Ухвала

від 16.05.2022 по справі 640/3015/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 травня 2022 року м. Київ № 640/3015/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись із позовом і доданими до нього матеріалами

Головного управління ДПС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОШТОРГ-ГРУП»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код - 44116011, ел. пошта - kyiv.official@tax.gov.ua) (далі - позивач або ГУ ДПС у м. Києві) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОШТОРГ-ГРУП» (адреса: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 6, ідентифікаційний код - 40243902) (надалі - відповідач або ТОВ «ПОШТОРГ-ГРУП»), у якому позивач просить суд стягнути кошти платника податків ТОВ «ПОШТОРГ-ГРУП» з усіх рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 23 349,40 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Пащенко К.С.) залишено без руху позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві.

Так, вказаною ухвалою суду позивачу надано п`ятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків, а саме шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в сумі 2 270,00 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998.

До канцелярії Окружного адміністративного суду міста позивачем подано клопотання про продовження строків виконання вимог ухвали суду, відповідно до якої позивач просить продовжити строк 10 календарних днів на виконання вимог ухвали суду, оскільки управлінням супроводження судових справ ГУ ДПС у м. Києві направлено до управління інфраструктури та бухгалтерського обліку ГУ ДПС у м. Києві службову записку щодо сплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду, проте доказів до управління супроводження судових справ не передані.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

На підтвердження неможливості сплати судового збору представником позивача подано копію виписку по КЕКВ щодо залишку коштів на рахунках ГУ ДПС у м. Києві та копію службової записки управління інфраструктури та бухгалтерського обліку ГУ ДПС у м. Києві від 01.02.2022 № 217/26-15-10-00-04.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 21.06.2015 № 754 передбачено, що видатки по оплаті судового збору мають здійснюватися ГУ ДПС у м. Києві за КЕКВ 2800 «інші поточні видатки».

Згідно виписки наданої ГУ ДПС у м. Києві по рахунку № НОМЕР_1 за 06.01.2022 за КЕКВ-2800 «Інші поточні видатки» залишилось 0,00 грн.

Зі змісту службової записки вбачається наявність залишку кошторисних призначень для сплати судового збору в розмірі 4 054 198,13 грн.

Інших доказів на підтвердження вчинення позивачем активних дій спрямованих на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та неможливості сплати судового збору позивачем не надано.

Враховуючи правове обґрунтування, викладене у тексті клопотання позивачем, а також фактично заявлену вимогу щодо відстрочення сплати судового збору шляхом продовження строку на усунення недоліків, суд відмічає таке.

Згідно із частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Разом з тим, суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Водночас, при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".

Разом з тим, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена в праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 26.12.2017 у справах № К/9901/132/17, № К/9901/284/17 від 22.01.2018 у справах № К/9901/4773/18, №К/9901/5115/18.

При цьому, згідно із положеннями частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору.

Крім того, відповідно до положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що Головне управління ДПС в м. Києві не належить до вичерпного переліку суб`єктів, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № К/9901/12/18, від 12.01.2018 у справах № К/9901/2132/18, № К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18 та № К/9901/2134/18.

З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, у зв`язку з чим позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 ст.ст. 241-243, 248, 256 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

2. Позовну заяву та додані до неї документи повернути Головному управлінню ДПС у м. Києві.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 та ч. 7 ст. 169 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Суддя К.С. Пащенко