Рішення

від 16.05.2022 по справі 640/26344/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2022 року м. Київ № 640/26344/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомДержавної інноваційної фінансово-кредитної установи до третя особа, Міністерства економіки України яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (далі - позивач та/або ДІФКУ) з позовом до Міністерства економіки України (далі - відповідач та/або Мінекономіки) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - третя особа та/або ДП «УКРПАТЕНТ») та, з урахуванням заяви від 06.10.2021 про збільшення позовних вимог, яка прийнята ухвалою суду від 20.10.2021 просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства економіки України щодо ненадання погодження про перерахунок коштів для поповнення фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків та виконання зобов`язань за укладеними договорами, не розгляд протягом тривалого часу наданих позивачем документів у межах коштів, передбачених у кошторисі для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, уповноваженому на збір коштів від сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності, перерахувати кошти згідно із затвердженим планом;

- стягнути з Міністерства економіки України на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи кошти на відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю Міністерства економіки України в розмірі 732 768, 87 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що внаслідок не здійснення відповідачем юридично значимих дій, а саме не надання доручення закладу державної системи правової охорони інтелектуальної власності перерахувати кошти ДІФКУ мало своїм наслідком неможливість останнього виконати свої зобов`язання за договорами з операторами надання послуг та спричинило звернення таких виконавців до суду та подальше стягнення з позивача грошових коштів. На переконання ДІФКУ, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача йому завдано збитків, що і зумовило його звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Представник Міністерства економіки України зазначає про недотримання послідовності затвердження кошторису, що у повній мірі виключає можливість переходу до наступного етапу і, як наслідок, наповнення фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків. На переконання відповідача позивач хибно вважає, що у нього наявні повноваження щодо дій, пов`язаних із складанням кошторису для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, що прямо виключає наявність відповідальнвсть Мінекономіки. Також представник відповідача зазначає, що відповідно до Порядку використання надходжень від зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності, затвердженого наказом Міністерства економіки розвитку і торгівлі України від 18.05.2017 №730 «Деякі питання організації діяльності у сфері інтелектуальної власності» кошторис для забезпечення розвитку та функціонування системи правової охорони інтелектуальної власності на відповідний рік складається та подається на затвердження Міністерству економіки розвитку і торгів України ДП «УКРПАТЕНТ», що вказує на те, що відповідач не наділений повноваженнями щодо затвердження кошторису на відповідний рік і, відповідно, закладання у відповідний кошторис необхідних сум на фінансування фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків. Разом з цим, представником відповідача вказано, що 14.10.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності від 16.06.2020 №703-IX, згідно з яким ДП «УКРПАТЕНТ» є національним органом інтелектуальної власності, з огляду на що, на його думку, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, а надання послуг вісьмома учасниками другого етапу конкурсу, які були визначені наказами від 31.01.2020 №121-20 та від 04.06.2020 №1053-20 є недоцільним.

Представником третьої особи подано до суду письмові пояснення, де ним вказано, що протягом 2019 року ним здійснювались погоджені відповідачем перерахування грошових коштів на рахунок ДІФКУ на загальну суму 1 637 488,20 грн (перерахування 17.12.2019, 24.12.2019). Як зазначено представником ДП «УКРПАТЕНТ», інших погоджень на перерахування коштів від відповідача до нього не надходило, а кошторисом на 2020 рік коштів на наповнення фонду передбачено не було.

У додаткових поясненнях від 12.11.2021 представник відповідача вказав про те, що ним забезпечувалось наповнення фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних) моделей у межах коштів, передбачених у Кошторисі. Під час реалізації другого етапу конкурсу у 2019 році за рахунок коштів, одержаних від сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності на оплату за договорами надання послу оператору фонду було перераховано 3 801 487,2 грн., у тому числі за результатами завершення першого етапу надання послуг - 3 553 987,20 грн. по 17 договорам, та другого етапу надання послуг - 247 500,00 грн. за 1 договором. Як вказує представник відповідача, на рахунки позивача в грудні 2020 року було перераховано 1 637 488,20 грн., що на його думку вказує про об`єктивну можливість використання ним перерахованих йому коштів для фінансування зобов`язань за відповідними договорами. Також представник відповідача стверджує, що позивач, згідно умов договору не був позбавлений можливості в односторонньому порядку зменшити обсяг надання послуг та й відповідно загальну ціну договору із дотриманням порядку повідомлення про це виконавця договору. З урахуванням наведеного представник відповідача наполягає на відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

23.12.2021 представником позивача подано додаткові пояснення, де ним зазначено про відсутність підстав для формування висновку про пропуск ним строку звернення до суду. Також представником позивача вказано, що відповідачем не виконано його вимоги, витрати на фінансування експериментального проекту кошторисом на 2020-2021 року не передбачено, план фінансування на 2020-2021 роки не затверджено, кошти на рахунок ДІФКУ не надходили. Окрім цього, представник позивача вказує, що відповідач у 2020 році не здійснював перерахунок коштів для поповнення фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків та виконання зобов`язань за укладеними договорами, проте продовжував відбирати учасників, затверджувати їх наказом та направляв їх до ДІФКУ з метою укладання договорів з 2019-2020 роки включно, але зазначені у кошторисі грошові кошти не перерахував з метою закінчення фінансування проекту, який був розпочатий у 2019 році, що, у свою чергу, мало своїм наслідком завдання збитків безпосередньо ДІФКУ.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 по справі №910/9347/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 стягнуто з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (вул. Б. Хмельницького, буд. 65 б, м. Київ 54, 01054, ідентифікаційний код 00041467) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "36, 6." (просп. Голосіївський, буд. 132, м. Київ 127, 03127; ідентифікаційний код 41417966) заборгованість у розмірі 350 000 грн. 00 коп. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5250 грн. 50 коп.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 у справі №910/9347/20 стягнуто з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 65-Б код ЄДРПОУ 00041467) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 36, 6.» (03127, м. Київ, проспект Голосіївський, 132, код ЄДРПОУ 41417966) витрати на правову допомогу у сумі 5 000 (п`ять тисяч гривень) 00 коп.

Як зазначає позивач на підставі вказаного рішення з нього стягнуто 360 250,00 грн. Також ним понесено збитки за подання апеляційної скарги, а саме у формі сплаченого судового збору на загальну суму 7 875,75 грн. в межах справи №910/9347/20.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 по справі №910/1207/21 стягнуто з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 65-Б, ідентифікаційний код 00041467) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 36, 6.» (03127, місто Київ, Голосіївський проспект, будинок 132, ідентифікаційний код 41417966) 9 784 (дев`ять тисяч сiмсот вiсiмдесят чотири) грн. 20 коп. - 3% річних, 13 475 (тринадцять тисяч чотириста сiмдесят п`ять) грн. 00 коп. - інфляційних збитків, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. - витрат на правову допомогу та 348 (триста сорок вісім) грн. 92 коп. - судового збору.

Загальна сума наявних збитків, на думку ДІФКУ становить 393 733,87 грн. за вищевказаними судовими рішеннями.

У той же час, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №910/1578/21 позов задоволено повністю, стягнуто з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 65-Б, ідентифікаційний код 00041467) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНДСТАРТЕР" (49064, м. Дніпро, вул. Сергія Нігояна, 68, ідентифікаційний код 37276524) борг в розмірі 290 000, 00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 500, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 350, 00 грн.

Відомості щодо оскарження наведеного рішення відсутні.

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа вважає, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача йому завдано збитки на загальну суму 732 768, 87 грн., що і зумовило його звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2000 №979 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1157) затверджено Статут Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (далі - Статут).

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2018 №387 «Деякі питання організації діяльності у сфері інтелектуальної власності» визначено державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності", державну організацію "Українське агентство з авторських та суміжних прав", Державну інноваційну фінансово-кредитну установу та державну організацію "Національний офіс інтелектуальної власності" закладами, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Згідно з пунктами 1-4 Статуту Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (далі - Установа) утворена згідно із Законом України "Про інноваційну діяльність", належить до сфери управління Мінстратегпрому (далі - орган управління майном) та є державною установою.

Установа у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами органу управління майном, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Статутом.

Установа є правонаступником майнових прав і обов`язків, зокрема за договорами про надання інноваційних позик, Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень, державного підприємства "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія".

Засновником Установи є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Отже, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа є державною установою (закладом), що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, органом управління майна якого є Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, а засновником - держава в особі Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Статуту Установа утворена з метою здійснення фінансової підтримки інноваційної діяльності суб`єктів господарювання різних форм власності, а також залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для розвитку реального сектору економіки, підвищення вітчизняного потенціалу з експорту продукції, що виробляється на підприємствах галузей національної економіки, захисту та підтримки національного товаровиробника.

Пунктом 8 Статуту визначено, що основними завданнями Установи є: організація на конкурсних засадах відбору інноваційних та інвестиційних проектів і програм для їх фінансової підтримки; фінансування інноваційних та інвестиційних проектів і програм за рахунок коштів державного бюджету відповідно до пріоритетів інноваційного та інвестиційного розвитку національної економіки; залучення коштів, у тому числі іноземних, надання гарантій для фінансування науково-технічних і маркетингових досліджень, конструкторсько-технологічних та інших проектних робіт, науково-технічного пошуку, інноваційних та інвестиційних проектів і програм; забезпечення повернення Установі інноваційних позик, наданих ліквідованими Державним інноваційним фондом та його регіональними відділеннями, державним підприємством "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія".

Згідно із пунктом 9 Статуту Установа згідно з покладеними на неї завданнями: кредитує і фінансує відповідно до законодавства науково-технічні і маркетингові дослідження, конструкторсько-технологічні та інші проектні роботи, науково-технічний пошук, а також інноваційні та інвестиційні проекти і програми; набуває прав інтелектуальної власності та реалізує їх; проводить обстеження і дослідження потенційних об`єктів інноваційної та інвестиційної привабливості, забезпечує інформаційне обслуговування учасників інноваційних та інвестиційних проектів і програм на договірній основі; організовує відбір інноваційних та інвестиційних проектів і програм, здійснює пошук їх виконавців та інвесторів як в Україні, так і за її межами, зокрема на конкурсних засадах, і бере участь у реалізації зазначених проектів і програм; організовує і проводить відповідно до законодавства експертизу, зокрема інноваційних та інвестиційних проектів; бере участь у розробленні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері інноваційної діяльності та інвестицій; забезпечує управління і супроводження інноваційних та інвестиційних проектів і програм; готує висновки і пропозиції щодо доцільності залучення іноземних кредитів та інвестицій, зокрема під державні гарантії; забезпечує пошук потенційних інвесторів і кредиторів для вітчизняних суб`єктів господарювання, надає послуги з підготовки комплекту технічної, економічної та іншої необхідної документації до інноваційних та інвестиційних проектів і програм; реалізує спільні з іноземними інвесторами інноваційні та інвестиційні проекти і програми; організовує і проводить виставки, семінари, конференції, виставки-продажі та аукціони; надає маркетингові, посередницькі, юридичні та інші консультаційні послуги; організовує навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовку спеціалістів у сфері інноваційної діяльності та інвестицій; провадить рекламно-видавничу діяльність.

Відповідно до мети і завдань, визначених Статутом, Установа провадить інші види діяльності відповідно до законодавства, взаємодіє з органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями України та іноземних держав.

Окремі види господарської діяльності, перелік яких встановлюється законом, Установа може провадити після одержання ліцензії та інших документів дозвільного характеру.

Установа має самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків, круглу печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням, знак для товарів і послуг (п. 11 Статуту).

Установа має право у порядку, встановленому законодавством, укладати договори, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, проводити претензійну роботу та залучати третю сторону для її проведення, а також виступати позивачем і відповідачем у суді (п. 13 Статуту).

Згідно із пунктом 16 Статуту Установа відповідає за своїми зобов`язаннями в межах належного їй майна. Установа не відповідає за зобов`язаннями держави, держава не відповідає за зобов`язаннями Установи.

У свою чергу пунктами 23-24 Статуту регламентовано права та обов`язки Установи.

Так, Установа має право: укладати договори та вчиняти інші правочини згідно із законодавством; самостійно відкривати рахунки в банках; одержувати кредити в банках за погодженням з органом управління майном; випускати, бути емітентом цінних паперів та здійснювати організацію їх обігу; надавати послуги з обслуговування міжнародних кредитних ліній; одержувати безповоротну фінансову допомогу від юридичних та фізичних осіб; рекламувати свою діяльність за допомогою засобів масової інформації та в інший спосіб; брати участь у конференціях, симпозіумах, семінарах, міжнародних і національних виставках та інших заходах відповідно до законодавства; залучати до своєї роботи на договірних засадах спеціалістів та експертів, у тому числі іноземних; одержувати в установленому порядку інформацію і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб; користуватись іншими правами, передбаченими законодавством.

Установа зобов`язана: забезпечувати своєчасну сплату податків, зборів, платежів до бюджету та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування згідно із законодавством; забезпечувати збереження закріпленого за нею державного майна та цільове використання бюджетних коштів; створювати належні умови для високопродуктивної праці, забезпечувати додержання законодавства про працю, соціальне страхування, правил та норм охорони праці, техніки безпеки; здійснювати заходи з підвищення ефективності діяльності Установи; здійснювати заходи з удосконалення системи оплати праці з метою підвищення матеріальної заінтересованості працівників у результатах як особистої праці, так і роботи Установи, забезпечувати економне та раціональне використання фонду споживання та своєчасні розрахунки з працівниками Установи; виконувати норми та вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки; забезпечувати збереження державної таємниці та режиму секретності; здійснювати заходи з додержання законодавства з питань цивільного захисту; вести бухгалтерський та оперативний облік, складати статистичну і фінансову звітність згідно із законодавством; надавати органу управління майном інформацію про фінансово-господарську діяльність Установи, стан об`єктів державної власності, у тому числі корпоративних прав, ефективність управління державним майном.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 №500 «Про реалізацію експериментального проекту з організації діяльності фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків» постановлено погодитися з пропозицією Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо реалізації до 30 вересня 2020 р. експериментального проекту з організації діяльності фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків (далі - експериментальний проект) відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та статті 30 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" (далі - Постанова №500).

Установлено, що:

1) експериментальний проект:

реалізується Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства разом з Державною інноваційною фінансово-кредитною установою в межах фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків, який є поточним рахунком зазначеної Установи, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, і наповнюється за рахунок коштів, одержаних від сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності;

передбачає організацію та проведення на конкурсних засадах відбору проектів, пов`язаних із створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, для державного стимулювання, а також визначення та прийняття рішення про переможців зазначеного відбору;

2) під час реалізації експериментального проекту державне стимулювання спрямовується на:

створення і використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності відповідно до вимог, передбачених підпунктом 2 пункту 3 критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб`єктам господарювання на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 118 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 22, ст. 730);

розроблення механізму підтримки та захисту об`єктів права інтелектуальної власності;

покращення інвестиційного клімату в Україні.

Відповідно до пункту 3 Постанови №500 Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства:

1) затвердити:

положення щодо конкурсного відбору проектів для державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків, умови його проведення та процедуру моніторингу і звітування учасників відбору з урахуванням вимог Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання";

порядок наповнення та використання коштів фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків;

2) оприлюднити інформацію про реалізацію експериментального проекту на своєму офіційному веб-сайті;

3) подати до 31 грудня 2020 р. Кабінетові Міністрів України звіт про результати оцінки впливу реалізації експериментального проекту на розвиток сфери інтелектуальної власності та результати реалізації експериментального проекту.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.12.2018 №1888, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.12.2018 за №1420/32872 затверджено Порядок наповнення та використання коштів фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків (далі - Порядок №1888), який визначає механізм наповнення та використання коштів фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків (далі - фонд).

У відповідності до пунктів 2, 3 Порядку №1888 Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (далі - оператор фонду), що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відкриває в установленому порядку поточний рахунок для реалізації експериментального проекту з організації діяльності фонду.

Наповнення фонду здійснюється за рахунок коштів, одержаних від сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності (далі - кошти фонду).

Пунктом 4 Порядку №1888 регламентовано, що для наповнення фонду Мінекономрозвитку:

1) затверджує наданий Оператором фонду план фінансування заходів з проведення конкурсів (з належним фінансово-економічним обґрунтуванням) у межах коштів, передбачених у кошторисі для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності;

2) доручає закладу державної системи правової охорони інтелектуальної власності, уповноваженому на збір коштів від сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності, перерахувати кошти згідно із затвердженим планом.

За правилами пункту 6 Порядку №1888 оператор фонду:

1) здійснює розпорядження коштами фонду в межах фактичних надходжень відповідно до законодавства;

2) здійснює контроль за цільовим та ефективним використанням коштів фонду за напрямами, визначеними в пункті 5 цього Порядку;

3) щокварталу до 10 числа наступного місяця подає Мінекономрозвитку звіт про виконання плану фінансування заходів з проведення конкурсів.

У той же час, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.05.2017 №730 (у редакції наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі 17.01.2019 №45) затверджено Порядок використання надходжень від зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності (далі - Порядок №730), у відповідності до підпункту 13 пункту 1 якого надходження на рахунки державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" від зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності, використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності згідно з кошторисом, який затверджується Мінекономрозвитку, а саме для наповнення фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків за зверненнями закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності", державна організація "Національний офіс інтелектуальної власності", Державна інноваційна фінансово-кредитна установа подають Мінекономрозвитку щоквартальні звіти про виконання кошторису для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності до 10 числа наступного за звітним кварталом місяця та річні звіти - до 10 січня наступного за звітним року (п. 2 Порядку №730).

Аналізуючи наведені положення суд приходить до наступних висновків:

По-перше, наповнення фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків за зверненнями закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності здійснюється за рахунок зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності;

По-друге, відповідач затверджує наданий Оператором фонду (Державною інноваційною фінансово-кредитною установою) план фінансування заходів з проведення конкурсів (з належним фінансово-економічним обґрунтуванням) у межах коштів, передбачених у кошторисі для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

По-третє, Мінекономрозвитку для наповнення та використання коштів фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків доручає закладу державної системи правової охорони інтелектуальної власності, уповноваженому на збір коштів від сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності, перерахувати кошти згідно із затвердженим планом. У свою чергу, уповноваженим на збір коштів від сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності є ДП «УКРПАТЕНТ».

Тобто, зміст наведених норм дає суду підстави вважати, що існує чіткий алгоритм дій, який має вчинити відповідач, а саме: після отримання від ДІФКУ плану фінансування заходів з проведення конкурсів (з належним фінансово-економічним обґрунтуванням) у межах коштів, передбачених у кошторисі для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності затвердити його та, в подальшому доручити ДП «УКРПАТЕНТ» перерахувати кошти згідно із затвердженим планом.

При цьому, суд вказує, що план фінансування заходів з проведення конкурсів затверджується у межах коштів, передбачених у кошторисі для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, з огляду на що для затвердження безпосередньо плану фінансування заходів з проведення конкурсів має бути затверджений кошторис для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності та передбачені у ньому кошти на відповідну мету.

Судом встановлено, що третьою особою 14.01.2020 скеровано Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства листа №54.1.6 (вх. 08/3850-20) «Щодо затвердження Кошторису на 2020 рік та обгрунтування до нього» .

Наказом Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 24.01.2020 №80 затверджено поданий ДП «УКРПАТЕНТ» кошторис, про що повідомлено останнього листом від 24.01.2020 №2312-07/3617.

Листом від 29.01.2020 №14-100/20 позивач звернувся до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, у якому просив розглянути та затвердити план фінансування заходів з проведення конкурсів (з належним фінансово-економічним обґрунтуванням) у межах коштів, передбачених у кошторисі для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2020 рік та внести зміни у кошторис, з урахуванням пропозицій.

За наслідком дослідження вказаного листа відповідач листом від 30.01.2020 №2312-07/4537-08 звернувся до ДП «УКРПАТЕНТ», у яких просив терміново надати пропозиції для внесення змін до Кошторису та Обґрунтування до нього для їх розгляду та затвердження, з урахуванням листа ДІФКУ від 29.01.2020 №14-100/20 та його пропозицій.

Листом від 05.02.2016 №160/1.6 ДП «УКРПАТЕНТ» та листом від 2020 №179/1.6 надав відповідачу Кошторис та Обгрунтування до Кошторису.

У свою чергу, листом від 10.02.2020 №2312-07/7591-08 відповідач вказав, що ДП «УКРПАТЕНТ» не виконало доручення, надане листом Мінекономіки від 30.01.2020 №2312-07/4537-08, а саме в пропозиціях до Кошторису та Обґрунтування до нього відсутні пункти, які стосуються «наповнення фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних) моделей) та промислових зразків за зверненнями закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності».

12.02.2020 листом вих. №2066/2020 ДП «УКРПАТЕНТ» повідомив відповідача, що розглянувши лист ДІФКУ, з метою забезпечення виконання постановленого завдання з наповнення фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків, Урпатент листами від 05.02.2020 №160/1.6 та від 07.02.2020 №179/1.6 направив до Мінекономіки пропозиції для внесення змін до Кошторису та Обґрунтування до нього. Вказаними пропозиціями до Кошторису було зменшено окремі статті витрат на 16 480 000,00 грн. Вказана сума забезпечить фінансування заходів з проведення конкурсів на 2020 рік згідно з планом фінансування ДІФКУ. Також, у наведеному листі зазначено про те, що у вказаних пропозиціях Укрпатенту змін до Кошторису та Обґрунтування до нього були відсутні витрати ДІФКУ та обгрунтування на їх здійснення, оскільки ДІФКУ є самостійним суб`єктом господарювання та має самостійно подавати пропозиції щодо власних витрат та обгрунтування до них , направлених на виконання власних статутних завдань, а також нести повну відповідальність за їх виконання.

18.05.2020 позивач звернувся із листом №09-422/20 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України із наданням пропозицій до кошторису для забезпечення розвитку та функціонування системи правової охорони інтелектуальної власності у 2020 році для їх розгляду та внесення змін і на основі відповідних пропозицій просив розглянути та затвердити план фінансування заходів з проведення конкурсів (з належним фінансово-економічним обґрунтуванням) у межах коштів, передбачених у кошторисі для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2020 рік.

За наслідком отримання вищевказаного листа позивача листом від 19.05.2020 №2312-07/31463-08 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України звернулось до третьої особи із проханням терміново надати пропозиції для внесення змін до Кошторису та Обґрунтування до нього, затверджених наказом Мінекономіки від 24.01.2020 №80 для їх розгляду та затвердження Мінекономіки Кошторису та Обґрунтування до нього у новій редакції, з урахуванням листа ДІФКУ від 18.02.2020 №09-422/20.

19.05.2020 листом вих. №6516/2020 третьою особою надано інформацію щодо внесення змін до Кошторису на 2020 рік.

Листом від 11.06.2020 вих. №7841/2020 Укрпатент надав обгрунтування до Кошторису на 2020 рік.

Листом від 22.06.2020 №2312-07/38584-08 відповідачем запитувано від третьої особи додаткові пояснення щодо змін до Кошторису та Обґрунтування до нього, за результатами якого листом від 23.06.2020 вих. №8199/2020 Укрпатентом надано відповідь та пояснення.

02.07.2020 ДІФКУ звернулось до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України із листом №09-586/20, у якому надала пропозиції до кошторису для забезпечення розвитку та функціонування системи правової охорони інтелектуальної власності у 2020 році для їх розгляду та внесення змін і на основі відповідних пропозицій просила розглянути та затвердити план фінансування заходів з проведення конкурсів (з належним фінансово-економічним обґрунтуванням) у межах коштів, передбачених у кошторисі для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2020 рік.

Наведений лист скеровано відповідачем до третьої особи листом від 03.07.2020 №2312-07/41503-08 із проханням терміново надати пропозиції для внесення змін до Кошторису та Обґрунтування до нього, затверджених наказом Мінекономіки від 24.01.2020 №80 для їх розгляду та затвердження Мінекономіки Кошторису та Обґрунтування до нього, у тому числі порівняльної таблиці.

06.07.2020 листом вих. №8840/2020 третьої особою надано Обґрунтування до Кошторису та порівняльну таблицю щодо внесення змін до Обґрунтування до Кошторису.

15.07.2020 листом вих. №9434/2020 Укрпатентом надано пропозиції до Кошторису на 2020 рік та Обґрунтування до нього, який листом від 07.08.2020 вих. №10940/2020 для уточнення потреб просив повернути на доопрацювання та який був повернутий листом Мінекономіки від 11.08.2020 №2312-07/49451-08.

Листом від 07.08.2020 вих. №10923/2020 третьою особою надано Мінекономіки пропозиції до Кошторису, пропозиції до Обґрунтування до Кошторису, порівняльну таблицю щодо внесення змін до Кошторису та Обґрунтування до Кошторису.

12.08.2020 позивач звернувся до Мінекономіки із листом №14-741/20 у якому, серед іншого просив затвердити зміни до кошторису для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності у 2020 році, з урахуванням його пропозицій, затвердити наданий проект плану фінансування заходів з проведення конкурсів (з належним фінансово-економічним обґрунтуванням) у межах коштів, передбачених у кошторисі для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2020 рік, доручити відповідальній особі перерахувати відповідні кошти та ініціювати питання щодо продовження реалізації експериментального проекту з організації діяльності Фонду до 31.12.2020.

Листом від 19.08.2020 №2312-07/51349-08 Мінекономіки повернуло на доопрацювання документи ДІФКУ, надані листом віл 12.08.2020 №14-741/20.

Листом від 02.09.2020 №14-770/20 позивачем надано пояснення, з урахуванням листа Мінекономіки від 19.08.2020 №2312-07/51349-08, який повернутий відповідачем без розгляду згідно листа від 15.09.2020 №2312-07/56359-08.

Листом від 18.09.2020 №14-801/20 ДІФКУ надіслано Мінекономіки на погодження пропозиції щодо внесення змін до Кошторису, проект фінансування заходів з проведення конкурсів (з належним фінансово-економічним обґрунтуванням) у межах коштів, передбачених у кошторисі для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2020 рік.

Листом від 18.09.2020 №2312-07/57085-08 відповідачем запропоновано позивачу у строк до 23.09.2020 надати копії всіх договорів, які укладені з операторами надання послуг із усіма додатками до них, договорів укладених, як оператором фонду з учасниками другого етапу конкурсу у хронологічному порядку. Запитувані документи були надані ДІФКУ листом від 24.09.2020 вих. №08/88464-20.

Листом від 30.09.2020 №14-822/20 ДІФКУ просило відповідача врахувати, що в Кошторисі для забезпечення розвитку та функціонування державної системи охорони інтелектуальної власності у 2020 році, що формується за рахунок надходжень на рахунки ДП «Укрпатент» від зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності в частині ДІФКУ як установи, яка входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності з обґрунтуванням адміністрування та організації експериментального проекту з організації діяльності фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків, коштів не передбачено, план фінансування та пропозиції про внесення змін до Кошторису, надалі листами від 18.05.2020 №09-422/20, від 12.08.2020 №14-741/20, від 02.09.2020 №14-770/20 та від 18.09.2020 №14-801/20 Мінекономіки не затверджено, грошові кошти на рахунок ДІФКУ не надходили.

16.02.2021 позивач звернувся із листом №14-82/21 до Мінекономіки, у якому, серед іншого вказав, що у зв`язку з відсутністю фінансування Експериментального проекту (наповнення Фонду коштами) у 2020 році, він не проводив організацію тендерів для надання послуг (передбачених умовами конкурсу) відповідним учасникам конкурсу.

У вказаному листі ДІФКУ просила надати терміново відповідь щодо його подальших дій, зокрема щодо сплати коштів операторам надання послуг за вже надану частину послуг, отримання від них заключної частини послуг згідно укладених договорів, механізму надання послуг 8 учасниками другого етапу конкурсу.

24.02.2021 позивачем сформовано в адресу Мінекономіки вимогу №07-108/21, де зазначено про прохання в семиденний термін перерахувати відповідні кошти.

Листом від 25.03.2021 №2312-05/18720-08 Мінекономіки повідомило ДІФКУ, що у відповідному кошторисі на 2020 рік коштів на реалізацію проекту передбачено не було, із вимогою запропоновано звернутися до ДП «УКРПАТЕНТ» та зазначено про те, що експериментальний проект реалізовувався до 31.12.2020, а тому у Мінекономіки відсутні правові підстави для задоволення вимог ДІФКУ.

Аналізуючи наведене листування суд приходить до висновку, що у кошторисі для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, що формується за рахунок надходжень на рахунки ДП «Укрпатент» від зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності на 2020 рік в частині ДІФКУ як установи, яка входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності з обґрунтуванням адміністрування та організації експериментального проекту з організації діяльності фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків, коштів передбачено не було.

Наведене не заперечується ані позивачем, ані третьою особою.

Отже, вказані обставини свідчать про не можливість відповідача як суб`єкта владних повноважень вчинити дії щодо затвердження наданого ДІФКУ плану фінансування заходів з проведення конкурсів (з належним фінансово-економічним обґрунтуванням), оскільки такий план затверджується виключно в межах коштів, передбачених у кошторисі для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, який у свою чергу складає та подає на затвердження ДП «УКРПАТЕНТ».

Як наслідок, за відсутності передбачених коштів у кошторисі для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності затвердити відповідний план фінансування заходів з проведення конкурсів (з належним фінансово-економічним обґрунтуванням) та в подальшому доручити закладу державної системи правової охорони інтелектуальної власності, уповноваженому на збір коштів від сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності, перерахувати кошти згідно із затвердженим планом не вбачається за можливе.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із частиною 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

У той же час, за правилами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1-2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ч. 1 ст. 1173 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ч. 1 ст. 1174 ЦК України).

При вирішенні спору суд враховує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі №342/158/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2021 у справі №9901/183/20.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, акцентує увагу на тому, що під час дослідження спірних правовідносин не встановлено ознак протиправної бездіяльності відповідача щодо ненадання погодження про перерахунок коштів для поповнення фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків та виконання зобов`язань за укладеними договорами, не розгляду протягом тривалого часу наданих позивачем документів у межах коштів, передбачених у кошторисі для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, уповноваженому на збір коштів від сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності, перерахувати кошти згідно із затвердженим планом, оскільки, як встановлено судом та не заперечувалось сторонами відповідних коштів у кошторисі на зазначені цілі ДП «УКРПАТЕНТОМ» передбачено на 2020 рік не було.

Суд вкотре наголошує, що план фінансування заходів з проведення конкурсів (з належним фінансово-економічним обґрунтуванням) можливий виключно у разі наявності передбачених коштів у відповідному кошторисі, які, у свою чергу, в 2020 році передбачені не були. Суд відмічає, що відповідач не є суб`єктом, який складає кошторис, а є суб`єктом який його затверджує.

Отже, в межах спірних правовідносин відсутні обставини протиправної бездіяльності відповідача, що виключає наявність підстав для стягнення збитків.

При цьому, суд не перевіряє та не оцінює наявність чи відсутність збитків і у зв`язку із цим не надає оцінку доводам відповідача в цій частині.

Також суд акцентує увагу на тому, що предметом розгляду даної адміністративної справи не є оцінка обставин та підстав не передбачення в кошторисі для забезпечення розвитку і функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності коштів на фінансування заходів з проведення конкурсів (з належним фінансово-економічним обґрунтуванням) на 2020 рік.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 77-78, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, б. 65б, код ЄДРПОУ 00041467) до Міністерства економіки України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, б. 12/2, код ЄДРПОУ 37508596) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (01601, м. Київ, вул. Глазунова, б. 1, код ЄДРПОУ 31032378) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення збитків відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева