Ухвала

від 18.08.2022 по справі 193/630/22

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/630/22

Провадження 1-кп/193/107/22

У Х В А Л А

іменем України

18 серпня 2022 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042090000023 від 14 лютого 2022 року стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелене Поле Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, голову ФГ "Тритон", зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно зданими обвинувальногоакту ОСОБА_4 обвинувачується утому,що останнійвідповідно додоговору орендиземельної ділянкивід 19.12.2017строком дії10років,здійснюючи обробітокземельної ділянкиз кадастровимномером 1225283300:01:002:0103,з цільовимпризначенням дляведення товарногосільськогосподарського виробництва»,площею 7,3426га,що розташованана територіїВакулівської об`єднаноїтериторіальної громадиКриворізького районуДніпропетровської областіта належитьна правівласності ОСОБА_6 ,в періодчасу зкінця березнямісяця покінець травнямісяця 2022року впорушення вимогст.14Конституції України,ч.2ст.54,пункту «а»ч. 1 ст. 112, ч. 1 ст. 150, ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ч. 1, ч.6, ст. 3, ст. ст. 42, 43 Закону України «Про охорону культурної спадщини», достовірно знаючи про наявність в межах вищевказаної земельної ділянки об`єкту археології, а саме кургану за № НОМЕР_1 , загальною площею 0,5027 га., на підставі усної домовленості з невстановленою слідством особою, з використанням невстановленої сільськогосподарської техніки та оснащення, достовірно знаючи про заборону ведення земельних робіт на території земельної ділянки в межах охоронних зон та насипів курганів - об`єктів культурної спадщини, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з метою зайняття земельної ділянки, повідомив вище вказаній невстановленій особі межі земельної ділянки з кадастровим номером 1225283300:01:002:0103 де необхідно провести земельні роботи, без зазначення при цьому місця розташування кургану з охоронною зоною, та в подальшому невстановленою слідством особою за вказівкою останнього, було здійснено розорювання верхнього шару ґрунту та подальше засівання олійною культурою - соняшником в межах кургану № 5421-1 та його охоронної зони, тим самим було самовільно зайнято земельну ділянку історико- культурного призначення загальною площею 0,5027 га, державної форми власності.

У зв`язку з чим ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в порядку ст. 48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

В обгрунтування клопотання вказує, що ОСОБА_4 до отримання повідомлення про підозру та обвинувального акту, провів роботи спрямовані на видалення олійної культури соняшника та відновлення грунту, в межах кургану № 5421-1 та його охоронної зони, чим припинив користування самовільно зайнятої земельної ділянки в охоронній зоні, вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 свідчать про усунення заподіяної шкоди і тому внаслідок зміни обстановки діяння втратило суспільну небезпечність.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст.197-1 КК Українивизнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та просить звільнити його від кримінальної відповідальності і закрити кримінальне провадження щодо нього на підставі ст. 48 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні проти завдолення клопотання захисника обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставіст. 48 КК Українита про закриття кримінального провадження за ч.2ст. 197-1 КК Українине заперечував.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, захисника, думку прокурора, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з положеннямист.48 КК Україниособу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Пунктом 1 ч. 2ст. 284 КПК Українипередбачено, що кримінальне провадження закривається у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Обвинуваченому ОСОБА_4 інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.197-1КК України, який відповідно дост. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив нетяжкий злочин, який не є корупційним кримінальним правопорушенням, визнав свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні. Після вчинення злочину щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та усунув заподіяну шкоду шляхом звільнення частини земельної ділянки та привів її у попередній стан.

Відповідно дост.48 КК Українита роз`ясненьПостанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні у зв`язку із зміною обстановки, що є підставою для закриття кримінального провадження.

Керуючись ст.48 КК України, ст. 285-288, 314, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України, - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, на підставі ст.48 КК України, в зв`язку зі зміною обстановки.

Кримінальне провадження за № 42022042090000023 від 14 лютого 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 7 днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Софіївський районний суд Дніпропетровській області.

Суддя ОСОБА_1