Рішення

від 15.05.2022 по справі 640/18715/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2022 року м. Київ № 640/18715/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» (далі - позивач або ТОВ «Іст Юроуп Петролеум») з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 09.07.2020 до податкової накладної № 16 від 20.12.2011;

- розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 4 від 09.07.2020 до податкової накладної № 28 від 18.08.2011;

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в операційні дні, коли їх було надіслано засобами електронного зв`язку, в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, а саме:

- 21.07.2020 - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 09.07.2020 до податкової накладної № 16 від 20.12.2011;

- 22.07.2020 - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 4 від 09.07.2020 до податкової накладної № 28 від 18.08.2011.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у липні 2020 року на виконання затверджених Господарським судом міста Києва мирових угод ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» здійснило перерахування грошових коштів (повернення раніше отриманих авансів) ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» та ДП Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія».

Як зазначає позивач, керуючись пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, він склав та надіслав для реєстрації спірні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, проте відповідач протиправно відмовив у їх реєстрації, оскільки положеннями Податкового кодексу України на Порядку № 1246 самостійно не встановлено жодних граничних строків для здійснення платником податків коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

На думку позивача, у спірних правовідносинах відсутні умови для застосування пункту 6 Порядку № 1246, оскільки податкові накладні, до яких позивачем складалися розрахунки коригування, підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та були зареєстровані в ньому, а отже відсутні підстави для застосування положень статті 102 Податкового кодексу України, адже вказана стаття самостійно не регулює питання строків здійснення коригування показників податкової накладної, а лише містить строк, на який зроблено посилання в пункті 6 Порядку № 1246.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Голден Деррік» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум». Вказане підтверджується витягом з протоколу позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік».

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Іст Юроуп Петролеум», у липні 2020 року, на виконання ухвалених Господарським судом міста Києва мирових угод, здійснило перерахування коштів своїм контрагентам, а саме:

Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Надра України» (далі - ПАТ «HAK «Надра України»):

- на виконання мирової угоди у справі № 910/22594/16, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.12.2017, перераховано 35 095,44 грн. (ПДВ 5 849,24 грн.).

Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії "Надра України" «Західукргеологія» (далі - ДП «Західукргеологія»):

- на виконання мирової угоди у справі № 910/23630/16, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2018, перераховано 30 450,00 грн. (ПДВ - 5075,00 грн.).

Керуючись нормами Податкового кодексу України, ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» складено та відправлено вказаним контрагентам для здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників:

№ 2 від 09.07.2020 до податкової накладної № 16 від 20.12.2011;

№ 4 від 09.07.2020 до податкової накладної № 28 від 18.08.2011.

Проте, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 09.07.2020 № 2, 4 не прийняті ДПС України, з підстав порушення вимог статті 102 Податкового кодексу України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, а саме: дата складення розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж на 1095 календарних днів дату складення податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. п. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції станом на 2011 рік) платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Пунктом 7 Порядку № 1246, в редакції станом на 2011 рік, встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі (п. 8 Порядку № 1246).

Згідно із п. 11 Порядку № 1246 квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» було складено та подано на реєстрацію до податкового органу наступні податкові накладні:

- податкову накладну № 28 від 18.08.2011 (покупець: ДП ПАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія»; номенклатура товарів/послуг продавця: авансовий платіж за геолого-економічний огляд сировини для виробництва будівельних матеріалів Західних областей України згідно із договором № 262/10 від 08.09.2010 та додаткової угоди № 23 від 29.07.2011; загальна сума 1 800 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 300 000,00 грн.);

- податкову накладну № 16 від 20.12.2011 (покупець: ПАТ «НАК «Надра України»; номенклатура товарів/послуг продавця: за геологорозвідувальні роботи на Краснополянському родовищі згідно із договором № 206/10 від 08.09.2010; загальна сума 5 453 046,00 грн., в т. ч. ПДВ 908 841,00 грн.);

Вказані податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать наявні в матеріалах справи квитанції.

Разом з тим, в рамках судових спорів між позивачем та ПАТ «НАК «Надра України», ДП «НАК «Надра України» «Західукргеологія», Господарським судом м. Києва було затверджено ряд мирових угод.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.12.2017 у справі № 910/22594/16 за заявами ПАТ «НАК «Надра України» та ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» про затвердження мирової угоди в процесі виконання судового рішення у справі N 910/22594 за позовом ПАТ «НАК «Надра України» до ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» про стягнення 5 453 046,00 грн затверджено мирову угоду між ПАТ «НАК «Надра України» та ТОВ «Іст Юроуп Петролеум».

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.01.2018 у справі № 910/23630/16 за заявами ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» та ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» про затвердження мирової угоди у справі за позовом ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» до ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» про стягнення 1 800 000,00 грн затверджено умови мирової угоди від 07.12.2017, укладеної між ДП НАК "Надра України» «Західукргеологія» (стягувач) та ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» (боржник) про стягнення 1 827 000,00 грн.

На виконання затверджених Господарським судом м. Києва мирових угод позивач здійснив перерахування коштів (раніше отриманих авансів) своїм контрагентам, а саме:

ПАТ «НАК «Надра України»:

- на виконання мирової угоди по справі № 910/22594/16, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.12.2017, позивач перерахував 35 095,44 грн. (ПДВ 5 849,24 грн)

ДП «НАК «Надра України» «Західукргеологія»:

- на виконання мирової угоди по справі № 910/23630/16, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.01.2018 року, позивач перерахував 30 450,00 грн (ПДВ 5 075,00 грн).

За вказаними господарськими операціями позивачем було складено та направлено ПАТ «НАК «Надра України», ДП «НАК «Надра України» «Західукргеологія» для здійснення ними реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних та вартісних показників, а саме:

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 09.07.2020 до податкової накладної №16 від 20.12.2011 (покупець: ПАТ «НАК «Надра України»; номенклатура товарів/послуг продавця, кількість чи вартість яких коригується: за геологорозвідувальні роботи на Краснополянському родовищі згідно із договором № 206/10 від 08.09.2010; коригування обсягів постачання без врахування ПДВ: -29246,20 грн. сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту: -5849,24 грн);

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №4 від 09.07.2020 до податкової накладної №28 від 18.08.2011 (покупець: ДП «НАК «Надра України» «Західукргеологія»; номенклатура товарів/послуг продавця: за геолого-економічний огляд сировини для виробництва будівельних матеріалів Західних областей України згідно із договором № 262/10 від 08.09.2010; коригування обсягів постачання без врахування ПДВ: -25375,00 грн. сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту: -5075,00 грн.).

Відповідач відмовив в реєстрації вказаних розрахунків коригування кількісних та вартісних показників, зазначивши в квитанціях, що документ не може бути прийнятий - порушено вимоги ст. 102 ПК України та п. 6 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 1246 від 29.12.2010, а саме: дата складення розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж на 1095 календарних днів дату складення податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України, в редакції, станом на 09.07.2020, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до п. п. 192.1.1. п. 191.1 ст. 191 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналіз наведених норм свідчить про відсутність у них умов, що пов`язували б обов`язок коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг з датою виникнення таких зобов`язань.

Положення п. 192.1 ст. 192 ПК України встановлюють особливості коригування зобов`язань за податковими накладними, що складені до 1 лютого 2015 року, однак до них не належать строки давності, на які посилається відповідач у справі.

Відповідач в квитанціях до розрахунків коригування вказав дві правові підстави відмови позивачу в прийнятті розрахунків коригування до реєстрації - ст. 102 ПК України та п. 6 Порядку № 1246.

Водночас, ст. 102 ПК України окремо не встановлює граничний строк безпосередньо для процесу здійснення платником податків коригування податкового кредиту та податкових зобов`язань, але має три пункти, в яких є посилання на строк, тривалістю у 1095 календарних днів - п. 102.1, п. 102.4 та п. 102.5.

Пункт 102.1. ст. 102 ПК України станом на дату направлення розрахунків коригування має наступний зміст: "Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.".

Отже, п. 102.1 ст. 102 ПК України регламентує строки реалізації податковим органом свого права на самостійне визначення суми грошових зобов`язань платнику податків, але не встановлює жодних прямих обмежень для платника податку щодо здійснення коригування даних податкової накладної.

Пунктом 102.4 ст. 102 ПК України передбачено строки стягнення податковим органом грошового зобов`язання, визначеного на підставі п. 102.1. ст. 102 ПК України. Так, згідно із вказаним пунктом у разі, якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Пунктом 102.5 ст. 102 ПК України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Водночас розрахунок коригування ПДВ не є заявкою про повернення надмірно сплачених грошових коштів; з матеріалів справи слідує, що ні позивач, ні його контрагенти не подавали заяв про повернення з бюджету надміру сплачених грошових коштів.

Таким чином системний аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що ст. 102 ПК України самостійно не встановлює жодних граничних строків для здійснення платником податків коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту, а тому відповідач безпідставно відмовив позивачу в проведенні реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з посиланням саме на ст. 102 ПК України.

Суд акцентує увагу, що ПК України взагалі не містить прямої норми, яка б обмежувала платника податків в строках здійснювати коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту встановлений ст. 192 ПК України, яка не містить умов, що пов`язували б обов`язок коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг з датою виникнення таких зобов`язань.

Аналогічна правова позиції висловлена у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 803/940/16 та від 19.04.2018 у справі № 810/30/16.

У вказаних постановах, зокрема, зазначено правильним застосування до спірних правовідносин положень пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, згідно з якими якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз наведених норм свідчить про відсутність у них умов, що пов`язували б обов`язок коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість при поверненні товару з датою виникнення таких зобов`язань».

Суд зазначає, що позиція податкового органу щодо застосування до спірних правовідносин норм ст. 102 ПК України є безпідставним та твердження ґрунтується на помилковому тлумаченні норм податкового законодавства.

Щодо посилання відповідача на п. 6 Порядку № 1246 як на підставу відмови в реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає.

Даний пункт (в редакції, чинній на дату складення розрахунків коригування до податкових накладних), має наступний зміст: «Розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування».

Отже, пунктом 6 Порядку № 1246 врегульована процедура реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, яка відповідає наступним ознакам: а) складена до 01.02.2015; б) не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Проте, як встановлено судом, обставини даної справи не відповідають умовам застосування п. 6 Порядку № 1246.

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з 01.07.2011 обов`язкова реєстрація податкових накладних запроваджується для платників податку на додану вартість, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Матеріали справи свідчать, що податкова накладна №16 (показники якої відкориговані розрахунком коригування №2 від 09.07.2020) була складена позивачем 20.12.2011. Станом на цю дату діяла вимога ПК України щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних, в яких сума ПДВ перевищувала 100 000 грн. За податковою накладною №16 від 20.12.2011 загальна сума ПДВ складала 5 453 046,00 грн. тобто податкова накладна підлягала обов`язковій реєстрації в ЄРПН.

Податкова накладна №28 (показники якої відкориговані розрахунком коригування № 4 від 09.07.2020) була складена позивачем 18.08.2011. Станом на цю дату діяла вимога ПК України щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних, в яких сума ПДВ перевищувала 100 000 грн. За податковою накладною №28 від 18.08.2011 загальна сума ПДВ складає 1800000,00 грн. тобто податкова накладна підлягала обов`язковій реєстрації в ЄРПН.

Таким чином, застосування умови п. 6 Порядку № 1246, як відсутність законодавчо встановленої вимоги щодо обов`язкової реєстрації податкової накладної в ЄРПН на момент її складання, не виявляється можливим, так як податкові накладні, до яких 09.07.2020 складені розрахунки коригування, відповідно до вимог ПК України, підлягали обов`язковій реєстрації в ЄРПН в момент їх складання.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України, в редакції, чинній станом на дату складання позивачем податкових накладних, передбачено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

В матеріалах справи наявні копії квитанцій, які свідчать про факт реєстрації вищезазначених податкових накладних.

Таким чином, в спірних правовідносинах відсутні умови для застосування положень п. 6 Порядку № 1246, оскільки податкові накладні, до яких позивачем складалися розрахунки коригування, підлягали реєстрації в ЄРПН та були зареєстровані в ньому. Крім того відсутні умови для застосування і ст. 102 ПКУ, так як ця стаття самостійно не регулює питання строків здійснення коригування показників податкової накладної, а лише містить строк, на який містяться посилання в п. 6 Порядку № 1246.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому наявні підстави для визнання протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 09.07.2020 до податкової накладної № 16 від 20.12.2011; розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 4 від 09.07.2020 до податкової накладної № 28 від 18.08.2011.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в операційні дні, коли їх було надіслано засобами електронного зв`язку, в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, а саме: 21.07.2020 - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 09.07.2020 до податкової накладної № 16 від 20.12.2011, 22.07.2020 - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 4 від 09.07.2020 до податкової накладної № 28 від 18.08.2011, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку N 1246).

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому що втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини підлягає застосуванню судами як джерело права.

Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24.03.88) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому, суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 по справі «Суомінен проти Фінляндії», відповідно до яких, саме орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Крім того, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип "належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

В даному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі розрахунків коригування кількісних і вартісних показників в операційні дні, коли їх було надіслано засобами електронного зв`язку, а саме: 21.07.2020 - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 09.07.2020 до податкової накладної № 16 від 20.12.2011, 22.07.2020 - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 4 від 09.07.2020 до податкової накладної № 28 від 18.08.2011, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн., що підтверджується квитанцією від 07.08.2020 № 10.

Ураховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, сплачений судовий збір у розмірі 4204,00 грн. підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 09.07.2020 до податкової накладної № 16 від 20.12.2011; розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 4 від 09.07.2020 до податкової накладної № 28 від 18.08.2011.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код - 43005393) прийняти та зареєструвати в операційні дні, коли їх було надіслано засобами електронного зв`язку, в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, а саме: 21.07.2020 - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 09.07.2020 до податкової накладної № 16 від 20.12.2011; 22.07.2020 - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 4 від 09.07.2020 до податкової накладної № 28 від 18.08.2011.

4. Стягнути з Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код - 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ Юроуп Петроліум» (ідентифікаційний код 35251246, місцезнаходження: 04123, м. Київ, вул. Западинська, буд. 13-А) сплачений судовий збір в сумі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Т.П. Балась