Рішення

від 16.05.2022 по справі 640/21890/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2022 року м. Київ № 640/21890/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Магнус» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мангус» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДФС в м. Києві від 21.05.2019 № 1167688/41921259, від 09.09.2019 № 1271951/41921259, від 05.09.2019 № 1269993/41921259, від 03.06.2019 № 29591/41921259 та від 05.09.2019 № 1269991/41921259;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 26.04.2019 № 4, від 26.04.2019 № 5, від 31.05.2019 № 4, від 01.07.2019 № 1, від 15.07.2019 № 13 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, оскаржувані рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними, адже рішення про відмову в реєстрації поданих позивачем податкових накладних не містять будь-яких мотивів їх ухвалення та в них не зазначено підстав неврахування наданих позивачем документів та пояснень. Крім того, у контролюючого органу відсутня будь-яка інформація, що ТОВ «Будівельна компанія «Магнус» чи його контрагент мають ознаки фіктивних підприємств, а вищевказані господарські операції оформлювалися виключно на папері та не несли будь-яких змін в майновому стані позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.12.2019 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Магнус» надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме, копій товарно-транспортних накладних, що підтверджують факт перевезення піску на замовлення ТОВ «Вавілон буд».

10.01.2020 до суду від Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України надійшли відзиви на позовну заяву, в яких зазначено про те, що дії контролюючого органу при відмові в реєстрації надісланих позивачем податкових накладних відповідали положенням Порядку № 117 від 21.02.2018.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Магнус» здійснює діяльність по наданню послуг з вантажних перевезень автомобільним транспортом, оптову торгівлю будівельними матеріалами, спеціалізовану оптову торгівлю.

Для здійснення господарської діяльності, товариство позивача орендує техніку у Представництва ДжіЕмВі Іквіпмент Енд Констракіпен Кфт. та ряду фізичних осіб- підприємців.

Позивачем протягом квітня 2019 року укладено ряд договорів із ТОВ «Вавілон Буд», зокрема: від 01.04.2019 № 01/04/2019, предметом якого були послуги з перевезення будівельних матеріалів; від 01.04.2019 № М-002, предметом якого були послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом; від 25.04.2019 № 25/04/2019, предметом якого була поставка будівельних матеріалів - піску.

В рамках договору від 01.04.2019 № 01/04/2019, товариство позивача виписало на користь ТОВ «Вавілон Буд» податкові накладні № 5 від 26.04.2019 року (отримання авансового платежу) та № 4 від 31.05.2019 (повного надання послуг з перевезення та укладення відповідних актів).

Однак, реєстрація вищевказаних податкових накладних була зупинена на підставі п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податків, а після подачі всіх пояснень та підтверджуючих документів, товариство отримало рішення про відмову в реєстрації податкових накладних - від 21.05.2019 № 1167688/41921259 та від 09.09.2019 № 1271951/41921259.

В рамках договору від 01.04.2019 № М-002, товариство виписало на користь ТОВ «Вавілон Буд» податкову накладну № 1 від 01.07.2019, однак отримало квитанцію про зупинення її реєстрації на підставі п.1.6 Критеріїв ризиковості платників податків, а після подачі всіх пояснень та підтверджуючих документів, позивач отримав рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.09.2019 № 1269993/41921259.

В рамках договору від 25.04.2019 № 25/04/2019, товариство позивача виписало на користь ТОВ «Вавілон Буд» податкові накладні від 26.04.2019 № 4 (отримання авансу) та від 15.07.2019 № 13 (отримання авансу).

Проте, реєстрація вищевказаних податкових накладних була зупинена на підставі п.1.6 Критеріїв ризиковості платників податків, й після подачі всіх пояснень та підтверджуючих документів, товариство отримало рішення про відмову в реєстрації податкових накладних - від 03.06.2019 № 29591/41921259 та від 05.09.2019 № 1269991/41921259.

Позивач, вважаючи вказані рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що підлягають скасуванню, через їх невмотивованість та необґрунтованість, звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з нормами п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі по тексту - Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.201.3 і 201.9 ст.2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно норм п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Аналогічні норми містяться у п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. п. 5-6 Порядку, зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У пункті 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018, зазначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Разом з тим, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію таткової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати всі, зазначені у ньому документи, при тому, що зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен оцінюватись та виконуватись в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ.

Тобто, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права є неконкретизованою та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Відповідно до положень п. п. 12-14 Порядку № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом, операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, за значені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, завантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків: документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За матеріалами справи, вищевказані податкові накладні були складені позивачем у зв`язку із настанням "першої події" - постачанням товарів.

ТОВ «БК «Мангус» долучено до справи перелік документів (які передбачені Постановою № 117), що долучалися до письмових пояснень та підтверджують обов`язок ТОВ «БК «Мангус» по реєстрації податкових накладних (в скан-копіях): договори поставки, вантажних перевезень, придбання будівельних матеріалів, оренди транспортних засобів, акти та видаткові накладні, складені за вищевказаними договорами; копії банківських виписок, що підтверджують отримання платежів; первинні документи.

Таким чином, позивачем надано до податкового органу підтверджуючі первинні документи що підтверджують реальність господарських операцій та правомірність складання та подання на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних та дозволяють встановити дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ.

Однак, не дивлячись на те, що саме рішення містить графу «документи , які не надано підкреслити», жодних підкреслень немає, що унеможливлює встановити, які саме документи на думку відповідача надано не було, що свідчить про нечіткість таких рішень.

Відповідно до норм абз. б п. п. 201.16.4. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Суд наголошує на тому, що саме рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

З оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних позивача, вбачається, що в них не конкретизовано яких саме документів не вистачає для реєстрації податкових накладних, а лише процитовано ненадання більш ніж як 10 позицій, проте, не виконано навіть вимоги форми вказаного рішення - документи, які не надано підкреслити.

Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на обставини, наявними в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, чого, у даному випадку, здійснено не було.

Тож, з наведеного слідує, що оскаржувані рішення комісії не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Натомість, позивачем було виконано вимоги контролюючого органу та надано первинні документи по господарським операціям, по яким було складено податкові накладні, водночас, контролюючий орган під час розгляду справи не зміг пояснити обставини, на підставі яких дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення їх реєстрації. При відмові в реєстрації податкових накладних від 26.04.2019 № 4, від 26.04.2019 № 5, від 31.05.2019 № 4, від 01.07.2019 № 1 та від 15.07.2019 № 13, контролюючий орган також не врахував специфіку господарських операцій, на якій позивач наголошує. Позиція відповідача містить лише загальні твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Крім того, в даній справі суд, не має надавати оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом, на підставі яких складені податкові накладні, оскільки дане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Слід врахувати, що матеріали справи підтверджують, що позивач виконав всі необхідні, встановлені законодавством, достатні та можливі дії, надав органам ДПС пакет документів для реєстрації податкових накладних, в порядку, визначеному чинним законодавством України. Таким чином, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації наведених вище податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладених, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкових накладних позивача, що є предметом даного спору, днем її фактичного подання, адже, у даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні товариства датою її фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було проаналізовано та розглянуто наданих товариством документів, не вчинено дій по реєстрації податкових накладних, з огляду на що, позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, є обґрунтованими та є належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача.

Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд наголошує на тому, що у відзивах на позовну заяву, не зазначено жодної обставини та підстави, що були покладені в основу рішень про відмову в реєстрації податкових накладних позивача, при цьому, містять у собі лише загальні посилання на норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, зокрема, ПК України та постанову № 117.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 19200 грн., які підлягають стягненню з відповідачів солідарно, на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Магнус» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у м. Києві від 21.05.2019 № 1167688/41921259, від 09.09.2019 № 1271951/41921259, від 05.09.2019 №1269993/41921259, від 03.06.2019 № 29591/41921259 та від 05.09.2019 №1269991/41921259.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Магнус» від 26.04.2019 № 4, від 26.04.2019 № 5, від 31.05.2019 № 4, від 01.07.2019 № 1, від 15.07.2019 № 13 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх фактичного подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Магнус» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 9605,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Магнус» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 9605,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Магнус» (ЄДРПОУ 41921259, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44-б, офіс 206);

Відповідачі: Державна податкова служба України (ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8);

Головне управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Суддя В.І. Келеберда