензію не надходила.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч. 1 та 2 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частинами 2 та 3 ст. 849 ЦК України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, що під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, Замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання Підрядником цієї вимоги-відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Частиною 4 ст. 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, частиною другою цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно із ч. 3 ст. 875 ЦК України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд послідовно у своїй практиці зазначає, що під час розгляду спору між сторонами, який стосується виконання умов договорів підряду, до предмета дослідження, серед іншого, входить встановлення обставин щодо характеру, обсягу, якості робіт, що є предметом договору, строків їх виконання та порядок їх прийняття, аналіз доказів, поданих на підтвердження виконання та передання цих робіт, встановленню підлягає також відповідність визначеної в договорі вартості робіт фактично виконаним роботам (підпункт 8.4.1 постанови Верховного Суду від 28.01.2020 року у справі № 910/3802/19, пункт 4.6 постанови Верховного Суду від 12.03.2020 року у справі № 910/15234/18, постанова Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі № 910/5253/19, постанова Верховного Суду від 21.12.2020 року у справі № 910/14846/19).

Для правильного вирішення спору, що виник у зв`язку з виконанням договору будівельного підряду необхідно з`ясовувати обставини належного/неналежного виконання як замовником, так і підрядником умов договору підряду, в тому числі і щодо виникнення/не виникнення у замовника права на відмову від договору підряду, яке відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України не є безумовним і пов`язано із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим), та чи належним чином воно (право на відмову) реалізовано (постанова Верховного Суду від 21.12.2020 року у справі № 910/14846/19).

Вимогами ст. 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 12 ЦПК України. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Доказів відсутності вини відповідача у порушенні строків виконання зобов`язань за Договором, суду не надано, з огляду на що, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого авансу у розмірі 266510,00 грн.

За змістом ст. 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу ст. 625 ЦК України вбачається, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу й три проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Як вбачається з розрахунку наданого стороною позивача, котрий суд вважає за можливе покласти в основу судового рішення і який не спростований відповідачем доказами в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України, у відповідача перед позивачем, відповідно до вимог додатків № 1, 2, 3 та № 4, починаючи з 21.03.2019 року виникло прострочення надання послуг, що в результаті призвело до нарахування пені у розмірі 12 761,98 грн. (прострочення 125 днів) та згідно Додатків № 5 та № 6 нараховано пеню у розмірі 13253,51 грн. (прострочення 88 днів). Загалом сума прострочення за невиконання надання послуг складає 26015,49 грн.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості з урахуванням пені від простроченої суми боргу у розмірі 26015,49 грн.

У статті 2 ЦПК України визначені завдання та основні засади цивільного судочинства, серед яких змагальність та диспозитивність.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У ч. 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

На підставі викладеного, суд надходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в обсязі, заявленому позивачем при зверненні до суду.

Питання судових витрат слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-89, 141, 258, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейлормейд Констракшн» про стягнення авансу та пені за невиконання робіт- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейлормейд Констракшн» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 283 640,00 грн. (двісті вісімдесят три тисячі шістсот сорок гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тейлормейд Констракшн»» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 2836,00 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять шість гривень 00 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тейлормейд Констракшн», код ЄДРПОУ 41279374, адреса: пров. Руслана Лужевського, буд. 14, корп.. 1, офіс 3-Б, м. Київ, 03039.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко