Рішення

від 15.05.2022 по справі 640/18878/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

16 травня 2022 року справа №640/18878/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДСНС у Київській області)доКиївського міського центру комплексного обслуговування бездомних осіб (далі по тексту - відповідач)прозастосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) будівель Київського міського центру комплексного обслуговування бездомних осіб за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Ясногородка, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 02 квітня 2021 року №83В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського центру комплексного обслуговування бездомних осіб зазначаючи, що під час проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері пожежної та техногенної безпеки відповідача за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Ясногородка, встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель.

Ухвалою від 09 липня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/18878/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

На підставі наказу від 26 березня 2021 року №385 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 26 березня 2021 року №2348 посадовою особою позивача у період з 01 квітня 2021 року по 02 квітня 2021 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено відповідний акт від 02 квітня 2021 року №83 (далі по тексту - акт перевірки).

З акта перевірки вбачається, що ГУДСНС в Київській обл. виявило порушення Київського міського центру комплексного обслуговування бездомних осіб вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме Правил пожежної безпеки в Україні (далі по тексту - ППБУ), ДБН В.1.2-4-2006 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони), Правил техногенної безпеки (ПТБ); Інструкції з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту, затвердженої наказом МНС №330; Кодексу цивільного захисту України; Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки» (ПКМУ №956); Порядку і правил проведення обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об`єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об`єкти та об`єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру затверджений постановою Кабінету Міністрів України (ПКМУ №1788), а саме:

1) не проведений замір опору ізоляції освітлювальної електромережі і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання (пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ);

2) не виконана перевірка захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог (пункт 1.21 глави 1, розділу IV ППБУ);

3) не проведений планово- попереджувальний ремонт електромереж у відповідності до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правил улаштування електроустановок (пункт 1.1 глави 1 розділу IV ППБУ);

4) в деяких приміщеннях підвального поверху з`єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важко горючих матеріалів (пункт 1.7 глави 1 розділу IV ППБУ);

5) при проходженні через міжповерхове перекриття на горище адміністративних корпусів, допускається зниження класу вогнестійкості, елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (пункт 2.3, 2.4 глави 2, розділу III ППБУ);

6) на підвальному поверсі у прорізах дверей електрощитової допускається зниження класу вогнестійкості, елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (пункти 2.3, 2.4 глави 2 розділу III ППБУ);

7) дерев`яні елементи горищних покриттів адміністративних корпусів не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункти 2.5, 2.6 глави 2 розділу III ППБУ);

8) комплект засобів пожежогасіння, який розміщуються на пожежному щиті, не укомплектований у повному обсязі: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском -1 шт., протипожежне покривало -1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 пгг., сокири - 2 шт. (пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ);

9) пожежні кран-комплекти не пройшли технічне обслуговування та перевірку на працездатність шляхом пуску води 3 реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (підпункт 10 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);

10) 1 раз на рік не проводиться перевірка на працездатність мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу з випробуванням на тиск та витрату води з оформленням акта згідно з вимогами чинного законодавства (підпункт 4 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);

11) на дверях всіх поверхів, адміністративних корпусів, що ведуть на сходову клітину, відсутні пристрої для само зачинення дверей (пункт 6.29 ДБН В. 1.1-7:2016) (пункт 22 розділу II ППБУ; пункт 2.3 розділу III ППБУ);

12) біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів з нанесеними на них літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта та внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (підпункт 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);

13) на об`єкті не розроблена та не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку потрібно проводити практичні тренування всіх задіяних працівників (пункт 5 глави 1 розділу II ППБУ);

14) для працівників охорони не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також вказати хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі (пункт 10 глави 1 розділу II ППБУ);

15) посадова особа або працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань цивільного захисту (пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ, пункт 10 ПКМУ №444);

16) не призначена відповідальна особа (працівників підприємства, на яких покладено відповідні функції з організації виконання вимог техногенної безпеки) (частина друга статті 20 КЦЗУ; пункт 2.1 ПТБ).

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред`явлених позовних вимог, звертає увагу на таке.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частина четверта статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачає, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частина сьома статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

В силу вимог пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено в частині першій статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд приходить до висновку, що можливість та необхідність звернення позивача до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

Досліджуючи питання усунення відповідачем виявлених в акті перевірки порушень, суд звертає увагу на таке.

Матеріали справи підтверджують, що примірник акта перевірки отримав керівник суб`єкта господарювання 02 квітня 2021 року.

Станом на момент прийняття рішення судом, відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про усунення ним порушень, зафіксованих в акті перевірки.

Враховуючи не надання відповідачем належних та допустимих доказів, які б свідчили про усунення ним встановлених в акті перевірки порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) будівель Київського міського центру комплексного обслуговування бездомних осіб за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Ясногородка, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 02 квітня 2021 року №83.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДСНС у Київській області щодо застосування заходів реагування є доведеними, підтверджуються необхідними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) будівель Київського міського центру комплексного обслуговування бездомних осіб за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Ясногородка, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 02 квітня 2021 року №83.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8; ідентифікаційний код 38537963);

Київський міський центр комплексного обслуговування бездомних осіб (04075, м. Київ, вул. Юнкерова Миколи, буд. 37; ідентифікаційний код 19478709).

Суддя В.А. Кузьменко