Рішення

від 18.05.2022 по справі 640/7480/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2022 року м. Київ № 640/7480/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КОМІНВЕСТ ЛТД»доГоловного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправними та скасовування податкових повідомлень-рішень,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМІНВЕСТ ЛТД» (04116, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, буд. 7, кім. 413, код ЄДРПОУ 21104270) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.10.2020 №0916460417, №0916430417.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що винесені рішення не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову, та наголошує на тому, що позивачем порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак спірні рішення є обґрунтованими.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету товариством з обмеженою відповідальністю «КОМІНВЕСТ ЛТД», за результатом такої перевірки складено акт від 08.09.2020 №29524/26-15-04-17-13.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «КОМІНВЕСТ ЛТД» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість визначених п. 50.1 статті 50, п. 57.1, 57.3 статті 57, статті 203 Податкового кодексу України:

- самим платником згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19.12.2019 №9306266550 у сумі 46418 грн. на 29 днів (тобто, по строку сплати 28.01.2020 фактично було сплачено 28.01.2020);

- самим платником згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19.12.2019 №9306266550 у сумі 72880,1 грн. на 30 днів (тобто, по строку сплати 30.12.2019 фактично було сплачено 29.01.2020);

- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 03.03.2020 №242320409 у сумі 13539 грн. на 7 днів (тобто, по строку сплати 23.03.2020 фактично було сплачено 30.03.2020);

- самим платником згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 21.04.2020 №9085264454 у сумі 441,3 грн. на 54 днів (тобто, по строку сплати 22.04.2020 фактично було сплачено 15.06.2020);

- самим платником згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 22.06.2020 №9141972068 у сумі 65200 грн. на 45 днів (тобто, по строку сплати 30.06.2020 фактично було сплачено 14.08.2020);

- самим платником згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 22.06.2020 №9141972068 у сумі 6965,9 грн. на 49 днів (тобто, по строку сплати 30.06.2020 фактично було сплачено 18.08.2020);

- самим платником згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 22.06.2020 №9141972068 у сумі 7880,4 грн. на 62 днів (тобто, по строку сплати 30.06.2020 фактично було сплачено 31.08.2020);

- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 14.05.2020 №512760409 у сумі 1918,55 грн. на 53 днів (тобто, по строку сплати 09.07.2020 фактично було сплачено 31.08.2020);

- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 29.04.2020 №444870411 у сумі 170 грн. на 41 днів (тобто, по строку сплати 21.07.2020 фактично було сплачено 31.08.2020);

На підставі акту перевірки від 08.09.2020 №29524/26-15-04-17-13 ГУ ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 27.10.2020:

№0916460417, яким нараховано штраф у розмірі 20% у сумі 16 515,23 грн.;

№0916430417, яким нараховано штраф у розмірі 10% у сумі 13 280,71 грн.

Позивач не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Так, відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ст. 36 цього Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналогічні норми закріплені у п. 203.1 та 203.2 ст. 203 ПК України, що регулюють порядок надання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом по цьому податку.

Водночас нормами п. 54.3 ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3).

При цьому, в розумінні норм пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України «грошовим зобов`язанням платника податків» є не лише сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання, а й сума штрафної (фінансової) санкції, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

А у випадку оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У свою чергу п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

За загальним правилом відповідальність за неналежне виконання податкового обов`язку несе платник. Це встановлено ст. 109 ПК України, відповідно до якої податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 111 ПК України визначені види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Зокрема, згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених норм права свідчить, що податковий обов`язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку законодавчо покладено на платника податків. А саме за несвоєчасну сплату платником податків узгодженої в установленому порядку суми грошового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України.

Як вбачається з тексту акту камеральної перевірки, контролюючий орган встановив порушення позивачем граничних строків сплати грошових зобов`язань, а саме: сум податкових зобов`язань, що їх позивач самостійно задекларував до сплати згідно поданих ним до контролюючого органу податкових декларацій по ПДВ; сум грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом позивачу до сплати згідно податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали, зокрема платіжні доручення надані позивачем, суд встановив, що вони підтверджують факт порушення граничних строків сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, з урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та, відповідно, про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМІНВЕСТ ЛТД» (04116, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, буд. 7, кім. 413, код ЄДРПОУ 21104270) - відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа