Рішення

від 15.05.2022 по справі 640/12485/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2022 року м. Київ № 640/12485/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕМІЛІ ГАРДЕН"

до Головного Управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕМІЛІ ГАРДЕН" (03038, Україна, м. Київ, вул. Ямська 22, код 40986671) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ ВП:44116011), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві вих. №18821/6/26-15-04-14-18 від 24.02.2021 про відмову у прийнятті звітності, а саме: податкова декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021р. ("нова загальна", "нова звітна") за реєстраційним №9031647496;

- зобов`язати відповідача вважати податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021р. ("нова загальна", "нова звітна") за реєстраційним №9031647496 фактично поданою Позивачем 22.02.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи спрощеної системи ТОВ "ФЕМІЛІ ГАРДЕН" з 01.01.2021 шляхом виключення з відповідного реєстру.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

26 травня 2021 року позивачем подана заява про уточнення позовних вимог (збільшення позовних вимог), в якій ТОВ "ФЕМІЛІ ГАРДЕН" просить уточнити позивні вимоги та до існуючих, які викладено у позовній заяві(вх.№28/1-04/2021) від 28.04.2021 та додати нові, а саме: зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві зареєструвати ТОВ "ФЕМІЛІ ГАРДЕН" (код 40986671) платником єдиного податку четвертої групи спрощеної системи з 01 січня 2021 р. та внести відповідні відомості про це до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує обставинами, викладеними у змісті позову, які полягають у тому, що з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, ТОВ «ФЕМІЛІ ГАРДЕН» 22.02.2021 було подано засобами електронного документообігу із накладенням ЕЦП до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДПС у м. Києві податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи («нова загальна», «нова звітна») за 2021р., розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020р. та відомості про наявність земельних ділянок, що підтверджується квитанціями реєстраційний № 9031647496 та № 9031647562, а також податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи («нова звітна») разом із відомостями про наявність земельних ділянок було подано й до Вишгородської ДПІ (Вишгородський район) ГУ ДПС у Київській області, що підтверджується відповідно квитанціями реєстраційний № 9031647590 та № 9031647620. Проте, відповідач відмовив у прийнятті вказаної податкової звітності з підстав порушення п. 48.3 ст. 48 ПК України. Позивач вважає вказані відмови протиправними, оскільки підстави, з яких відмовлено у прийняті податкової звітності є формальними та такими, що не впливають на показники поданих декларацій, а тому не можуть бути підставою для відмови у їх прийнятті.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що Головне управління ДПС у м. Києві відповідно до пп. 49.11, 49.15 ст. 49 Податкового кодексу рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 24.02.2021 №18821/6/26-15- 04-14-18 повідомило ТОВ "ФЕМІЛІ ГАРДЕН", що за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів (п. 49.8 ст. 49 Кодексу) документ податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, який був прийнятий 22.02.2021 за № 9031647496, вважається неподаним у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту «Назва контролюючого органу, до якого подасться декларація» (п.48.3 ст.48 гл. 2 розд. ІІ Кодексу), оскільки в декларації вказано ГУ ДПС у Київській області, Вишгородська ДНІ (Вишгородський район).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Як встановлено судом, ТОВ «ФЕМІЛІ ГАРДЕН» зареєстровано як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа 29.11.2016 за № 1 070 102 0000 066007.

Види діяльності ТОВ «ФЕМІЛІ ГАРДЕН» за КВЕД:

01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів;

01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників;

01.30 Відтворення рослин;

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

Господарська діяльність підприємства здійснюється на земельних ділянках які знаходяться у користуванні на підставі договорів оренди земельних ділянок.

З метою підтвердження статусу платника єдиного податку у 2021року , відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, ТОВ «ФЕМІЛІ ГАРДЕН» 22.02.2021 було подано засобами електронного документообігу із накладенням ЕЦП до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДПС у м. Києві податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи («нова загальна», «нова звітна») за 2021рік, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020рік та відомості про наявність земельних ділянок, що підтверджується квитанціями реєстраційний № 9031647496 та № 9031647562, а також податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи («нова звітна») разом із відомостями про наявність земельних ділянок було подано й до Вишгородської ДПІ (Вишгородський район) ГУ ДПС у Київській області, що підтверджується відповідно квитанціями реєстраційний № 9031647590 та № 9031647620.

Разом з тим, Позивач отримав від ГУ ДПС у м. Києві повідомлення про відмову у прийнятті звітності від 24.02.2021 року №18821/6/26-15-04-14-18, в якому зазначено, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів документ податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік, який прийнятий 22.02.2021 за №9031647496, вважається неподаним у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту «Найменування контролюючого органу, до якого надсилається декларація» (п.48.3 ст. 48 гл2 розд. ІІ Кодексу), оскільки в декларації вказано ГУ ДПС у Київській області, Вишгородська ДПІ (Вишгородський район).

У зв`язку з цим, відповідачем виключено ТОВ «ФЕМІЛІ ГАРДЕН» з реєстру платника податків 4 групи на 2021 рік.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 48.1 - 48.2 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Порядок подання податкової звітності до контролюючого органу визначається статтею 49 Податкового кодексу України.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Зміст наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що одержавши від платника податків податкову звітність, контролюючий орган зобов`язаний перевірити наявність у ній реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, та прийняти одне з двох рішень: або прийняти податкову звітність, або відмовити у її прийнятті, одночасно повідомивши платника податків про причини відмови.

Таким чином умовою, з якою чинне податкове законодавство пов`язує можливість прийняття або неприйняття податкової звітності, є наявність або відсутність у ній обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 Податкового кодексу України, оскільки прийняття податкової звітності є обов`язком контролюючого органу.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування викладених норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №810/1570/16.

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності з 01 січня 2015 року) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені гл. І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" р. XIV "Спеціальні податкові режими" ПК України.

Пунктом 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Відтак, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ПК України, п. 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України, відповідно до п. 299.1 якої, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Системний аналіз норм доводить, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та є безстроковою. ПК України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 814/1394/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, такої ж позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19.10.2020 у справі № 240/6426/20.

Пунктом 299.6 статті 299 ПК України встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4. пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджено наказом Міністерства фінансів України № 578 від 19 червня 2015 року «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 липня 2015 року за № 799/27244 (надалі - Наказ № 578). Декларація містить загальну та розрахункову частини і обов`язковий додаток - відомості про наявність земельних ділянок.

Разом із декларацією обов`язково подається розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва. Розрахунок складається за попередній податковий (звітний) рік та надається відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Глави 1 Розділу XIV Податкового кодексу України. Форму розрахунку затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 грудня 2011 року №772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 квітня 2012 року за № 510/20823 із змінами.

Всі документи надаються одним пакетом, оскільки Наказом № 578 передбачено, що до декларації додаються відомості та розрахунок, до 20 лютого поточного року.

Залежно від типу декларації (загальна, нова загальна, уточнююча загальна, звітна, нова звітна, уточнююча звітна) у рядку 1 проставляються відмітки навпроти обраного типу декларації.

Відповідно до п. 2 та п.4 наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1303/35586 , з 01.01.2021 затверджено нову форму податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця та платника єдиного податку четвертої групи, яка подається за податкові звітні періоди 2021 року.

Пунктом 46.6 ст. 46 Кодексу визначено, що якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Згідно з листом ДПС України від 22.01.2021 з метою недопущення зриву кампанії декларування єдиного податку четвертої групи у 2021 році та реалізації можливості подання податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи в Електронному кабінеті за формою, яка затверджена наказом № 752, суб`єкти господарювання з метою підтвердження/набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік можуть подати податкову звітність за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, у термін, визначений підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу.

Як вже зазначалось вище, ТОВ «ФЕМІЛІ ГАРДЕН» 22.02.2021 було подано засобами електронного документообігу із накладенням ЕЦП до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДПС у м. Києві податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи («нова загальна», «нова звітна») за 2021, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 та відомості про наявність земельних ділянок, що підтверджується квитанціями реєстраційний № 9031647496 та № 9031647562, а також податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи («нова звітна») разом із відомостями про наявність земельних ділянок було подано й до Вишгородської ДПІ (Вишгородський район) ГУ ДПС у Київській області, що підтверджується відповідно квитанціями реєстраційний № 9031647590 та № 9031647620.

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів (п. 49.8 ст. 49 Кодексу) документ «податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік» який прийнятий 22.02.2021 за №9031647496, вважається неподаним у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту «Найменування контролюючого органу, до якого надсилається декларація» (п.48.3 ст. 48 гл2 розд. ІІ Кодексу), оскільки в декларації вказано ГУ ДПС у Київській області, Вишгородська ДПІ (Вишгородський район).

Відповідно до п. 10 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 (далі - Порядок), автоматизована перевірка електронного документа включає, зокрема, перевірку наявності обов`язкових реквізитів, проте не передбачає перевірки достовірності заповнення таких реквізитів.

Слід наголосити, що вказаний Порядок визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу, а не порядок перевірки наявності та достовірності заповнення всіх обов`язкових реквізитів податкової декларації відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України.

Отже, посилання на не подання звітного або звітного нового документа є неприйнятним, оскільки згідно з квитанцією контролюючим органом прийнято електронний документ, а саме податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, що також і не заперечується останнім.

Суд зазначає, що етап прийняття та реєстрації податкової звітності є, по-суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого податковий орган здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

До прийняття податкової звітності податковий орган не уповноважений здійснювати перевірку інших показників, зазначених у ній, з чого слідує, що будь-які інші обставини, ніж невідповідність податкової звітності вимогам пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, по-перше - не можуть встановлюватись та оцінюватись податковим органом на етапі прийняття податкової звітності, по-друге - не можуть слугувати підставою для відмови у її прийнятті.

Судом встановлено факт подання позивачем податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Отже, в разі, коли суб`єкт господарювання вже зареєстрований як платник єдиного податку, то законодавство визначає лише один механізм позбавлення суб`єкта господарювання такого статусу - це прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення суб`єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку відповідно до приписів п. 299.10 ст. 299 ПК України, зокрема, у разі неподання податкової звітності.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при виключенні позивача з реєстру платників єдиного податку 4 групи діяв з підстав та у порядку, не передбачених Податковим кодексом України, а протиправно та всупереч вимогам діючого законодавства, а відтак такі дії є протиправними.

Вимоги про зобов`язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Відповідні висновки суду можуть бути викладені в мотивувальній частині рішення з посиланням на абзац десятий частини другої статті 162 КАС України, яка надає право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача. У резолютивній частині відображається власне протиправність відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. Суди повинні розглянути питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, не зважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови.

У даному конкретному випадку, враховуючи правовий висновок Вищого адміністративного суду України та з метою забезпечення повного захисту прав, свобод та інтересів сторін суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача вважати податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021р. ("нова загальна", "нова звітна") за реєстраційним №9031647496 фактично поданою Позивачем 22.02.2021.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року "Брумареску проти Румунії").

Основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України висловлені у рішеннях від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п. 109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови").

Досліджуючи принцип правової визначеності у вказаних правовідносинах, суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень має діяти лише в рамках, наданих йому законодавством повноважень.

Застосовуючи механізм захисту порушеного права суд вважає за можливе зобов`язати відповідача поновити позивача у Реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України, як платника єдиного податку четвертої групи, з 01.01.2021.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати солідарно з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕМІЛІ ГАРДЕН" (03038, Україна, м. Київ, вул. Ямська 22, код 40986671) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві вих. №18821/6/26-15-04-14-18 від 24.02.2021 року про відмову у прийнятті звітності, а саме: податкова декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021р оку ("нова загальна", "нова звітна") за реєстраційним №9031647496.

Зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві вважати податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік ("нова загальна", "нова звітна") за реєстраційним №9031647496 фактично поданою Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕМІЛІ ГАРДЕН" 22.02.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи спрощеної системи ТОВ "ФЕМІЛІ ГАРДЕН" з 01.01.2021 шляхом виключення з відповідного реєстру.

Зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві зареєструвати ТОВ "ФЕМІЛІ ГАРДЕН" (код 40986671) платником єдиного податку четвертої групи спрощеної системи з 01 січня 2021 року та внести відповідні відомості про це до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕМІЛІ ГАРДЕН" (03038, Україна, м. Київ, вул. Ямська 22, код 40986671) судовий збір в розмірі 4 540 ( чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Н.Г. Вєкуа