Рішення

від 09.08.2022 по справі 190/239/22

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/239/22

Провадження №2/190/191/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.

при секретарі Пронській Т.В.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті П`ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ліненко Олександр Анатолійович до Фермерського господарства "Лазурне" про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

16.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Лазурне» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

Свої вимоги обгрунтував тим, що він є власником земельної ділянки площею 6,750 га, кадастровий номер 1224587000:01:001:0053 і 22 серпня 2012 року зазначена земельна ділянка була передана в оренду відповідачу відповідно до укладеного між ними договору оренди. Вказує, що відповідно по пунктів 9 та 11 даного договору відповідач повинен сплачувати оренду плату за кожен рік, в грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, визначеної на дату підписання договору, що становить 3150,50 грн. та в натуральній формі та вілробітковій фуражним зерном в розмірі 2000,00 кг., насінням соняшника в розмірі 100,00 кг. Згідно п.14 даного договору, у разі несвоєчасної сплати орендної плати, у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі 0,1 відсоток за кожен прострочений день. Позивач стверджує, що на час звернення його до суду з позовом, відповідачем не сплачено орендну плату за 2021 рік. 28.01.2021 року він надіслав відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору оренди, яке відповідачем отримано 02.10.2021 року та після чого відповідач заявив позивачу, що взагалі не має наміру сплачувати орендну плату ні за 2021 ні за 2022 роки. Він неодноразово в усній формі звертався до відповідача про виплату йому орендної плати, однак отримував відповідь в грубій неетичній формі про відмову в будь-якому розрахунку за користування земельною ділянкою. Таким чином, на думку позивача станом на 11.02.2022 року заборгованість відповідача перед ним за договором оренди земельної ділянки за 2021 рік становить 20893,25 грн., з яких: орендна плата 3150,50 грн., пеня 163,83 грн., орендна плата в натуральній формі 2000 кг фуражного зерна по ціні 7400 грн. за 1000 кг. (відповідно до загальнодоступної інформації в мережі інтернет), що становить 14800 грн. і відповідно пеня 769,60 грн., орендна плата в натуральній формі 100 кг. насіння соняшника по ціні 19100 грн. за 1000 кг. (відповідно до загальнодоступної інформації в мережі інтернет), що становить 1910 грн. і відповідно пеня 99,32 грн. Оскільки він планував за рахунок орендної плати в натуральній формі утримувати підсобне господарство, а кошти витрачати на комунальні послуги, позивач вважає дії відповідача по несплаті орендної плати за землю, істотним порушенням умов договору, що завдали позивачу значної матеріальної шкоди і є підставою для розірвання договору оренди. Крім того зазначає, що систематична несплата орендної плати за землю є істотним порушенням умов договору.

Таким чином, позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 22 серпня 2012 року на земельну ділянку площею 6,750 га, кадастровий номер 1224587000:01:001:0053, укладений між ним та Фермерським господарством «Лазурне»; стягнути з відповідача на його користь плату за оренду земельної ділянки за 2021 рік в розмірі 20893,25 грн. та судові витрати понесені ним по сплаті судового збору.

06.04.2022 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, по справі призначено підготовчий розгляд на 04.05.2022 року.

04.05.2022 року від представника відповідача адвоката Кудлай М.О. подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача витрати, понесені останнім на отримання правової допомоги. На обгрунтування своєї позиції представник відповідача зазначив, що з 2012 року належна позивачу земельна ділянка дійсно перебуває в оренді відповідача і впродовж дев`яти років, тобто до 2021 року у сторін не виникало спорів щодо виконання умов договору. Відповідач вважає, що в 2021 році з метою дострокового розірвання договору оренди землі, позивач навмисно створив ситуацію із затримкою виплати орендної плати не з`явившись за її отриманням, хоч декілька разів запрошувався в усному порядку. Згідно п.9 договору оренди, укладеного між сторонами, - оренда плата є договірною та виплачується орендарем щорічно у формі, яку обирає для себе орендодавець за згодою сторін; орендодавець може обрати грошову або натуральну форму. У 2021 році ОСОБА_1 не забажав отримувати орендну плату в натуральній формі, оскільки після декількох усних пропозицій по телефону він не прибув для отримання зерна, а потім не виявив бажання зустрітися з представником відповідача для отримання орендної плати за знмлю в готівковій грошовій формі. Певний час підприємство намагалося відновити договірні стосунки з орендодавцем ОСОБА_1 шляхом перемовин, що призвело до пропущення строку виплати орендної плати за 2021 рік до 25 грудня поточного року. Отримавши ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви, відповідач письмово звернувся до позивача з пропозицією надати інформацію про обрану ним форму виплати орендної плати (грошова або натуральна). Не отримавши відповіді, ФГ «Лазурне» на адресу позивача надіслало поштовий переказ грошових коштів в сумі 2993 грн., яка складається з орендної плати за 2021 рік (3150,50 грн.) за мінусом податку на доходи фізичних осіб (567,09 грн.), який ФГ «Лазурне» має утримати з виплати як податковий агент та з додаванням суми пені (409,57 грн.). Таким чином, 03.05.2022 року ФГ «Лазурне» виконало своє зобов`язання перед ОСОБА_1 щодо виплати орендної плати за 2021 рік в грошовій формі в повному обсязі та сплатило пеню за час затримки. Крім того представник відповідача зазначає, що п.9 договору оренди передбачена виплата лише однієї з двох форм (грошова або натуральна) орендної плати; тому на його думку відсутні підстави для стягнення інших сум, про які зазначає позивач, оскільки останній просить стягнути орендну плату одночасно і в грошовій і в натуральній формі. Також представником відповідача зазначено, що відповідно до п.9 договору оренди встановлено, що при перерахунку обсягів натуральної та відробіткової форми оплати за оренду землі на грошову використовується фактична собівартість продукції, що склалася у господарстві за минулий рік. Натомість, позивачем до проведених перерахунків натуральної форми оплати застосовані відомості про ринкову вартість зернових культур, а відтак зазначені розрахунки не відповідають умовам договору оренди землі та є помилковими. Наголошує, що орендна плата за один і той самий період не може бути виплачена двічі, як в грошовій так і в натуральній формі та стверджує, що затримка по виплаті орендної плати відбулася в тому числі через несумлінну поведінку орендодавця. При цьому, 03.05.2022 року відповідачем вже сплачено позивачу орендну плату за 2021 рік та пеню за затримку. Заперечує щодо доводів позивача про наявність підстав для розірвання договору оренди, оскільки з часу письмового попередження позивача про розірвання договору оренди в односторонньому порядку, не минув один рік, що передбачено в умовах договору та відсутня систематичність порушення відповідачем умов договору з огляду на те, що порушення відбулося лише один раз несвоєчасна виплата орендної плати за 2021 рік.

23.06.2022 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої сторона позивача вказує на те, що будь яких доказів, які б доводили твердження відповідача про те, що нібито позивач створив ситуацію із затримкою виплати орендної плати за 2021 рік, відповідачем не надано. Також зазначає, що поштовий переказ грошових коштів, про які зазначає відповідач, не є належним доказом виплати орендної плати, оскільки в ньому відсутні відомості про відправника та призначення платежу. Крім того вказує на те, що відповідно до п.12 договору орендна плата оформлюється відповідними актами. Таким чином вважає, що відповідачем не надано обгрунтованих доказів сплати орендної плати. Сторона позивача стверджує, що відповідно до п.9 договору орендна плата включає в себе як грошову форму так і натуральну форму. Крім того зазначає, що відповідачем не надано даних про собівартість продукції та не доведено, що вона менша ніж середньо ринкова, не доведена сума податку, яку відповідач за його твердженнями сплатив за позивача як податок.

На підтвердження систематичності порушень умов договору з боку відповідача зазначає той факт, що окрім порушення п.9 договору в 2021 році, відповідач протягом дії договору не дотримувався п.12 договору та не оформлював сплату орендної плати актами, а сам розрахунок по орендній платі здійснював систематично на свій розсуд без оформлення будь яких документів. Щодо суми понесених відповідачем витрат на правову допомогу заперечує, оскільки вона не обгрунтована та не підтверджена доказами по обсягам виконаних робіт.

Ухвалою суду від 23.06.2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник адвокат Ліненко О.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали і просили позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві, врахувавши мотиви наведені у відповіді на відзив та на підставі доказів, доданих до позовної заяви. Представник позивача зазначив, що за умовами договору оренди землі, відповідач повинен був сплатити орендну плату як в грошовій, та і в натуральній формі, але цього умисно не зробив та на вимогу позивача провести з ним розрахунок, в категоричній формі відмовився. Позивач стверджує, що він не відмовлявся від отримання орендної плати, а відповідач порушив умови договору та не сплатив орендну плату за 2021 рік, хоча з 2012 року відповідач і не допускав порушень умов договору оренди.

Відповідач та його представник адвокат Кудлай М.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву. Представник відповідача зазначив, що відповідачем дійсно не була сплачена орендна плата за 2021 рік, однак даний факт не свідчить про систематичність порушення відповідачем договірних зобов`язань, оскільки відбувся одноразово та викликаний був несумлінною поведінкою самого орендодавця. Також вказав, що відповідач намагався вчинити зі свого боку всі дії щодо недопущення порушення ним договірних зобов`язань, а саме його представник в телефонному режимі пропонував ОСОБА_1 з`явитись для отримання орендної плати, однак останній напевно був налаштований на розірвання договірних відносин та відмовлявся від отримання орендної плати. Вважає позов необгрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії договору оренди земельної ділянки, що додана позивачем до позовної заяви (а.с.8-10), - 22.08.2012 року між ОСОБА_1 та ФГ «Лазурне» в особі голови Конопат Володимира Олександровича укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,750 га., у тому числі ріллі 6,750 га, кадастровий номер 1224587000:01:001:0053, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області строком на 15 років.

Згідно п.9 зазначеного Договору, - орендна плата є договірною та виплачується орендарем щорічно у формі яку обирає для себе орендодавець за згодою сторін. В грошовій формі: 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на дату підписання цього договору або 3150,50 гривень на рік, що фіксується письмово, але не менше розміру, встановленого законодавством України. В натуральній формі та відробітковій: за користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар розраховується з орендодавцем фуражним зерном в розмірі 2000 кг та насінням соняшника в розмірі 100 кг (Держстандарт, франко-склад орендаря), оранка присадибної ділянки 0,35 га. При перерахунку обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду землі на грошову використовується фактична собівартість продукції, що склалася у господарстві за минулий рік.

п.11 Договору, - орендна плата сплачується орендарем до 25 грудня поточного року.

п.14 Договору, - у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1%.

п.37 Договору Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається через кожні п`ять років оренди за умови, якщо одна сторона попередила іншу в письмовій формі за один рік до розірвання договору оренди.

Згідно копії акту прийняття-передачі земельної ділянки, - ОСОБА_1 передав в оренду голові фермерського господарства «Лазурне» Конопат Володимиру Олександровичу земельну ділянку площею 6,750 га., кадастровий номер 1224587000:01:001:0053, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області строком на 15 років (а.с.11).

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.12), - власником земельної ділянки площею 6,750 га., кадастровий номер 1224587000:01:001:0053, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, є ОСОБА_1 .

Згідно повідомлення від 28.09.2021 року (а.с.13), - ОСОБА_1 повідомив орендаря про намір розірвати договір оренди в односторонньому порядку з 28.09.2022 року, оскільки бажає самостійно використовувати власну земельну ділянку.

Повідомлення про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.13) свідчить про те, що відповідачем отримано звернення позивача 02.10.2021.

Позивачем до позовної заяви додано роздруківку із соціальної мережі фейсбук про закупівельні ціни на зернові культури (а.с.14)

Відповідачем до відзиву на позовну заяву додано: копію його письмового звернення до позивача від 25.04.2022 року (а.с.41), відповідно до якого голова ФГ «Лазурне» просить ОСОБА_1 повідомити про обрану ним форму виплати йому орендної плати та реквізити банківського рахунку, на яке можливо перерахувати кошти; копію поштового повідомлення (а.с.42), опис вкладення у цінний лист (а.с.43), квитанцію про здійснення поштового переказу на суму 3022,93 грн. на ім`я ОСОБА_1 (а.с.44).

Позивачем до відповіді на відзив додано: копію поштового повідомлення (а.с.62), - відповідно до якого ним було здійснено поштове відправлення ФГ «Лазурне»; копію відповіді від 04.05.2022 року на звернення відповідача (а.с.63), в якому ОСОБА_1 повідомляє номер карткового рахунку, на який необхідно перерахувати заборгованість по орендній платі та просить надіслати на його адресу в письмовому вигляді розрахунок заборгованості.

За змістом статей 15 і 16ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно дост.12ЦПК України,-цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини четвертоїстатті 124 ЗК України, -передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною першоюстатті 626 ЦК Українипередбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першоюстатті 627 ЦК України, відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина другастатті 792 ЦК України).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першоюстатті 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченихЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина першастатті 93 ЗК України).

Частинами першою-третьою статті 21Закону України«Про орендуземлі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, - підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України, - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата (два та більше випадки) орендної плати, передбаченої договором.

Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди (висновок Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 липня 2018 року у справі № 484/3687/16, від 17.06.2020 року у справі № 615/1499/17).

Варто зазначити, що Земельним кодексом України визначено чіткий перелік підстав для розірвання договору оренди землі і такої підстави як істотне порушення умов договору,- не містить.

Підставою звернення до суду з позовом, позивач зазначає систематичну несплату орендної плати за землю за 2021 рік та істотне порушення умов договору, внаслідок чого просить стягнути плату за оренду землі за 2021 рік в розмірі 20893,25 грн. Зазначену заборгованість позивач розрахував шляхом перерахунку натуральної форми плати за оренду землі на грошову.

В судовому засіданні представник відповідача визнав, що відповідачем дійсно було несвоєчасно сплачено орендну плату за 2021 рік, однак це відбулося в тому числі і через несумлінну поведінку самого позивача. Крім того, на даний час передбачена в договорі сума орендної плати погашена в повному обсязі. Зазначив, що відповідач не погоджується з розрахунком заборгованості, що наведений позивачем, оскільки відповідно до умов договору при перерахунку однієї форми плати в іншу, використовується фактична собівартість продукції, а не ринкові ціни.

Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт систематичної несплати орендної плати і позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами обставини і розрахунки, на які він посилався як на підставу позовних вимог.

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, третьоюстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на отримання правової допомоги.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника позивача про необґрунтованість та не доведеність таких витрат, оскільки сума витрат є співрозмірною складності справи, підтверджена належними доказами і головне, узгоджена сторонами.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.128,141,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ліненко Олександр Анатолійович до Фермерського господарства "Лазурне" про розірвання договору оренди земельної ділянки, - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по справі, понесені позивачем при зверненні до суду з позовом віднести на його рахунок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Лазурне» понесені витрати на отримання правової допомоги в сумі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1 .

Відповідач: Фермерське господарство «Лазурне», код ЄДРПОУ 24427943, місцезнаходження: пров. Вишневий, 5 с.Саксагань Кам`янського району Дніпропетровської області.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 19 серпня 2022 року.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева