Рішення

від 17.08.2022 по справі 420/5012/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5012/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФРЕШ ФРУТС (вул. Театральна, 32А, кв. 20, смт. Овідіополь, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 40421919) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ФРЕШ ФРУТС (вул. Театральна, 32А, кв. 20, смт. Овідіополь, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 40421919) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про

визнання протиправними та скасування рішень №12015 від 06.04.2021 року, №15443 вiд 01.06.2021 р., № 14767 вiд 30.11.2021 р. №22609 вiд 23.12.2021 р. №3989 від 22.02.2022 р, про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ФРЕШ ФРУТС критеріям ризиковостi платника податків та відмову у виключенні Товариства з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, яка оформлена листом від 31.12.2021 року №34294/6/15-32-18-02-12;

зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ФРЕШ ФРУТС з переліку платників податку, якi вiдповiдають критеріям ризиковості платника податку;

стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок коштів Державного бюджету на користь Товаристві з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ФРУТС» 300 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Комісією Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення № 7214 від 09.02.2021 року, № 9712 від 25.02.2021 року, № 10553 від 11.03.2021 року, № 11271 від 23.03.2021 року, №12015 від 06.04.2021 року, №15443 вiд 01.06.2021 р., № 14767 вiд 30.11.2021 р. №22609 вiд 23.12.2021 р. №3989 від 22.02.2022 р, про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ФРЕШ ФРУТС критеріям ризиковості платника податків.

В усіх зазначених рішеннях у якості підстав для відповідності Товариства критеріям ризиковості платника податків вказано посилання на пункт 8 критеріїв ризиковості платника податку із зазначенням наступної податкової інформації: невідповідність обсягів та номенклатури реалізованих та придбаних свіжих овочів, фруктів, ягід у значних обсягах, доцільність придбання значної кількості добрив та засобів захисту та обробки рослин.

Позивачем були оскаржені рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області №7214 від 09.02.2021 року, №9712 від 25.02.2021 р., №10553 від 11.03.2021 р., № 11271 від 23.03.2021 р. про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податків. Зазначені рішення були визнані протиправними та скасовані рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 року у справі №420/5233/21, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021 року.

Після набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 року у справі №420/5233/21 Товариство 01.12.2021 року звернулось до відповідача із заявою щодо виконання судового рішення, в якій, враховуючи скасування рішень про відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків (№7214 від 09.02.2021 року, №9712 від 25.02.2021 р., №10553 від 11.03.2021р., № 11271 від 23.03.2021 р.) та з посиланням на зазначене судове рішення та Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 року, просило виключити Товариство з переліку платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Листом від 31.12.2021 року за вихідним №34294/6/15-32-18- 02-12, відповідач надав відповідь, в якій фактично по суті відмовив у виключенні Товариства з переліку платників податку критеріям ризиковості платника податку, пославшись на те, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 року у справі №420/5233/21 лише скасовані рішення про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податків та не зобов`язано контролюючий орган вчиняти будь-які дії щодо виключення Товариства з переліку платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Позивач вважає, що рішення №12015 від 06.04.2021 року та наступні рішення фактично є продовженням тих правовідносин, які виникли після подання Товариством на реєстрацію ПН №2 від 04.02.2021 року та отримання після цього першого рішення про відповідності Товариства критеріям ризиковості платника податків №7214 від 09.02.2021 року, з такими самими підставами та з такими самими обґрунтуваннями визнання Товариства ризиковим.

Позивач зазначає, що всі без виключення документи, що надавались до контролюючого органу, були надані Одеському окружному адміністративному суду в межах справи №420/5233/21, та були досліджені судом першої та апеляційної інстанції, зокрема під час визнання протиправною відмови в реєстрації ПН №2 від 04.02.2021 року та самого першої рішення про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку від №7214 від 09.02.2021 року, та як наслідок і наступних рішень, які були прийняті контролюючим органом на час подання адміністративного позову (05.04.2021 року).

Товариство вважає, що відповідач був зобов`язаний, за наслідками розгляду поданих товариство документів та рішення суду першої та апеляційної інстанції в межах справи №420/5233/21 прийняти рішення про не відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку та виключити Товариство з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Натомість відповідач продовжує вчинять протиправні дії приймаючи незаконні рішення та відмовляючи товариству у виключенні з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позивач зазначає, що оскаржувані рішення не містять посилання на докази наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

При цьому, надані Товариством до контролюючого органу документи беззаперечно підтверджують те, що товар був реально придбаний Товариством у постачальників та у межах придбаного об`єму товарів, в подальшому був реалізований покупцям, що підтверджений також і висновками суду першої та апеляційної інстанцій в межах справи №420/5233/21.

Позивач вважає, що податковим органом при прийнятті оскаржуваних в цій справі рішень щодо віднесення Товариства до ризикових платників податків взагалі не розглядались та не аналізувались подані Товариством пояснення та документи та судові рішення ухвалені Одеським окружним адміністративним судом та П`ятим апеляційним адміністративним судом в межах адміністративної справи №420/5233/21, що додатково свідчить про протиправність оскаржуваних і цьому позові рішень про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку

Товариство вважає, що оскаржувані рішення, побудовані на припущеннях відповідача, який у рядку Податкова інформація, всупереч вимогам Порядку №1165, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, тобто оскаржувані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення Товариства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

За таких обставин, Товариство вважає, що оскаржувані за цим позовом рішення про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку є протиправними та такими, що побудовані на припущеннях, вони підлягають скасуванню, а порушене право Товариства (право на провадження господарської діяльності за відсутності безпідставного та протиправного втручання у таку діяльність з бору органів владних повноважень), може бути відновлене шляхом зобов`язання відповідача виключити ТОВ «ФРЕШ ФРУТС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також позивач вважає за необхідне заявити таку позовну вимогу, як відшкодування моральної шкоди, завданої товариством очевидними протиправними та свавільними рішеннями суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою суду від 12.04.2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

29.04.2022 року від представника ГУ ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги позивача є повністю необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Представник зазначає, що Оперативні підрозділи територіальних органів ДФС здійснюють щоденне опрацювання інформації про виявлені податкові ризики та провадять роботу з відпрацювання таких суб`єктів господарювання для установлення місцезнаходження платників податку, опитування їх засновників та посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб`єктів господарювання, отримання пояснень або інших підтвердних матеріалів у порядку та терміни, визначені відповідними нормативними актами. Оперативні підрозділи територіальних органів ДФС здійснюють відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання відповідно до вимог наказу ДПА України від 17.05.2010 р. №336.

Рішеннями комісії регіонального рівня №12015 від 06.04.2021 року, №15443 від 01.06.2021 року, №14767 від 30.11.2021 року, №22609 від 23.12.2021 року, №3989 від 22.02.2022 року прийнято рішення (з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів) про відповідність ТОВ «ФРЕШ ФРУТС» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Винесені рішення щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно ТОВ «ФРЕШ ФРУТС» винесені відповідно до діючого законодавства, відповідач вважає такими, що відповідають критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо моральної шкоди відповідач зазначив, що позивачем не надано підтвердження того, що по відношенню до них був здійсненний фізичний чи психічний вплив, в чому він виражався, ступінь зниження престижу, ділової репутації та якими доказами підтверджено спричинення моральної шкоди.

27.05.2022 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якій додатково зазначено, що посилання податкового органу на приписи Рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, який затверджений наказом ДФС України від 28.07.2015 року №543, є недоречними, оскільки вказаний наказ не зареєстрований в Мін`юсті, є актом який регулює взаємодію між підрозділами податкового органу, тобто стосується організації внутрішньої роботи податкового органу; не стосується прядку прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платка податку,

Посилання податкового органу на відсутність обґрунтування такої позовної вимоги, як стягнення з контролюючого органу коштів у відшкодування моральної шкоди, позивач вважає такими, що не відповідають дійсності та є спростованими змістом адміністративного позову.

Ухвалою суду від 17.06.2022 року призначено справу до розгляду в порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 29.06.2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, та у зв`язку з відсутністю потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, враховуючи заяву позивача від 19.07.2022 року, ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання 19.07.2022 року, продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ТОВ ФРЕШ ФРУТС з 13.04.2016 року зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку як платник податків.

Видами діяльності Товариства є: 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.26 Вирощування олійних плодів; 01.27 Вирощування культур для виробництва напоїв; 01.29 Вирощування інших багаторічних культур; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.46 Розведення свиней; 01.49 Розведення інших тварин; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.22 Оптова торгівля квітами та рослинами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах.

09.02.2021 року Товариство подало на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №2 від 04.02.2021 року, яка була прийнята але реєстрація якої була зупинена 09.02.2021 р. та в подальшому відмовлено в реєстрації.

09.02.2021 року комісією регіонального прийняте Рішення №7214 від 09.02.2021 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків з посиланням посилання на пункт 8 критеріїв.

18.02.2021 року Товариство надало повідомлення №1 від 18.02.2021 р. про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно рішення №7214 від 09.02.2021 року.

25.02.2021 року комісією регіонального рівня, за наслідками розгляду повідомлення від 18.02.2021 року, прийняте рішення №9712 від 25.02.2021 р., про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з посиланням посилання на пункт 8 критеріїв.

03.03.2021 року Товариство подало повідомлення №2 від 02.03.2021 р. про надання інформації та копій документів щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно рішення №9712 від 25.02.2021 року.

11.03.2021 року комісією регіонального рівня, за наслідками розгляду повідомлення від 03.03.2021 року, прийняте рішення №10553 від 11.03.2021 р., про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з посиланням посилання на пункт 8 критеріїв.

14.03.2021 року Товариство подало повідомлення № 3 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно рішення №10553 від 11.03.2021 року.

23.03.2021 року комісією регіонального рівня, за наслідками розгляду повідомлення від 14.03.2021 року, прийняте рішення №11271 від 23.03.2021 р., про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з посиланням посилання на пункт 8 критеріїв.

29.03.2021 року Товариство подало повідомленая № 4 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно рішення №11271 від 23.03.2021 року.

05.04.2021 року Товариство оскаржило до Одеського окружного адміністративного суду вищезазначені рішення.

06.04.2021 року комісією регіонального рівня, за наслідками розгляду повідомлення від 29.03.2021 року, прийняте рішення №12015 від 06.04.2021 р., про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з посиланням посилання на пункт 8 критеріїв.

21.05.2021 року Товариство подало повідомлення № 5 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно рішення №12015 від 06.04.2021 року.

01.06.2021 року комісією регіонального рівня, за наслідками розгляду повідомлення від 21.05.2021 року, прийняте рішення №15443 від 01.06.2021 р., про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з посиланням посилання на пункт 8 критеріїв.

07.06.2021 року Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/5233/21 ухвалене рішення, яким, серед іншого, визнано протиправним зупинення реєстрації та відмова в реєстрації ПН №2 від 04.02.2021 року та зобов`язано її зареєструвати, та визнані протиправними і скасовані рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку №7214 від 09.02.2021 року, №9712 від 25.02.2021 року, №10553 від 11.03.2021 року, № 11271 від 23.03.2021 року.

28.10.2021 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду залишене без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 року у справі №420/5233/21.

20.11.2021 року Товариство подало повідомленая № 1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно рішення №15443 від 01.06.2021 року.

30.11.2021 року комісією регіонального рівня, за наслідками розгляду повідомлення від 20.11.2021 року, прийняте рішення №24767 від 30.11.2021 р., про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з посиланням посилання на пункт 8 критеріїв.

01.12.2021 року Товариство звернулось до відповідача із заявою (лист №01/12-2021), з проханням скасувати рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку №7214 від 09.02.2021 року, №9712 від 25.02.2021 року, №10553 від 11.03.2021 року, № 11271 від 23.03.2021 року.

15.12.2021 року Товариство подало повідомленая № 1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно рішення №24762 від 30.11.2021 року.

23.12.2021 року комісією регіонального рівня, за наслідками розгляду повідомлення від 15.12.2021 року, прийняте рішення №26609 від 23.12.2021 р., про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з посиланням на пункт 8 критеріїв.

31.12.2021 року відповідач надав відповідь на лист від 01.12.2021 року №01/12-2021, в якій повідомив, що скасовані рішенням суду від 07.06.2021 року рішення комісії регіонального рівня №7214 від 09.02.2021 року, №9712 від 25.02.2021 р., №10553 від 11.03.2021 р., № 11271 від 23.03.2021 р. втратили свою чинність, як рішення індивідуальної дії, у зв`язку із прийняттям комісією регіонального рішення №12015 від 06.04.2021 р. В свою чергу, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 року лише визнані протиправними та скасовані рішення №7214 від 09.02.2021 року, №9712 від 25.02.2021 р., №10553 від 11.03.2021 р., № 11271 від 23.03.2021 р.

14.02.2022 року Товариство подало повідомлення № 1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно рішення № 26609 від 23.12.2022 р.

22.02.2022 року комісією регіонального рівня, за наслідками розгляду повідомлення від 14.02.2022 року, прийняте рішення № 3989 від 22.02.2022 р., про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з посиланням посилання на пункт 8 критеріїв.

При цьому судом встановлено, що в усіх рішеннях про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку (і в тих що вже скасовані в межах справи №420/5233/21, і в тих, що є предметом оскарження за цим позовом), вказаний один пункт пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та зазначена одна підстава «невідповідність обсягів та номенклатури реалізованих та придбаних свіжих овочів, фруктів, ягід у значних обсягах, доцільність придбання значної кількості добрив та засобів захисту та обробки рослин».

Позивач вважає рішення про його відповідність критеріям ризиковості платника податку протиправним та таким, що підлягають скасуванню, і, як результат належного захисту порушених прав виключення позивача з переліку ризиковості платників податку, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Аналізуючи вищенаведені норми можна вбачати, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на спірні рішення суд встановив, що вони не містять мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. У графі «податкова інформація» відповідач вказав: «невідповідність обсягів та номенклатури реалізованих та придбаних свіжих овочів, фруктів, ягід у значних обсягах, доцільність придбання значної кількості добрив та засобів захисту та обробки рослин».

При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

В оскаржуваних рішеннях відповідач не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення.

Аналогічну правову позицію про необхідність зазначати в рішенні суть та характер наявної податкової інформації, ідентифікацію конкретних господарських операцій, які відповідач вважає ризикованими та ПН, у яких вони були зафіксовані та, що стала підставою для прийняття такого рішення, висловив Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 року у справі № 640/11321/20.

Відповідно до форми рішення в ньому міститься графа про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

В свою чергу, згідно п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано ст.ст. 72, 73 ПК України.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Підпунктом 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, і необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивача внесено до переліку ризикових платників податків відповідно до Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які затверджені постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Проте, жодного доказу, зокрема, але не тільки службових записок, належним чином оформлених даних у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, первинних документів, тощо, до суду відповідачем не надано.

Також відповідачем не надано до суду податкову інформацію за результатами проведеного моніторингу, зі змісту якої вбачаються підстави віднесення позивача до переліку ризикових платників податків.

При цьому позивачем до відповідача неодноразово подавались документи, на підтвердження господарських операцій та діяльності Товариства.

Оцінка зазначеним документам була також надана судом у межах справи №420/5233/21, за результатом розгляду якої було скасовано рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості

При цьому суд погоджується з доводами позивача, щодо того, що рішення №12015 від 06.04.2021 року та наступні рішення фактично є продовженням тих правовідносин, які виникли після подання Товариством на реєстрацію ПН №2 від 04.02.2021 року та отримання після цього першого рішення про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податків №7214 від 09.02.2021 року, з такими самими підставами та з такими самими обґрунтуваннями визнання Товариства ризиковим.

Враховуючи не доведення податковим органом правомірності включення позивача до переліку ризикових платників податків та з урахуванням змісту оскаржуваних рішень, суд дійшов висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області №12015 від 06.04.2021 року, №15443 вiд 01.06.2021 р., № 24767 вiд 30.11.2021 р. №26609 вiд 23.12.2021 р. №3989 від 22.02.2022 р про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є необґрунтованими та протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про визнання протиправною та скасування відмови у виключенні Товариства з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, яка оформлена листом від 31.12.2021 року №34294/6/15-32-18-02-12 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 31.12.2021 року відповідач надав відповідь №34294/6/15-32-18-02-12 на лист позивача від 01.12.2021 року №01/12-2021, в якій повідомив, що скасовані рішенням суду від 07.06.2021 року рішення комісії регіонального рівня №7214 від 09.02.2021 року, №9712 від 25.02.2021 р., №10553 від 11.03.2021 р., № 11271 від 23.03.2021 р. втратили свою чинність, як рішення індивідуальної дії, у зв`язку із прийняттям комісією регіонального рішення №12015 від 06.04.2021 р. В свою чергу, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 року лише визнані протиправними та скасовані рішення №7214 від 09.02.2021 року, №9712 від 25.02.2021 р., №10553 від 11.03.2021 р., № 11271 від 23.03.2021 р.

Зі змісту зазначеного листа вбачається, що він не є відмовою у виключенні товариства з переліку ризикових платників податків, а наданий у відповідь на лист від 01.12.2021 року №01/12-2021, в якому позивач просив скасувати рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку №7214 від 09.02.2021 року, №9712 від 25.02.2021 року, №10553 від 11.03.2021 року, № 11271 від 23.03.2021 року згідно постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021 року по справі №420/5233/21.

З огляду на зазначене відсутні підстави для визнання протиправною та скасування відмови у виключенні Товариства з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, яка оформлена листом від 31.12.2021 року №34294/6/15-32-18-02-12.

Разом з цим, оскільки судом встановлено, що рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків є протиправними та підлягають скасуванню, у суду наявні підстави для зобов`язання комісію Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Фреш Фрутс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Цією ж статтею встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням, бездіяльністю або рішеннями заподіювача - суб`єкта владних повноважень, та вини останнього в її заподіянні.

Крім того, при заявленні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди позивачем має бути зазначено, в чому полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 в адміністративній справі № 804/2252/14, 28.11.2018 в адміністративній справі №281/550/15-а, 21.11.2018 в адміністративній справі № 826/19928/16 та 30.01.2018 в адміністративній справі № 813/5138/13-а.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що застосування норм права щодо відшкодування моральної шкоди пов`язане з використанням значної кількості оціночних понять, які окреслені законом. При цьому заподіяння моральної шкоди фізичній особі є фактом конкретного випадку. Тобто, вчинення протиправного діяння (прийняття протиправного рішення) стосовно особи свідчить про можливість, але не обов`язковість заподіяння їй моральної шкоди.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 цієї ж Постанови Пленуму №4 зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд зазначає, що така моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 24.06.2020 (справа №9901/845/18).

Втім, матеріали справи не містять жодних доказів, які могли б підтвердити дійсний факт душевних страждань позивача або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок рішень відповідача.

Відтак, позивачем не доведено, що рішеннями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, а саме не надано жодних належних доказів того, в чому полягає моральна шкода, якими обставинами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров`я тощо), наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та заподіянням йому шкоди.

Оскільки позивачем не надано суду переконливих доказів на підтвердження причинного зв`язку між діями відповідача та завданням йому моральної шкоди, а також не зазначено, на яких критеріях розрахунку базується заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 300000 грн. у зв`язку з чим у задоволенні зазначеної вимоги слід відмовити.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 2481 грн. судового збору.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн.

Частиною 1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто положеннями вказаної норм закріплено право саме суду встановлювати контроль за виконанням судового рішення і вирішувати у яких випадках належить подавати відповідний звіт. Більше того, такі вимоги не є способом захисту порушеного права та не належать до позовних вимог, які може містити позовна заява у силу ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у вказаній адміністративній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФРЕШ ФРУТС (вул. Театральна, 32А, кв. 20, смт. Овідіополь, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 40421919) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення №12015 від 06.04.2021 року, №15443 вiд 01.06.2021 р., № 24767 вiд 30.11.2021 р. №26609 вiд 23.12.2021 р. №3989 від 22.02.2022 р, про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ФРЕШ ФРУТС критеріям ризиковостi платника податків.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ФРЕШ ФРУТС з переліку платників податку, якi вiдповiдають критеріям ризиковості платника податку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетний асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Приватного підприємства ВАШ САД (65084, м. Одеса, Французький бульвар, 85, код ЄДРПОУ 33138200) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривень.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук