Рішення

від 17.05.2022 по справі 640/3365/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2022 року м. Київ № 640/3365/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нові Зодчі» до проГоловного управління ДПС у місті Києві визнання протиправним та скасування наказу від 27.01.2020,О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нові Зодчі» (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 27.01.2020 №913 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нові Зодчі» (код ЄДРПОУ 40848812).

Ухвалою суду від 14.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного наказу.

17 березня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваного наказу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі п.п. 75.1 статті 75, п.п. 78.1.4 статті 78, статті 79 ПК України 27.01.2020 прийнято наказ №913 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нові Зодчі» (код ЄДРПОУ 40848812), яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку з 12.02.2020 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.

Підставою прийняття оскаржуваного наказу була доповідна записка Департаменту податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування від 24.01.2020 №190/26-15-05-07-02-16.

Не погоджуючись з оскаржуваним наказом, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

У відповідності до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

З оскаржуваного наказу вбачається, що підставою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є п.п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України.

Пунктом 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У відповідності до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої підстави - виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі 826/17123/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВГ КОНСТРАКШН" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень судова палата відступила від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 (справа N 804/1113/16), від 24.05.2019 (справа N 826/16221/15), від 03.10.2019 (справа N 820/850/16), від 16.10.2019 (справа N 820/11291/15), від 22.11.2019 (справа N 815/4392/15) тощо.

Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформовано правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Разом з тим, щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу, суд зазначає наступне.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року N 2-зп у справі N 3/35-313 вказано, що "…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію."

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року N 9-рп/2008 в справі N 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у справі №804/15325/15 від 23.02.2021.

У той же час, як встановлено судом, на підставі оскаржуваного наказу відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «АГРО СТРОЙ» за жовтень 2018р. показників декларації з податку на додану вартість за результатом якої складено акт від 25.02.2020р. № 49/26-15-05-07-02-10/40848812 у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем: п.44.1 ст.44. п. 185.1 ст. 185. п. 198.1. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198. п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами і доповненнями), в результаті чого, встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2018 року у сумі 165 537 грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) за жовтень 2018 у розмірі 128 287гривень та п. 44.1, п.44.6 ст.44. п. 85.2, п. 85.4 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI. зі змінами і доповненнями: а саме не надано документи до перевірки.

На підставі встановлено порушення, відповідачем 23.03.2020р. прийняті податкові повідомлення - рішення: № 1772615572, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1, ст. 185, п.п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на суму 165 537, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 82 769, 00 грн.; № 1782615572, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1, ст. 185, п.п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на суму 128 287, 00 грн.; № 1792615572, яким за порушення позивачем п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 510, 00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішення, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про їх скасування.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №640/8553/20 у задоволенні позову ТОВ «Будівельна компанія «Нові Зодчі» відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020 залишено без змін.

Таким чином, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нові Зодчі» має бути відмовлено повністю.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб`єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нові Зодчі» (м. Київ, 02081, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 40848812) відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Амельохін