Рішення

від 16.05.2022 по справі 640/24935/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2022 року м. Київ № 640/24935/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Венсон» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Венсон» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 025563411 від 13.11.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ПП «Венсон» не допускало означених відповідачем в акті перевірки порушень строків сплати податку на додану вартість до бюджету, що безпосередньо підтверджується даними Електронного кабінету платника податків та даними про рух коштів в Системі електронного адміністрування ПДВ. Зокрема, в період, за який проводилась перевірка, позивач постійно поповнював грошові кошти на електронному рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується: виписками банку по особовому рахунку; відповідні кошти вчасно зараховувались в рахунок виконання зобов`язань щодо перерахування ПДВ, що підтверджується реєстром транзакцій в системі електронного адміністрування ПДВ з електронного кабінету платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

31.01.2020 до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача вказав на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість передбачених п. 50.1 ст. 55 п. 57.3 ст. 57, ст. 203 ПК України (таблиця 1 акту перевірки від 15.10.2019 № 599426-15-04-11-13). За результатами перевірки, ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 15.10.2019 № 5994/26-15-04-11-13 та винесено податкове повідомлення рішення від 13.11.2019 № 025563411.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, ГУ ДПС у м. Києві, на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 ПК України, проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість ПП «Венсон».

15.10.2019 за результатами камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ПП «Венсон», Головним управлінням ДПС у м. Києві було складено акт № 5994/26-15-04-11-13 від 15.10.2019.

Так, відповідно до висновків, наведених у вказаному акті, дані камеральної перевірки свідчать про порушення ПП «Венсон» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість.

На підставі вказаного акта перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві було складено податкове повідомлення-рішення № 025563411 від 13.11.2019, яким зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 24215,95 грн.

З вказаними висновками ГУ ДПС у м. Києві, наведеними в акті перевірки, а також з прийнятим на його основі податковим повідомленням-рішенням, ПП «Венсон» не погоджується, вважає їх помилковими, з огляду на що, звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до норм п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Положеннями п. 87.1 ст. 87 ПК України, передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до змісту п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2. ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Аналогічні приписи визначає Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569. Так, пунктом 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість передбачено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Відповідно до п. 19 Порядку, електронного адміністрування податку на додану вартість визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 і 209 Кодексу.

Суми податку, зазначені в податковій звітності з податку, перераховуються до бюджету з електронного рахунка платника податку.

Згідно з п. 20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість визначено, що для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань (в тому числі сум податку, що підлягають перерахуванню до державного бюджету згідно з пунктом 23 цього Порядку) відповідно до поданої податкової звітності з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу.

На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платників податку.

Якщо платник у строки, встановлені Податковим кодексом України для самостійної сплати платником податкових зобов`язань, не забезпечив наявність на його електронному рахунку коштів для сплати узгоджених податкових зобов`язань/перерахування на спеціальний рахунок, Казначейством виконання реєстрів, надісланих ДФС, здійснюється в межах залишку коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку. Невиконаний (не сплачений) за таким реєстром залишок узгоджених податкових зобов`язань платника обліковується Казначейством до повного виконання шляхом перерахування до бюджету/спеціального рахунку коштів, що перераховуються платником з власного поточного рахунку на його електронний рахунок (пункт 22 Порядку).

Відповідно до положень п. 200-1.7 статті 200-1 ПК України, кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200.45 статті 200 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПК України, з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань.

У силу змісту пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, згідно із приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За висновками акта перевірки та доводами сторони відповідача, встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість передбачених п. 50.1 ст. 5 5 п. 57.3 ст. 57, ст. 203 ПК України (таблиця 1 акту перевірки від 15.10.2019 № 5994 26-15-04-11-13).

На противагу зазначеному, позивач наголошує на тому, що ПП «Венсон» не допускало означених відповідачем в акті перевірки порушень строків сплати податку на додану вартість до бюджету, що безпосередньо підтверджується даними Електронного кабінету платника податків та даними про рух коштів в Системі електронного адміністрування ПДВ.

ПП «Венсон» в період, за який проводилась перевірка, постійно поповнював грошові кошти на електронному рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується: виписками банку по особовому рахунку; відповідні кошти вчасно зараховувались в рахунок виконання зобов`язань щодо перерахування ПДВ, що підтверджується реєстром транзакцій в системі електронного адміністрування ПДВ з електронного кабінету платника податків.

Так, слід звернути увагу на те, що відповідно до податкової декларації за січень 2018 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склала 8 936, 00 грн. Списання грошових коштів з електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ даними Електронного кабінету платника податків відбулось 23.02.2018, заборгованість на вказану дату - 0 грн.

Відповідно до податкової декларації за лютий 2018 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склала 16 279, 00 грн. Списання грошових коштів з електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ даними Електронного кабінету платника податків відбулось 23.03.2018, заборгованість на вказану дату - 0 грн.

Згідно податкової декларації за березень 2018 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склала 22 400, 00 грн. Списання грошових коштів з електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ даними Електронного кабінету платника податків відбулось 24.04.2018, заборгованість на вказану дату - 0 грн.

Відповідно до податкової декларації за квітень 2018 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склала 12 197, 00 грн. Списання грошових коштів з електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ даними Електронного кабінету платника податків відбулось 24.05.2018, заборгованість на вказану дату - 0 грн.

Згідно податкової декларації за травень 2018 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склала 13 512, 00 грн. Списання грошових коштів з електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ даними Електронного кабінету платника податків відбулось 23.06.2018, заборгованість на вказану дату - 0 грн.

Відповідно до податкової декларації за червень 2018 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склала 15 888, 00 грн. Списання грошових коштів з електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ даними Електронного кабінету платника податків відбулось: 23.07.2018 в сумі 12 591,00 грн та 01.08.2018 в сумі 3297, 00 грн, заборгованість на вказану дату - 0 грн.

Згідно податкової декларації за липень 2018 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склала 9 073, 00 грн. Списання грошових коштів з електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ даними Електронного кабінету платника податків відбулось: 27.08.2018 в сумі 3 403,00 грн та 30.08.2018 в сумі 5 670, 00 грн, заборгованість на вказану дату - 0 грн.

Відповідно до податкової декларації за серпень 2018 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склала 10 265, 00 грн. Списання грошових коштів з електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ даними Електронного кабінету платника податків відбулось: 27.09.2018, заборгованість на вказану дату - 0 грн.

Згідно податкової декларації за вересень 2018 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склала 11 446, 00 грн. Списання грошових коштів з електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ даними Електронного кабінету платника податків відбулось: 25.10.2018, заборгованість на вказану дату - 0 грн.

Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань до податкової декларації за вересень 2018 року сума податку на додану вартість склала 267, 00 грн. Списання грошових коштів з електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ даними Електронного кабінету платника податків відбулось: 29.10.2018, заборгованість на вказану дату - 0 грн.

Згідно податкової декларації за жовтень 2018 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склала 13 053, 00 грн. Списання грошових коштів з електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ даними Електронного кабінету платника податків відбулось: 23.11.2018 в сумі 9 302,00 грн та 29.11.2018 в сумі 3 751, 00 грн, заборгованість на вказану дату - 0 грн.

Відповідно до податкової декларації за листопад 2018 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склала 6 320, 00 грн. Списання грошових коштів з електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ даними Електронного кабінету платника податків відбулось: 27.12.2018, заборгованість на вказану дату - 0 грн.

Згідно податкової декларації за грудень 2018 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склав 10 043, 00 грн. Списання грошових коштів з електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ даними Електронного кабінету платника податків відбулось: 24.01.2018 в сумі 7689,00 грн та 28.01.2019 в сумі 2 354, 00 грн, заборгованість на вказану дату - 0 грн.

З наведеного слідує, що дії ПП «Венсон» у спірний період свідчить про його активні вчинки, спрямовані на сплату у строки, визначені чинним законодавством, податкових зобов`язань з ПДВ до бюджету.

Також, за змістом п. 40. підрозділу 2 розділу XX «Перехідні Положення» ПК України, штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Таким чином, у ГУ ДПС були відсутні підстави для застосування до ПП «Венсон» штрафних санкцій, оскільки на його рахунку в СЕА ПДВ в спірний період були наявні кошти у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість до бюджету щодо відповідних узгоджених податкових зобов`язань, і такі суми були вчасно перераховані до бюджету, що підтверджується даними Кабінету платника податків.

Водночас, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування наслідків, передбачених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

При цьому, дані картки особового рахунку (КОР) про автоматичне нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань, не є самостійною підставою для формування контролюючим органом висновку про таку несвоєчасну сплату, і, відповідно, нарахування штрафних санкцій.

Тож, суд вважає доводи позовної заяви обґрунтованими, на їх підтвердження було надано відповідні докази, на противагу зазначеному, сторона відповідача у відзиві на позовну заяву жодним чином не розкрила фактичних підстав для прийняття рішення про порушення позивачем норм податкового законодавства, не надала жодного доказу на підтвердження власних висновків за результатами перевірки. Акт перевірки, містить тільки констатуючі дані, проте, не дає змогу встановити та перевірити порушення підприємства, що були встановлені податковим органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд вважає, що доводи позову є логічними та послідовними, позовні вимоги є обґрунтованими. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - скасуванню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 1921 грн., які підлягають стягненню з відповідача, на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства «Венсон» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 025563411 від 13.11.2019.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Венсон» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Приватне підприємство «Венсон» (ЄДРПОУ 31466839, 04114, м. Київ, вул. Дубровицька, 8, кв. 127);

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Суддя В.І. Келеберда